Про державну реєстрацію актів цивільного стану
Верховна Рада України; Закон від 01.07.20102398-VI

Про державну реєстрацію актів цивільного стану (Текст резюме від 01.07.2010)


Закон України

„Про державну реєстрацію актів цивільного стану”

Дата набуття чинності
27 липня 2010 року

Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану

Відповідно до статті 2 Закону актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Державній реєстрації відповідно до Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Стаття 4 Закону передбачає, що органами державної реєстрації актів цивільного стану є:
  • центральний орган виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;
  • відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції;
  • виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Згідно статті 9 Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Стаття 13 Закону встановлює, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй  прізвища, власного імені та по батькові.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.

Статтею 14 Закону визначено, що для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Державна реєстрація шлюбу проводиться після закінчення одного місяця з дня подання нареченими заяви про державну реєстрацію шлюбу.

Відповідно до статті 15 Закону державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках.

Державна реєстрація зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) проводиться лише стосовно громадян України (стаття 16 Закону).

Стаття 17 Закону передбачає, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
  • документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
  • рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.

Стаття 18 Закону встановлює, що про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

Згідно статті 20 Закону за державну реєстрацію актів цивільного стану та за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв'язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, справляється державне мито у розмірі, визначеному законом.

Стаття 24 Закону зазначає, що актовий запис цивільного стану анулюється на підставі:
  • рішення суду;
  • висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом.