Закон України

Кримінальний кодекс України

Дата набуття чинності:
1 вересня 2001 року

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за певні склади злочинів.

Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі.

Особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності.

Виною особи є її психічне ставлення до вчинюваної дії чи бездіяльності, та їх наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Необхідною обороною визнаються дії особи, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів самої особи, суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами.

Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених даним Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань:
1) штраф;
2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
4) громадські роботи;
5) виправні роботи;
6) службові обмеження для військовослужбовців;
7) конфіскація майна;
8) арешт;
9) обмеження волі;
10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;
11) позбавлення волі на певний строк;
12) довічне позбавлення волі.

Через певний, чітко визначений строк, особа яка відбула кримінальне покарання, визнається  такою, що не мала судимості. Тривалість вищезазначеного строку залежиться від складу злочину, за який особу було притягнуто до кримінальної відповідальності.

В Кодексі зазначені склади правопорушень, та міра відповідальності осіб за вчинення ними злочинів проти:
- основ національної безпеки України;
- життя та здоров’я особи;
- волі, честі та гідності особи;
- статевої свободи та статевої недоторканості особи;
- виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;
- власності;
- у сфері господарської діяльності;
- довкілля;
- громадської безпеки;
- безпеки виробництва;
- безпеки руху та експлуатації транспорту;
- громадського порядку та моральності;
- у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення;
- у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації;
- авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян;
- у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку;
- у сфері службової діяльності;
- правосуддя;
- встановленого порядку несення військової служби (військові злочини);
- миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

В прикінцевих та перехідних положеннях Кодексу передбачається звільнення від покарання (основного і додаткового) осіб, засуджених за Кримінальним кодексом України 1960 року за діяння, відповідальність за які не передбачена цим Кодексом.

Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору