Про благодійну діяльність та благодійні організації
Верховна Рада України; Закон від 05.07.20125073-VI

Про благодійну діяльність та благодійні організації (Текст резюме від 05.07.2012)


Закон України

“Про благодійну діяльність та благодійні організації”

Дата набуття чинності:
3 лютого 2013 року

Закон визначає загальні засади благодійної діяльності в Україні, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Стаття 1 Закону надає визначення термінам, які в ньому застосовуються. Так, наприклад, благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Благодійна організація – це юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом, як основну мету її діяльності. Меценатська діяльність – це благодійна діяльність у сферах освіти, культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, науки і наукових досліджень, яка здійснюється у порядку, визначеному Законом та іншими законами України.

Цілі та сфери благодійної діяльності встановлені статтею 3 Закону.

Згідно статті 4 Закону суб’єктами благодійної діяльності є:
  • благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону;
  • інші благодійники (дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності);
  • бенефіціар (набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом).

Статтею 5 Закону передбачені такі види благодійної діяльності:
  • безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
  • безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
  • безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
  • безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;
  • благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
  • публічний збір благодійних пожертв;
  • управління благодійними ендавментами;
  • виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;
  • проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.

Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону. Благодійним грантом визнається цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником. Благодійна пожертва може надаватися бенефеціарам, визначеним на конкурсних засадах благодійником або уповноваженими ним особами. Умовами конкурсу можуть визначатися дії, які бенефіціар має виконати на користь третіх осіб, крім тих, які пов'язані з благодійником. Зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника. Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб (стаття 6 Закону).

Статтею 8 Закону встановлено, що благодійники мають право встановлювати сервітути земельних ділянок або іншого нерухомого майна на користь благодійних організацій або інших бенефіціарів за умови їх використання для цілей благодійної діяльності.

Меценатською діяльністю визнається підготовка чи підтримка благодійних заходів, пов'язаних із створенням, відтворенням чи використанням у встановленому законодавством порядку творів та інших об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема благодійних гастрольних заходів, за умови забезпечення вільного доступу до таких заходів. Це положення не застосовується до заходів, пов'язаних з рекламою (крім соціальної реклами), виборчою агітацією, а також з відтворенням чи використанням комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг) і промислових зразків, які охороняються у встановленому законом порядку (стаття 10 Закону).

Згідно статті 12 Закону засновниками благодійних організацій можуть бути дієздатні фізичні та юридичні особи, крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права. Засновники благодійних організацій або уповноважені ними особи приймають рішення про утворення благодійних організацій, затверджують їх установчі документи та склад органів управління та приймають інші рішення, пов'язані з утворенням та державною реєстрацією благодійних організацій. Благодійні товариства та благодійні фонди можуть мати, крім засновників, інших учасників, що вступили до їх складу в порядку, встановленому статутами таких благодійних товариств або благодійних фондів.

Благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених Законом та іншими законами України (стаття 13 Закону).

Статтею 16 Закону передбачено, що благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами. Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності. Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20% доходу цієї організації у поточному році. Витрати, пов'язані з управлінням благодійними ендавментами, включаються до адміністративних витрат благодійної організації, якщо інше не встановлено законом або правочином між благодійною організацією та благодійником. Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей.

Рішення про ліквідацію благодійної організації приймає орган управління, уповноважений установчими документами благодійної організації. Підстави для прийняття судом рішення про ліквідацію благодійної організації визначаються законом. Активи, що залишаються під час ліквідації благодійних організацій після задоволення вимог їх кредиторів, мають бути передані одній чи кільком благодійним організаціям у порядку, встановленому установчими документами, або за рішенням суду (стаття 18 Закону).

Порядок управління благодійними організаціями передбачений розділом ІV Закону.

Прикінцевими положеннями Закону передбачено визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” № 531/97-ВР від 16 вересня 1997 року.

Також Закон вносить відповідні зміни до статті 131 Господарського кодексу України, статті 197 Податкового кодексу України, статей 1 та 2 Закону України “Про гуманітарну допомогу”, статей 3, 10, 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.