Документ 1035/95, поточна редакція — Редакція від 06.04.2004, підстава - 280/2004

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про затвердження Програми кадрового забезпечення
державної служби та Програми роботи з керівниками
державних підприємств, установ і організацій
( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 581/98 від 02.06.98
N 70/99 від 27.01.99
N 74/2002 ( 74/2002 ) від 26.01.2002
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )

1. Затвердити Програму кадрового забезпечення державної
служби (додається). 2. Затвердити Програму роботи з керівниками державних
підприємств, установ і організацій (додається).

Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 10 листопада 1995 року
N 1035/95
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 10 листопада 1995 року N 1035/95
ПРОГРАМА
кадрового забезпечення державної служби
( У тексті Програми слова "державної виконавчої" замінити
словом "виконавчої" згідно з Указом Президента N 70/99
від 27.01.99 )

Успіх радикальних соціально-економічних і політичних
перетворень в Україні залежить насамперед від ефективної роботи
органів виконавчої влади всіх рівнів. Комплектування їх
висококваліфікованими кадрами, спроможними забезпечити економічний
і соціальний розвиток держави, набуло першочергового значення. Для розв'язання цієї проблеми необхідно проводити єдину
державну кадрову політику, науково обгрунтувати потребу державних
органів та їх апарату у фахівцях, розробити ефективну систему
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних
службовців. В основу кадрового забезпечення мають бути покладені принципи
демократичного добору, просування по службі за діловими якостями,
постійного навчання державних службовців, заохочення їх до
службової кар'єри, систематичного оновлення кадрів та здійснення
контролю за їх діяльністю. Організація цієї роботи повинна грунтуватися на чітко
визначеній теоретичній та науково-методичній базі. Ефективна реалізація Програми можлива за умови наукового
забезпечення функціонування державної служби та добору кадрів.
Наукові дослідження у цій сфері слід спрямувати на комплексне
вивчення механізму державної служби як складової сучасного процесу
державотворення, закономірностей формування її кадрового складу в
умовах зміцнення органів виконавчої влади та посилення
регіональних аспектів державного управління, особливостей
правового регулювання статусу державних органів і статусу
державних службовців, узагальнення вітчизняного і зарубіжного
досвіду функціонування державної служби та її кадрового
забезпечення. Реформування державного апарату, оновлення та вдосконалення
його складу має проводитися паралельно з політичними та
економічними реформами і є обов'язковою умовою їх здійснення. Ця Програма та заходи на її виконання (додаються) розроблені
відповідно до Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) та
прийнятих Кабінетом Міністрів України нормативних документів з
упровадження механізму добору працівників на державну службу на
конкурсній основі, формування кадрового резерву, стажування,
підготовки, перепідготовки кадрів та підвищення їх кваліфікації.
( Абзац із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 1035/95 від 27.01.99, N 70/99 від 27.10.99 )
Правові засади кадрового забезпечення
державної служби
1. Ефективну діяльність державної служби повинна
забезпечувати система відповідних законодавчих та інших
нормативних актів. 2. Правові засади кадрового забезпечення державної служби
грунтуються: на Конституції України ( 254к/96-ВР ); ( Абзац другий
пункту 2 в редакції Указу Президента N 70/99 від 27.01.99 ) Законі України "Про державну службу" ( 3723-12 ); Кодексі законів про працю України ( 322-08 ); інших нормативних актах з питань державної служби. 3. Кадрове забезпечення державної служби здійснюється
відповідно до основних принципів державної служби.
Формування кадрового резерву державної служби
1. Інтелектуальний потенціал України - надійне джерело
кадрового забезпечення державної служби. Важливою частиною цього
потенціалу є державні службовці, а також фахівці підприємств,
установ і організацій, які мають досвід організаційної роботи та
набули відповідних знань під час навчання. 2. Основними шляхами визначення якісного складу державних
службовців є систематичний аналіз статистичних даних, звітних
матеріалів Міністерства економіки та з питань європейської
інтеграції України, інших центральних та місцевих органів
виконавчої влади, соціологічні опитування, а також аналіз
результатів роботи фахівців сфери виробництва, науки, культури,
освіти тощо. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента N 74/2002 ( 74/2002 ) від 26.01.2002 ) 3. Добір кадрового резерву органів державної виконавчої влади
вимагає: урахування впливу передбачуваних змін в економічному,
політичному та соціально-культурному житті на кадровий склад
державної служби; комплексного вирішення питань добору державних службовців для
всіх посад державної служби; визначення реальних потреб у працівниках для державних
органів різного рівня; урахування рівня освіти претендентів на державну службу, їх
професійної підготовки, етики поведінки, сумлінності та чесності; недопущення до державної служби осіб, що мають установлені
законом обмеження щодо прийняття на державну службу. 4. Передумовою кадрового забезпечення державної служби є
створення резерву заміщення посад державних службовців усіх
категорій для просування їх по службі, цілеспрямована робота з
кадровим резервом. 5. Кадровий резерв формується в установленому порядку зі
спеціалістів представницьких органів та органів місцевого
самоврядування, виробничої, соціально-культурної, наукової та
інших сфер; державних службовців, рекомендованих для просування по
службі; випускників вищих навчальних закладів, які після
спеціальної, в тому числі певної управлінської підготовки, набули
фаху, спрямованого на професійну діяльність у державній службі. 6. Основні критерії зарахування до кадрового резерву - це
відповідна професійна підготовка працівників, необхідний досвід
роботи, організаторські здібності, якісне виконання службових
обов'язків на попередній роботі. Ефективними заходами роботи з резервом є: комплектування та організація його навчання; створення умов для самоосвіти і стажування; періодичне (раз на 5 років) атестування державних службовців; залучення претендентів до виконання доручень, пов'язаних з
можливою майбутньою роботою, а також до вивчення роботи близьких
за змістом діяльності ділянок; вивчення індивідуальних особливостей претендентів і думки про
них у колективі. 7. Кадровий резерв повинен створюватися з розрахунку не менше
двох претендентів на кожну посаду державного службовця. 8. У структурі всіх органів державної виконавчої влади
створюються підрозділи або вивчаються окремі посадові особи, що
займаються питаннями кадрового забезпечення, які здійснюють
організаційно-методичне керівництво формуванням кадрового резерву,
контроль за виконанням особливих річних планів підвищення
кваліфікації фахівців, узагальнюють практику формування кадрового
резерву, вносять пропозиції щодо його поліпшення керівництву
державного органу.
Формування складу державних службовців
1. Неодмінною умовою підвищення ефективності державної служби
є формування якісного складу державних службовців у центральних і
місцевих органах виконавчої влади. Посилення інтелектуального забезпечення економічних та
соціальних реформ досягається шляхом залучення до державної служби
фахівців вищої кваліфікації, передусім для середньої ланки
державного апарату. Ця робота повинна проводитися на основі постійного аналізу
фактичного складу державних службовців, прогнозування кількісних
та якісних змін у суспільно-політичному та економічному житті, у
законодавстві та викликаного у зв'язку з цим оновлення функцій
державних органів. 2. Формування складу державних службовців передбачає
створення, постійне ведення і оновлення Головним управлінням
державної служби України комп'ютерного банку даних державних
службовців, а також Державного реєстру посад державних службовців,
Державного реєстру центральних і місцевих органів державної
виконавчої влади. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента N 74/2002 ( 74/2002 ) від 26.01.2002 ) 3. Для якісного формування складу державних службовців
центральних і місцевих органів виконавчої влади їх керівникам
необхідно: ( Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
Указами Президента N 74/2002 ( 74/2002 ) від 26.01.2002,
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 ) визначати щорічну і на перспективу (5 років) потребу в кадрах
державних службовців усіх категорій з урахуванням посад і профілю
їх діяльності; формувати замовлення на підготовку, перепідготовку та
підвищення кваліфікації державних службовців, укладати відповідні
угоди з навчальними закладами, визначеними Головним управління
державної служби; добирати кадри державних службовців відповідно до вимог
законодавства з урахуванням особливостей кожної посади; запровадити чіткий облік державних службовців та пов'язані з
цим форми статистичної звітності, а також особову картку службовця; оптимально поєднувати принципи комплектування кадрами державних органів та їх апарату шляхом просування по службі
державних службовців та добору на державну службу керівників і
фахівців підприємств, установ і організацій; проводити цілеспрямовану роботу з кадровим резервом, зокрема
організовувати стажування фахівців, які входять до його складу; постійно вдосконалювати організацію роботи в апараті органів
виконавчої влади, прогнозувати розвиток їх структур,
удосконалювати атестацію державних службовців, здійснювати
контроль за підвищенням їх кваліфікації та створювати належні
умови для праці та самоосвіти.
Підготовка, перепідготовка та підвищення
кваліфікації державних службовців
1. Зміцнення і послідовне поліпшення кадрового потенціалу
державної служби вимагає створення єдиної цілеспрямованої
державної системи підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації державних службовців. 2. Державна система підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації державних службовців - це сукупність: освітньо-професійних і професійних програм підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців; акредитованих навчальних закладів, інститутів і центрів
підвищення кваліфікації, які реалізують зазначені програми; органів, що здійснюють управління системою підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Освітньо-професійні та професійні програми підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців
повинні органічно поєднувати мету навчання, вимоги до професійної
та загальнокультурної освіченості особи, зміст, форми, методи і
засоби навчання з урахуванням функціональної та галузевої
спеціалізації навчання державних службовців. Для задоволення потреби державної служби у навчанні кадрів
формується мережа галузевих навчальних закладів із широкою
міжгалузевою і регіональною кооперацією на засадах їх конкурсного
відбору. Необхідно запровадити акредитацію програм підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і
навчальних закладів, які їх реалізують, за участю
науково-методичної ради при Головному управлінні державної служби.
Консультаційно-методичні функції у цій роботі покласти на
Національну академію державного управління при Президентові
України (далі - Академія державного управління) та її філіали.
( Абзац шостий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 ) 3. Значну роль у системі навчання кадрів державної служби
повинні відіграти акредитовані навчальні заклади, їх
науково-педагогічний потенціал та навчально-лабораторна база. 4. Для реалізації завдань підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації державних службовців слід: розробити відповідну нормативно-правову базу,
освітньо-професійні та професійні програми, визначити державні
вимоги до рівня підготовки державних службовців; визначити зміст і основні види навчання державних службовців
з урахуванням забезпечення його безперервності та запровадження
сучасних технологій навчання, а також оптимальних термінів і
періодичності залежно від потреб державної служби і форм
організації навчального процесу, підвищення кваліфікації державних
службовців не рідше одного разу на 5 років, а для фахівців, уперше
прийнятих на роботу на державну службу, - протягом першого року їх
роботи; створити умови для спілкування державних службовців, що
навчаються, з керівниками центральних і місцевих органів
виконавчої влади з метою взаємного обміну думками стосовно
визначення перспектив, координації та злагодженості дій в
інтересах держави і регіонів, вироблення рекомендацій для
практичної роботи; вважати обов'язковою для керівників державних органів участь
у навчанні державних службовців та їх резерву; установити, що державні службовці, які займають посади I-IV
категорій, підвищують кваліфікацію, як правило, в Інституті
підвищення кваліфікації кадрів Академії державного управління та у
її філіалах, а V-VII категорії - у регіональних центрах та інших
навчальних закладах з підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації кадрів; визначити, що строки і форми підвищення кваліфікації
державних службовців встановлюються органом, в якому працює
службовець, залежно від сфери його діяльності, при цьому строк
підвищення кваліфікації з відривом від служби зі збереженням
заробітної плати не повинен перевищувати чотирьох тижнів (за
погодженням з Кабінетом Міністрів України, як виняток, - двох
місяців), без відриву від служби - шести місяців, на тематичних
семінарах - п'яти днів; ( Абзац сьомий пункту 4 із змінами,
внесеними згідно з Указом Президента N 581/98 від 02.06.98 ) створити систему пошуку талановитої молоді, що цікавиться
питанням державного управління, її базової та фахової підготовки,
працевлаштування в органах виконавчої влади; удосконалити умови підготовки жіночих кадрів для роботи у
зазначених органах, їх дальшого професійного зростання; забезпечити умови для добору, підготовки, професійного
вдосконалення, атестування і стимулювання праці
науково-педагогічних кадрів та організаторів навчання у системі
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних
службовців; Академії державного управління надавати навчальним закладам
системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
державних службовців методичну, інформаційну і консультаційну
допомогу в розробці відповідної навчально-методичної документації,
літератури; забезпечити тісну взаємодію всіх ланок системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців з
відповідними підрозділами Адміністрації Президента України,
апарату Кабінету Міністрів України, центральними та місцевими
органами виконавчої влади.
Міжнародне співробітництво
1. Вивчення та творче використання зарубіжного досвіду з
питань державного управління, і зокрема кадрового забезпечення
державної служби, є одним із засобів інтеграції української
держави у світову спільноту. Стратегічне завдання міжнародного співробітництва в галузі
державного управління полягає у забезпеченні участі України у
світових процесах удосконалення державних і міждержавних
управлінських структур, комплектування їх висококваліфікованими
фахівцями. 2. Пріоритетними напрямами міжнародного співробітництва з
кадрових питань є: створення системи прямих зв'язків центральних та місцевих
органів виконавчої влади з відповідними органами, установами та
навчальними закладами за кордоном; розширення співробітництва з відповідними міжнародними
організаціями; запровадження спеціалізованого обміну з метою підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців
України за кордоном, передусім за рахунок міжнародної технічної
допомоги та благодійних фондів, а також запрошення іноземних
радників для роботи в державних установах України. 3. Налагодження міжнародного співробітництва зумовлює
необхідність розв'язання таких завдань: створення та запровадження довгострокової програми
міжнародного співробітництва з підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації державних службовців України; запрошення іноземних фахівців для участі в навчанні державних
службовців, забезпечення направлення для вдосконалення фахової
підготовки слухачів і викладачів системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців у
іноземні держави; запровадження контракної системи обміну педагогічними та
науковими працівниками системи державної служби; створення спільних із іноземними державами центрів навчання
державних службовців та підвишення їх кваліфікації; запровадження у сфері кадрового забезпечення державної служби
системи обміну необхідними виданнями, створення відповідного банку
даних та інформаційної мережі з іноземними державами; активізація вивчення міжнародного досвіду державного
управління і навчання державних службовців шляхом ретельного
відбору, перекладу та видання відповідної літератури; участь українських фахівців у міжнародних семінарах,
конференціях, нарадах з питань кадрового забезпечення державної
служби, сприяти представництву України у відповідних міжнародних
організаціях; використання відповідно до законодавства різноманітних форм
міжнародної допомоги.
Контроль і відповідальність за стан кадрового
забезпечення державної служби
1. Основною метою контролю кадрового забезпечення державної
служби є вжиття дієвих заходів для додержання вимог Закону України
"Про державну службу" ( 3723-12 ) та інших нормативних актів з
питань кадрового забезпечення центральних та місцевих органів
виконавчої влади, а також розробка практичних рекомендацій,
інформаційних та інструктивних матеріалів, спрямованих на дальше
вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади,
місцевого самоврядування та представницьких органах. Зазначений контроль здійснює Головне управління державної
служби шляхом планових і цільових перевірок роботи центральних та
місцевих органів виконавчої влади у цій сфері. Органи виконавчої влади здійснюють контроль за станом
кадрового забезпечення у підпорядкованих їх структурах. Відповідність за стан кадрового забезпечення центральних та
місцевих органів виконавчої влади покладається на їх керівників.
( Абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Указами
Президента N 74/2002 ( 74/2002 ) від 26.01.2002, N 280/2004
( 280/2004 ) від 05.03.2004 ) 2. З метою підвищення ефективності роботи органів виконавчої
влади, їх кадрового забезпечення необхідно здійснювати контроль за
підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації державних
службовців, роботою з кадровим резервом державної служби,
виконанням особистих річних планів його підготовки. 3. Організаційно-методичне керівництво контролем за якістю
набутих знань студентів та слухачів, які навчаються за контрактом,
укладеним з органом виконавчої влади, або за відповідним
замовленням, покладається на Головне управління державної служби і
Академією державного управління. Відповідальність за організацію навчального процесу
покладається на керівників навчальних закладів системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.

Глава Адміністрації Президента України Д.ТАБАЧНИК

ДОДАТОК
до Програми кадрового забезпечення
державної служби
ЗАХОДИ
на виконання Програми кадрового забезпечення
державної служби

1. Розробити, затвердити Державний реєстр посад державних
службовців та Державний реєстр центральних і місцевих органів
державної виконавчої влади та забезпечувати їх постійне оновлення.
Головдержслужба, Мінстат, Мінекономіки,
Мінпраці, інші цетральні та місцеві
органи державної виконавчої влади
1996 рік 2. Розробити професійно-кваліфікаційні характеристики
державних службовців.
Мінпраці, Головдержслужба, Міносвіти,
інші центральні та місцеві органи
державної виконавчої влади
1995-1996 роки 3. Удосконалити форми статистичної звітності з питань
кадрового забезпечення державної служби.
Мінстат, Головдержслужба
1995 рік 4. Визначити прогнозну оцінку потреби в кадрах державних
службовців для посад усіх категорій, а також забезпечити укладення
договорів з навчальними закладами щодо підвищення кваліфікації
державних службовців у поточному навчальному році.
Головдержслужба, Держкомстат, Мінфін,
Мінекономіки, Міносвіти, інші
центральні та місцеві органи
виконавчої влади, Академія державного
управління
Травень-серпень щорічно, починаючи з
1996 року ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99
від 27.01.99 )
5. Установити єдиний порядок ведення обліку державних
службовців. Розробити та запровадити новий зразок особової картки
службовця з урахуванням можливості комп'ютерної обробки,
затвердити інструкцію щодо її заповнення та застосування.
Головдержслужба, Мінстат, інші
центральні та місцеві органи державної
виконавчої влади
Перше півріччя 1996 року 6. Розробити об'єктивні тести і анкети для проведення
незалежної оцінки професійних знань і навичок державних службовців
і кадрового резерву відповідно до професійно-кваліфікаційних
характеристик.
Академія державного управління,
Головдержслужба
1996-1997 роки 7. Створити науково-методичну раду при Головдержслужбі,
галузеві та регіональні ради роботи з кадрами при міністерствах і
відомствах, Уряді Автономної Республіки Крим, обласних, Київській
і Севастопольській міських державних адміністраціях, а також
науково-методичний кабінет у складі Академії державного
управління, на які покласти науково-методичне та інформаційне
забезпечення навчальних закладів системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців,
контроль за змістом і якістю навчального процесу.
Головдержслужба, Міносвіти, Мінпраці,
Мінфін, Мінекономіки, інші центральні
органи державної виконавчої влади, Уряд
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська і Севастопольська міські
державні адміністрації, Академія
державного управління, НАН України I
квартал 1996 року 8. Провести аналіз існуючої мережі акредитованих навчальних
закладів, де доцільно здійснювати підготовку, перепідготовку та
підвищення кваліфікації державних службовців, з метою її
упорядкування та вдосконалення. Розробити систему критеріїв
визначення цих закладів шляхом конкурсного відбору для навчання
державних службовців.
Міносвіти, Головдержслужба, інші
центральні та місцеві органи державної
виконавчої влади, Академія державного
управління, НАН України
1996 рік 9. Упорядкувати перелік спеціальностей, з яких необхідно
здійснити підготовку державних службовців відповідно до їх
професійно-кваліфікаційних характеристик, у разі потреби внести в
установленому порядку зміни до Переліку напрямів підготовки
фахівців з вищою освітою за професійним спрямуванням,
спеціальностей різних кваліфікаційних рівнів та робітничих
професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
18 травня 1994 року N 325.
Головдержслужба, Міносвіти, Мінпраці,
Мінекономіки, інші центральні та місцеві
органи державної виконавчої влади,
Академія державного управління
1995-1996 роки 10. Запроваджувати в практику індивідуалізацію навчання
державних службовців відповідно до конкретних завдань,
затверджуваних керівниками органів, які направили їх на навчання.
Створювати госпрозрахункові групи для фахівців, які бажають
здобути освіту за певною програмою.
Міносвіти, Головдержслужба, інші
центральні та місцеві органи
виконавчої влади, Академія державного
управління
Постійно ( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N
70/99 від 27.01.99 )
11. Запровадити в навчальних закладах системи підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців
автоматизовані системи навчання, тестування, використовувати
сучасні технології навчання. Створити в Академії державного
управління службу інформаційних технологій на комп'ютерній основі
для забезпечення кожного студента, слухача і викладача повною
інформацією про зміст і форми навчання, методичну та
матеріально-технічну базу центрів підвищення кваліфікації
державних службовців та інших навчальних закладів з підготовки та
перепідготовки фахівців органів державної виконавчої влади.
Міносвіти, міністерства та відомства, у
сфері управління яких є вищі навчальні
заклади, Академія державного управління
1995-1997 роки 12. Розробити систему добору слухачів, контролю якості їх
підготовки і атестації після закінчення навчання, порядок
заохочення державних службовців за успіхи в навчанні, а також
порядок добору студентів старших курсів вищих навчальних закладів
для відповідного навчання, практичної підготовки і використання їх
на державній службі.
Головдержслужба, Міносвіти,
Мінекономіки, Академія державного
управління, НАН України
1996 рік 13. Залучати до навчального процесу в системі підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців
провідних викладачів вищої школи, керівників і фахівців
центральних та місцевих органів виконавчої влади, вчених;
розробити заходи щодо підвищення престижу праці викладачів,
розширення їх участі в науково-дослідній та науково-методичній
роботі, стажування в органах виконавчої влади та за кордоном.
Міносвіти, інші міністерства та
відомства, у сфері управління яких є
вищі навчальні заклади, інші центральні
та місцеві органи виконавчої влади,
Академія державного управління,
НАН України
Щорічно ( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 70/99 від 27.01.99 )
14. Створювати авторські колективи з підготовки підручників,
методичних посібників, педагогічних тестів, навчальних модулів та
забезпечити їх видання для системи підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації державних службовців.
Міносвіти, інші міністерства та
інші центральні органи виконавчої
влади, у сфері управління яких є
вищі навчальні заклади, Мінюст,
Мінінформ, Українська юридична
академія, Академія державного
управління, НАН України
Постійно ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 70/99 від 27.01.99 )
15. Здійснювати науково-методичну розробку проблем
планування, організації та управління навчальним процесом,
прогнозування дальшого навчання державних службовців і кадрового
забезпечення державної служби. Удосконалювати концептуальну основу
складання освітньо-професійних і професійних програм, планів,
навчально-методичних матеріалів з основ права і політичних наук,
економічних основ адміністрування і фінансового управління,
соціології та психології, аналітичної роботи, підготовки
управлінських рішень тощо. Уживати заходів для забезпечення
цілісності навчального процесу (мета, зміст, форми, методи і
засоби навчання) з урахуванням різних контингентів слухачів.
Міносвіти, інші центральні та місцеві
органи виконавчої влади,
Академія державного управління
Постійно ( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N
70/99 від 27.01.99 )
16. Проводити наукові дослідження щодо функціонування та
розвитку державної служби, узагальнення вітчизняного та
міжнародного досвіду роботи державних органів, наукового
прогнозування потреб державної служби у підготовці кадрів.
Організовувати науково-практичні конференції з актуальних питань
кадрового забезпечення державної служби.
Головдержслужба, Міносвіти, інші
центральні та місцеві органи виконавчої
влади, НАН України, Академія державного
управління, Українська юридична академія
Постійно ( Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 70/99 від 27.01.99 )
17. Скоординувати міжнародну технічну допомогу та залучення
фахівців інших держав до розв'язання питань становлення державної
служби в Україні, навчання та стажування державних службовців,
науково-педагогічних працівників відповідних навчальних закладів,
регулювати ці питання під час укладання міжнародних договорів
України.
Національне агентство України з питань
розвитку та європейської інтеграції,
МЗС, Головдержслужба, Міносвіти, інші
центральні та місцеві органи
виконавчої влади
Постійно ( Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N
70/99 від 27.01.99 )
18. На підставі виконання контрольних заходів, узагальнення
звітних матеріалів продовжувати систематичний аналіз стану
кадрового забезпечення державної служби на місцях і розробляти
практичні рекомендації, інформаційні та інструктивні матеріали,
спрямовані на дальше вдосконалення роботи з кадрами в органах
виконавчої влади.
Головдержслужба
Постійно ( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 70/99 від 27.01.99 )
19. Використовувати можливості преси, радіо, телебачення для
розкриття ролі та значення державної служби у здійсненні
економічних і соціально-політичних реформ в Україні.
Головдержслужба, Мінпресінформ,
Міносвіти, інші центральні та місцеві
органи виконавчої влади,
Академія державного управління
Постійно ( Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N
70/99 від 27.01.99 )
20. Підготувати пропозиції щодо здійснення комплексу заходів
для підвищення престижу державного службовця (з урахуванням
досвіду розвинутих країн).
Головдержслужба, центральні та місцеві
органи державної виконавчої влади
1995 рік 21. Підготувати перелік проектів актів законодавства,
необхідних для впорядкування кадрового забезпечення державної
служби в Україні, а також графік їх підготовки.
Головдержслужба, Мінекономіки, Мінюст,
Мінфін, Мінпраці, інші центральні та
місцеві органи державної виконавчої
влади
1995 рік

Глава Адміністрації Президента України Д.ТАБАЧНИК

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 10 листопада 1995 року N 1035/95
ПРОГРАМА
роботи з керівниками державних підприємств,
установ і організацій

Масштабні зміни в політичній і соціально-економічній сферах
діяльності потребують істотного поліпшення та вдосконалення роботи
з керівниками державних підприємств, установ і організацій (далі -
керівники підприємств). Це стосується насамперед добору та
розстановки керівників підприємств, формування їх кадрового
резерву, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації,
стимулювання управлінської ініціативи й активності. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі
органи місцевого самоврядування забезпечують роботу з керівниками
підприємств, що належать до сфери їх управління (заходи реалізації
напрямів цієї роботи додаються
). ( Абзац другий із змінами,
внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99 ) Ці органи розробляють і затверджують програму роботи з
керівниками підприємств, здійснюють їх добір, формують та
оновлюють кадровий резерв, проводять роботу з працівниками,
зарахованими до кадрового резерву, організовують їх підготовку,
перепідготовку та підвищення кваліфікації, уживають заходів для
поліпшення цієї роботи. У програмі роботи з керівниками підприємств визначаються
головні завдання, відповідальні посадові особи, а також навчальні
заклади, на базі яких проводиться підготовка, перепідготовка і
підвищення кваліфікації керівників підприємств та осіб,
зарахованих до кадрового резерву, календарний план-графік
проведення навчальних заходів, нарад, семінарів з визначенням
конкретного контингенту їх учасників, обсяги і джерела
фінансування передбачених програмою заходів. Програму затверджує
керівник центрального або місцевого органу виконавчої влади або
виконавчого органу місцевого самоврядування. ( Абзац четвертий із
змінами, внесеними згідно з Указами Президента N 70/99 від
27.01.99, N 74/2002 ( 74/2002 ) від 26.01.2002, N 280/2004
( 280/2004 ) від 05.03.2004 ) Добір кандидатур на посади керівників підприємств передбачає
ретельне вивчення професійних і особистих якостей претендентів з
кадрового резерву та існуючого складу керівних працівників. При
визначенні претендентів, які мають очолити підприємства,
враховуються їх професіоналізм, компетентність, досвід роботи на
підприємстві відповідної галузі, ініціативність, організаторські
здібності, чесність, відданість справі, рівень освіти, загальна
культура тощо. Формування складу керівників підприємств передбачає
створення, навчання та постійне оновлення кадрового резерву. До
кадрового резерву зараховуються керівні працівники та спеціалісти
підприємств, органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування та представницьких органів, які мають відповідну
підготовку, виявляють ініціативу, успішно, успішно виконують
службові обов'язки. ( Абзац шостий із змінами, внесеними згідно з
Указом Президента N 70/99 від 27.01.99 ) З метою організації підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації керівників підприємств та осіб, зарахованих до
кадрового резерву, центральні та місцеві органи виконавчої влади,
виконавчі органи місцевого самоврядування беруть участь у розробці
відповідних навчальних програм, установлюють періодичність, форми
та строк навчання. ( Абзац сьомий із змінами, внесеними згідно з
Указом Президента N 70/99 від 27.01.99 ) Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації
керівників підприємств та осіб, зарахованих до кадрового резерву,
здійснюють на базі галузевих і регіональних навчальних закладів
післядипломної освіти з широким використанням можливостей вищої
школи. Керівники підприємств мають підвищувати свою кваліфікацію
постійно, у тому числі шляхом навчання у відповідних навчальних
закладах не рідше одного разу на п'ять років. Роботу з керівниками підприємств та особами, зарахованими до
кадрового резерву, очолюють керівники відповідних органів
виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування.
Безпосередня організація цієї роботи покладається на їх
заступників. ( Абзац десятий із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента N 70/99 від 27.01.99 ) Координацію роботи центральних та місцевих органів виконавчої
влади, виконавчих органів місцевого самоврядування з керівниками
підприємств здійснює Головдержслужба. ( Абзац одинадцятий із
змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від
27.01.99 )

Глава Адміністрації Президента України Д.ТАБАЧНИК

ДОДАТОК
до Програми роботи з керівниками
державних підприємств, установ
і організацій
ЗАХОДИ
реалізації напрямів роботи з керівниками
державних підприємств, установ і організацій
————————————————————————————————————————————————————————————————— | Найменування заходів |Строк| Відповідальні за виконання | | |вико-| | | |нання| | ————————————————————————————————————————————————————————————————— Створення міжвідомчої ради 1995 Головдержслужба, Мінеконо-
з питань роботи з керівни- рік міки, Мінпраці, Міносвіти
ками державних підприєм- разом з іншими центральни-
ств, установ і організацій ми та місцевими органами
(далі - керівники підпри- державної виконавчої влади
ємств)
Розроблення та затверджен- -"- Головдержслужба, інші
ня галузевих програм робо- центральні та місцеві ор-
ти з керівниками підприєм- гани державної виконавчої
ств влади
Визначення навчальних зак- перше Головдержслужба, Міносві-
ладів, на базі яких прово- пів- ти, інші центральні та
дитиметься підготовка, пе- річчя місцеві органи державної
репідготовка та підвищення 1996 виконавчої влади
кваліфікації керівників року
підприємств, а також осіб,
зарахованих до кадрового
резерву
Визначення провідних підп- до 1 Головдержслужба, Міносві-
риємств, установ і органі- квітня ти, інші центральні та
зацій для стажування, про- 1996 місцеві органи державної
ведення виїзних занять року виконавчої влади, НАН Ук-
системи підготовки, пере- раїни
підготовки та підвищення
кваліфікації керівників
підприємств
Складання диференційованих 1996 Міносвіти, Головдержслуж-
за галузями та тривалістю рік ба, інші центральні та
типових програм навчання місцеві органи державної
керівників підприємств та виконавчої влади, НАН Ук-
осіб, зарахованих до кад- раїни
рового резерву, визначення
його періодичності
Формування кадрового ре- 1995- Центральні та місцеві ор-
зерву керівників підприєм- 1996 гани державної виконавчої
ств та організація постій- роки влади, виконавчі органи
ної роботи з працівниками, місцевого самоврядування
зарахованими до кадрового
резерву
Формування замовлення на щоріч- Мінекономіки, Мінфін, Го-
підготовку, перепідготовку но до ловдержслужба, інші цент-
та підвищення кваліфікації 1 тра- ральні органи виконавчої
керівників підприємств вня влади
Організація та проведення 1996 НАН України, Мінекономі-
наукових досліджень з ме- рік ки, Мінфін разом з відпо-
тою прогнозування потреби відними центральними та
і поліпшення роботи з ке- місцевими органами дер-
рівниками підприємств, жавної виконавчої влади
узагальнення та поширення
досвіду управління вироб-
ництвом у державному сек-
торі економіки
Щорічне інформування Ка- кві- Головдержслужба, інші
бінету Міністрів України тень центральні органи
про стан роботи з керів- кож- виконавчої влади, Рада Міні-
никами підприємств та ного стрів Автономної Республіки
внесення пропозицій щодо року Крим, обласні, Київська та
її поліпшення Севастопольська міські
державні адміністрації

( Додаток із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99
від 27.01.99 )
Глава Адміністрації Президента України Д.ТАБАЧНИК



вгору