Про інститути спільного інвестування
Верховна Рада України; Закон від 05.07.20125080-VI

Про інститути спільного інвестування (Текст резюме від 05.07.2012)


Закон України

“Про інститути спільного інвестування”

Дата набуття чинності:
1 січня 2014 року

Закон спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів і визначає правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб'єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб'єктів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

Стаття 1 Закону надає визначення термінам, які в ньому вживаються. Так, наприклад:
  • активи інституту спільного інвестування – це сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - Комісія);
  • Єдиний державний реєстр інститутів спільного інвестування (надалі - Реєстр) – це сукупність записів про інститути спільного інвестування, які містять інформацію, визначену нормативно-правовими актами Комісії;
  • інститут спільного інвестування – це корпоративний або пайовий фонд;
  • кошти спільного інвестування – це кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру.

Дія Закону поширюється на суспільні відносини, що виникають у сфері спільного інвестування у зв'язку з утворенням та діяльністю суб'єктів спільного інвестування, з метою забезпечення гарантування права власності на цінні папери інститутів спільного інвестування та захисту прав учасників інститутів спільного інвестування (стаття 2 Закону).

Відповідно до статті 4 Закону учасник інституту спільного інвестування – це особа, яка є власником цінних паперів інституту спільного інвестування. Зберігач активів інституту спільного інвестування, депозитарій, аудитор (аудиторська фірма), оцінювач майна інституту спільного інвестування та їх пов'язані особи не можуть бути учасниками інституту спільного інвестування, з яким вони уклали договори про обслуговування. Держава або територіальна громада, а також юридичні особи, частка державної або комунальної власності в яких перевищує 25 відсотків, не можуть бути учасниками інституту спільного інвестування.

Посадовими особами корпоративного фонду є голова та члени наглядової ради корпоративного фонду. Посадовими особами компанії з управління активами інституту спільного інвестування є голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор, корпоративний секретар, голова та члени інших органів компанії, якщо утворення таких органів передбачено її статутом. Посадовими особами корпоративного фонду, компанії з управління активами інституту спільного інвестування не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, Служби безпеки України, органів міліції, державні службовці. Особи, які мають непогашену або незняту судимість за злочини проти власності, злочини у сфері службової чи господарської діяльності, або вчинили більше трьох адміністративних правопорушень на фондовому ринку, не можуть бути посадовими особами корпоративного фонду або компанії з управління активами інституту спільного інвестування (стаття 5 Закону).

Стаття 6 Закону визначає порядок реєстрації інституту спільного інвестування.

Класифікація інституту спільного інвестування передбачена статтею 7 Закону.

Правовий статус корпоративного фонду встановлюється розділом II Закону.

Корпоративний фонд – це юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування. Корпоративний фонд не відповідає за зобов'язаннями учасників корпоративного фонду. До корпоративного фонду та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення учасниками корпоративного фонду протиправних дій. Учасники корпоративного фонду не відповідають за зобов'язаннями корпоративного фонду і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю корпоративного фонду, тільки в межах належних їм акцій корпоративного фонду. До учасників корпоративного фонду не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій корпоративним фондом або іншими учасниками корпоративного фонду.
Корпоративний фонд може бути створений виключно шляхом заснування. Злиття, поділ, виділ, приєднання чи перетворення корпоративного фонду забороняється. Виділ з корпоративного фонду іншої юридичної особи забороняється. Приєднання до корпоративного фонду іншої юридичної особи забороняється. Корпоративний фонд вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Корпоративний фонд набуває статусу інституту спільного інвестування з дня внесення відомостей про нього до Реєстру (стаття 8 Закону).

Стаття 9 Закону визначає процедуру заснування корпоративного фонду.

Порядок проведення установчих зборів корпоративного фонду передбачений статтею 10 Закону.

Згідно статті 11 Закону установчим документом корпоративного фонду є його статут. Статут корпоративного фонду повинен містити відомості про:
  • повне найменування корпоративного фонду українською мовою;
  • тип корпоративного фонду (відкритий, інтервальний, закритий);
  • вид корпоративного фонду (диверсифікований, недиверсифікований, спеціалізований, кваліфікаційний);
  • клас інвестиційного фонду у разі, якщо корпоративний фонд є спеціалізованим або кваліфікаційним;
  • належність корпоративного фонду до венчурного або біржового фонду;
  • спільне інвестування як виключну діяльність корпоративного фонду;
  • обмеження щодо діяльності відповідно до Закону;
  • строк діяльності корпоративного фонду у разі, якщо такий корпоративний фонд є строковим;
  • розмір статутного капіталу;
  • номінальну вартість і загальну кількість акцій корпоративного фонду;
  • порядок виплати дивідендів учасникам корпоративного фонду (для закритого корпоративного фонду), крім випадків, якщо статутом передбачено, що виплата дивідендів не здійснюється;
  • порядок скликання та проведення загальних зборів;
  • компетенцію загальних зборів та порядок прийняття ними рішень;
  • спосіб повідомлення учасникам корпоративного фонду про зміни у порядку денному загальних зборів;
  • кількісний склад, компетенцію наглядової ради та порядок прийняття нею рішень;
  • порядок внесення змін до статуту;
  • порядок припинення корпоративного фонду.

Мінімальний розмір статутного капіталу корпоративного фонду становить 1250 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на день реєстрації фонду як юридичної особи (стаття 13 Закону).

Статтею 15 Закону передбачено, що органами корпоративного фонду є загальні збори та наглядова рада. Порядок діяльності органів корпоративного фонду визначається статтями 16 - 38 Закону.

Відповідно до статті 39 Закону корпоративний фонд припиняється виключно шляхом ліквідації. Добровільна ліквідація корпоративного фонду здійснюється за рішенням загальних зборів учасників корпоративного фонду у порядку, передбаченому Законом, з дотриманням вимог Цивільного кодексу України. Корпоративний фонд ліквідується в обов'язковому порядку, якщо:
  • внаслідок викупу акцій корпоративного фонду вартість його активів стала меншою, ніж встановлений Законом мінімальний розмір статутного капіталу корпоративного фонду;
  • закінчився строк діяльності корпоративного фонду (для строкового корпоративного фонду);
  • проспект емісії акцій корпоративного фонду, випущених з метою спільного інвестування, не зареєстровано протягом одного року з дня внесення відомостей про корпоративний фонд до Реєстру;
  • протягом одного місяця після закінчення дії договору з компанією з управління активами та/або зберігачем активів корпоративного фонду строк дії такого договору не продовжено або не укладено договір з іншою компанією з управління активами та/або зберігачем активів корпоративного фонду;
  • анульовано ліцензію, видану компанії з управління активами на провадження діяльності з управління активами інституційних інвесторів, та не укладено протягом 30 робочих днів договір з іншою компанією з управління активами;
  • анульовано ліцензію, видану зберігачу активів корпоративного фонду на провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, та не укладено протягом 30 робочих днів договір з іншим зберігачем активів інституту спільного інвестування;
  • в інших випадках, передбачених законом.
Ліквідація з вищезазначених підстав здійснюється за рішенням загальних зборів учасників корпоративного фонду. У разі неприйняття ними такого рішення ліквідація здійснюється на підставі рішення суду, зокрема, за позовом Комісії або іншого уповноваженого державного органу. У разі якщо протягом одного місяця з дня закінчення строку, передбаченого статутом та регламентом строкового корпоративного фонду, загальними зборами учасників корпоративного фонду не прийнято рішення про ліквідацію, ліквідація такого фонду здійснюється за рішенням наглядової ради. Ліквідація строкового корпоративного фонду до закінчення строку, встановленого регламентом, є можливою за умови згоди усіх його учасників. З моменту прийняття рішення про ліквідацію корпоративного фонду розміщення та обіг акцій такого фонду забороняються.

Після реалізації активів корпоративного фонду ліквідаційною комісією кошти, отримані від реалізації, розподіляються за процедурою та в порядку, передбаченими статтею 40 Закону.

Правовий статус пайового фонду встановлено розділом III Закону.

Пайовий фонд – це сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Мінімальний обсяг активів пайового фонду становить 1250 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на день реєстрації фонду як інституту спільного інвестування. Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб (стаття 41 Закону).

Створення пайового фонду  здійснюється компанією з управління активами в порядку та послідовності, передбаченими статтею  42 Закону.

Учасник пайового фонду – це юридична або фізична особа, яка є власником інвестиційного сертифіката такого фонду. Учасники пайового фонду не мають права впливати на діяльність компанії з управління активами. У пайовому фонді наглядова рада не створюється (стаття 45 Закону).

Згідно статті 46 Закону пайовий фонд припиняється виключно шляхом ліквідації. Компанія з управління активами пайового фонду приймає рішення про його ліквідацію у разі, якщо:
  • вартість активів пайового фонду стала меншою, ніж мінімальний обсяг активів пайового фонду, та протягом шести місяців не збільшилася до мінімального обсягу активів;
  • закінчився строк діяльності пайового фонду (для строкового пайового фонду);
  • проспект емісії інвестиційних сертифікатів пайового фонду, випущених з метою спільного інвестування, не зареєстровано протягом одного року з дня внесення відомостей про пайовий фонд до Реєстру;
  • протягом одного місяця після закінчення дії договору із зберігачем активів пайового фонду строк дії такого договору не продовжено або не укладено договір з іншим зберігачем активів пайового фонду;
  • анульовано ліцензію, видану компанії з управління активами на провадження діяльності з управління активами інституційних інвесторів;
  • анульовано ліцензію, видану зберігачу активів пайового фонду на провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, та не укладено компанією з управління активами протягом 30 робочих днів договір з іншим зберігачем активів пайового фонду;
  • в інших випадках, передбачених Законом.

Розподіл коштів, отриманих від реалізації активів пайового фонду в процесі його ліквідації, здійснюється в порядку та черговості, передбаченими статтею 47 Закону.

Розділ IV Закону присвячений активам інституту спільного інвестування.

Активи інституту спільного інвестування можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством. Вартість нерухомості та цінних паперів, які не допущені до торгів на фондовій біржі, не може становити більше ніж 50 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування недиверсифікованого виду. Зазначене обмеження не застосовується до венчурних фондів. До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов'язання. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством. Венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду. Активи венчурного фонду можуть повністю складатися з коштів, нерухомості, корпоративних прав, прав вимоги та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі (стаття 48 Закону).

Порядок визначення вартості чистих активів інституту спільного інвестування передбачений статтею 49 Закону.

Розділ V Закону присвячений цінним паперам інституту спільного інвестування. 

Цінні папери інституту спільного інвестування можуть бути лише іменними. Акції корпоративного фонду є виключно простими та існують у бездокументарній формі. Інвестиційні сертифікати існують виключно в бездокументарній формі. Емісія цінних паперів інституту спільного інвестування здійснюється шляхом їх публічного або приватного розміщення. Оплата цінних паперів інституту спільного інвестування здійснюється виключно коштами, крім випадку оплати цінних паперів біржового інституту спільного інвестування під час їх продажу або викупу емітентом у відповідній пропорції активами, визначеними інвестиційною декларацією зазначеного інституту. Оплата цінних паперів інституту спільного інвестування у розстрочку не допускається. Кожен цінний папір інституту спільного інвестування надає його власнику такий самий обсяг прав, як і власникам інших цінних паперів зазначеного інституту. Дивіденди за цінними паперами інституту спільного інвестування відкритого та інтервального типу не нараховуються і не сплачуються (стаття 51 Закону).

Статтею 52 Закону передбачено, що проспект емісії цінних паперів інституту спільного інвестування – це документ, який містить інформацію про розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування. Проспект емісії цінних паперів інституту спільного інвестування та зміни до проспекту емісії цінних паперів інституту спільного інвестування підлягають обов'язковій реєстрації в Комісії в порядку, встановленому Комісією. У разі приватного розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування проспект емісії та зміни до нього не оприлюднюються.

Порядок розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування встановлюється статтею 55 Закону.

Розрахункова вартість цінного папера інституту спільного інвестування визначається як результат ділення загальної вартості чистих активів інституту спільного інвестування на кількість цінних паперів інституту спільного інвестування, які перебувають в обігу на день розрахунку. Проспектом емісії цінних паперів інституту спільного інвестування можуть встановлюватися надбавка (під час продажу цінних паперів інституту спільного інвестування) та знижка (під час викупу цінних паперів інституту спільного інвестування) до розрахункової вартості цінного папера інституту спільного інвестування, які включаються до активів такого інституту (під час продажу цінних паперів інституту спільного інвестування) або залишаються в активах такого інституту (під час викупу цінних паперів інституту спільного інвестування). Зазначені знижки не можуть застосовуватися під час здійснення розрахунків з учасниками у разі ліквідації інституту спільного інвестування. Максимальний розмір надбавок (знижок) встановлюється Комісією (стаття 56 Закону).

Відповідно до статті 58 Закону розміщення та викуп розміщених цінних паперів інституту спільного інвестування здійснюються компанією з управління активами безпосередньо та/або через торговців цінними паперами, з якими компанія з управління активами уклала відповідні договори. Торговець цінними паперами під час розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування діє від імені, за рахунок та в інтересах корпоративного фонду або компанії з управління активами пайового фонду. Торговець цінними паперами під час продажу раніше викуплених емітентом цінних паперів інституту спільного інвестування або їх викупу діє від власного імені, за рахунок та в інтересах корпоративного фонду або компанії з управління активами пайового фонду.

Цінні папери інституту спільного інвестування закритого типу підлягають вільному обігу на ринку цінних паперів. Цінні папери інституту спільного інвестування інтервального типу в період між інтервалами підлягають вільному обігу на ринку цінних паперів. Цінні папери інституту спільного інвестування інтервального типу протягом інтервалу підлягають вільному обігу виключно на фондових біржах. Цінні папери інституту спільного інвестування відкритого типу підлягають вільному обігу виключно на фондових біржах. Цінні папери корпоративного фонду не підлягають обов'язковій процедурі лістингу. Облік прав власності на цінні папери інституту спільного інвестування здійснюється відповідно до законодавства про депозитарну систему (стаття 61 Закону).

Розділ VI Закону визначає суб’єктів, які обслуговують діяльність інституту спільного інвестування.

Компанія з управління активами – це господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Розмір статутного капіталу компанії з управління активами повинен становити не менш як 7 мільйонів гривень. Частка держави в статутному капіталі компанії з управління активами не може перевищувати 10 відсотків (стаття 63 Закону).

Згідно статті 65 Закону винагорода компанії з управління активами (крім компанії з управління активами венчурного фонду) визначається як відсоток вартості чистих активів. Винагорода компанії з управління активами венчурного фонду визначається як відсоток вартості чистих активів та/або приросту вартості чистих активів. Максимальний розмір винагороди компанії з управління активами (в тому числі премії), порядок її нарахування та сплати встановлюються Комісією. Винагорода компанії з управління активами виплачується коштами.

Діяльність з управління активами інституту спільного інвестування провадиться компанією з управління активами на підставі ліцензії, що видається Комісією в порядку, встановленому законодавством, за поданням відповідної саморегулівної організації професійних учасників фондового ринку - об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з управління активами інституційних інвесторів (стаття 66 Закону). Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з управління активами інституційних інвесторів, має право одержувати звітність, складену в порядку, встановленому Комісією, з метою її контролю, узагальнення та аналізу. Комісія має право прийняти рішення про анулювання ліцензії компанії з управління активами з підстав, встановлених законодавством, а також у разі:
  • провадження компанією з управління активами іншої діяльності, ніж діяльність з управління активами інституційних інвесторів, крім випадків, передбачених законом;
  • неодноразового порушення вимог Закону чи нормативно-правових актів Комісії, що заподіяло шкоду учасникам інституту спільного інвестування, якщо факт її заподіяння встановлено судом;
  • непровадження компанією з управління активами діяльності з управління активами інституту спільного інвестування протягом двох років.
Анулювання ліцензії компанії з управління активами є підставою для ліквідації пайового фонду.

Активи інституту спільного інвестування у формі цінних паперів, які обслуговуються депозитарною системою, обліковуються на рахунку в цінних паперах у зберігача. Надання послуг щодо зберігання цінних паперів інституту спільного інвестування та обліку прав власності на них, а також обслуговування операцій інституту спільного інвестування здійснюються відповідно до законодавства. Зберігачем активів інституту спільного інвестування з публічним розміщенням є банк, що має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, видану Комісією в установленому порядку. Укладання договору зі зберігачем на обслуговування активів інституту спільного інвестування з приватним розміщенням не є обов'язковим. У разі укладання корпоративним фондом або компанією з управління активами пайового фонду з приватним розміщенням такого договору зберігачем активів такого інституту спільного інвестування може бути юридична особа, що має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, видану Комісією в установленому порядку. Зберігачем активів інституту спільного інвестування не можуть бути пов'язані особи компанії з управління активами, аудитора (аудиторської фірми), оцінювача майна інституту спільного інвестування, депозитарію. Кожен інститут спільного інвестування повинен мати тільки одного зберігача активів інституту спільного інвестування (стаття 68 Закону).

Статтею 72 Закону передбачено, що оцінювач майна інституту спільного інвестування – це суб'єкт господарювання, який проводить оцінку нерухомого майна під час його придбання або відчуження в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Оцінювач майна інституту спільного інвестування може проводити оцінку інших, ніж нерухоме майно, активів інституту спільного інвестування. Винагорода оцінювачу майна інституту спільного інвестування виплачується за рахунок активів інституту спільного інвестування в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Комісії та відповідно до договору про оцінку майна інституту спільного інвестування. Оцінювач майна інституту спільного інвестування проводить його оцінку відповідно до договору, що укладається між оцінювачем та компанією з управління активами. Вимоги до договору про надання послуг з оцінки вартості нерухомого майна інституту спільного інвестування затверджуються Комісією. Оцінювачем майна інституту спільного інвестування не може бути:
  • компанія з управління активами та її пов'язані особи;
  • зберігач активів інституту спільного інвестування, аудитор (аудиторська фірма), які обслуговують такий інститут спільного інвестування, та їх пов'язані особи;
  • корпоративний фонд та його пов'язані особи.

З метою перевірки і підтвердження правильності річної фінансової звітності компанія з управління активами повинна щороку залучати аудитора (аудиторську фірму) для встановлення відповідності зазначеної звітності результатам своєї діяльності. Аудитор (аудиторська фірма) не може бути пов'язаною особою компанії з управління активами (стаття 73 Закону).

Істотні умови договорів з особами, які обслуговують інститут спільного інвестування визначені статтею 74 Закону.

Розділом VII Закону, який визначає механізм розкриття інформації про діяльність інституту спільного інвестування, встановлено:
  • порядок та шляхи розкриття інформації про інститут спільного інвестування (стаття  75 Закону);
  • обов’язковість розміщення інформації про компанію управління активами та інститут спільного інвестування на власному веб-сайті компанії (стаття 76 Закону);
  • особливості регулювання реклами інституту спільного інвестування та його цінних паперів (стаття 77 Закону).

Регулювання діяльності із спільного інвестування здійснюють держава та саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з управління активами інституційних інвесторів. Державне регулювання у сфері спільного інвестування здійснює Комісія (стаття 78 Закону).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону встановлюються особливості набрання чинності Законом та його окремими положеннями.

Законом передбачено внести відповідні зміни до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України “Про інвестиційну діяльність”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про акціонерні товариства”, а також визнається таким, що втратив чинність Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”.

Також Прикінцевими та перехідними положеннями Закону встановлюються особливості провадження діяльності інвестиційними фондами, які було створено до набрання чинності Законом.