Про організації роботодавців
Верховна Рада України; Закон від 24.05.20012436-III

Про організації роботодавців (Текст резюме від 24.05.2001)


Закон України

„Про організації роботодавців”

Дата набуття чинності:
26 червня 2001 року

Закон надає роботодавцям право на свободу об'єднання в організації роботодавців для здійснення і захисту своїх прав та задоволення соціальних, економічних та інших законних інтересів на основі вільного волевиявлення без будь-якого попереднього дозволу. Для виконання своїх статутних завдань організації роботодавців мають право на добровільних засадах створювати або вступати до об'єднань організацій роботодавців і вільно виходити з них.

Організації роботодавців та їх об'єднання створюються і діють з метою представництва та захисту законних інтересів роботодавців у економічній, соціально-трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального партнерства.

Організації роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, міжнародних. Об'єднання організацій роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських.

Засновниками організації роботодавців можуть бути не менш як десять роботодавців або два і більше роботодавці певної галузі для заснування галузевої організації роботодавців. Рішення про створення організації роботодавців приймається установчим з'їздом роботодавців. Таке рішення оформляється протоколом установчого з'їзду, який підписують голова та секретар з'їзду. Установчий з'їзд затверджує статут організації роботодавців, обирає її органи управління, уповноважує осіб на проведення державної реєстрації, вирішує інші питання, пов'язані із створенням організації роботодавців.

Вимоги до установчих документів організацій роботодавців та їх об’єднань встановлені у статті 11 Закону.

Згідно Закону організацій роботодавців та їх об’єднань:
  • мають право представляти і захищати свої права і законні інтереси, а також права і законні інтереси своїх членів у відносинах з профспілками, їх об'єднаннями та іншими організаціями найманих працівників, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування у сфері регулювання соціально-трудових та економічних відносин;
  • мають право вносити до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування пропозиції з питань, пов'язаних з їх статутною діяльністю;
  • можуть проводити експертизу проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань, що стосуються прав та інтересів їх членів;
  • зобов'язані брати участь у веденні колективних переговорів з розроблення та укладення угод на відповідному рівні;
  • беруть участь у соціальному партнерстві;
  • беруть участь у формуванні та проведенні державної політики зайнятості населення;
  • на паритетних засадах беруть участь в управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
  • виступають стороною колективного трудового спору (конфлікту);
  • мають право одержувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності інформацію з соціально-економічних питань та питань, пов'язаних з трудовими відносинами, розвитком держави, необхідну для виконання своїх статутних завдань;
  • можуть брати участь у розробленні та реалізації державної політики в галузі професійної освіти, у формуванні кваліфікаційних вимог до випускників навчальних закладів, фінансуванні створення та утримання недержавних професійно-технічних навчальних закладів.

Законом також регулюються взаємовідносини організацій роботодавців та їх об’єднань з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, професійними спілками їх об’єднаннями, та іншими організаціями найманих працівників.