Закон України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

Дата набуття чинності:
1 липня 1992 року

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Законом України від 30 червня 1999 року N 784-XIV викладено в новій редакції.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в подальшому - Закон, встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності, визнання його банкрутом та застосування щодо нього ліквідаційної процедури.

Державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств, здійснює державний орган з питань банкрутства.

Засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника, в тому числі і надати йому фінансову допомогу.

Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника. Ініціатором відкриття справи про банкрутство можуть бути: або кредитор, або само підприємство банкрут.  Для проведення процедури банкрутства, або відновлення платоспроможності боржника, суд своєю ухвалою призначає керівником даної організації -  арбітражного керуючого, який виконує відповідні обов'язки (розпорядника майна, керуючого санацією, чи ліквідатора). Одним з основних обов'язків арбітражного керуючого є здійснення керівництва підприємством-банкрутом та визначення кола кредиторів даного підприємства. 

Одним з дієвих заходів відновлення платоспроможності боржника є санація. Санація - система заходів спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. Строк проведення санації - 12 місяців. Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування, в тому числі і за рахунок Державного бюджету України. Законом заборонено розпочинати процедуру банкрутства щодо казенних підприємств.

Збори кредиторів обирають комітет кредиторів. До повноважень комітету належить:
- підготовка та укладення мирової угоди по боргах підприємства;
- звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є їх зацікавленість;
- та інші повноваження.

У випадку прийняття господарським судом рішення (постанови) про визнання боржника банкрутом - відкривається ліквідаційна процедура. З цього моменту керівництво підприємством здійснює - ліквідатор. Ліквідація підприємства означає, що:
- підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції;
- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;
Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців.


Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Законом передбачено шість черг задоволення вимог кредиторів. Задоволення вимог однієї черги, можливе лише після повного задоволення вимог кредиторів попередньої черги.

Нормами закону висвітлені питання що стосуються особливості проведення процедури банкрутства: містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських та страхових підприємств, а також професійних учасників ринку цінних паперів, суб'єктів підприємницької діяльності - громадянина, селянського (фермерського) господарства, та при відсутності боржника-банкрута.


Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!

Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору