Закон України

“Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про спрощений порядок переміщення ділянкою автомобільної дороги Славутич - Чорнобильська АЕС, яка проходить територією Республіки Білорусь, працівників, транспортних засобів та вантажів Чорнобильської АЕС і підприємств, що провадять діяльність у зоні відчуження, а також іноземних спеціалістів, залучених до реалізації міжнародних проектів стосовно закриття Чорнобильської АЕС, та Протоколу до неї”

Дата набуття чинності:
21 липня 2012 року

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про спрощений порядок переміщення ділянкою автомобільної дороги Славутич — Чорнобильська АЕС, яка проходить територією Республіки Білорусь, працівників, транспортних засобів та вантажів Чорнобильської АЕС і підприємств, що провадять діяльність у зоні відчуження, а також іноземних спеціалістів, залучених до реалізації міжнародних проектів стосовно закриття Чорнобильської АЕС (надалі - Угода) та Протокол до неї (надалі - Протокол) були підписані 20 січня 2009 року в Чернігові.

Конституцією України (пункт 32 статті 85) визначено, що Верховна Рада України надає згоду на обов’язковість міжнародних договорів України. І відповідно до статті 9 Закону України “Про міжнародні договори України” Угода та Протокол підлягають ратифікації.

Законопроектом ратифіковано Угоду та Протокол.

Статтею1 Угоди передбачено, що з метою реалізації Угоди Сторони визначають компетентні органи. Компетентними органами Сторін є:
1) від України:
  • Адміністрація Державної прикордонної служби України;
  • Державна митна служба України;
  • Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій.
2) від Білорусі:
  • Державний комітет прикордонних військ;
  • Державний митний комітет;
  • Комітет з проблем наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС при Раді міністрів Республіки Білорусь.

Учасники транзитного проїзду для перетинання українсько-білоруського державного кордону з метою подальшого транзитного проїзду ділянки автомобільної дороги Славутич – ЧАЕС використовують для фізичних осіб і транспортних засобів дійсні документи, для вантажів – внутрішні документи України, а також перепустки встановленого зразка (надалі – перепустка). Умови, порядок видачі та зразки перепусток, перелік підприємств зони відчуження, а також кількість та вид транспортних засобів, які користуються правом транзитного проїзду у спрощеному порядку, визначаються компетентними органами України за погодженням з компетентними органами Республіки Білорусь (стаття 2 Угоди).

Відповідно до статті 3 Угоди по відношенню до учасників транзитного проїзду, що перетинають українсько-білоруський кордон відповідно до Угоди, встановлюються спрощений порядок пропуску, а також звільнення від митного огляду. Під час перетинання державного кордону в автодорожньому пункті пропуску “Комарин (Республіка Білорусь) – Славутич (Україна)” не проводиться оформлення будь-яких додаткових документів за наявності перепустки. Білоруська сторона залишає за собою право контролю за транзитним проїздом осіб, транспортних засобів та переміщенням  вантажів відповідно до національного законодавства за наявності  достатніх підстав.

Учасники транзитного проїзду не можуть відхилятися від маршруту “Славутич – ЧАЕС”, провозити не зазначений у товаросупровідних документах вантаж, а також осіб, які не мають перепусток. Під час провезення вантажів додатково застосовується їх пломбування. Відповідальність за пломбування вантажів, збереження пломб у процесі транзитного проїзду територією Республіки Білорусь покладається на вантажовідправника (стаття 4 Угоди).

Згідно статті 5 Угоди Білоруська Сторона надає смуги руху в автодорожньому пункті пропуску “Комарин (Республіка Білорусь) – Славутич (Україна)” учасникам транзитного проїзду. Українська Сторона бере участь в облаштуванні та забезпеченні технічними засобами білоруської частини пункту пропуску “Комарин (Республіка Білорусь) – Славутич (Україна)” в обсягах, необхідних для забезпечення спрощеного порядку транзитного проїзду і погоджених обома Сторонами.

Угода укладається терміном на п’ять років і набуває чинності з дати отримання по дипломатичних каналах останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності. Угода буде автоматично продовжуватися на один рік, якщо жодна із Сторін не заявить про намір припинити її дію (стаття 9 Угоди).

Протокол визначає перелік заходів по реалізації Україною та Білоруссю вимог статті 5 Угоди.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору