Закон України

"Про метрологію та метрологічну діяльність"

Дата набуття чинності:
1 січня 2016 року

Закон регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.

Стаття 1 Закону надає визначення термінам, які в ньому застосовуються. Так, наприклад, метрологія – це наука про вимірювання та їх застосування, а метрологічна діяльність – це діяльність, пов'язана із забезпеченням єдності вимірювань.

Сферою законодавчо регульованої метрології є визначені Законом види діяльності, щодо яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірювальної техніки (стаття 3 Закону). До сфери законодавчо регульованої метрології належать такі види діяльності:
  • забезпечення захисту життя та охорони здоров'я громадян;
  • контроль якості та безпечності харчових продуктів і лікарських засобів;
  • контроль стану навколишнього природного середовища;
  • контроль безпеки умов праці;
  • контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів;
  • топографо-геодезичні, картографічні та гідрометеорологічні роботи, роботи із землеустрою;
  • торговельно-комерційні операції та розрахунки між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі під час надання транспортних, побутових, комунальних, телекомунікаційних послуг, послуг поштового зв'язку, постачання та/або споживання енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо);
  • обчислення сум податків і зборів, податковий та митний контроль;
  • роботи, пов'язані з визначенням параметрів будівель, споруд і території забудови;
  • роботи із забезпечення технічного захисту інформації згідно із законодавством;
  • роботи з використання апаратури глобальних супутникових навігаційних систем;
  • роботи, що виконуються за дорученням органів досудового розслідування, органів прокуратури та судів;
  • реєстрація національних і міжнародних спортивних рекордів.

Відповідно до статті 4 Закону метрологічна система України включає:
  • національну метрологічну службу;
  • нормативно-правову базу, у тому числі законодавчі акти, технічні регламенти та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері метрології та метрологічної діяльності;
  • національну еталонну базу та систему передачі розмірів одиниць вимірювання;
  • систему добровільної акредитації калібрувальних лабораторій, а також систему акредитації випробувальних лабораторій, органів з оцінки відповідності у випадках, визначених цим та іншими законами України;
  • навчальні заклади, науково-дослідні установи, організації, що поширюють знання та досвід у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Одиницею вимірювання вважається визначена і прийнята за угодою величина, з якою може бути порівняна будь-яка інша величина того самого роду для вираження співвідношення двох величин у вигляді числа (стаття 5 Закону). В Україні застосовуються одиниці вимірювання Міжнародної системи одиниць (SI), прийнятої Генеральною конференцією з мір та ваг і рекомендованої Міжнародною організацією законодавчої метрології, а саме:
  • основні одиниці SI: 1) метр як одиниця довжини (позначення одиниці: українське - м, міжнародне - m); 2) кілограм як одиниця маси (позначення одиниці: українське - кг, міжнародне - kg); 3) секунда як одиниця часу (позначення одиниці: українське - с, міжнародне - s); 4) ампер як одиниця сили електричного струму (позначення одиниці: українське - А, міжнародне - A); 5) кельвін як одиниця термодинамічної температури (позначення одиниці: українське - К, міжнародне - K); 6) моль як одиниця кількості речовини (позначення одиниці: українське - моль, міжнародне - mol); 7) кандела як одиниця сили світла (позначення одиниці: українське - кд, міжнародне - cd);
  • похідні одиниці SI;
  • десяткові кратні і частинні від одиниць SI.
В Україні застосовуються також:
  • одиниці, що не входять до SI, але дозволені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності (надалі - дозволені позасистемні одиниці);
  • комбінації одиниць SI та дозволених позасистемних одиниць.

Статтею 6 Закону встановлено, що національним еталоном вважається еталон, визнаний центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, як основа для передачі значень величини іншим еталонам відповідної одиниці величини, що є в державі. Статус національних еталонів надається:
  • первинним еталонам (у тому числі державним еталонам і еталонам, що є власністю підприємств та організацій);
  • вторинним еталонам (у тому числі державним еталонам і еталонам, що є власністю підприємств та організацій), які мають найвищі метрологічні властивості серед еталонів даної одиниці, що є в державі.
Надання еталонам статусу національних еталонів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, відповідно до критеріїв та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Вимірюванням вважається процес експериментального визначення одного або декількох значень величини, які можуть бути обґрунтовано приписані величині. Результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань. Методики вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології, що є обов'язковими до застосування, визначаються в нормативно-правових актах або в нормативних документах, на які є відповідні посилання в нормативно-правових актах (стаття 7 Закону).

Згідно статті 9 Закону до національної метрологічної служби належать:
  • центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності (стаття 10 Закону);
  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності (стаття 11 Закону);
  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду;
  • наукові метрологічні центри (стаття 12 Закону);
  • державні підприємства, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, та провадять метрологічну діяльність в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення (надалі - метрологічні центри);
  • Служба єдиного часу і еталонних частот, Служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, Служба стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів (стаття 13 Закону);
  • метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств та організацій (стаття 14 Закону);
  • органи з оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки та повірочні лабораторії.

Оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, у тому числі первинна повірка та затвердження типу засобів вимірювальної техніки, проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять призначені органи з оцінки відповідності. Порядок проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюється технічними регламентами та іншими нормативно-правовими актами. Призначені органи з оцінки відповідності повідомляють науковому метрологічному центру, уповноваженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, на ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, про видані ними сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки. Сертифікат затвердження типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено. Порядок ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки встановлюється нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Технічними регламентами можуть встановлюватися вимоги щодо надання призначеними органами з оцінки відповідності іншої інформації, пов'язаної з виконанням ними процедур оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки, які не застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, проводиться на добровільних засадах (стаття 16 Закону).

Відповідно до статті 17 Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Не підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що застосовуються:
  • органами з оцінки відповідності (у тому числі випробувальними та калібрувальними лабораторіями), акредитованими національним органом України з акредитації чи національними органами з акредитації інших держав, для провадження діяльності, стосовно якої їх було акредитовано;
  • науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та калібрувальними лабораторіями, які проводять калібрування засобів вимірювальної техніки відповідно до частини 2 статті 27 Закону, стосовно засобів вимірювальної техніки, що використовуються ними при калібруванні.
Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться:
  • науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів;
  • науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.
Повірка засобів вимірювальної техніки, які не застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології та перебувають в експлуатації, проводиться на добровільних засадах.

Органом з уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності. Для проведення такої повірки науковим метрологічним центрам, метрологічним центрам та повірочним лабораторіям необхідно одержати свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, яке видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності. До проведення робіт з уповноваження залучаються аудитори з метрології, атестовані у порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Уповноважені організації включаються до Державного реєстру наукових метрологічних центрів, метрологічних центрів і повірочних лабораторій, уповноважених на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності. Зазначений реєстр має бути доступним для громадськості в електронній та/або іншій формі та опублікованим на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, та постійно оновлюватися (стаття 18 Закону).

Обов'язки уповноважених організацій визначені статтею 19 Закону.

Метрологічним наглядом є діяльність, яка провадиться у сфері законодавчо регульованої метрології з метою перевірки додержання суб'єктами господарювання вимог Закону, технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності (стаття 20 Закону). Видами метрологічного нагляду є:
  • державний ринковий нагляд за відповідністю законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів (стаття 21 Закону);
  • метрологічний нагляд за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації (стаття 22 Закону);
  • метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках (стаття 23 Закону).
Метрологічний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду.

Стаття 24 Закону визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду.

Права та обов'язки державних інспекторів з метрологічного нагляду встановлені статтею 25 Закону.

Калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології (стаття 27 Закону). Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться:
  • науковими метрологічними центрами;
  • метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації;
  • метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Стаття 28 Закону регулює фінансування діяльності національної метрологічної служби.

За наявності відповідних міжнародних договорів України визнаються результати оцінки відповідності, повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки, проведених в інших державах (стаття 30 Закону).

Закон у нових редакціях викладає статті 171, 171-1 та 172 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлена адміністративна відповідальність за порушення:
  • вимог щодо випуску з ремонту та видачі на прокат засобів вимірювальної техніки;
  • умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки;
  • правил застосування засобів вимірювальної техніки.

Кодекс України про адміністративні правопорушення Законом доповнено новою статтею 188-44, що передбачає адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду.

Також Закон вносить відповідні зміни до статті 1 Закону України "Про підтвердження відповідності", статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункту 120 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору