Про споживчу кооперацію
Верховна Рада України; Закон від 10.04.19922265-XII

Про споживчу кооперацію (Текст резюме від 10.04.1992)


Закон України

Про споживчу кооперацію

Дата набуття чинності
9 травня 1992 року

Закон України „Про споживчу кооперацію” визначає правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні. Він захищає інтереси членів споживчої кооперації і сільського населення як споживачів, та регулює відносини з органами виконавчої влади.

Споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство. Воно є самостійною, демократичною організацією громадян, які об'єдналися на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи. Об'єднання здійснюється для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

Основним документом, який регулює діяльність споживчого товариства є статут. Він визначає:
порядок вступу і виходу із споживчого товариства;
права та обов'язки членів споживчого товариства;
органи управління, контролю та їх компетенція;
порядок утворення майна і розподіл прибутку споживчого товариства;
умови реорганізації і ліквідації споживчого товариства.

Споживче товариство з дня державної реєстрації визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність.

Членство у споживчому товаристві може бути:
індивідуальним (індивідуальними членами можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку. Членами учнівських споживчих товариств, що створюються при загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах, можуть бути особи, які досягли 14-річного віку);
колективним (колективними членами споживчого товариства можуть бути селянські (фермерські) господарства, колективні сільськогосподарські підприємства, господарські товариства, кооперативні, державні та інші підприємства).

Член споживчого товариства відповідає за зобов'язаннями споживчого товариства лише в межах внесеного ним обов'язкового пайового внеску, якщо інше не передбачено статутом.

Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів. Для оперативного вирішення питань, що належать до компетенції загальних зборів споживчих товариств можуть скликатися збори уповноважених.

Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, в Центральну спілку споживчих товариств України. Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція). Спілка визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Вона не відповідає за зобов'язаннями споживчих товариств і не має щодо них розпорядчих функцій.

Власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств, організацій та їх спільної власності. Суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами. Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань.

Споживчі товариства та їх спілки виходячи з статутних вимог мають право, зокрема:
- створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об'єкти, діяльність яких не суперечить законам України;
- одержувати земельні ділянки у користування.

Доходи споживчих товариств та їх спілок формуються за рахунок коштів, одержуваних в результаті господарської діяльності, продажу цінних паперів та інших надходжень.

Споживчі товариства, спілки та їх підприємства мають право відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку поточні та депозитні рахунки, вільно розпоряджатися коштами, що є на цих рахунках.

Споживчі товариства, їх спілки та підпорядковані їм підприємства мають право наймати та звільняти працівників, самостійно встановлювати форми, системи і розміри оплати праці осіб, які працюють за наймом.

Що стосується міжнародних зв'язків, то Центральна спілка споживчих товариств України представляє інтереси споживчої кооперації в Міжнародному кооперативному альянсі. Також вона здійснює інші зв'язки з міжнародними організаціями, сприяє розвитку кооперативного руху різних країн.

Організації та підприємства споживчої кооперації взаємодіють з органами виконавчої влади з питань організації торговельного обслуговування населення, закупівель і переробки сільськогосподарської продукції та сировини, виробництва товарів народного споживання, надання населенню різних послуг тощо.

Реорганізація, ліквідація споживчого товариства провадиться за рішенням загальних зборів його членів, або за рішенням суду, а в разі банкрутства - за рішенням господарського суду. При ліквідації споживчого товариства його майно, що залишилося після сплати всіх внесків, дивідендів, розрахунків по оплаті праці, виконання зобов'язань, розрахунків із спілкою, розподіляється між членами, що входили до складу споживчого товариства.

Державні органи здійснюють контроль за додержанням споживчою кооперацією вимог законів України з питань безпеки виробництва та праці, пожежної безпеки, санітарного, природоохоронного законодавства та законодавства про захист економічної конкуренції, а також за сплатою обов'язкових платежів у бюджет та витрачанням наданих бюджетних коштів.