Про стандартизацію
Верховна Рада України; Закон від 17.05.20012408-III
Повідомлення: Дуже багато відкритих сторінок за хвилину
Почекайте одну хвилину, будь-ласка......

Про стандартизацію (Текст резюме від 17.05.2001)


Закон України

“Про стандартизацію”

Дата набуття чинності:
20 червня 2001 року

Цей Закон визначає правові та організаційні засади стандартизації в Україні.

Дія Закону не поширюється на ядерні матеріали, фармацевтичну продукцію, стандарти медичного обслуговування, бухгалтерського обліку, освіти, а також інші соціальні стандарти, сфера дії яких встановлюється відповідними законами.

Згідно Закону стандарти в Україні застосовуються на добровільних засадах. Застосування стандартів стає обов'язковим, якщо:
  • це передбачено в технічних регламентах чи інших нормативно-правових актах;
  • в угоді (контракті) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції є посилання на певні стандарти;
  • виробник чи постачальник продукції склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні;
  • продукція виробника чи постачальника сертифікована щодо дотримання вимог стандартів.

Організацію стандартизації в Україні здійснюють наступні суб'єкти стандартизації:
  • центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;
  • рада стандартизації;
  • технічні комітети стандартизації;
  • інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

Основні функції та умови здійснення діяльності суб'єктів стандартизації визначаються в Розділі ІІ Закону.

Залежно від рівня суб'єкта стандартизації, який приймає чи схвалює стандарти, розрізняють:
  • національні стандарти, кодекси усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації;
  • стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандартизацією.

Процедура застосування стандартів визначаються в Розділі ІІІ Закону.

Згідно ст.11 Закону правила та порядок розроблення, прийняття, перегляду, зміни та припинення дії національних стандартів встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації і вони повинні включати:
  • критерії визначення розробників національних стандартів;
  • механізм апеляції;
  • визначення пріоритетів щодо застосування міжнародних (регіональних) стандартів;
  • інформування заінтересованих сторін про стан робіт у сфері національної стандартизації. Строк розгляду проекту національного стандарту та подання відгуків не може бути меншим, ніж 60 днів від дня його опублікування.

Закон також визначає право власності на стандарти та порядок інформаційного забезпечення у сфері стандартизації в Україні (Розділ ІV), містить положення щодо міжнародного співробітництва у сфері стандартизації (Розділ V). В Розділі VI Закону визначаються джерела фінансування робіт із стандартизації.