Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності
Верховна Рада України; Закон від 11.09.20031160-IV
Документ 1160-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 11.07.2014, підстава 1586-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про засади державної регуляторної політики
у сфері господарської діяльності
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 9, ст. 79 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3720-VI ( 3720-17 ) від 08.09.2011, ВВР, 2012, N 19-20, ст.170
N 4231-VI ( 4231-17 ) від 22.12.2011, ВВР, 2012, N 37, ст.445
N 5212-VI ( 5212-17 ) від 06.09.2012, ВВР, 2013, N 33, ст.439
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61
N 1319-VII ( 1319-18 ) від 05.06.2014, ВВР, 2014, N 30, ст.1009
N 1586-VII ( 1586-18 ) від 04.07.2014, ВВР, 2014, N 33, ст.1162 }

{ У тексті Закону слова "спеціально уповноважений орган" в
усіх відмінках замінено словами "уповноважений орган" у
відповідному відмінку згідно із Законом N 5463-VI
( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації
державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
державна регуляторна політика у сфері господарської
діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям
державної політики, спрямований на вдосконалення правового
регулювання господарських відносин, а також адміністративних
відносин між регуляторними органами або іншими органами державної
влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття
економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів,
зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання
та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що
здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України;
регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом
нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого
спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також
адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими
органами державної влади та суб'єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний
письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми
права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб
і який або окремі положення якого спрямовані на правове
регулювання господарських відносин, а також адміністративних
відносин між регуляторними органами або іншими органами державної
влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи
вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини
у певній сфері, нормативно-правовим актом;
регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент
України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України,
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення,
інший державний орган, центральний орган виконавчої влади,
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган
місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із
зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має
повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До
регуляторних органів також належать територіальні органи
центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані
установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які
здійснюють керівництво та управління окремими видами
загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці
органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень
приймають регуляторні акти;
регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на
підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд
регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами,
фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними
громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом та іншими
нормативно-правовими актами;
відстеження результативності регуляторного акта - заходи,
спрямовані на оцінку стану впровадження регуляторного акта та
досягнення цим актом цілей, задекларованих при його прийнятті;
перегляд регуляторного акта - заходи, спрямовані на
приведення регуляторним органом прийнятого ним регуляторного акта
у відповідність з принципами державної регуляторної політики;
показники результативності регуляторного акта - показники, на
підставі яких при проведенні відстеження результативності
регуляторного акта здійснюється оцінка стану впровадження цього
регуляторного акта та досягнення ним цілей, задекларованих при
його прийнятті;
аналіз регуляторного впливу - документ, який містить
обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття
регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний
акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів
суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також
обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам
державної регуляторної політики;
звіт про відстеження результативності регуляторного акта -
документ, який містить дані про результати відстеження
результативності регуляторного акта та про методи, за допомогою
яких було здійснено таке відстеження;
розробник проекту регуляторного акта - регуляторний орган або
інший орган, установа, організація, особа чи група осіб, що
уповноважені розроблювати або організовувати, спрямовувати та
координувати діяльність з розроблення проекту регуляторного акта.
Стаття 2. Законодавство України про державну регуляторну
політику
Законодавство України про державну регуляторну політику
складається із цього Закону, а також законів України та інших
нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері
державної регуляторної політики.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила,
ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила
міжнародного договору України.
Стаття 3. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення
державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної
діяльності, пов'язаної з прийняттям:
постанов Верховної Ради України;
актів Національного банку України, за винятком
нормативно-правових актів Національного банку України, які
спрямовані на виконання ним функцій, визначених пунктами 4, 6, 7,
9, 11 та 17 статті 7 Закону України "Про Національний банк
України" ( 679-14 ), і мають ознаки регуляторного акта;
актів Національної комісії з цінних паперів та фондового
ринку, за винятком тих, що спрямовані на виконання нею
повноважень, визначених пунктами 6, 7, 9, 11-13, 14, 16, 17, 21,
22, 24-26, 30, 30-1, 34 та 37-8 частини другої статті 7 Закону
України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"
( 448/96-ВР ), та мають ознаки регуляторного акта; { Частину другу
статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5212-VI
( 5212-17 ) від 06.09.2012 }
актів національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сфері ринків фінансових послуг, що спрямовані на виконання нею
повноважень, визначених пунктами 4, 6, 8, 16, 18, 19, 21 та 22
частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та
державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ), та
мають ознаки регуляторного акта; { Частину другу статті 3
доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5212-VI ( 5212-17 )
від 06.09.2012 }
актів Рахункової палати, Центральної виборчої комісії та
Національної служби посередництва і примирення;
стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за
винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної
практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та
органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом
випадках обов'язковий характер, встановлюють вимоги до суб'єктів
господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів,
експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;
санітарних норм, державних норм і правил у сфері
містобудування, у тому числі державних будівельних норм, державних
норм і правил пожежної безпеки, у тому числі загальнодержавних,
міжгалузевих, галузевих нормативних актів з питань пожежної
безпеки, державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про
охорону праці, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної
безпеки, нормативних документів з метрології, затверджених
центральними органами виконавчої влади, фармакопейних статей,
Державної Фармакопеї України, технологічних регламентів
виготовлення лікарського засобу, за винятком випадків, коли у
положеннях зазначених документів містяться вимоги до суб'єктів
господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів,
експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;
актів, прийнятих з питань запровадження та здійснення заходів
правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони
надзвичайної екологічної ситуації, а також з питань мобілізації та
демобілізації;
актів, що містять державну таємницю України;
актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за
винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та
індивідуально-конкретні приписи;
актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб,
їх об'єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до
органів, які приймають ці акти;
актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні
послуги; { Частину другу статті 3 доповнено абзацом згідно із
Законом N 4231-VI ( 4231-17 ) від 22.12.2011 }
актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань
виведення неплатоспроможних банків з ринку, прогнозування
потенційних витрат на реалізацію такого процесу, а також
фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. { Частину
другу статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 1586-VII
( 1586-18 ) від 04.07.2014 }
Дія цього Закону також не поширюється на порядок укладання,
виконання, опублікування, реєстрації та денонсації міжнародних
договорів України.
Стаття 4. Принципи державної регуляторної політики
Принципами державної регуляторної політики є:
доцільність - обґрунтована необхідність державного
регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої
проблеми;
адекватність - відповідність форм та рівня державного
регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої
проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних
альтернатив;
ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії
регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за
рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів
господарювання, громадян та держави;
збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності
балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності,
відповідність її цілям державної політики, а також планам з
підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам
господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;
прозорість та врахування громадської думки - відкритість для
фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів
на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд
регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих
у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами,
їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих
регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх
об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної
діяльності.
Стаття 5. Забезпечення здійснення державної регуляторної
політики
Забезпечення здійснення державної регуляторної політики
включає:
встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу
регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності
регуляторних актів;
підготовку аналізу регуляторного впливу;
планування діяльності з підготовки проектів регуляторних
актів;
оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання
зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх
об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників
громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
відстеження результативності регуляторних актів;
перегляд регуляторних актів;
систематизацію регуляторних актів;
недопущення прийняття регуляторних актів, які є
непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні
акти;
викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є
доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні
впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта;
оприлюднення інформації про здійснення регуляторної
діяльності.
Стаття 6. Права громадян, суб'єктів господарювання, їх
об'єднань, наукових установ та
консультативно-дорадчих органів у здійсненні
державної регуляторної політики
Громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові
установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при
органах державної влади та органах місцевого самоврядування і
представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають
право:
подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність
підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність
їх перегляду;
у випадках, передбачених законодавством, брати участь у
розробці проектів регуляторних актів;
подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів
регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань,
пов'язаних з регуляторною діяльністю;
бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів
регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного
впливу та виконання заходів з відстеження результативності
регуляторних актів;
самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів
регуляторних актів, розроблених регуляторними органами,
відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за
наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним
органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі
аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів
приймають рішення про необхідність їх перегляду;
одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення,
подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх
регуляторної діяльності.
Стаття 7. Планування діяльності з підготовки проектів
регуляторних актів
Регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки
ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не
пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено
законом.
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів
повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх
прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та
підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних
актів.
Затверджені плани діяльності з підготовки проектів
регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб,
передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний
строк після їх затвердження.
Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект
регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим
регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів
регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до
плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки
цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього
регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього
проекту.
Стаття 8. Підготовка аналізу регуляторного впливу
Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником
готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту
регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу
регуляторного впливу повинен:
визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується
розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а
також оцінити важливість цієї проблеми;
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана
за допомогою ринкових механізмів і потребує державного
регулювання;
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана
за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість
внесення змін до них;
визначити очікувані результати прийняття запропонованого
регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних
витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави
внаслідок дії регуляторного акта;
визначити цілі державного регулювання;
визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи
досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не
передбачають безпосереднього державного регулювання господарських
відносин;
аргументувати переваги обраного способу досягнення
встановлених цілей;
описати механізми і заходи, які забезпечать розв'язання
визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного
акта;
обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі
прийняття запропонованого регуляторного акта;
обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим
регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими
витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;
обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок
дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні
витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути
кількісно визначені;
оцінити можливість впровадження та виконання вимог
регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються
органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні
та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці
вимоги;
оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію
запропонованого регуляторного акта;
обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного
акта;
визначити показники результативності регуляторного акта;
визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися
відстеження результативності регуляторного акта в разі його
прийняття.
Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що
регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між
регуляторними органами чи іншими органами державної влади та
суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні
відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз
регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють
господарські відносини або адміністративні відносини між
регуляторними органами або іншими органами державної влади та
суб'єктами господарювання.
Методика підготовки аналізу регуляторного впливу для
застосування Національним банком України ( 471-2004-п )
затверджується спільно Кабінетом Міністрів України та Національним
банком України, а методика підготовки аналізу регуляторного впливу
для застосування іншими розробниками проектів регуляторних актів
( 308-2004-п ) - Кабінетом Міністрів України. Методика підготовки
аналізу регуляторного впливу є обов'язковою для застосування
розробниками проектів регуляторних актів.
Аналіз регуляторного впливу підписується розробником проекту
регуляторного акта, а в разі якщо розробником проекту є
регуляторний орган, інший орган, установа чи організація -
керівником цього органу, установи чи організації.
Стаття 9. Оприлюднення проектів регуляторних актів з метою
одержання зауважень і пропозицій
Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою
одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб,
їх об'єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання
зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у
спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися
повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом
регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею
13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення
повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта
повинно містити:
стислий виклад змісту проекту;
поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника
проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або
за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;
інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта
та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого
засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі
Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта
та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб
оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього
Закону);
інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження
та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань;
інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними
особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх
об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється
розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж
один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту
регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта
та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом
встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду
розробником цього проекту. За результатами цього розгляду
розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує
одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання
зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення
громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень
цього проекту регуляторного акта.
Стаття 10. Відстеження результативності регуляторних актів
Стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються
базове, повторне та періодичне відстеження його результативності.
Відстеження результативності регуляторного акта включає:
виконання заходів з відстеження результативності;
підготовку та оприлюднення звіту про відстеження
результативності.
Для відстеження результативності регуляторних актів можуть
бути використані статистичні дані та дані наукових досліджень і
соціологічних опитувань.
Одержані при здійсненні повторного відстеження
результативності значення показників результативності порівнюються
із значеннями цих показників, що були одержані при здійсненні
базового відстеження. Періодичні відстеження результативності
здійснюються з метою перевірки сталого досягання регуляторним
актом цілей, задекларованих при його прийнятті, після здійснення
повторного відстеження результативності цього регуляторного акта.
Базове відстеження результативності регуляторного акта
здійснюється до дня набрання чинності цим регуляторним актом або
набрання чинності більшістю його положень. Якщо для визначення
значень показників результативності регуляторного акта
використовуються виключно статистичні дані, базове відстеження
результативності може бути здійснене після набрання чинності цим
регуляторним актом або набрання чинності більшістю його положень,
але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного
відстеження результативності цього акта.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта
здійснюється через рік з дня набрання ним чинності або набрання
чинності більшістю його положень, але не пізніше двох років з дня
набрання чинності цим актом або більшістю його положень, якщо
рішенням регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт,
не встановлено більш ранній строк.
Періодичні відстеження результативності регуляторного акта
здійснюються раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення
заходів з повторного відстеження результативності цього акта, у
тому числі і в разі, коли дію регуляторного акта, прийнятого на
визначений строк, було продовжено після закінчення цього
визначеного строку.
Якщо строк дії регуляторного акта, встановлений при його
прийнятті, є меншим ніж один рік, періодичні відстеження його
результативності не здійснюються, а повторне відстеження
результативності здійснюється за три місяці до дня закінчення
визначеного строку, якщо інше не встановлено рішенням
регуляторного органу, який прийняв цей акт, але не пізніше дня
закінчення визначеного строку. У разі якщо продовжується дія
регуляторного акта, який було прийнято на визначений строк, що є
меншим ніж один рік, періодичні відстеження результативності цього
регуляторного акта здійснюються у строки, встановлені частиною
сьомою цієї статті.
Рішення регуляторного органу про строк, після якого чи до
якого починається повторне відстеження результативності
регуляторного акта, визначається в самому регуляторному акті або в
іншому акті цього регуляторного органу.
Виконання заходів з відстеження результативності
регуляторного акта забезпечується регуляторним органом, який
прийняв цей акт, якщо інше не встановлено цим Законом.
Строк виконання заходів з відстеження результативності
регуляторного акта не може бути більшим ніж сорок п'ять робочих
днів.
Регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, якщо інше
не встановлено цим Законом, готує звіт про відстеження
результативності цього регуляторного акта та не пізніш як у
десятиденний строк з дня підписання цього звіту оприлюднює його у
спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
У звіті про відстеження результативності регуляторного акта
зазначаються:
кількісні та якісні значення показників результативності, що
є результатами відстеження результативності;
дані та припущення, на основі яких здійснено відстеження
результативності, а також способи їх одержання;
використані методи одержання результатів відстеження
результативності.
Методика відстеження результативності регуляторних актів,
прийнятих Національним банком України ( 471-2004-п ),
затверджується спільно Кабінетом Міністрів України та Національним
банком України, а методика відстеження результативності
регуляторних актів, прийнятих іншими регуляторними органами
( 308-2004-п ) - Кабінетом Міністрів України. Методика відстеження
результативності регуляторних актів є обов'язковою для
застосування регуляторними органами.
Звіт про відстеження результативності підписується керівником
регуляторного органу, що підготував цей звіт.
Витрати на виконання заходів з відстеження результативності
фінансуються за рахунок регуляторного органу, який відповідно до
цього Закону забезпечує виконання цих заходів.
Стаття 11. Перегляд регуляторних актів
Перегляд регуляторного акта здійснюється:
на підставі аналізу звіту про відстеження результативності
цього регуляторного акта;
за ініціативою регуляторного органу, який прийняв відповідний
регуляторний акт;
в інших випадках, передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та
іншими законодавчими актами України.
У разі наявності підстав, визначених у частині першій цієї
статті, регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, а у
випадках, передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та цим
Законом, - інший орган може приймати рішення про зупинення дії
регуляторного акта, визнання його неконституційним, про скасування
чи про необхідність залишення цього регуляторного акта без змін
або про необхідність його перегляду.
Якщо відповідно до цього Закону рішення щодо регуляторного
акта, визначені в частинах другій та третій цієї статті,
приймаються іншим органом, цей орган подає відповідні пропозиції
регуляторному органу, який прийняв відповідний регуляторний акт.
Стаття 12. Офіційне оприлюднення регуляторних актів
Регуляторні акти, прийняті Верховною Радою України,
Президентом України та Кабінетом Міністрів України, офіційно
оприлюднюються відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та
інших законодавчих актів.
Регуляторні акти, прийняті Верховною Радою Автономної
Республіки Крим, офіційно оприлюднюються у визначених нею
друкованих засобах масової інформації не пізніш як у десятиденний
строк з дня їх підписання Головою Верховної Ради Автономної
Республіки Крим.
Регуляторні акти, прийняті Національним банком України,
Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення,
іншими державними органами, центральними органами виконавчої
влади, державними спеціалізованими установами та організаціями,
некомерційними самоврядними організаціями, які здійснюють
керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового
державного соціального страхування, а також їх посадовими особами,
офіційно оприлюднюються в "Офіційному віснику" та у газеті
"Урядовий кур'єр" не пізніш як у десятиденний строк після їх
державної реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо
ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації.
Регуляторні акти, прийняті Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади,
територіальними органами центральних органів виконавчої влади, а
також їх посадовими особами, офіційно оприлюднюються в друкованих
засобах масової інформації, визначених Кабінетом Міністрів
України, не пізніш як у десятиденний строк після їх державної
реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо ці
регуляторні акти не підлягають державній реєстрації.
Регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами
місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих
засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх
відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації,
визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у
десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Стаття 13. Способи оприлюднення документів, підготовлених
у процесі здійснення регуляторної діяльності
План діяльності регуляторного органу з підготовки проектів
регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом
опублікування в друкованих засобах масової інформації цього
регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих
засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом,
та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній
сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з
метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта
та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом
опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника
цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах
масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або
шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту
регуляторного акта в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акта
оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової
інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний
акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової
інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом
розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в
мережі Інтернет.
При визначенні регуляторними органами друкованих засобів
масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у
частинах першій - третій цієї статті:
надається перевага офіційним друкованим засобам масової
інформації;
забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного
органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого
засобу масової інформації.
Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в
населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової
інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні
органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові
особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у
мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій
цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який
гарантує доведення інформації до мешканців відповідної
адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної
територіальної громади.
Витрати, пов'язані з оприлюдненням документів, зазначених у
частинах першій - третій цієї статті, фінансуються за рахунок
розробників проектів регуляторних актів або регуляторних органів,
які оприлюднюють ці документи.
Стаття 14. Оприлюднення інформації про здійснення
регуляторної діяльності
Регуляторні органи публікують у друкованих засобах масової
інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі
Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через
телебачення і радіо, інформацію про здійснення ними регуляторної
діяльності.
Розділ II
ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ
ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ
Стаття 15. Порядок здійснення державної регуляторної
політики Верховною Радою України
Порядок планування діяльності Верховної Ради України з
підготовки проектів законів, що регулюють господарські відносини
та адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими
органами державної влади та суб'єктами господарювання, порядок
розгляду цих проектів законів Верховною Радою України, порядок
забезпечення принципу прозорості та врахування громадської думки у
здійсненні Верховною Радою України державної регуляторної
політики, а також порядок відстеження результативності та
перегляду законів, що регулюють господарські відносини та
адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими
органами державної влади та суб'єктами господарювання,
визначаються законом про Регламент Верховної Ради України
( 1861-17 ) з урахуванням вимог цього Закону.
Стаття 16. Подання Верховній Раді України інформації про
здійснення державної регуляторної політики
Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді України
інформацію про здійснення державної регуляторної політики в
системі органів виконавчої влади.
Щорічні звіти Кабінету Міністрів України оприлюднюються
шляхом їх опублікування в газетах "Голос України" та "Урядовий
кур'єр".
Розділ III
ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ
ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Стаття 17. Правові та організаційні засади здійснення
державної регуляторної політики Верховною Радою
Автономної Республіки Крим
Правові та організаційні засади здійснення державної
регуляторної політики Верховною Радою Автономної Республіки Крим
визначаються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом,
іншими законами України, Конституцією Автономної Республіки Крим
( rb239k002-98 ) та нормативно-правовими актами Верховної Ради
Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.
Розділ IV
ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ
КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ЦЕНТРАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ
ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ЇХ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ,
РАДОЮ МІНІСТРІВ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ,
МІСЦЕВИМИ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Стаття 18. Організаційні засади здійснення державної
регуляторної політики центральними органами
виконавчої влади та їх територіальними органами,
Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
місцевими органами виконавчої влади
Центральні органи виконавчої влади та їх територіальні
органи, за винятком центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну регуляторну політику (далі - уповноважений
орган), та місцеві органи виконавчої влади з метою реалізації
покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної
регуляторної політики створюють у своєму складі в межах граничної
чисельності структурні підрозділи з питань реалізації державної
регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на
один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб
відповідних органів. { Частина перша статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Організаційні засади здійснення державної регуляторної
політики Радою міністрів Автономної Республіки Крим визначаються
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, іншими законами
України, Конституцією Автономної Республіки Крим ( rb239k002-98 ),
нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки
Крим з питань, віднесених до її компетенції.
Стаття 19. Особливості планування діяльності Кабінету
Міністрів України та центральних органів
виконавчої влади з підготовки проектів
регуляторних актів
Планування діяльності з підготовки Кабінетом Міністрів
України проектів регуляторних актів здійснюється в порядку,
встановленому Регламентом Кабінету Міністрів України
( 950-2007-п ), з урахуванням вимог частин третьої та четвертої
статті 7 цього Закону.
Плани діяльності центральних органів виконавчої влади з
підготовки проектів регуляторних актів формуються на основі
затвердженого плану діяльності Кабінету Міністрів України з
підготовки проектів регуляторних актів.
Стаття 20. Особливості оприлюднення проектів регуляторних
актів, які розробляються органами виконавчої
влади, з метою одержання зауважень і пропозицій
Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту
регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу,
розробленого центральними органами виконавчої влади, Радою
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами
виконавчої влади, територіальними органами центральних органів
виконавчої влади, надаються фізичними та юридичними особами, їх
об'єднаннями, крім розробника цього проекту, уповноваженому
органу. { Частина перша статті 20 в редакції Закону N 5463-VI ( 5463-17 )
від 16.10.2012 }
За рішенням Кабінету Міністрів України: { Абзац перший
частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не
оприлюднювалися до внесення їх на розгляд до Кабінету Міністрів
України;
можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів,
які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд до Кабінету
Міністрів України.
У разі оприлюднення проекту регуляторного акта за рішенням
Кабінету Міністрів України функцію розробника цього проекту
виконує орган виконавчої влади, який вніс на розгляд відповідний
проект, якщо інше не встановлено у рішенні Кабінету Міністрів
України про оприлюднення цього проекту. { Частина третя статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 21. Погодження проектів регуляторних актів, які
розробляються органами виконавчої влади, із
уповноваженим органом { Назва статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Проекти регуляторних актів, які розробляються центральними
органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними
органами центральних органів виконавчої влади, підлягають
погодженню із уповноваженим органом. { Частини першу і другу статті 21 замінено однією частиною згідно
із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Для погодження до уповноваженого органу разом з проектом
регуляторного акта подаються аналіз регуляторного впливу цього
проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення
проекту з метою одержання зауважень і пропозицій.
Тривалість погодження проекту регуляторного акта не може
перевищувати одного місяця з дня одержання проекту уповноваженим
органом.
Уповноважений орган розглядає проект регуляторного акта та
документи, що додаються до нього, і приймає рішення про погодження
цього проекту або рішення про відмову в його погодженні. Це
рішення не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття
подається до органу, який розробив проект регуляторного акта.
Рішення про відмову в погодженні проекту регуляторного акта
повинно містити обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо цього
проекту та/або щодо відповідного аналізу регуляторного впливу.
Після доопрацювання проекту регуляторного акта та/або
відповідного аналізу регуляторного впливу з урахуванням наданих
зауважень та пропозицій цей проект подається у встановленому цим
Законом порядку на повторне погодження до уповноваженого органу.
У разі незгоди з рішенням про відмову в погодженні проекту
регуляторного акта розробник цього проекту може звернутися
відповідно до уповноваженого органу з ініціативою щодо утворення
погоджувальної групи для проведення консультацій з метою усунення
суперечностей. До складу погоджувальної групи входять представники
розробника проекту регуляторного акта та уповноваженого органу.
Якщо поданий на погодження проект регуляторного акта не
оприлюднювався розробником цього проекту, уповноважений орган
залишає цей проект без розгляду, про що повідомляє розробникові
проекту в письмовій формі не пізніше наступного робочого дня з дня
одержання відповідного проекту уповноваженим органом.
Після оприлюднення проект регуляторного акта, який було
залишено без розгляду, подається його розробником на погодження до
уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом. { Текст статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

{ Статтю 22 виключено на підставі Закону N 5463-VI
( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

{ Статтю 23 виключено на підставі Закону N 5463-VI
( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 24. Особливості розгляду Кабінетом Міністрів України
проектів регуляторних актів
Кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до
Кабінету Міністрів України, подається для підготовки експертного
висновку щодо регуляторного впливу до структурного підрозділу
Секретаріату Кабінету Міністрів України, на який рішенням Кабінету
Міністрів України покладено відповідну функцію.
Порядок та строки підготовки експертних висновків щодо
регуляторного впливу проектів регуляторних актів, внесених на
розгляд Кабінету Міністрів України, встановлюються Регламентом
Кабінету Міністрів України ( 950-2007-п ).
На засідання Кабінету Міністрів України разом із проектом
регуляторного акта подаються аналіз регуляторного впливу, яким
супроводжується цей проект, та експертний висновок щодо
регуляторного впливу відповідного проекту регуляторного акта. { Частина третя статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 25. Особливості прийняття регуляторних актів органами
виконавчої влади, їх посадовими особами

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »