Закон України

“Про адміністративні послуги”

Дата набуття чинності:
7 жовтня 2012 року

Закон визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг.

Стаття 1 Закону надає визначення термінам, які в ньому вживаються. Так, наприклад, адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону. Суб'єкт надання адміністративної послуги – це орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Згідно статті 2 Закону його дія не поширюватиметься на відносини щодо:
  • здійснення державного нагляду (контролю);
  • метрологічного контролю і нагляду;
  • акредитації органів з оцінки відповідності;
  • дізнання, досудового слідства;
  • оперативно-розшукової діяльності;
  • судочинства, виконавчого провадження;
  • нотаріальних дій;
  • виконання покарань;
  • доступу до публічної інформації;
  • застосування законодавства про захист економічної конкуренції;
  • провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею;
  • набуття прав на конкурсних засадах;
  • набуття прав стосовно об'єктів, обмежених у цивільному обігу.

Відповідно до статті 5 Закону виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються:
  • підстави для одержання адміністративної послуги;
  • суб'єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги;
  • перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги;
  • платність або безоплатність надання адміністративної послуги;
  • граничний строк надання адміністративної послуги;
  • перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.
Перелік адміністративних послуг визначається законом.

Суб'єкти звернення мають право на безоплатне отримання інформації про адміністративні послуги та порядок їх надання, що забезпечується шляхом надання їм безоплатного доступу до Реєстру адміністративних послуг, розміщеного на Урядовому порталі, функціонування цілодобової Урядової телефонної довідки та інформування таких суб'єктів через засоби масової інформації (стаття 6 Закону). Суб'єкти надання адміністративних послуг зобов'язані забезпечити:
  • облаштування у місцях прийому суб'єктів звернень інформаційних стендів із зразками відповідних документів та інформації в обсязі, достатньому для отримання адміністративної послуги без сторонньої допомоги;
  • створення та функціонування веб-сайтів, на яких розміщується інформація про порядок надання відповідних адміністративних послуг, режим доступу до приміщення, в якому здійснюється прийом суб'єктів звернень, наявність сполучення громадського транспорту, під'їзних шляхів та місць паркування;
  • здійснення посадовими особами прийому суб'єктів звернень згідно з графіком, затвердженим керівником відповідного суб'єкта надання адміністративних послуг. Кількість годин прийому суб'єктів звернень має становити не менше 40 годин на тиждень, у тому числі в суботу - не менше 6 годин;
  • надання суб'єкту звернення, який звернувся за допомогою засобів телекомунікації (телефону, електронної пошти, інших засобів зв'язку), інформації про порядок надання адміністративних послуг;
  • видання довідково-інформаційних матеріалів про адміністративні послуги та безоплатне поширення таких матеріалів у приміщеннях, в яких здійснюється прийом суб'єктів звернень;
  • облаштування скриньки для висловлення суб'єктами звернень зауважень і пропозицій щодо якості надання адміністративних послуг, проведення щорічного аналізу таких зауважень і пропозицій, вжиття відповідних заходів.

Вимоги щодо якості надання адміністративних послуг встановлені статтею 7 Закону.

Суб'єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки (стаття 8 Закону).

Порядок надання адміністративних послуг визначається статтею 9 Закону.

Згідно статті 10 Закону граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб'єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.

При наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Надання адміністративних послуг у сфері соціального забезпечення громадян здійснюється на безоплатній основі. Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету (стаття 11 Закону).

Відповідно до статті 12 Закону центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ виконавчого органу міської, селищної ради або Київської, Севастопольської міської державної адміністрації, районної, районної у містах Києві, Севастополі державної адміністрації, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб'єктами надання адміністративних послуг. Центри надання адміністративних послуг утворюються при міських радах (їх виконавчих органах) міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях. З метою забезпечення належної доступності адміністративних послуг можуть утворюватися територіальні підрозділи центру надання адміністративних послуг.

Суб'єкт звернення для отримання адміністративної послуги в центрі надання адміністративних послуг звертається до адміністратора - посадової особи органу, що утворив центр надання адміністративних послуг, яка організовує надання адміністративних послуг шляхом взаємодії з суб'єктами надання адміністративних послуг. Адміністратор призначається на посаду та звільняється з посади особою, яка очолює орган (керівником органу), що прийняв рішення про утворення відповідного центру надання адміністративних послуг. Кількість адміністраторів визначається органом, який прийняв рішення про утворення відповідного центру надання адміністративних послуг (стаття 13 Закону).

Стаття 14 Закону передбачає організаційне забезпечення надання адміністративних послуг.

У приміщеннях, де розміщуються центри надання адміністративних послуг, інших приміщеннях, де надаються адміністративні послуги, можуть надаватися супутні послуги (виготовлення копій документів, ламінування, фотографування, продаж канцелярських товарів, надання банківських послуг тощо). Супутні послуги надаються суб'єктами господарювання, добір яких здійснюється суб'єктом надання адміністративних послуг чи органом, що утворив центр надання адміністративних послуг, на конкурсній основі за критеріями забезпечення мінімізації матеріальних витрат та витрат часу суб'єкта звернення (стаття 15 Закону).

Згідно статті 16 Закону Реєстр адміністративних послуг (надалі - Реєстр) формується і ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, з метою:
  • ведення обліку адміністративних послуг;
  • забезпечення відкритого і безоплатного доступу до інформації про адміністративні послуги.
Реєстр містить інформацію про:
  • перелік адміністративних послуг;
  • правові підстави надання адміністративних послуг;
  • суб'єкта надання адміністративних послуг;
  • розмір плати (адміністративний збір) за адміністративну послугу (у разі надання послуги на платній основі);
  • інші відомості, визначені Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17 Закону передбачено, що надання адміністративних послуг в електронній формі та доступ суб'єктів звернення до інформації про адміністративні послуги з використанням мережі Інтернет забезпечуються через Єдиний державний портал адміністративних послуг, який є офіційним джерелом інформації про надання адміністративних послуг в Україні. Держателем Єдиного державного порталу адміністративних послуг є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Єдиний державний портал адміністративних послуг забезпечує:
  • доступ суб'єктів звернення до інформації про адміністративні послуги та про суб'єктів надання адміністративних послуг;
  • доступність для завантаження і заповнення в електронній формі заяв та інших документів, необхідних для отримання адміністративних послуг;

  • можливість подання суб'єктами звернення заяви за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку;
  • можливість отримання суб'єктами звернення інформації про хід розгляду їхніх заяв;
  • можливість отримання суб'єктами звернення за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку результатів надання адміністративних послуг;
  • можливість здійснення суб'єктами звернення оплати за надання адміністративної послуги дистанційно, в електронній формі.

Фінансове та інше забезпечення надання адміністративних послуг передбачається статтею 18 Закону.

Законом також передбачено внесення відповідних змін до Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та “Про здійснення державних закупівель”.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!

Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору