Митний кодекс України
Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.03.20124495-VI

Митний кодекс України (Текст резюме від 13.03.2012)


Митний кодекс України

Дата набуття чинності:
1 червня 2012 року

У розділі І “Загальні положення” Митного кодексу України (надалі – Кодекс) визначаються, зокрема, основні терміни і поняття, державна політика у сфері державної митної справи, принципи здійснення митної справи, особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи, особливості їх застосування.

Згідно статті 9 Кодексу територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України (стаття 10 Кодексу).

В розділі І Кодексу також визначаються:
  • правовий статус уповноваженого економічного оператора (глава 2);
  • порядок та умови інформування, консультування та видання попередніх рішень з питань митної справи (глава 3);
  • порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них (глава 4);
  • умови та порядок застосування інформаційних технологій та ресурсів в державній митній справі (глава 5).

Розділом ІІ Кодексу встановлюються правила визначення країни походження товару.

Порядок та методи визначення митної вартості передбачені в розділі ІІІ Кодексу.

Окремий розділ ІV Кодексу присвячено Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі – УКТ ЗЕД). Зокрема, визначено її структуру, порядок та умови застосування і ведення.

Статтею 70 Кодексу проекту запроваджуються такі митні режими:
  • імпорт (випуск для вільного обігу);
  • реімпорт;
  • експорт (остаточне вивезення);
  • реекспорт;
  • транзит;
  • тимчасове ввезення;
  • тимчасове вивезення;
  • митний склад;
  • вільна митна зона;
  • безмитна торгівля;
  • переробка на митній території;
  • переробка за межами митної території;
  • знищення або руйнування;
  • відмова на користь держави.
Надалі в розділі V Кодексу визначено основні засади кожного із вищенаведених митних режимів.

Порядок переміщення та пропуску товарів через митний кордон України, а також врегулювання митних формальностей при таких переміщеннях визначено в розділі VІ Кодексу.

Умови та засади зберігання товарів та транспортних засобів комерційного призначення на складах митних органів і розпорядження такими товарами визначені в розділі VІІ Кодексу.

Розділом VІІІ Кодексу регулюються правові засади та умови здійснення митного оформлення.

В розділі ІХ Кодексу визначені умови та порядок справляння митних платежів, а також форми та умови забезпечення сплати таких платежів. Згідно статті 279 Кодексу базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є:
  • для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита - митна вартість товарів;
  • для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Відповідно до статті 280 Кодексу в Україні застосовуються такі види ставок мита:
  • адвалорна - у відсотках до бази оподаткування;
  • специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування;
  • комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

Ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування. Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно статті 282 Кодексу при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі від оподаткування митом звільняються:
  • транспортні засоби комерційного призначення, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією наслідків аварії (поломки) даних транспортних засобів;
  • предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України;
  • валюта України, іноземна валюта, цінні папери та банківські метали;
  • товари, право власності на які набувається державою у випадках, передбачених Кодексом та іншими законами України;
  • товари, що ввозяться в Україну або вивозяться з України для офіційного і особистого користування особами, які відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і законів України користуються правом ввезення в Україну та вивезення з України таких товарів зі звільненням від сплати мита;
  • товари, що ввозяться на митну територію України в рамках міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
  • товари, що походять з іншої території, за які було сплачено мито при первісному ввезенні на митну територію України, тимчасово, у тому числі з метою ремонту, вивозилися за її межі та знову ввозяться на митну територію України;
  • товари, що походять з митної території України, за які було сплачено мито при первісному вивезенні за межі цієї території, тимчасово ввозилися на цю територію та знову вивозяться за її межі;
  • документи та видання, які надсилаються в рамках міжнародного обміну до освітніх, наукових або культурних закладів, у тому числі бібліотек;
  • на період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему - товари (сировина, матеріали, устаткування та обладнання), що надходять в Україну в рамках міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС;
  • товари, включаючи продукцію, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інші речі майнового характеру, призначені для виконання угоди про розподіл продукції, а також продукція, видобута у виключній (морській) економічній зоні України, що ввозяться на митну територію України при виконанні угоди про розподіл продукції, а також товари (крім майна та матеріальних цінностей, вартість яких була відшкодована інвестору компенсаційною продукцією і які перейшли у власність держави) та видобута продукція, що вивозяться інвестором з України відповідно до Закону України “Про угоди про розподіл продукції” та угоди про розподіл продукції;
  • архівні документи, придбані з метою внесення їх до Національного архівного фонду;
  • фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні та класифікуються за товарними групами 28, 29, 30 УКТ ЗЕД, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
  • устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаюче обладнання і матеріали, засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріали для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії за умови, що ці товари застосовуються платником податків для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні;
  • техніка, устаткування, майно і матеріали, що ввозяться на митну територію України та вивозяться за межі цієї території, призначені для власного використання розвідувальними органами України;
  • матеріали, устаткування та комплектуючі, що використовуються для виробництва: 1) устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії; 2) матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, що будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії; 3) енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів; 4) засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів; 5) матеріалів, сировини та устаткування, що будуть використовуватися у нанотехнологічних виробництвах або працювати з використанням нанотехнологій.
  • технічні та транспортні засоби, у тому числі самохідні сільськогосподарські машини, що працюють на біопаливі та класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД, визначеними статтею 7 Закону України “Про альтернативні види палива”, якщо такі товари не виробляються в Україні;
  • бланки книжок МДП та книжок (карнетів) А.Т.А., що переміщуються між національним гарантійним об'єднанням та іноземними гарантійними об'єднаннями, що є їх кореспондентами, або міжнародними організаціями;
  • з 1 січня 2013 року товари та/або предмети, оплачені за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону.

Гарантії забезпечення виконання зобов’язань перед митними органами визначені розділом Х Кодексу. Зокрема, передбачено, що способами забезпечення сплати митних платежів є:
  • фінансові гарантії;
  • гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;
  • гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.

Розділом ХІ Кодексу встановлені правові засади та умови здійснення митного контролю.

В розділах ХІІ та ХІІІ Кодексу визначені особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, представництвами іноземних держав, міжнародними організаціями та офіційними особами, а також дипломатичними представництвами України, що знаходяться за кордоном.

В розділі ХІV Кодексу передбачаються гарантії та заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

Розділом ХV Кодексу регулюються порядок та умови здійснення митними органами контролю за окремими видами діяльності підприємств. До видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами стаття 404 Кодексу відносить:
  • митна брокерська діяльність;
  • відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі;
  • відкриття та експлуатація митного складу;
  • відкриття та експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу;
  • відкриття та експлуатація складу тимчасового зберігання;
  • відкриття та експлуатація вантажного митного комплексу.

Завдання, система та порядок ведення митної статистики визначені в розділі ХVІ Кодексу.

Заходи щодо запобігання та протидії контрабанді здійснюватимуться на умовах та у порядку, визначених розділом XVІІ Кодексу.

Відповідальність за порушення митних правил наставатиме відповідно до розділу XVІІІ Кодексу.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил визначено в розділі ХІХ Кодексу.

Правовий статус органу доходів і зборів встановлюється розділом ХХ Кодексу. Безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів (стаття 543 Кодексу). Відповідно до статті 544 Кодексу призначенням органів доходів і зборів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України. Здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів виконують, зокрема, такі основні завдання:
  • забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи;
  • забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до закону;
  • створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
  • здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;
  • аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;
  • забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України;
  • застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;
  • здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
  • сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;
  • запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України;
  • здійснення в межах повноважень, визначених Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами;
  • ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;
  • ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;
  • проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;
  • здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами України, митними, правоохоронними та іншими органами іноземних держав;
  • впровадження, розвиток та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій в державній митній справі, автоматизація митних процедур, надання підприємствам послуг електронного цифрового підпису;
  • здійснення міжнародного співробітництва у сфері державної митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності органів доходів і зборів;
  • кінологічне забезпечення діяльності органів доходів і зборів;
  • управління об'єктами інфраструктури органів доходів і зборів, розбудова митного кордону.

В Прикінцевих положеннях Кодексу передбачено, що з дня набрання ним чинності втрачають чинність, зокрема:
  • Митний кодекс України від 11 липня 2002 року;
  • Закон України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”;
  • частина 2 статті 31 Закону України “Про дорожній рух”;
  • пункт 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства”;
  • Закон України “Про Єдиний митний тариф”;
  • Постанова Верховної Ради України “Про введення в дію Закону України “Про Єдиний митний тариф”;
  • стаття 2 Закону України “Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань митної справи”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування”;
  • пункт 3 статті 3 “Прикінцеві положення” Закону України “Про визнання бронетанкової галузі однією з пріоритетних у промисловості України та заходи щодо надання їй державної підтримки”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування”;
  • пункт 3 статті 4 “Прикінцеві положення” Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування”;
  • пункт 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка”, “Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона”, “Інститут монокристалів”, “Вуглемаш”;
  • пункт 3 статті 2 “Прикінцеві положення” Закону України “Про забезпечення реалізації інвестиційних проектів в Туркменистані”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування”;
  • пункт 3 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”;
  • пункт 4 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” та інших законів України”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань космічної діяльності”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів”;
  • Декрет Кабінету Міністрів України “Про Єдиний митний тариф України”;
  • Декрет Кабінету Міністрів України “Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності”;
  • Закон України “Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України з питань митного регулювання”;
  • пункт 2 статті 5 “Прикінцеві положення” Закону України “Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні”;
  • Закон України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”;
  • пункт 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи”;
  • Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв'язку із світовою фінансовою кризою”.