Про Національне антикорупційне бюро України
Верховна Рада України; Закон від 14.10.20141698-VII

Про Національне антикорупційне бюро України (Текст резюме від 14.10.2014)


Закон України

"Про Національне антикорупційне бюро України"

Дата набуття чинності:
25 лютого 2015 року

Закон визначає правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до статті 1 Закону Національне антикорупційне бюро України (надалі - Національне бюро) - це державний правоохоронний орган, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці. Національне бюро утворюється Президентом України.

Основні принципи діяльності Національного бюро визначені статтею 3 Закону.

Згідно статті 4 Закону незалежність Національного бюро у його діяльності гарантується:
  • особливим порядком конкурсного відбору Директора Національного бюро та вичерпним переліком підстав припинення повноважень Директора Національного бюро, які визначені Законом;
  • конкурсними засадами відбору інших працівників Національного бюро, їх особливим правовим та соціальним захистом, належними умовами оплати праці;
  • установленим законом порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Національного бюро;
  • визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро, їх близьких родичів, майна;
  • іншими засобами, визначеними Законом.

Національне бюро складається з центрального і територіальних управлінь, які є юридичними особами публічного права. Гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становить 700 осіб, у тому числі не більше 200 осіб начальницького складу (стаття 5 Закону).

Відповідно до статті 6 Закону керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України в порядку, визначеному Законом. Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може висловити недовіру Директору Національного бюро, що має наслідком його відставку з посади.

Директором Національного бюро може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше ніж 10 років, досвід роботи на керівних посадах в органах влади, установах, організаціях або міжнародних організаціях не менше ніж 5 років, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати відповідні службові обов'язки.

Порядок конкурсного відбору та призначення Директора Національного бюро встановлено статтею 7 Закону.

Стаття 8 Закону визначає повноваження Директора Національного бюро.

До працівників Національного бюро належать особи начальницького складу, державні службовці та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро. Особами начальницького складу є працівники підрозділів швидкого реагування, захисту учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників відповідно до Закону, оперативних підрозділів Національного бюро. Час проходження служби в Національному бюро зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону. На службу до Національного бюро приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються Директором Національного бюро. Призначення на посади у Національному бюро здійснюється виключно за результатами відкритого конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Національним бюро. На осіб начальницького складу Національного бюро поширюється положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.  Трудові відносини працівників Національного бюро регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На спеціалістів Національного бюро, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади спеціалістів Національного бюро відносяться до відповідних категорій посад працівників апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органів у порядку, встановленому законодавством.  Працівники Національного бюро регулярно, але не рідше одного разу на два роки, проходять обов'язкове підвищення кваліфікації.

Стаття 11 Закону визначає спеціальні звання осіб начальницького складу Національного бюро.

Згідно статті 13 Закону особа не може бути призначена на посаду в Національному бюро, якщо вона:
  • за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена;
  • має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, або притягалася судом до відповідальності за вчинення умисного злочину;
  • відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;
  • має громадянство іншої держави;
  • у разі призначення буде безпосередньо підпорядкована особі, яка є її близькою особою відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
  • не пройшла спеціальну перевірку;
  • не пройшла перевірку і стосовно неї встановлено заборону відповідно до Закону України "Про очищення влади";
  • не подала декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
Працівники Національного бюро не мають права:
  • бути членами чи брати участь у створенні чи діяльності політичних партій, організовувати або брати участь у страйках;
  • бути повіреними третіх осіб у справах Національного бюро;
  • використовувати Національне бюро, його працівників та майно у партійних, групових чи особистих інтересах.
На працівників Національного бюро поширюються інші обмеження та вимоги, встановлені Законом України "Про запобігання корупції". При призначенні на посаду у Національному бюро особа повідомляється про можливість проведення щодо неї перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя.

Обов'язки та права Національного бюро визначені статтями 16 та 17 Закону.

Працівники Національного бюро під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність. В інтересах забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро та членів їхніх сімей не допускається розголошення в засобах масової інформації відомостей про місце проживання цих осіб. Відомості про проходження служби працівниками Національного бюро надаються з дозволу Директора Національного бюро або його заступника. У разі затримання працівника Національного бюро або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його тримають окремо від інших осіб. Під захистом держави перебувають особи, які добровільно, у тому числі на договірних засадах, надають допомогу Національному бюро у здійсненні повноважень. Незаконне розголошення даних про таких осіб, а також інші правопорушення стосовно цих осіб та їх близьких осіб, вчинені у зв'язку з відносинами з Національним бюро, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. Працівник Національного бюро, який відповідно до Закону повідомив про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Національного бюро, не може бути звільнений з посади або бути змушений до такого звільнення, притягнутий до відповідальності чи іншим чином переслідуватися за таке повідомлення, крім випадку притягнення до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Посадовим особам Національного бюро забороняється розголошувати відомості про працівників Національного бюро, які повідомили про порушення (стаття 21 Закону).

Стаття 22 Закону регулює соціальний захист працівників Національного бюро.

Підрозділи внутрішнього контролю здійснюють моніторинг способу життя працівників Національного бюро з метою встановлення відповідності рівня життя працівника майну і доходам цього працівника та його членів сім'ї згідно з декларацією про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру, що подається ним відповідно до закону. Встановлення невідповідності рівня життя працівника Національного бюро майну і доходам цього працівника та його членів сім'ї є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (стаття 29 Закону).

Відповідно до статті 31 Закону з метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю при Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу.

Статтю 216 Кримінального процесуального кодексу України Закон доповнив новою частиною, згідно якої слідчі Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191 "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем", 206-2 "Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації", 209 "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом", 210 "Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням", 211 "Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону", 354 "Підкуп працівника підприємства, установи чи організації" (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364 "Зловживання владою або службовим становищем", 368 "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою", 368-2 "Незаконне збагачення", 369 "Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі", 369-2 "Зловживання впливом", 410 "Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем" Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) злочин вчинено:
  • народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником;
  • державним службовцем, посада якого віднесена до першої та другої категорій посад, особою, посада якої прирівняна до першої та другої категорій посад державної служби;
  • депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
  • суддею Конституційного Суду України, суддею суду загальної юрисдикції, народним засідателем або присяжним (під час виконання ними цих функцій), Головою, членами, дисциплінарними інспекторами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Головою, заступником Голови, секретарем секції Вищої ради юстиції, іншим членом Вищої ради юстиції;
  • Генеральним прокурором України, його заступником, помічником Генерального прокурора України, прокурором Генеральної прокуратури України, слідчим Генеральної прокуратури України, керівником структурного підрозділу Генеральної прокуратури України, прокурором Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, області та його заступником, керівником структурного підрозділу прокуратури Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, області;
  • особою вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;
  • військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
  • керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50%;
2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди дорівнює або перевищує суму, яка в 500 і більше разів перевищує мінімальну заробітну плату, встановлену на відповідний рік (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50%);
3) злочин, передбачений статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної в частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у вищезазначеному пункті 1.

Також Закон вносить відповідні зміни до Кримінального кодексу України, Бюджетного кодексу України, законів України "Про прокуратуру", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про попереднє ув'язнення", "Про державну службу", "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", "Про банки і банківську діяльність", "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури".