Закон України

„Про статус народного депутата”

Дата набуття чинності:
23 грудня 1992 року

Законом України „Про статус народного депутата України” визначено статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, а також встановлено правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.

Встановлюється, що народним депутатом є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. Згідно Закону народний депутат України не має право бути членом Кабінету Міністрів України або керівником центрального органу виконавчої влади,  обіймати виборну посаду в органах місцевого самоврядування, а також займатись будь-якою іншою оплачуваною роботою, крім викладацької або наукової діяльності.

Законом встановлено вичерпний перелік підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України. Депутатський мандат відзивається в разі особистої письмової заяви про складання депутатських повноважень, набрання законної сили обвинувального вироку щодо народного депутата, визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім, припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України, смерті народного депутата, а також в разі зайняття ним діяльністю, яка є несумісною зі статусом народного депутата України.

Законом визначено, що народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, які розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. При цьому він не може проголосувати за кожне окреме рішення більше одного разу.  Також він не несе юридичної відповідальності за результати голосування та висловлену  позицію, крім випадків образи чи наклепу. Закон надає народним депутатам право законодавчої ініціативи, що може бути ними реалізована шляхом подання на розгляд Верховної Ради проектів законів, постанов та інших документів нормативного характеру.

Також, згідно Закону,  народні депутати наділяються правом звертатись до органів виконавчої, судової влади чи до органів місцевого самоврядування, а також до підприємств, установ та організацій  або їх посадових осіб з депутатськими зверненнями і депутатськими запитами, які мають бути обов'язково розглянуті у встановлений законом строк. Депутатський запит проголошується на сесії Верховної Ради та спрямовується до відповідного органу чи посадової особи з вимогою дати офіційну відповідь з питань, віднесених до його компетенції. Депутатське звернення, відповідно до Закону, - це  викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, пов'язаних з їх діяльністю.

Крім того Законом передбачається право безперешкодно виступати в засобах масової інформації за матеріалами, що висвітлюють депутатську діяльність або роз'яснюють його позицію з певних питань.

Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору