Про засади запобігання і протидії корупції
Верховна Рада України; Закон, Форма типового документа, Декларація від 07.04.20113206-VI

Про засади запобігання і протидії корупції (Текст резюме від 07.04.2011)


Закон України

„Про засади запобігання і протидії корупції ”

Дата набуття чинності:
1 липня 2011 року

Закон визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 3 Закону діяльність із запобігання і протидії корупції ґрунтується на принципах:
  • верховенства права;
  • законності;
  • комплексного здійснення правових, політичних, соціально-економічних, інформаційних та інших заходів;
  • пріоритетності запобіжних заходів;
  • невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;
  • відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  • участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у здійсненні таких заходів;
  • забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, відшкодування збитків, шкоди, завданої корупційним правопорушенням.

Стаття 4 Закону передбачає, що суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є:
  • особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Президент  України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України,  Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, державні службовці, судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби);
  • особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (посадові особи юридичних осіб публічного права, особи, які надають публічні послуги, посадові особи іноземних держав, посадові особи міжнародних організацій тощо);
  • особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків;

Розділ ІІ Закону визначає перелік заходів, що спрямовані на запобігання і протидію корупції.

Стаття 23 Закону встановлює, що збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають відшкодуванню в установленому законом порядку.

Кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку, а кошти у встановленому судом розмірі вартості незаконно одержаних послуг  чи пільг - стягненню на користь держави (стаття 26 Закону).

Відповідно до статті 29 Закону нагляд за додержанням законів у сфері запобігання і протидії корупції здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.