Закон України

"Про співробітництво територіальних громад"

Дата набуття чинності:
24 липня 2014 року

Закон визначає організаційно-правові засади співробітництва територіальних громад, принципи, форми, механізми такого співробітництва, його стимулювання, фінансування та контролю.

Стаття 1 Закону надає визначення термінам "договір про співробітництво", "співробітництво територіальних громад (співробітництво)" та "спільний проект".

Принципи співробітництва визначаються статтею 2 Закону.

Суб'єктами співробітництва є територіальні громади сіл, селищ, міст. Територіальні громади здійснюють співробітництво через сільські, селищні та міські ради. Співробітництво здійснюється у сферах спільних інтересів територіальних громад у межах повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом (стаття 3 Закону).

Відповідно до статті 4 Закону співробітництво здійснюється у формі:
  • делегування одному із суб'єктів співробітництва іншими суб'єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів (стаття 10 Закону);
  • реалізації спільних проектів, що передбачає координацію діяльності суб'єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів (стаття 11 Закону);
  • спільного фінансування (утримання) суб'єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності - інфраструктурних об'єктів (стаття 12 Закону);
  • утворення суб'єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій - спільних інфраструктурних об'єктів (стаття 13 Закону);
  • утворення суб'єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень (стаття 14 Закону).

Статтею 5 Закону встановлено, що ініціаторами співробітництва можуть бути сільський, селищний, міський голова, депутати сільської, селищної, міської ради, члени територіальної громади у порядку місцевої ініціативи. Рішення про надання згоди на організацію співробітництва приймається сільською, селищною, міською радою на підставі попередніх висновків її виконавчих органів стосовно відповідності інтересам та потребам територіальної громади пропозиції щодо ініціювання співробітництва. Прийняте в установленому порядку сільською, селищною, міською радою рішення про надання згоди на організацію співробітництва є підставою для сільського, селищного, міського голови для початку переговорів між потенційними суб'єктами співробітництва про його організацію та утворення комісії з підготовки проекту договору про співробітництво (надалі - комісія).

Переговорам про організацію співробітництва присвячена стаття 6 Закону.

До складу комісії входять у рівній кількості представники усіх суб'єктів співробітництва. Склад комісії затверджується спільним розпорядженням сільських, селищних, міських голів, що представляють територіальні громади - суб'єктів співробітництва. Формою роботи комісії є засідання, що проводяться за рішенням її голови. Рішення, прийняті комісією на своїх засіданнях, оформляються протоколом, що підписується головуючим на засіданні та секретарем. Головуючими на засіданні комісії є почергово представники суб'єктів співробітництва. Організаційне забезпечення діяльності комісії здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад - суб'єктів співробітництва. Комісія готує протягом 60 днів з дати її утворення проект договору про співробітництво (стаття 7 Закону).

Згідно статті 8 Закону сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 15 днів проведення громадського обговорення підготовленого комісією проекту договору про співробітництво, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про схвалення його проекту на розгляд відповідних рад. Рішення про схвалення проекту договору про співробітництво приймається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дати проведення громадського обговорення його проекту. Договір про співробітництво укладається у письмовій формі сільськими, селищними, міськими головами після схвалення його проекту відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Предмет договору про співробітництво визначається відповідно до обраної суб'єктами співробітництва форми співробітництва, передбаченої статтею 4 Закону. Кількість примірників договору про співробітництво повинна бути на один більше, ніж кількість суб'єктів співробітництва. Кожен із суб'єктів співробітництва отримує один примірник договору про співробітництво. Один примірник договору про співробітництво передається для внесення до реєстру про співробітництво територіальних громад центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування (стаття 9 Закону).

Відповідно до статті 15 Закону державне стимулювання співробітництва здійснюється шляхом:
  • надання субвенцій місцевим бюджетам суб'єктів співробітництва у пріоритетних сферах державної політики;
  • передачі об'єктів державної власності у комунальну власність суб'єктів співробітництва;
  • методичної, організаційної та іншої підтримки діяльності суб'єктів співробітництва.
Держава стимулює співробітництво у разі, якщо:
  • посилюється спроможність суб'єктів співробітництва до забезпечення реалізації визначених законом повноважень;
  • до співробітництва залучені додаткові ресурси, у тому числі фінансові;
  • співробітництво здійснюється більш як трьома суб'єктами співробітництва;
  • забезпечується широка участь громадськості у здійсненні співробітництва.

Статтею 16 Закону передбачено, що фінансування співробітництва здійснюється за рахунок коштів:
  • місцевих бюджетів суб'єктів співробітництва;
  • самооподаткування;
  • інших не заборонених законодавством джерел, зокрема, державного бюджету, міжнародної технічної та фінансової допомоги, кредитних ресурсів.
Фінансування заходів співробітництва розпочинається з наступного бюджетного періоду. Суб'єкти співробітництва забезпечують відкритий доступ до звітів про використання коштів через власні Інтернет-ресурси.

Моніторингу співробітництва присвячена стаття 17 Закону.

Згідно статті 18 Закону співробітництво припиняється у разі:
  • закінчення строку дії договору про співробітництво;
  • досягнення цілей співробітництва;
  • невиконання суб'єктами співробітництва взятих на себе зобов'язань;
  • відмови від співробітництва відповідно до умов договору про співробітництво одного або кількох його суб'єктів, що унеможливлює подальше здійснення співробітництва;
  • банкрутства утворених у рамках співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності;
  • прийняття судом рішення про припинення співробітництва;
  • нездійснення співробітництва протягом року з дня набрання чинності договором про співробітництво.
Припинення співробітництва здійснюється за згодою його суб'єктів у порядку, передбаченому статтями 6 - 9 Закону для організації співробітництва з урахуванням певних особливостей, шляхом укладення відповідного договору сільськими, селищними, міськими головами після схвалення його проекту сільськими, селищними, міськими радами.

На підставі попереднього висновку виконавчого органу сільської, селищної, міської ради одного із суб'єктів співробітництва стосовно наявності хоча б однієї з вищезазначених підстав, сільська, селищна, міська рада приймає рішення про припинення співробітництва та письмово звертається до інших суб'єктів співробітництва з пропозицією проведення переговорів про припинення співробітництва. Повідомлення про припинення співробітництва доводиться суб'єктами співробітництва до відома населення шляхом оприлюднення у місцевих засобах масової інформації. Проведення переговорів про припинення співробітництва розпочинається протягом 30 днів з дати отримання суб'єктами співробітництва відповідної пропозиції. Відсутність протягом 30 днів з дати надходження пропозиції щодо проведення переговорів про припинення співробітництва відповіді суб'єктів співробітництва вважається їх згодою на його припинення (стаття 19 Закону).

Особливості припинення співробітництва відповідно до форми співробітництва визначені статтею 20 Закону.

Також Закон вносить відповідні зміни до частини 1 статті 63 Господарського кодексу України, частини 2 статті 169 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору