Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації [...]
Верховна Рада України; Закон від 15.04.2008270-VI

Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності (Текст резюме від 15.04.2008)


Закон України

„Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального
кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності”

Дата набуття чинності:
7 травня 2008 року

Законом встановлено частину другу статті 4 Кримінального кодексу України (надалі – Кодекс) викласти в новій редакції, згідно якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Також Законом встановлено статтю 5 Кодексу викласти в новій редакції, якою передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Передбачено також, що закон про кримінальну відповідальність, який встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Згідно Закону, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Змінами до частини 4 статті 28 Кодексу Законом передбачено, що злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Відповідно до змін, які вносяться до статей 45 та 46 Кодексу, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду, а також якщо вона примирилася з потерпілим.

Згідно Закону, з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років (зміни до статті 53 Кодексу).

Законом встановлено внести зміни до частини 2 статті 65 Кодексу, відповідно до яких, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Внесено зміни до частини 1 статті 66 Кодексу, якими передбачено, що при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнається, в тому числі, надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.

Відповідно до Закону, за вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією відповідної статті Особливої частини Кодексу. За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією відповідної статті Особливої частини Кодексу (зміни до статті 68 Кодексу).

Згідно змін, які Законом вносяться до статті 69 Кодексу, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції відповідної статті Особливої частини Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції відповідної статті Особливої частини Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині Кодексу.

Кодекс доповнюється новою статтею 69-1, в якій передбачено, що за наявності обставин, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією відповідної статті Особливої частини Кодексу.

Передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком (зміни до частини 4 статті 71 Кодексу).

Шляхом внесення змін до статті 102 Кодексу Законом встановлюється, що покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років. Крім того передбачено, що покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості - на строк не більше одного року шести місяців.

Законом передбачено, що звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до арешту або позбавлення волі (зміни до статті 104 Кодексу).

Статтю 127 Кодексу викладено в новій редакції, згідно якої катування карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Також Законом передбачено, що:
  • умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, крім того, карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 гривень (зміни до частини 2 статті 125 Кодексу);
  • ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, в тому числі, карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин (зміни до статті 136 Кодексу);
  • ненадання допомоги хворому медичним працівником також карається громадськими роботами на строк до 200 годин (зміни до статті 139 Кодексу).

Відповідно до Закону, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (частина 1 статті 164 Кодексу) та ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (стаття 165 Кодексу) караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 3400 гривень.

Законом встановлено, що пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 5100 гривень) або громадськими роботами на строк від 60 до 240 годин, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк (зміни до статті 178 Кодексу).

Також передбачено, що незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 3400 гривень) або громадськими роботами на строк від 60 до 240 годин, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк (зміни до статті 179 Кодексу).

Встановлено, що незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах також карається обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк (зміни до статті 183 Кодексу).

Крадіжка, згідно Закону, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 гривень) або громадськими роботами на строк від 80 до 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців, або позбавленням волі на строк до 3 років (зміни до статті 185 Кодексу). Крім того, грабіж карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень) або громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців, або позбавленням волі на строк до 4 років (зміни до статті 186 Кодексу).

Законом із Кодексу виключено статтю 188, якою встановлювалася кримінальна відповідальність за викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання.

Стаття 193 Кодексу викладена в новій редакції, якою передбачено, що незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 гривень) або громадськими роботами на строк до 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців.

Законом встановлено, що:
  • умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 гривень) або громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк (зміни до статті 194 Кодексу);
  • умисне пошкодження або руйнування об'єктів електроенергетики карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень) або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк (зміни до статті 194-1 Кодексу);
  • погроза знищення майна карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 гривень) або громадськими роботами на строк від 60 до 120 годин, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до 6 місяців (зміни до статті 195 Кодексу);
  • необережне знищення або пошкодження майна карається виправними роботами на строк до 2 років або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк (зміни до статті 196 Кодексу);
  • незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення караються також обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк (зміни до статті 200 Кодексу);
  • ухилення від повернення виручки в іноземній валюті вчинене в особливо великих розмірах караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років (зміни до частини 3 статті 207 Кодексу);
  • підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків карається, крім того, громадськими роботами на строк від 100 до 240 годин (зміни до статті 215 Кодексу);
  • примушування до антиконкурентних узгоджених дій карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років (зміни до статті 228 Кодексу);
  • порушення законодавства про захист рослин також карається громадськими роботами на строк від 120 до 200 годин (зміни до статті 247 Кодексу);
  • незаконне полювання карається, в тому числі, й громадськими роботами на строк від 160 до 240 годин (зміни до статті 248 Кодексу);
  • носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 гривень) або громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин, або арештом на строк від 3 до 6 місяців, або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років (зміни до частини 2 статті 263 Кодексу);
  • незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин також карається обмеженням волі до 2 років (зміни до статті 269 Кодексу);
  • порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту, що спричинило загибель людей карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років (зміни до частини 3 статті 276 Кодексу);
  • порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, яке спричинило загибель кількох осіб, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років (зміни до частини 3 статті 286 Кодексу);
  • незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень) або виправними роботами на строк до 3 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк (зміни до статті 309 Кодексу);
  • незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів, вчинене організованою групою або в особливо великих розмірах, караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна (зміни до частини 3 статті 311 Кодексу);
  • викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1190 гривень) або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк (зміни до частини 1 статті 312 Кодексу);
  • викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням карається також арештом на строк від 3 до 6 місяців (зміни до частини 1 статті 313 Кодексу);
  • організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього, караються позбавленням волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна (зміни до частини 2 статті 317 Кодексу);
  • незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 гривень) або громадськими роботами на строк від 160 до 240 годин, або арештом на строк від 3 до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (зміни до частини 1 статті 319 Кодексу);
  • втручання у діяльність державного діяча карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 гривень) або арештом на строк від 3 до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк (зміни до частини 1 статті 344 Кодексу);
  • погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк (зміни до частини 1 статті 346 Кодексу);
  • зловживання владою або службовим становищем якщо воно спричинило тяжкі наслідки карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (зміни до частини 2 статті 364 Кодексу).

Законом встановлено виключити із статті 413 Кодексу частину 1, якою передбачалася кримінальна відповідальність за продаж, заставу, передачу в користування військовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистого користування предметів обмундирування або спорядження (марнотратство), а також втрата або зіпсування цих предметів внаслідок порушення правил їх зберігання.

Статтю 419 Кодексу викладено в новій редакції, згідно якої порушення правил несення прикордонної служби карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. Таке ж покарання Законом встановлюється за порушення правил несення бойового чергування (зміни до статті 420 Кодексу).

Законом передбачено, що зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років. Якщо ж таке зловживання вчинено в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, то воно карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років (зміни до частини 2 і 3 статті 423 Кодексу).

З частини 2 статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України Законом виключено положення, яким передбачалося, що у справах про викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання (стаття 188 Кодексу) досудове слідство провадилося слідчими органів внутрішніх справ. Відповідні зміни внесено й до статті 425 Кримінально-процесуального кодексу України.