Закон України

“Про державну службу”

Дата набуття чинності:
4 січня 1994 року

Закон “Про державну службу” встановлює основи діяльності державних службовців, визначає статус державних службовців, які працюють в державних органах.

За Законом, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах для практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

В той же час, цей Закон не визначає правовий статус:
Президента України;
Голови Верховної Ради України та його заступників;
голів постійних комісій Верховної Ради України та їх заступників;
народних депутатів України;
Прем'єр-міністра України;
членів Кабінету Міністрів України;
Голови та членів Конституційного Суду України;
Голови та суддів Верховного Суду України;
Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України;
Генерального прокурора України та його заступників.
Статус вищевказаних осіб визначається Конституцією та іншими законами України.

Право на державну службу мають тільки громадяни України. Граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця.

Встановлюється Законом класифікація посад державних службовців за категоріями: найвища - перша категорія, найнижча - сьома категорія. Державним службовцям присвоюються ранги, в залежності від того, до якої категорії віднесена посада: найвищий - перший ранг, найнижчий - п'ятнадцятий ранг. Позбавлення рангу можливе лише за вироком суду.

Закон визначає основні права та обов'язки державних службовців, матеріальне та соціально-побутове їх забезпечення. Для державних службовців встановлюються додаткові дисциплінарні стягнення:
попередження про неповну службову відповідність;
затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Одночасно Закон визначає підстави для припинення державної служби або для відставки державного службовця. Серед таких підстав є:
неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів;
досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби;
принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи;
етичні перешкоди для перебування на державній службі.

З метою здійснення єдиної державної політики та функціонального управління державною службою утворюється Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України.

Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!

Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору