Про схвалення Концепції переходу на біржову форму продажу вугілля
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 26.10.20111070-р
Документ 1070-2011-р, чинний, поточна редакція — Прийняття від 26.10.2011

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 26 жовтня 2011 р. N 1070-р
Київ
Про схвалення Концепції
переходу на біржову форму продажу вугілля

1. Схвалити Концепцію переходу на біржову форму продажу
вугілля, що додається.
2. Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з
іншими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у
місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів щодо
реалізації Концепції переходу на біржову форму продажу вугілля,
схваленої цим розпорядженням.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 70

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 26 жовтня 2011 р. N 1070-р
КОНЦЕПЦІЯ
переходу на біржову форму продажу вугілля

Визначення проблеми,
на розв'язання якої спрямована Концепція
Прогнозні запаси вугілля в Україні становлять 117,5 млрд.
тонн, у тому числі розвідані - 56 млрд. тонн, яких вистачить
більше ніж на 400 років. Протягом останніх 15 років обсяг
видобутку вугілля залишався практично незмінним - від 72 млн. до
83 млн. тонн на рік.
Проте через недостатні обсяги капітальних вкладень у вугільну
промисловість Україна має найстаріший серед країн СНД шахтний
фонд, прискорене старіння якого зумовило формування негативного
балансу виробничих потужностей. На сьогодні тільки чотири шахти
(3,7 відсотка загальної кількості діючих) державної форми
власності працюють менше ніж 30 років з початку видобутку вугілля
на ній. Строк експлуатації 17 шахт (15,6 відсотка) становить від
30 до 50 років, 51 шахти (46,8 відсотка) від 50 до 70 років, а
37 шахт (34 відсотки) понад 70 років. З метою підвищення
потужності на 12,5 млн. тонн необхідно провести реконструкцію на
83 шахтах із сумарною річною виробничою потужністю 51,6 млн. тонн.
Існує проблема, пов'язана з відсутністю ефективного ринку
збуту вугілля, яка потребує розв'язання.
На сьогодні реалізація вугільної продукції здійснюється за
двома схемами: шляхом укладання "прямих" договорів між
вугледобувними підприємствами і споживачами та через державне
підприємство "Вугілля України" як оператора оптового ринку
вугільної продукції. За договорами з державним підприємством
"Вугілля України" у 2010 році поставлено споживачам 16,4 млн. тонн
вугільної продукції або 65 відсотків загального обсягу постачання
підприємствами державного сектору, з яких 0,5 млн. тонн -
коксівної та 15,9 млн. тонн - енергетичної продукції.
Централізований збут вугільної продукції через єдиного
державного оператора (координатора) оптового ринку відіграв
істотну роль у стабілізації на початковому етапі ринкових
перетворень національної економіки. Оператор, виконуючи функції
координатора ринку, здійснював розподіл вугільної продукції за
фіксованими розрахунковими цінами між споживачами, що
забезпечувало їх стійкий виробничий стан, гарантувало задоволення
державних потреб у вугільних ресурсах і своєчасне відшкодування
виробнику вартості продукції.
До недоліків існуючого вугільного ринку належить:
порушення балансу економічних інтересів виробників і
споживачів через відсутність на ринку можливості встановлення
ринкових цін, наявність посередників (зокрема, державного
підприємства "Вугілля України");
перехресне субсидування ефективно діючими вугледобувними
підприємствами збиткових, що знижує мотивацію виробників вугільної
продукції до конкуренції;
зниження інвестиційної привабливості вугільної галузі через
непрозорість ціноутворення і регулювання збуту;
створення бар'єрів для ефективної торгівлі між малими
вугледобувними підприємствами та покупцями, зокрема металургійними
комбінатами, побутовими споживачами, виробниками цементу, содовими
і цукровими заводами, гірничо-збагачувальними комбінатами,
залізничною галуззю тощо.
Біржова торгівля вугільною продукцією, особливо енергетичного
призначення, має широке застосування у світі. При цьому світова
практика продажу енергетичного вугілля ґрунтується на визначенні
його ціни з урахуванням енергетичної цінності (калорійності) та
вмісту сірки.
Існує кілька світових ринків вугільної продукції, зокрема
Міжконтинентальна біржа (ICE), розташована в Лондоні, Європейська
енергетична біржа (EEX) в Німеччині, Австралійська фондова біржа
(ASX).
У Росії відбулися перші біржові торги коксівного вугілля на
Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі. Рішення
про розвиток біржової торгівлі вугіллям для встановлення ринкових
цінових індикаторів проводить Уряд Росії. На сьогодні включити
вугілля до переліку біржових товарів планує також Казахстан.
Функції контролю за проведенням біржових торгів здійснюються
уповноваженим органом центральної виконавчої влади та
передбачають:
установлення допустимого коридору коливання котирувань на
вугільну продукцію енергетичного призначення з урахуванням її
марки;
формування кваліфікаційних вимог до учасників біржових торгів
з метою зниження рівня спекулятивних намірів;
моніторинг проведення торгів і дотримання учасниками та
адміністрацією біржі встановлених правил і порядків.
Перехід на біржову форму продажу вугілля сприятиме:
установленню справедливої ціни на основі реального балансу
попиту і пропозиції на вугільну продукцію виходячи з ринкової
кон'юнктури;
формуванню конкурентного середовища для покупців і продавців
(участь у біржових торгах на рівних умовах як покупців, так і
продавців, що дає можливість придбати або продати вугільну
продукцію за найбільш вигідною ціною на засадах вільної
конкуренції);
спрощенню процедури пошуку потенційних покупців та укладення
договорів купівлі-продажу;
створенню можливості здійснювати оптову торгівлю вугільною
продукцією та поступовому переходу до інших строкових форм
біржових контрактів (ф'ючерсні, форвардні та інші) і похідних
фінансових інструментів (хеджування);
організації біржової експертизи якості товару та оцінки
заставного майна за кліринговими операціями;
проведенню розрахунків і забезпеченню виконання зобов'язань
через кліринговий центр біржі.
Основними принципами переходу на біржову форму продажу
вугілля є:
добровільність - передбачає добровільну участь у біржових
торгах усіх учасників, включаючи державні та приватні вугледобувні
підприємства, а також іноземні;
прозорість - передбачає застосування процедур здійснення
відповідного контролю з боку держави та учасників торгів,
включаючи запровадження стандартів щорічної звітності біржового
майданчика за міжнародними стандартами фінансової звітності з
обов'язковим підтвердженням результатів аудиту міжнародними
аудиторськими компаніями;
відповідність основних напрямів і ключових етапів
реформування вугільної галузі вимогам СОТ, а також досвіду
світової практики ціноутворення на вугілля;
контрольованість - забезпечення з боку держави стабільної
біржової торгівлі вугільною продукцією, у тому числі проведення
конкурсу з відбору біржових майданчиків;
відповідальність учасників торгів згідно із законодавством
України у разі недотримання/порушення ними встановлених правил
біржової торгівлі вугільною продукцією.
Мета і строки реалізації Концепції
Метою Концепції є забезпечення конкурентоспроможності
національної економіки через реформування ринкових взаємовідносин
на ринку вугілля за рахунок розвитку біржової торгівлі, а саме:
створення в Україні прозорого ринку вугільної продукції;
запровадження ринкового механізму ціноутворення на основі
реального балансу попиту і пропозицій на вугільну продукцію.
Концепцію переходу на біржову форму продажу вугілля
передбачається реалізувати протягом 2011-2012 років.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Реалізація Концепції потребує удосконалення законодавчої бази
шляхом внесення змін і доповнень до таких нормативно-правових
актів, як Господарський Кодекс України ( 436-15 ), Закони України
"Про здійснення державних закупівель" ( 2289-17 ), "Про товарну
біржу" ( 1956-12 ), "Про дозвільну систему у сфері господарської
діяльності" ( 2806-15 ) та інші.
З метою переходу на біржову форму продажу вугілля необхідно
починаючи з 2011 року здійснити основні організаційні заходи, що
стосуються процесу приватизації підприємств вугільного та
енергетичного секторів економіки.
План заходів з реалізації Концепції затверджується окремим
рішенням Кабінету Міністрів України.
Очікувані результати
Реалізація Концепції в середньостроковій перспективі дасть
змогу:
спростити процедуру пошуку потенційних покупців і
постачальників, а також зменшити строки укладення угод;
привести механізм ціноутворення на вугільну продукцію на
внутрішньому ринку вугільної продукції у відповідність із
світовими тенденціями розвитку вугільних ринків, зокрема держав -
членів ЄС, що забезпечить конкурентоспроможність вітчизняного
вугілля;
підвищити інвестиційну привабливість вугледобувних
підприємств завдяки досягненню прозорості механізмів збуту
вугільної продукції та ціноутворенню на неї (за попередніми
оцінками, обсяг інвестицій може зрости на 10-15 відсотків);
знизити рівень збитковості вугледобувних підприємств;
зменшити видатки державного бюджету на підтримку вугільної
галузі з урахуванням прогнозованого дефіциту вугільної продукції
на світовому ринку;
здійснювати формування цін на вугільну продукцію державних
шахт з урахуванням ринкових відносин, що ґрунтуються на балансі
попиту та пропозицій;
посилення мотивації вугледобувних підприємств до провадження
ефективної діяльності, виходу на рівень беззбитковості та
фінансової самодостатності.
Обсяг фінансових ресурсів та джерела фінансування
Реалізація Концепції не потребує асигнувань з Державного
бюджету України.
Фінансування заходів з реалізації Концепції здійснюватиметься
за рахунок власних коштів учасників ринку вугільної продукції на
засадах добровільності.



вгору