Про внесення змін до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" [...]
Верховна Рада України; Закон від 10.02.1998102/98-ВР
Документ 102/98-вр, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.01.2011, підстава 2755-17
 

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
{ Закон втратив чинність на підставі Кодексу
N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14,
N 15-16, N 17, ст.112 }
Про внесення змін до Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 30-31, ст.193 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради
України, 1996 р., N 20, ст.82, N 44, ст. 214; 1997 р., N 36,
ст.231, N 40, ст. 268) такі зміни:
1. Преамбулу Закону викласти в такій редакції: "Цей Закон визначає порядок патентування торговельної
діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм
розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі
іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального
бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами
підприємницької діяльності".
2. У статті 1: частину першу викласти в такій редакції: "1. Об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є
торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням
інших форм розрахунків та кредитних карток на території України,
діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи
операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній
валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання
послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг";
частину третю викласти в такій редакції: "3. Дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність
та діяльність з надання побутових послуг: 1) підприємств і організацій Укоопспілки, військової
торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, та
торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання у
селах, селищах та містах районного підпорядкування; 2) суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які: здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і
сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в
межах ринків усіх форм власності; сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним
законодавством; здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному
господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках
продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому
вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді
первинної переробки), продукції власного бджільництва; сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів
про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої
категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік; сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про
оподаткування доходів фізичних осіб; 3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених
громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги
згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно
продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією,
виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та
Українського товариства глухих"; статтю доповнити частиною четвертою такого змісту: "4. Не допускається визначення видів підприємницької
діяльності, що підлягають патентуванню, порядку та суб'єктів
патентування в інших нормативно-правових актах, а також рішеннями
органів державної влади та органів місцевого самоврядування".
3. У статті 2: частину першу доповнити абзацом такого змісту: "Спеціальний торговий патент - це державне свідоцтво, яке
засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий
порядок оподаткування відповідно до цього Закону"; у частині другій слова "може придбаватися" замінити словом
"придбавається"; частину третю викласти в такій редакції: "3. Торговий патент видається за плату суб'єктам
підприємницької діяльності державними податковими органами за
місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх
структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької
діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають
побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за
місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання
побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що
здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за
місцем реєстрації цих суб'єктів. Суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність,
яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа
місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення
такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому
торговий патент підлягає поверненню до державного податкового
органу, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності
повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту. Торговий патент містить такі реквізити: номер торгового патенту; найменування володільця торгового патенту; вид підприємницької діяльності; назва виду побутових послуг чи послуг у сфері грального
бізнесу; місце реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької
діяльності чи місцезнаходження суб'єкта підприємницької
діяльності - юридичної особи (місцезнаходження структурного
(відокремленого) підрозділу цього суб'єкта); для транспортних засобів - зазначення "виїзна торгівля"; термін дії торгового патенту; місцезнаходження державного податкового органу, що видав
торговий патент; відмітка державного податкового органу про надходження плати
за виданий ним торговий патент. Форма торгового патенту та порядок його заповнення
встановлюються центральним податковим органом України. Додаткові реквізити, які містить спеціальний торговий патент,
встановлюються центральним податковим органом України".
4. Статтю 3 викласти в такій редакції:
"Стаття 3. Порядок придбання торгового патенту на здійснення
торговельної діяльності
1. Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що
здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх
структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу
товарів.
2. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти
роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій
(громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові
платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
3. Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти: магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих
приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для
покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають
окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для
покупців; автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної
мережі; лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для
торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що
надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним
особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери
торгівлі - ринків усіх форм власності; стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції,
заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та
стиснутим газом; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани,
кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски
та інші пункти громадського харчування; оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які
використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові
кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних
карток. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні
(відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо
для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової
точки).
4. Вартість торгового патенту на здійснення торговельної
діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування
залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та
асортиментного переліку товарів. Вартість торгового патенту за календарний місяць
встановлюється у межах таких граничних рівнів: на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320
гривень; на території міста Севастополя, міст обласного
підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від
30 до 160 гривень; на території інших населених пунктів - до 80 гривень. У разі коли пункти продажу товарів розташовані в курортних
місцевостях або на територіях, прилеглих до митниць, інших пунктів
переміщень через митний кордон, органи місцевого самоврядування,
до бюджетів яких спрямовується плата за торговий патент, можуть
прийняти рішення щодо збільшення плати за торговий патент, але не
більше 320 гривень за календарний місяць. Додаткові доходи,
отримувані внаслідок прийняття зазначених рішень, повністю
спрямовуються до відповідних місцевих бюджетів. Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної
діяльності становить 12 календарних місяців. Термін дії короткотермінового торгового патенту на здійснення
торговельної діяльності становить від 1 до 15 днів. Вартість короткотермінового торгового патенту на здійснення
торговельної діяльності за один день встановлюється у фіксованому
розмірі 10 гривень.
5. Оплата вартості торгового патенту на здійснення
торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця,
який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового
торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до
початку здійснення торговельної діяльності. Під час придбання торгового патенту на здійснення
торговельної діяльності суб'єкт підприємницької діяльності вносить
одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один
місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту,
зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню
в останній місяць його дії. Під час придбання спеціального торгового патенту суб'єкт
підприємницької діяльності не вносить одноразову плату. Суб'єкт підприємницької діяльності може зробити попередню
оплату вартості торгового патенту на здійснення торговельної
діяльності за весь термін його дії. Суб'єкт підприємницької
діяльності має право придбати торгові патенти на здійснення
торговельної діяльності на наступні за поточним роки, але не
більше ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів під
час їх одержання. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності
звільняється від обов'язків довнесення вартості торгового патенту
у разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових
патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде
збільшена вартість торгового патенту.
6. Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької
діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють
торговельну діяльність виключно з використанням таких видів
товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з
добавками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню. Пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької
діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які
здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких
видів товарів вітчизняного виробництва: поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти
непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева,
паперу та картону, що використовується для поштових відправлень
підприємствами Державного комітету зв'язку України, і фурнітура до
них; періодичні видання друкованих засобів масової інформації
(незалежно від країни їх походження); проїзні квитки; товари народних промислів (крім антикварних та тих, що
становлять культурну цінність згідно з переліком, що
встановлюється Міністерством культури України); готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки,
медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше
медичне приладдя) та вітаміни для населення; ветеринарні
препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні
серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних
виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні
діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження); вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас
освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф'яні
брикети і дрова для продажу населенню; мило господарське, а також сірники (незалежно від країни їх
походження); насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових
коренеплодів та картоплі (незалежно від країни його походження). У пільговому торговому патенті обов'язково наводиться повний
перелік товарів, що передбачаються для реалізації. Пільговий торговий патент не дає права на здійснення
торговельної діяльності товарами, які не зазначені у цій статті.
7. Суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують
інвалідам товари повсякденного вжитку та продукти харчування через
торговельні установи, створені для цієї мети громадськими
організаціями інвалідів, одержують пільговий торговий патент (крім
суб'єктів підприємницької діяльності, зазначених у пункті 3
частини третьої статті 1).
8. Суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються
продажем періодичних видань друкованих засобів масової інформації,
одержують пільговий торговий патент на торгівлю супутньою
продукцією за таким переліком: друковані книги в твердій або м'якій обкладинці вітчизняних
видавництв; книги для розмальовування, ноти, карти географічні або
гідрографічні, включаючи атласи, глобуси та топографічні плани,
листівки поштові, вітальні листівки, конверти, картинки перебивні,
зошити, книжки для записів, блокноти, папір друкарський, для
малювання та копіювання, бланки, журнали реєстраційні, календарі,
інші канцелярські товари з паперу або картону (незалежно від
країни їх походження); ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни,
мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання
та живопису, полотно, багети, рамки та підрамники для картин,
швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя,
крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів
(незалежно від країни їх походження).
9. Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють
торговельну діяльність на території військових частин і військових
навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та
повсякденного вжитку для військовослужбовців, одержують пільговий
торговий патент.
10. Не потребує патентування реалізація суб'єктом
підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним
особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти
продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні
приміщення цього суб'єкта.
11. Не потребує патентування діяльність суб'єктів
підприємницької діяльності з закупівлі у населення продукції
(заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої
продукції відбувається по розрахунках у безготівковій формі
(пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових,
картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції
та продуктів її переробки).
12. Не потребує патентування діяльність у
торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на
підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних
закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств,
установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.
13. У разі придбання пільгового торгового патенту,
передбаченого частинами шостою - дев'ятою цієї статті, суб'єкт
підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25
гривень за весь термін дії патенту".
5. Доповнити Закон ( 98/96-ВР ) статтями 3-1 та 3-2 такого
змісту:
"Стаття 3-1. Порядок придбання торгового патенту на
здійснення діяльності з надання побутових послуг
1. Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових
послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або
їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих
приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.
2. Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти
діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення
особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з
використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається
Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом
бюджетного року.
3. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має
структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент на
здійснення діяльності з надання побутових послуг придбавається
окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу.
4. Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з
надання побутових послуг встановлюється органами місцевого
самоврядування залежно від місцезнаходження об'єкта з надання
побутових послуг та виду побутових послуг. Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання
побутових послуг за календарний місяць встановлюється в межах
таких граничних рівнів: на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320
гривень; на території міста Севастополя, міст обласного
підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від
30 до 160 гривень; на території інших населених пунктів - до 80 гривень. Термін дії торгового патенту на здійснення діяльності з
надання побутових послуг становить 12 календарних місяців.
5. Оплата вартості торгового патенту на здійснення діяльності
з надання побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа
місяця, який передує звітному. Під час придбання торгового патенту на здійснення діяльності
з надання побутових послуг суб'єкт підприємницької діяльності
вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за
один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового
патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка
підлягає внесенню в останній місяць його дії. Суб'єкт підприємницької діяльності може зробити попередню
оплату вартості торгового патенту на здійснення діяльності з
надання побутових послуг за весь термін його дії. Суб'єкт
підприємницької діяльності має право придбавати торгові патенти на
надання побутових послуг на наступні за поточним роки, але не
більше ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів під
час їх одержання. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності
звільняється від обов'язку довнесення плати за торговий патент на
здійснення діяльності з надання побутових послуг, якщо прийнятими
після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки
нормативно-правовими актами буде збільшена вартість торгового
патенту.
Стаття 3-2. Порядок придбання спеціального торгового патенту
1. Спеціальний торговий патент може бути придбаний суб'єктом
підприємницької діяльності, який займається видами діяльності,
визначеними в статтях 3 та 3-1 цього Закону. У разі, якщо декілька
суб'єктів підприємницької діяльності мають торговельні зали для
покупців або надають побутові послуги в одному окремому
приміщенні, будівлі або їх частинах, крім ринків усіх форм
власності, спеціальний торговий патент видається лише за умови, що
всі зазначені суб'єкти підприємницької діяльності придбають
спеціальні торгові патенти.
2. Суб'єкт підприємницької діяльності самостійно приймає
рішення про придбання спеціального торгового патенту.
3. Порядок придбання спеціального торгового патенту на
відповідні види діяльності встановлюється статтями 3 та 3-1 цього
Закону.
4. Вартість спеціального торгового патенту встановлюється
органами місцевого самоврядування щорічно після затвердження
місцевого бюджету залежно від місцезнаходження пункту продажу
товарів та асортиментного переліку товарів або місцезнаходження
об'єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг. При
цьому розрахункова сума надходжень за рік від суб'єктів
підприємницької діяльності у вигляді плати за спеціальні торгові
патенти не може бути меншою від загальної суми надходжень до
бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, податків і
зборів (обов'язкових платежів), сплачених такими суб'єктами
підприємницької діяльності за попередній бюджетний рік з
урахуванням рівня інфляції. При здійсненні розрахунку враховуються
сплачені суб'єктом підприємницької діяльності податки і збори
(обов'язкові платежі), визначені у частині першій статті 7-1 цього
Закону. Вартість спеціального торгового патенту не обмежується
граничними рівнями, встановленими статтями 3 та 3-1 цього Закону. Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати
диференційовану плату за спеціальний торговий патент залежно від
площі, яка використовується суб'єктом підприємницької діяльності
для здійснення торговельної діяльності або надання побутових
послуг. Шкала ставок плати за квадратний метр площі може бути
пропорційною або регресивною чи прогресивною. Плата за спеціальний торговий патент встановлюється за єдиною
методикою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності або окремо
для фізичних і юридичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності. Забороняється встановлювати вартість спеціального
торгового патенту для окремого суб'єкта підприємницької
діяльності. Суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до цього
Закону здійснюють діяльність без придбання торгового патенту або з
придбанням пільгового торгового патенту, можуть придбавати в
установленому цією статтею порядку спеціальний торговий патент".
6. Абзац перший частини четвертої статті 4 викласти в такій
редакції: "4. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з
торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі
320 гривень за календарний місяць".
7. У статті 5: абзац перший частини другої викласти в такій редакції: "2. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти
діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць
(домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем,
проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею
грошових виграшів у готівковій або майновій формі";
частину третю викласти в такій редакції: "3. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з
надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у
фіксованому розмірі (за рік): для використання грального автомату з грошовим або майновим
виграшем - 700 гривень; для використання грального столу з кільцем рулетки - 32000
гривень; для використання інших гральних столів (спеціальних столів
для казино, крім столів для більярду) - 24000 гривень за кожний
стіл; для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою
жетона, монети або без них, - 2000 гривень за кожний гральний
жолоб (доріжку); для використання столів для більярду, що вводяться в дію за
допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що
використовуються для спортивних аматорських змагань, - 600 гривень
за кожний стіл для більярду; для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи
розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза
банківські установи або у майновій формі на місці, - 2400 гривень
за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу".
8. Статтю 6 доповнити частиною такого змісту: "Кошти, одержані від продажу спеціальних торгових патентів,
зараховуються: до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за
місцем оплати спеціального торгового патенту - у розмірі 67
відсотків; до Пенсійного фонду України - у розмірі 17 відсотків; до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення - у
розмірі 5 відсотків; до Фонду соціального страхування України - у розмірі 2
відсотків; до державного фонду сприяння зайнятості населення - у розмірі
1 відсотка; до відповідних бюджетів у порядку, передбаченому
законодавством для зарахування податку на доходи фізичних осіб, -
у розмірі 6 відсотків; до відповідних бюджетів у порядку, передбаченому
законодавством для зарахування плати (податку) за землю, - у
розмірі 2 відсотків загальних надходжень. Порядок зарахування коштів визначається Кабінетом Міністрів
України".
9. У статті 7: у частині першій: в абзаці четвертому слова "роздрібної торгівлі" замінити
словами "торговельної діяльності"; абзац шостий доповнити словами "та надання побутових послуг"; в абзаці другому частини другої слова "роздрібної торгівлі"
замінити словами "торговельної діяльності".
10. Доповнити Закон статтею 7-1 такого змісту:
"Стаття 7-1. Особливості оподаткування при придбанні
суб'єктом підприємницької діяльності
спеціального торгового патенту
1. Суб'єкт підприємницької діяльності, який придбав
спеціальний торговий патент, не сплачує: податок на додану вартість; податок на доходи фізичних осіб; податок на прибуток підприємств; плату (податок) за землю; збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту
населення; збір на обов'язкове соціальне страхування; збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір до Державного інноваційного фонду; відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і
утримання автомобільних доріг загального користування України; комунальний податок; ринковий збір; збір на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та
сфери послуг.
2. На суб'єктів підприємницької діяльності, які придбали
спеціальний торговий патент, не поширюються вимоги Закону України
"Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і
товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині
обов'язкового застосування електронних контрольно-касових
апаратів.
3. Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які
придбали спеціальний торговий патент, ведуть бухгалтерський облік
відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених
цим Законом.
4. Положення частин першої - третьої цієї статті
застосовуються щодо видів підприємницької діяльності, зазначених у
статтях 3 та 3-1 цього Закону. Якщо суб'єкт підприємницької
діяльності займається одночасно іншими видами діяльності, він
зобов'язаний вести окремий бухгалтерський облік такої діяльності і
сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) щодо цієї
діяльності на загальних підставах. Порядок ведення бухгалтерського
обліку такими суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали
спеціальний торговий патент, встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
5. Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які
придбали спеціальний торговий патент, звільняються від обов'язку
ведення обліку доходів і витрат щодо підприємницької діяльності,
для здійснення якої придбано спеціальний торговий патент. Доходи від підприємницької діяльності, для здійснення якої
суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа придбав
спеціальний торговий патент, не включаються до складу інших
оподатковуваних доходів, у тому числі до сукупного
оподатковуваного доходу за підсумками звітного року. Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які
займаються виключно такими видами підприємницької діяльності, для
здійснення яких вони придбали спеціальні торгові патенти,
звільняються від обов'язку подання декларацій як суб'єкти
підприємницької діяльності і подають декларації про свої доходи у
порядку, передбаченому законодавством України для громадян, які не
займаються підприємницькою діяльністю".
11. Статтю 8 викласти в такій редакції:
"Стаття 8. Відповідальність суб'єктів підприємницької
діяльності за порушення вимог цього Закону
1. Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють
торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними
цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та
побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку
відповідальність: за порушення термінів сплати або неповного внесення чергових
платежів нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних
облікової ставки Національного банку України, що діяла на день
сплати, від суми недоїмки, розрахованої за кожний день
прострочення платежу, включаючи день сплати; за порушення порядку використання торгового патенту,
передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують
штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний
місяць; за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без
одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку
використання торгового патенту, передбаченого частиною другою
статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі
вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів
підприємницької діяльності із зазначеним порушенням; за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених
частинами шостою, сьомою, восьмою та дев'ятою статті 3 цього
Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з
порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового
патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону,
сплачують штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового
торгового патенту; за здійснення торговельної діяльності без придбання
короткотермінового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі
вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності
суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
2. До дня сплати штрафів, визначених цією статтею, а також до
придбання торгового патенту або оформлення пільгового торгового
патенту діяльність відповідних суб'єктів підприємницької
діяльності зупиняється.
3. Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті
порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.
4. Посадові особи та громадяни - суб'єкти підприємницької
діяльності у разі порушення вимог цього Закону притягаються до
адміністративної відповідальності згідно із законодавством".
12. У статті 9: частину першу викласти в такій редакції: "1. Податок на прибуток суб'єкта підприємницької діяльності
чи структурного (відокремленого) підрозділу, який підлягає сплаті
до бюджету, зменшується на вартість придбаних торгових патентів"; частину другу виключити. У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати відповідно
частинами другою - четвертою; у частині третій слово "інспекціями" замінити словом
"органами"; у частині четвертій: слова "державною податковою інспекцією" замінити словами
"державним податковим органом"; слова "до місцевого бюджету" замінити словами "до бюджету
місцевого самоврядування (місцевого бюджету)"; доповнити статтю частинами п'ятою та шостою такого змісту: "5. Положення абзацу другого частини першої статті 2, статті
3-2, частини другої статті 6, статті 7-1 цього Закону
застосовуються в порядку експерименту на обмежених територіях, які
визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з
відповідними органами місцевого самоврядування. Термін проведення
експерименту не може бути меншим за 1 календарний рік.
6. Кабінет Міністрів України за поданням органів місцевого
самоврядування може достроково припинити проведення експерименту,
якщо його наслідком буде істотне зменшення надходжень до
відповідних бюджетів та до державних цільових фондів".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 квітня 1998 року.
2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до
набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить
цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України в місячний термін після
опублікування цього Закону: підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції
про внесення змін до законів у зв'язку з прийняттям цього Закону; привести рішення Кабінету Міністрів України у відповідність
із цим Законом; розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом; забезпечити розроблення, перегляд і скасування міністерствами
та іншими центральними органами виконавчої влади їх
нормативно-правових актів відповідно до цього Закону; вжити заходів до проведення з 1 квітня 1998 року відповідно
до цього Закону експерименту щодо застосування спеціального
торгового патенту.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 10 лютого 1998 року
N 102/98-ВР

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...