Про охорону навколишнього природного середовища
Верховна Рада УРСР; Закон від 25.06.19911264-XII
Документ 1264-12, чинний, перша редакція — Прийняття від 25.06.1991
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н
УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Про охорону навколишнього природного середовища

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 41, ст.546 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 1268-XII ( 1268-12 ) від 26.06.91, ВВР, 1991, N 41, ст.547 )

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне
використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки
життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та
соціального розвитку України. З цією метою Українська РСР здійснює на своїй території
екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для
існування живої і неживої природи навколишнього середовища,
захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу,
зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища,
досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону,
раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Цей закон визначає правові, економічні та соціальні основи
організації охорони навколишнього природного середовища в
інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання законодавства про охорону навколишнього
природного середовища
Завданням законодавства про охорону навколишнього природного
середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і
відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки,
запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої
діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних
ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших
природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів,
пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Стаття 2. Законодавство Української РСР про охорону
навколишнього природного середовища
Відносини у галузі охорони навколишнього природного
середовища в Українській РСР регулюються цим Законом, а також
розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим
законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного
повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу
та іншим спеціальним законодавством.
Стаття 3. Основні принципи охорони навколишнього
природного середовища
Основними принципами охорони навколишнього природного
середовища є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість
додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів
використання природних ресурсів при здійсненні господарської,
управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і
здоров'я людей; в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього
природного середовища; г) екологізація матеріального виробництва на основі
комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного
середовища, використання та відтворення відновлюваних природних
ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій; д) збереження просторової та видової різноманітності і
цілісності природних об'єктів і комплексів; е) науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних
та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання
міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і
технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного
середовища; є) обов'язковість екологічної експертизи; ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація
яких впливає на стан навколишнього природного середовища,
формування у населення екологічного світогляду; з) науково обгрунтоване нормування впливу господарської та
іншої діяльності на навколишнє природне середовище; и) безоплатність загального та платність спеціального
використання природних ресурсів для господарської діяльності; і) стягнення плати за забруднення навколишнього природного
середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація
шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону
навколишнього природного середовища; ї) вирішення питань охорони навколишнього природного
середовища та використання природних ресурсів з урахуванням
ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів,
що негативно впливають на екологічну обстановку; й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі
охорони навколишнього природного середовища; к) вирішення проблем охорони навколишнього природного
середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.
Стаття 4. Право власності на природні ресурси
Природні ресурси Української РСР є власністю народу України,
який має право на володіння, використання та розпорядження
природними багатствами республіки. Повновладдя народу України в галузі охорони навколишнього
природного середовища та використання природних ресурсів
реалізується на основі Конституції Української РСР ( 888-09 ) як
безпосередньо, шляхом проведення референдумів, так і через
республіканські органи державної влади відповідно до законодавства
Української РСР. Від імені народу України право розпорядження природними
ресурсами здійснює Верховна Рада Української РСР.
Стаття 5. Об'єкти правової охорони навколишнього
природного середовища
Державній охороні і регулюванню використання на території
Української РСР підлягають: навколишнє природне середовище як
сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів,
природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і
невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля,
надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність,
тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти
природно-заповідного фонду Української РСР й інші території та
об'єкти, визначені відповідно до законодавства Української РСР. Державній охороні від негативного впливу несприятливої
екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.
Стаття 6. Державні екологічні програми
З метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності
Української РСР по організації і координації заходів щодо охорони
навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної
безпеки, раціонального використання і відтворення природних
ресурсів на перспективу розробляються і приймаються державні
республіканські, міждержавні, регіональні, місцеві та інші
територіальні програми. Порядок розробки державних екологічних програм визначається
Кабінетом Міністрів Української РСР.
Стаття 7. Освіта і виховання в галузі охорони
навколишнього природного середовища
Підвищення екологічної культури суспільства і професійна
підготовка спеціалістів забезпечуються загальною обов'язковою
комплексною освітою та вихованням в галузі охорони навколишнього
природного середовища, в тому числі в дошкільних дитячих закладах,
в системі загальної середньої, професійної та вищої освіти,
підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Екологічні знання є обов'язковою кваліфікаційною вимогою для
всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням
природних ресурсів та призводить до впливу на стан навколишнього
природного середовища. Спеціально визначені вищі та професійні навчальні заклади
здійснюють підготовку спеціалістів у галузі охорони навколишнього
природного середовища та використання природних ресурсів з
урахуванням суспільних потреб.
Стаття 8. Наукові дослідження
В Українській РСР проводяться систематичні комплексні наукові
дослідження навколишнього природного середовища та природних
ресурсів з метою розробки наукових основ їх охорони та
раціонального використання, забезпечення екологічної безпеки. Координацію та узагальнення результатів цих досліджень
здійснюють Академія наук Української РСР та Міністерство охорони
навколишнього природного середовища Української РСР.
Розділ II
ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН
Стаття 9. Екологічні права громадян Української РСР
Кожний громадянин Української РСР має право на: а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне
середовище; б) участь в обговоренні проектів законодавчих актів,
матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів,
які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного
середовища, та внесення пропозицій до державних та господарських
органів, установ та організацій з цих питань; в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони
навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного
використання природних ресурсів; г) здійснення загального і спеціального використання
природних ресурсів; д) об'єднання в громадські природоохоронні формування; е) одержання у встановленому порядку повної та достовірної
інформації про стан навколишнього природного середовища та його
вплив на здоров'я населення; є) участь в проведенні громадської екологічної експертизи; ж) одержання екологічної освіти; з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств,
установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди,
заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на
навколишнє природне середовище. Законодавством Української РСР можуть бути визначені й інші
екологічні права громадян республіки.
Стаття 10. Гарантії екологічних прав громадян
Екологічні права громадян забезпечуються: а) проведенням широкомасштабних державних заходів щодо
підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього
природного середовища; б) обов'язком міністерств, відомств, підприємств, установ,
організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання
шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє
природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні,
розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації
народногосподарських об'єктів; в) участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо
охорони навколишнього природного середовища; г) здійсненням державного та громадського контролю за
додержанням законодавства про охорону навколишнього природного
середовища; д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної
здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про
охорону навколишнього природного середовища; е) невідворотністю відповідальності за порушення
законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на
безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних
прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та
іншим законодавством Української РСР.
Стаття 11. Захист прав громадян Української РСР у галузі
охорони навколишнього природного середовища
Українська РСР гарантує своїм громадянам реалізацію
екологічних прав, наданих їм законодавством. Ради народних депутатів, спеціально уповноважені державні
органи управління в галузі охорони навколишнього природного
середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати
всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної
діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану
навколишнього природного середовища та раціонального використання
природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань
охорони навколишнього природного середовища та використання
природних ресурсів. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього
природного середовища мають бути поновлені, а їх захист
здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства
Української РСР.
Стаття 12. Обов'язки громадян у галузі охорони
навколишнього природного середовища
Громадяни Української РСР зобов'язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її
багатства відповідно до вимог законодавства про охорону
навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної
безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання
природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших
суб'єктів; г) вносити плату за спеціальне використання природних
ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим
негативним впливом на навколишнє природне середовище. Громадяни Української РСР зобов'язані виконувати й інші
обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища
відповідно до законодавства Української РСР.
Розділ III
ПОВНОВАЖЕННЯ РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ У ГАЛУЗІ
ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Стаття 13. Компетенція Верховної Ради Української РСР
у галузі охорони навколишнього природного
середовища
До виключної компетенції Верховної Ради Української РСР у
галузі регулювання відносин щодо охорони навколишнього природного
середовища відповідно до Конституції Української РСР належать: а) визначення основних напрямів державної політики у галузі
охорони навколишнього природного середовища; б) затвердження державних екологічних програм; в) визначення правових основ регулювання відносин у галузі
охорони навколишнього природного середовища, в тому числі щодо
прийняття рішень про обмеження, зупинення (тимчасово), або
припинення діяльності підприємств і об'єктів, в разі порушення
ними законодавства про охорону навколишнього природного
середовища; г) визначення повноважень Рад народних депутатів, порядку
організації та діяльності органів управління в галузі охорони
навколишнього природного середовища, використання природних
ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; д) встановлення правового режиму зон надзвичайної екологічної
ситуації, статусу потерпілих громадян та оголошення таких зон на
території республіки. Верховна Рада Української РСР відповідно до Конституції
Української РСР може приймати до свого розгляду й інші питання
охорони навколишнього природного середовища та використання
природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Стаття 14. Компетенція Верховної Ради Кримської АРСР
Верховна Рада Кримської АРСР в галузі регулювання відносин
щодо охорони навколишнього природного середовища: а) визначає порядок організації та діяльності органів
управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і
використання природних ресурсів; б) визначає повноваження Рад народних депутатів у галузі
охорони навколишнього природного середовища і раціонального
використання природних ресурсів; в) забезпечує реалізацію екологічної політики Української
РСР, екологічних прав громадян; г) затверджує екологічні програми; д) організує вивчення навколишнього природного середовища; е) створює і визначає статус позабюджетних, резервних, в тому
числі й валютних, фондів для фінансування програм та інших заходів
щодо охорони навколишнього природного середовища; є) приймає рішення про організацію територій та об'єктів
природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій
та об'єктів, що підлягають особливій охороні, встановлює додаткові
їх категорії; ж) припиняє господарську діяльність підприємств, установ і
організацій, що знаходяться у підпорядкуванні Кримської АРСР, а
також обмежує або зупиняє (тимчасово) діяльність підприємств,
установ і організацій, не підпорядкованих органам влади Кримської
АРСР, в разі порушення ними законодавства про охорону
навколишнього природного середовища; з) встановлює в разі потреби нормативи екологічної безпеки,
більш суворі, ніж ті, що діють в цілому на території Української
РСР. Верховна Рада Кримської АРСР здійснює й інші повноваження, не
віднесені законодавством Української РСР до компетенції
республіканських органів державної влади Української РСР.
Стаття 15. Повноваження місцевих Рад народних депутатів
у галузі охорони навколишнього природного
середовища
Місцеві Ради народних депутатів несуть відповідальність за
стан навколишнього природного середовища на своїй території і в
межах своєї компетенції: а) забезпечують реалізацію екологічної політики Української
РСР, екологічних прав громадян; б) дають згоду на розміщення на своїй території підприємств,
установ і організацій; в) затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти
планіровки і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та
схеми промислових вузлів; г) видають і скасовують дозволи на відособлене спеціальне
використання природних ресурсів місцевого значення; д) затверджують місцеві екологічні програми; е) організовують вивчення навколишнього природного
середовища; є) створюють і визначають статус позабюджетних, резервних, в
тому числі й валютних, фондів для фінансування програм та інших
заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; ж) організують в разі необхідності проведення екологічної
експертизи; з) забезпечують інформування населення про стан навколишнього
природного середовища; и) організують роботу по ліквідації екологічних наслідків
аварій, залучають до цих робіт підприємства, установи та
організації, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, і
громадян; і) приймають рішення про організацію територій та об'єктів
природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій,
що підлягають особливій охороні; ї) здійснюють контроль за додержанням законодавства про
охорону навколишнього природного середовища; й) припиняють господарську діяльність підприємств, установ та
організацій місцевого підпорядкування, а також обмежують чи
зупиняють (тимчасово) діяльність не підпорядкованих Раді народних
депутатів підприємств, установ та організацій в разі порушення
ними законодавства про охорону навколишнього природного
середовища; к) координують діяльність відповідних спеціально
уповноважених державних органів управління в галузі охорони
навколишнього природного середовища та використання природних
ресурсів на території місцевої Ради народних депутатів. Місцеві Ради народних депутатів можуть здійснювати й інші
повноваження відповідно до законодавства Української РСР.
Розділ IV
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ
ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Стаття 16. Управління в галузі охорони навколишнього
природного середовища
Управління охороною навколишнього природного середовища
полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження,
дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування,
програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої
діяльності. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного
середовища здійснюють Кабінет Міністрів Української РСР, Ради
народних депутатів та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також
спеціально уповноважені на те державні органи по охороні
навколишнього природного середовища і використанню природних
ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства
Української РСР. Спеціально уповноваженими державними органами управління в
галузі охорони навколишнього природного середовища і використання
природних ресурсів у республіці є Міністерство охорони
навколишнього природного середовища Української РСР, його органи
на місцях та інші державні органи, до компетенції яких
законодавством Української РСР та Кримської АРСР віднесено
здійснення зазначених функцій. Громадське управління в галузі охорони навколишнього
природного середовища здійснюється громадськими об'єднаннями і
організаціями, якщо така діяльність передбачена їх статутами,
зареєстрованими відповідно до законодавства Української РСР. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного
середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням
вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і
комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного
середовища, раціонального використання природних ресурсів,
досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у
галузі охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 17. Компетенція Кабінету Міністрів Української
РСР у галузі охорони навколишнього природного
середовища
Кабінет Міністрів Української РСР у галузі охорони
навколишнього природного середовища: а) здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою Української
РСР екологічної політики; б) забезпечує розробку державних республіканських,
міждержавних і регіональних екологічних програм; в) координує діяльність міністерств, відомств, інших установ
та організацій Української РСР у питаннях охорони навколишнього
природного середовища; г) встановлює порядок утворення і використання
республіканського позабюджетного фонду охорони навколишнього
природного середовища; д) встановлює порядок розробки та затвердження екологічних
нормативів, лімітів використання природних ресурсів, викидів і
скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище,
розміщення відходів; е) встановлює порядок визначення плати та її граничних
розмірів за користування природними ресурсами, забруднення
навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші
види шкідливого впливу на нього; є) приймає рішення про організацію територій та об'єктів
природно-заповідного фонду республіканського значення; ж) організує екологічне виховання та екологічну освіту
громадян; з) приймає рішення про зупинення (тимчасово) або припинення
діяльності підприємств, установ і організацій, незалежно від форм
власності та підпорядкування, в разі порушення ними законодавства
про охорону навколишнього природного середовища; и) керує зовнішніми зв'язками Української РСР в галузі
охорони навколишнього природного середовища. Кабінет Міністрів Української РСР може здійснювати й інші
повноваження відповідно до законодавства Української РСР.
Стаття 18. Компетенція Уряду Кримської АРСР у галузі
охорони навколишнього природного середовища
Уряд Кримської АРСР у галузі охорони навколишнього природного
середовища на своїй території: а) здійснює реалізацію законодавства Української РСР та
Кримської АРСР в галузі охорони навколишнього природного
середовища; б) організує розробку екологічних програм; в) координує діяльність міністерств, відомств, а також
підприємств, установ та організацій в Кримській АРСР у питаннях
охорони навколишнього природного середовища, незалежно від форм
власності та підпорядкування; г) встановлює порядок утворення і використання позабюджетного
фонду охорони навколишнього природного середовища Кримської АРСР; д) погоджує, розміщення підприємств, установ і організацій; е) організує управління і контроль в галузі охорони
навколишнього природного середовища; є) визначає в установленому порядку нормативи плати і розміри
платежів за забруднення навколишнього природного середовища,
розміщення відходів; ж) затверджує за поданням органів Міністерства охорони
навколишнього природного середовища Української РСР для
підприємств, установ і організацій ліміти використання природних
ресурсів, за винятком природних ресурсів республіканського
значення, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє
природне середовище, за винятком викидів і скидів, що призводять
до забруднення природних ресурсів республіканського значення,
навколишнього природного середовища за межами території Кримської
АРСР, та ліміти розміщення відходів; з) організує проведення державної екологічної експертизи
об'єктів, що створюються або функціонують на території Кримської
АРСР; и) погоджує поточні і перспективні плани роботи підприємств,
установ та організацій з питань охорони навколишнього природного
середовища і використання природних ресурсів; і) організує ліквідацію екологічних наслідків аварій, залучає
до її проведення підприємства, установи, організації, незалежно
від підпорядкування та форм власності, і громадян; ї) забезпечує систематичне та оперативне інформування
населення, підприємств, установ та організацій про стан
навколишнього природного середовища; й) організує екологічну освіту та екологічне виховання
громадян. Уряд Кримської АРСР може здійснювати й інші повноваження, що
не входять до компетенції республіканських органів державного
управління Української РСР.
Стаття 19. Компетенція виконавчих і розпорядчих органів
місцевих Рад народних депутатів у галузі
охорони навколишнього природного середовища
Виконавчі та розпорядчі органи місцевих Рад народних
депутатів у галузі охорони навколишнього природного середовища в
межах своєї компетенції: а) здійснюють реалізацію рішень відповідних Рад народних
депутатів; б) координують діяльність місцевих органів управління,
підприємств, установ та організацій, розташованих на території
місцевої Ради народних депутатів, незалежно від форм власності та
підпорядкування; в) організують розробку місцевих екологічних програм; г) визначають в установленому порядку нормативи плати і
розміри платежів за забруднення навколишнього природного
середовища та розміщення відходів; д) затверджують за поданням органів Міністерства охорони
навколишнього природного середовища Української РСР для
підприємств, установ та організацій ліміти використання природних
ресурсів, за винятком ресурсів республіканського значення, ліміти
викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне
середовище, за винятком викидів і скидів, що призводять до
забруднення природних ресурсів республіканського значення або
навколишнього природного середовища за межами території цієї Ради
народних депутатів, та ліміти розміщення відходів; е) організують збір, переробку, утилізацію і захоронення
промислових, побутових та інших відходів на своїй території; є) формують і використовують місцеві позабюджетні фонди
охорони навколишнього природного середовища; ж) погоджують поточні та перспективні плани роботи
підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього
природного середовища і використання природних ресурсів; з) забезпечують систематичне та оперативне інформування
населення, підприємств, установ, організацій та громадян про стан
навколишнього природного середовища, захворюваності населення; и) організують екологічну освіту та екологічне виховання
громадян; і) приймають рішення про організацію територій та об'єктів
природно-заповідного фонду місцевого значення. Виконавчі і розпорядчі органи Рад народних депутатів можуть
здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства
Української РСР.
Стаття 20. Компетенція спеціально уповноважених органів
державного управління в галузі охорони
навколишнього природного середовища та
використання природних ресурсів
До компетенції Міністерства охорони навколишнього природного
середовища Української РСР і його органів на місцях належать: а) здійснення комплексного управління в галузі охорони
навколишнього природного середовища в республіці, проведення
єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього
природного середовища і використання природних ресурсів,
координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ
та організацій в цій галузі; б) державний контроль за використанням і охороною земель,
надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та
іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та
природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і
виключної (морської) економічної зони республіки, а також за
додержанням норм екологічної безпеки; в) організація моніторингу навколишнього природного
середовища, створення і забезпечення роботи республіканської
екологічної інформаційної системи; г) затвердження нормативів, правил, участь у розробці
стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів і
охорони навколишнього природного середовища від забруднення та
інших шкідливих впливів; д) здійснення державної екологічної експертизи; е) одержання безоплатно від міністерств, відомств,
підприємств, установ та організацій інформації, необхідної для
виконання покладених на нього завдань; є) видача дозволів на захоронення (складування) промислових,
побутових та інших відходів, викиди шкідливих речовин у навколишнє
природне середовище, на спеціальне використання природних ресурсів
відповідно до законодавства Української РСР; ж) обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств
і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності,
якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про
охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на
використання природних ресурсів, з перевищенням лімітів викидів і
скидів забруднюючих речовин; з) подання позовів про відшкодування збитків і втрат,
заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища; и) складання протоколів та розгляд справ про адміністративні
правопорушення в галузі охорони навколишнього природного
середовища і використання природних ресурсів; і) керівництво заповідною справою, ведення Червоної книги
Української РСР; ї) координація роботи інших спеціально уповноважених органів
державного управління в галузі охорони навколишнього природного
середовища та використання природних ресурсів; й) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони
навколишнього природного середовища, вивчення, узагальнення і
поширення міжнародного досвіду в цій галузі, організація виконання
зобов'язань Української РСР відповідно до міжнародних угод з
питань охорони навколишнього природного середовища. Міністерство охорони навколишнього природного середовища
Української РСР виконує й інші функції відповідно до положення про
нього, що затверджується Кабінетом Міністрів Української РСР. В системі органів Міністерства охорони навколишнього
природного середовища Української РСР можуть створюватись
спеціальні підрозділи, працівники яких наділяються правом носіння
форми встановленого зразка і вогнепальної зброї. Законодавством Української РСР передбачається охорона честі,
гідності, здоров'я і життя працівників спеціальних підрозділів
Міністерства охорони навколишнього природного середовища
Української РСР та його органів на місцях. Рішення Міністерства охорони навколишнього природного
середовища Української РСР з питань, що віднесені до його
компетенції, є обов'язковими для всіх підприємств, установ та
організацій і можуть бути оскаржені у судовому порядку. Компетенція інших спеціально уповноважених державних органів
управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і
раціонального використання природних ресурсів визначається
законодавством Української РСР, а також положеннями про ці органи,
які затверджуються у встановленому порядку.
Стаття 21. Повноваження громадських об'єднань у галузі
охорони навколишнього природного середовища
Громадські природоохоронні об'єднання мають право: а) розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми; б) утворювати громадські фонди охорони природи; за
погодженням з місцевими Радами народних депутатів за рахунок
власних коштів і добровільної трудової участі членів громадських
об'єднань виконувати роботи по охороні та відтворенню природних
ресурсів, збереженню та поліпшенню стану навколишнього природного
середовища; в) брати участь у проведенні спеціально уповноваженими
державними органами управління в галузі охорони навколишнього
природного середовища перевірок виконання підприємствами,
установами та організаціями природоохоронних планів і заходів; г) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати
її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати
рішення; д) одержувати у встановленому порядку інформацію про стан
навколишнього природного середовища, джерела його забруднення,
програми і заходи щодо охорони навколишнього природного
середовища; е) виступати з ініціативою проведення республіканського і
місцевих референдумів з питань, пов'язаних з охороною
навколишнього природного середовища, використанням природних
ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки; є) вносити до відповідних органів пропозиції про організацію
територій та об'єктів природно-заповідного фонду; ж) подавати до суду позови про відшкодування шкоди,
заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю
громадян і майну громадських об'єднань; з) брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій
з питань охорони навколишнього природного середовища. Діяльність громадських об'єднань в галузі охорони
навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до
законодавства Української РСР на основі їх статутів.
Розділ V
СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ПРОГНОЗУВАННЯ, ОБЛІК ТА ІНФОРМУВАННЯ
В ГАЛУЗІ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Стаття 22. Моніторинг навколишнього природного середовища
З метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу
інформації про стан навколишнього природного середовища,
прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих
рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в
Українській РСР створюється система державного моніторингу
навколишнього природного середовища. Спостереження за станом
навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення
здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного
середовища Української РСР, іншими спеціально уповноваженими
державними органами, а також підприємствами, установами та
організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до
погіршення стану навколишнього природного середовища. Зазначені підприємства, установи та організації зобов'язані
безоплатно передавати відповідним державним органам аналітичні
матеріали своїх спостережень. Порядок здійснення державного моніторингу навколишнього
природного середовища визначається Кабінетом Міністрів Української
РСР. Спеціально уповноважені державні органи разом з відповідними
науковими установами забезпечують організацію короткострокового і
довгострокового прогнозування змін навколишнього природного
середовища, які повинні враховуватися при розробці і виконанні
програм та заходів щодо економічного та соціального розвитку
республіки, в тому числі щодо охорони навколишнього природного
середовища, використання і відтворення природних ресурсів та
забезпечення екологічної безпеки.
Стаття 23. Кадастри природних ресурсів
Для обліку кількісних, якісних та інших характеристик
природних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їх використання
ведуться державні кадастри природних ресурсів. Державні кадастри ведуться в порядку, що визначається
Кабінетом Міністрів Української РСР.
Стаття 24. Державний облік об'єктів, що шкідливо впливають
на стан навколишнього природного середовища
Об'єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан
навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих
речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й
розміри шкідливих фізичних впливів на нього підлягають державному
обліку. Підприємства, установи та організації проводять первинний
облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і
безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть
державний облік у цій галузі. Збір, обробка і подання відповідним державним органам
зведеної статистичної звітності про обсяги викидів, скидів
забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання
завдань по охороні навколишнього природного середовища та іншої
інформації, ведення екологічних паспортів здійснюється за єдиною
для республіки системою в порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів Української РСР.
Стаття 25. Інформування про стан навколишнього
природного середовища
На Міністерство охорони навколишнього природного середовища
Української РСР, його органи на місцях та інші спеціально
уповноважені державні органи покладається підготовка та подання
щорічно Верховній Раді Української РСР Національної доповіді про
стан навколишнього природного середовища в республіці, а також
забезпечення заінтересованих державних і громадських органів,
підприємств, установ, організацій та громадян інформацією про стан
навколишнього природного середовища, випадки і причини його
екстремального забруднення, рекомендаціями щодо заходів,
спрямованих на зменшення його негативного впливу на природні
об'єкти і здоров'я населення, про наслідки і результати ліквідації
цих явищ, екологічні прогнози, про притягнення винних до
відповідальності. Порядок інформування про стан навколишнього природного
середовища визначається Кабінетом Міністрів Української РСР.
Розділ VI
ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
Стаття 26. Обов'язковість екологічної експертизи
В Українській РСР здійснюються державна, громадська та інші
види екологічної експертизи. Проведення екологічної експертизи є обов'язковим у процесі
законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та
іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного
середовища. Порядок проведення екологічної експертизи визначається
законодавством Української РСР.
Стаття 27. Об'єкти екологічної експертизи
Екологічній експертизі підлягають: а) проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил,
розвитку галузей народного господарства, генеральних планів
населених пунктів, схем районної планіровки та інша передпланова
і передпроектна документація; б) техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти на
будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння)
підприємств та інших об'єктів, що можуть негативно впливати на
стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм
власності та підпорядкування, в тому числі військового
призначення; в) проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних
актів та документів, які регламентують господарську діяльність, що
негативно впливає на навколишнє природне середовище; г) документація по створенню нової техніки, технології,
матеріалів і речовин, у тому числі та, що закуповується за
кордоном; д) матеріали, речовини, продукція, господарські рішення,
системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести
до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на
навколишнє природне середовище чи створення небезпеки для здоров'я
людей. Екологічній експертизі можуть підлягати екологічно небезпечні
діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного
призначення.
Стаття 28. Державна екологічна експертиза
Державна екологічна експертиза проводиться експертними
підрозділами чи спеціально створюваними комісіями Міністерства
охорони навколишнього природного середовища Української РСР та
його органів на місцях на основі принципів законності, наукової
обгрунтованості, комплексності, незалежності, гласності та
довгострокового прогнозування. Завданнями державної екологічної експертизи є: а) визначення екологічної безпеки господарської та іншої
діяльності, яка може нині або в майбутньому прямо або посередньо
негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища; б) встановлення відповідності передпроектних, передпланових,
проектних та інших рішень вимогам законодавства про охорону
навколишнього природного середовища; в) оцінка повноти й обгрунтованості передбачуваних заходів
щодо охорони навколишнього природного середовища та здоров'я
населення, яка здійснюється Міністерством охорони навколишнього
природного середовища Української РСР разом з Міністерством
охорони здоров'я Української РСР. Для участі в проведенні державної екологічної експертизи
можуть залучатися відповідні органи державного управління
Української РСР, представники науково-дослідних, проектно-
конструкторських, інших установ та організацій, вищих навчальних
закладів, громадськості, експерти міжнародних організацій.
Стаття 29. Обов'язковість виконання висновків
державної екологічної експертизи
Висновок державної екологічної експертизи після затвердження
Міністерством охорони навколишнього природного середовища
Української РСР є обов'язковим для виконання. Позитивний висновок державної екологічної експертизи є
підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів. Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного
висновку державної екологічної експертизи забороняється.
Стаття 30. Громадська екологічна експертиза
Громадська екологічна експертиза здійснюється незалежними
групами спеціалістів з ініціативи громадських об'єднань, а також
місцевих органів влади за рахунок їх власних коштів або на
громадських засадах. Громадська екологічна експертиза проводиться незалежно від
державної екологічної експертизи. Висновки громадської екологічної експертизи можуть
враховуватися органами, які здійснюють державну екологічну
експертизу, а також органами, що заінтересовані у реалізації
проектних рішень або експлуатують відповідний об'єкт.
Розділ VII
СТАНДАРТИЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ
НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Стаття 31. Завдання стандартизації і нормування в галузі
охорони навколишнього природного середовища
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою
встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо
охорони навколишнього природного середовища, використання
природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Стаття 32. Екологічні стандарти
Державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного
середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і
терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи
контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги
щодо запобігання шкідливого впливу забруднення навколишнього
природного середовища на здоров'я людей, інші питання, пов'язані з
охороною навколишнього природного середовища та використанням
природних ресурсів. Екологічні стандарти розробляються і вводяться в дію в
порядку, що встановлюється законодавством Української РСР.
Стаття 33. Екологічні нормативи
Система екологічних нормативів включає: а) нормативи екологічної безпеки (гранично допустимі
концентрації забруднюючих речовин у навколишньому природному
середовищі, гранично допустимі рівні акустичного,
електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого фізичного
впливу на навколишнє природне середовище, гранично допустимий
вміст шкідливих речовин у продуктах харчування); б) гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне
середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу
фізичних та біологічних факторів. Законодавством Української РСР можуть встановлюватися
нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні
нормативи. Екологічні нормативи повинні відповідати вимогам охорони
навколишнього природного середовища та здоров'я людей від
негативного впливу його забруднення. Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих
речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих
фізичних впливів на нього є єдиними для всієї території
Української РСР. У разі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих,
рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш
суворі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих
речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне
середовище. Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію
Міністерством охорони навколишнього природного середовища
Української РСР, Міністерством охорони здоров'я Української РСР та
іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до
законодавства Української РСР.
Розділ VIII
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ
НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Стаття 34. Завдання контролю в галузі охорони навколишнього
природного середовища
Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного
середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства
про охорону навколишнього природного середовища всіма державними
органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно
від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Стаття 35. Державний контроль у галузі охорони
навколишнього природного середовища
Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного
середовища здійснюється Радами народних депутатів та їх
виконавчими і розпорядчими органами, Міністерством охорони
навколишнього природного середовища Української РСР, його органами
на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Державному контролю підлягають використання і охорона земель,
надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та
іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та
природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та
виключної (морської) економічної зони республіки, природних
територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан
навколишнього природного середовища.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »