Документ 1290-96-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 10.02.2004, підстава 124-2004-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 24 жовтня 1996 р. N 1290
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 124 ( 124-2004-п ) від 04.02.2004 )
Про затвердження Положення
про порядок здійснення операцій з перестрахування

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 871 ( 871-2003-п ) від 04.06.2003 )

З метою врегулювання відносин у сфері перестрахування,
запобігання неплатоспроможності страховиків, які застосовують у
своїй практиці операції з перестрахування, та відповідно до статті
41 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) Кабінет Міністрів
України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про порядок здійснення операцій з
перестрахування (додається).
2. Установити, що страховики, які здійснюють операції з
перестрахування, щорічно в межах установленого порядку подання
звітності подають Державній комісії з регулювання ринків
фінансових послуг за встановленою ним формою пояснення щодо
операцій з перестрахування та прогнозованих наслідків їх виконання
в наступному році. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 871 ( 871-2003-п ) від 04.06.2003 )
3. Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг:
( Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 871 ( 871-2003-п ) від 04.06.2003 ) вживати заходів до підвищення кваліфікації кадрів та їх
сертифікації в галузі перестрахування; здійснювати контроль за дотриманням страховиками (цедентами,
перестрахувальниками) вимог законодавства України, що регулює
порядок проведення операцій з перестрахування, та вживати
відповідних заходів у разі його порушення.

Прем'єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО
Інд.67
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 жовтня 1996 р. N 1290
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок здійснення операцій з перестрахування

1. Це Положення встановлює порядок виконання операцій з
перестрахування і спрямоване на посилення захисту інтересів
страхувальників, забезпечення умов для розвитку ринку
перестрахувальних послуг.
2. Операції з перестрахування є необхідною умовою для
забезпечення платоспроможності страховиків та надійності,
безпечності і диверсифікованості розміщення страхових резервів
страховика у разі, коли: страховик приймає на себе страхові зобов'язання в обсягах, що
можуть перевищувати можливості їх виконання за рахунок власних
активів; страхова сума за окремим об'єктом і видом страхування
перевищує 10 відсотків суми сплаченого страхового фонду і
створених страхових резервів на останню звітну дату; перестрахування є передумовою здійснення інших видів
діяльності (міжнародні перевезення, експлуатація об'єктів
підвищеного ризику, великомасштабні інвестування тощо).
3. Перестраховикам дозволяється здійснювати операції з
перестрахування тільки з тих видів страхування, на проведення яких
вони мають ліцензію. Договори перестрахування (договори типу
ексценденту збитковості), в яких об'єктом страхування є фінансові
результати страхової діяльності страховика (цедента,
перестрахувальника), можуть укладатися страховиками, які отримали
ліцензію на страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих
гарантій.
4. Страховики (цеденти, перестрахувальники) мають укладати
договори перестрахування з перестраховиками, зареєстрованими
згідно із законодавством України. Укладення страховиками
(цедентами, перестрахувальниками) договорів перестрахування за
межами України з перестраховиками-нерезидентами дозволяється
тільки у разі, коли: законодавством країни, в якій зареєстрований
перестраховик-нерезидент, передбачений державний нагляд за
страховою (перестрахувальною) діяльністю; перестраховик-нерезидент має безперервний досвід роботи у
страхуванні (перестрахуванні) не менше ніж три роки, що передують
року, в якому укладається договір перестрахування, що може бути
підтверджене страховиком (цедентом, перестрахувальником)
відповідними бухгалтерськими звітами; перестраховик-нерезидент не порушував страхове законодавство
країни, його місцезнаходження, і до нього не застосовувалися
відповідні заходи з цього приводу протягом останніх двох років.
5. Під час укладення договорів перестрахування за межами
України з перестраховиками-нерезидентами за участю страхових
посередників-брокерів Ллойду* страховики (цеденти,
перестрахувальники) повинні вимагати у зазначених брокерів копії
відповідних свідоцтв про їх повноваження.
6. Страховики (цеденти, перестрахувальники) зобов'язані в
установленому порядку та в межах встановленої звітності
повідомляти Державну комісію з регулювання ринків фінансових
послуг про обсяги отриманих та сплачених (передбачених для сплати)
перестраховикам страхових платежів (страхових внесків, страхових
премій) та подавати пояснення щодо звітних даних про укладені
договори перестрахування з урахуванням вимог пункту 1 цього
Положення, якщо: укладаються (продовжуються) договори перестрахування з
перестрахувальниками-нерезидентами, згідно з якими перестраховикам
сплачується (передбачається для сплати) частка страхових платежів
(страхових внесків, страхових премій), що перевищує 50 відсотків
суми надходжень зазначених страхових платежів за цими договорами; частка страхових платежів (страхових внесків, страхових
премій), сплачених перестраховикам-нерезидентам, перевищує у
попередньому звітному періоді 50 відсотків частки страхових сум та
страхових відшкодувань, сплачених перестраховиками-нерезидентами
за цей же період (крім страхування життя).
7. Договори перестрахування повинні передбачати умову
зобов'язання перестраховика здійснити за заявою страховика
(цедента, перестрахувальника) сплату частки страхових сум та
страхових відшкодувань, передбаченої цими договорами,
безпосередньо страхувальнику в разі неплатоспроможності страховика
(цедента, перестрахувальника).
———————————————— * Спеціальна страхова організація, створена згідно із
законодавством Великобританії.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору