Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект "Бескидський залізничний тунель" (Будівництво [...]
Верховна Рада України; Закон від 02.09.20141667-VII

Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект "Бескидський залізничний тунель" (Будівництво Бескидського тунелю) між Україною та Європейським інвестиційним банком (Текст резюме від 02.09.2014)


Закон України

"Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект "Бескидський залізничний тунель" (Будівництво Бескидського тунелю) між Україною та Європейським інвестиційним банком"

Дата набуття чинності:
6 жовтня 2014 року

Гарантійна угода (Проект "Бескидський залізничний тунель" (Будівництво Бескидського тунелю) між Україною та Європейським інвестиційним банком (надалі - Угода) була підписана 6 травня 2014 року у Люксембурзі та 7 травня 2014 року у Києві.

Конституцією України (пункт 32 статті 85) визначено, що Верховна Рада України надає згоду на обов’язковість міжнародних договорів України. І відповідно до статті 9 Закону України "Про міжнародні договори України" Угода підлягає ратифікації.

Закон ратифікує Угоду.

Відповідно до Фінансової угоди у зв'язку з фінансуванням проекту "Бескидський залізничний тунель (Будівництво Бескидського тунелю)" (надалі - Проект) від 7 травня 2014 року між Європейським інвестиційним банком (надалі – Банк) та Державною адміністрацією залізничного транспорту України - Укрзалізниця (надалі - Позичальник) (надалі  - Фінансова угода), Банк погодився надати кредит Позичальнику у сумі 55000000 євро (надалі - Кредит) з урахуванням умов, викладених в Фінансовій угоді. Проект має інвестиційний характер і стосується об'єкту, який має загальнонаціональну важливість та інфраструктурний розвиток якого має стратегічне значення, та реалізація якого сприяє розвитку економіки України. Умовою, що передує першій виплаті в рамках Фінансової угоди, є укладання Україною (надалі – Гарант) та Банком Угоди.

Згідно статті 2.1 Угоди в інтересах Банка, заключаючи Фінансову угоду з Позичальником, Гарант тим самим безумовно та остаточно:
  • гарантує Банку своєчасне виконання Гарантованих зобов'язань Позичальником;
  • бере на себе зобов'язання за першою вимогою безвідкладно сплачувати Банкові непогашений залишок кожної суми (основної суми, відсотків або іншого) поточної або майбутньої, належної до оплати Позичальником Банкові щодо будь-якого Гарантованого зобов'язання;
  • погоджується в якості основного зобов'язання за першою вимогою безвідкладно відшкодувати Банку будь-які витрати, збиток або відповідальність, понесені Банком відповідно до або у зв'язку з Фінансовою угодою в результаті будь-якого такого зобов'язання або відповідальності, яке не має або втрачає юридичну силу, підлягає оспорюванню, таким, що не може бути примусово виконане, недійсним або незаконним у відношенні до Позичальника за будь-якої причини, незалежно від того було повідомлено Банку чи ні, сума таких витрат є сумою, яку Банк в будь-якому випадку, матиме право стягнути з Позичальника.

Статтею 2.5 Угоди передбачено, що Банк не зобов'язаний перед тим, як реалізовувати будь-яке із наданих йому стосовно Гаранта Угодою або законом прав, повноважень або засобів правового захисту:
  • звертатися з позовом проти Позичальника або будь-якої іншої особи до суду та отримувати судове рішення з цього приводу;
  • зробити або подати будь-який позов або докази щодо припинення діяльності або розпуску Позичальника;
  • звертати стягнення або вимагати звернення стягнення будь-якого з забезпечення, наданого у зв'язку з будь-яким із зобов'язань Позичальника в рамках Фінансової угоди.

Відстрочка прав Гаранта передбачена статтею 2.6 Угоди.

Відповідно до статті 2.7 Угоди без попередньої письмової згоди Гаранта не допускається внесення до Фінансової угоди жодних змін, наслідками яких будуть:
  • подовження терміну виконання Позичальником своїх зобов'язань за Фінансовою угодою;
  • збільшення суми Заборгованості;
  • зміна відсоткової ставки, яка застосовується до Позики за Фінансовою угодою.

Розділом 3 Угоди передбачено, що на дату укладання Угоди Гарант заявляє та гарантує Банку наступне:
  • він має необхідні повноваження та дозволи за законодавством України для надання державних гарантій, таких як гарантія, що надана за Угодою;
  • він має повноваження на укладання, піднесення та вручення Угоди, а також на виконання своїх зобов'язань за Угодою;
  • зобов'язання Гаранта за Угодою є законними, дійсними, обов'язковими й такими, що можуть бути примусово виконані.

Згідно статті 3.4 Угоди укладення Гарантом Угоди, виконання Гарантом своїх зобов'язань за Угодою, а також заходів, передбачених Угодою, не суперечать та не будуть суперечити:
  • будь-якому закону чи нормативному актові, чи судовому рішенню, чи припису державних органів України, які застосовуються до нього (включаючи будь-яке обмеження щодо рівня максимальної зовнішньої заборгованості);
  • будь-якій державній політиці чи державному устрою України;
  • будь-якій угоді чи інструменту, які становлять чинне зобов'язання йому або стосовно будь-яких його активів.

Гарант та Позичальник кожен з них має повноваження укладати, вручати та виконувати, та вживати всіх необхідних заходів для укладання, вручення і виконання Угоди та Фінансової угоди, відповідно, та заходів, передбачених за Угодою. Всі дозволи, необхідні для прийняття чи отримання Гарантом у зв'язку з укладанням, здійсненням, набуттям чинності та примусовим виконанням заходів, передбачені до Угоди, були отримані чи оформлені і мають повну юридичну силу (стаття 3.5 Угоди).

Статтею 3.7 встановлено, що Гарант є країною - учасницею Конвенції про визнання та виховання іноземних арбітражних рішень, що була підписана 10 червня 1958 року у Нью-Йорку. Будь-яке арбітражне рішення чи постанова, отримані відповідно до умов Угоди, будуть визнані та виконані відповідно до законодавства України.

Гарант повинен отримати, відповідати вимогам та робити все необхідне для підтримання повної юридичної чинності та дійсності всіх дозволів, схвалень, ліцензій та погоджень, які вимагаються законодавством України, з метою забезпечення законного укладання та здійснення своїх зобов'язань за Угодою та забезпечення легальності, чинності, застосовності можливості прийняття в якості доказу Угоди в Україні. Гарант забезпечує, що в будь-який час вимоги Банку щодо нього відповідно до Угоди знаходяться принаймні у рівних умовах з вимогами усіх його інших незабезпечених кредиторів, за винятком тих, чиї вимоги мають перевагу над будь-яким законом загального застосування (розділ 4 Угоди).

Відповідно до статті 5.2 Угоди положення пункту 3.02 (Відсотки на прострочені суми) Фінансової угоди повинні бути включені в Угоду та становлять частину Угоди так, ніби вони включені в цей документ у повному обсязі, вносячи відповідні зміни та (без обмеження загального змісту у відповідній Угоді) так, ніби посилання в цьому пункті на Фінансову угоду було посиланням на Гарантійну угоду, а також посилання в цьому пункті на Позичальника" було б посиланням на "Гаранта". Будь-які відсотки, які нараховуються відповідно до статті 5.2 Угоди, повинні за першою вимогою відразу оплачуватись Гарантом. Для уникнення сумнівів, відсотки, належні до сплати за Угодою, не повинні додаватися до будь-яких еквівалентних відсотків, які сплачує Позичальник, відповідно до Фінансової угоди стосовно яких Гарант забезпечує оплату за Угодою. Будь-які відсотки за Угодою нараховуються на щоденній основі та розраховуються виходячи з фактичної кількості днів, що минули, і тривалості року 360 днів.

Всі платежі Гаранта за Угодою розраховуються та здійснюються (без будь-яких вирахувань) без взаємозаліків, зарахувань зустрічних вимог, утримань або відрахувань за винятком, по відношенню до платежів Банку, будь-яких утримань або відрахувань на будь-які податки або зобов'язання, які вимагаються будь-яким державним або фінансовим органом відповідно до законодавства. У цьому випадку Гарант невідкладно оплачує їх відповідному органу влади, подає Банкові на його вимогу таке підтвердження і сплачує йому такі додаткові суми, які дорівнюватимуть сумі, яку Банк одержав би, якби такий платіж був здійснений після здійснення будь-яких утримань або відрахувань (стаття 5.4 Угоди).

Порядок поводження із отриманими коштами визначено статтею 5.5 Угоди.

Банк може конвертувати будь-які кошти, отримані, відшкодовані, реалізовані, запропоновані до зарахування або які підлягають використанню у відповідності до Угоди, що витікають у зв'язку з виконанням його прав в рамках Угоди, конвертувати з такої отриманої в таку іншу валюту, яка може бути необхідною для цілей Угоди. Будь-яка така конвертація буде здійснюватися за курсом обміну, обґрунтовано визначеним Банком (стаття 6.2 Угоди).

Відшкодування курсових різниць регулюється статтею 6.3 Угоди.

Угода та її склад, тлумачення та чинність регулюються міжнародним публічним правом (стаття 6.6 Угоди).

Стаття 6.7 Угоди присвячена арбітражу.