Закон України

„Про приватизацію державного житлового фонду”

Дата набуття чинності:
22 липня 1992 року

Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду” визначено правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання. Декларується, що  метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, а також  залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Законом встановлено, що до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири, розташовані на територіях закритих військових поселень, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири, які перебувають в аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного  відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та інші об'єкти.

Згідно Закону приватизація житлового фонду може здійснюватись у формі безоплатної передачі громадянам найманої ними житлової площі у нормах, визначених законом, а також шляхом продажу надлишків такої площі. Законом встановлені категорії житлових приміщень, що підлягають безоплатній передачі громадянам у власність незалежно від їх площі. Зокрема,  до таких категорій віднесені однокімнатні квартири, квартири, займані сім'ями загиблих при виконанні державних і громадських обов'язків та інші види квартир.

Законом зазначається, що передача займаних квартир  здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири.

Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств за їх бажанням, згідно Закону може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно із встановленими вимогами.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!

Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору