Документ 1483/2004, чинний, поточна редакція — Редакція від 29.10.2014, підстава 828/2014

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про деякі питання передачі державної таємниці
іноземній державі чи міжнародній організації
{ З абзаців третього - четвертого статті 3 цього Указу
позначку "Опублікуванню не підлягає" знято Указом Президента
N 293/2015 ( 293/2015 ) від 28.05.2015 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 828/2014 ( 828/2014 ) від 27.10.2014 }

З метою вдосконалення процедур із вирішення питань щодо
передачі державної таємниці іноземним державам та міжнародним
організаціям, забезпечення при цьому додержання інтересів
національної безпеки України, законодавства України та відповідно
до частини першої статті 5 Закону України "Про державну таємницю"
( 3855-12 ) п о с т а н о в л я ю:
1. Затвердити Положення про порядок підготовки документів
щодо передачі державної таємниці іноземній державі чи міжнародній
організації (додається).
2. Службі безпеки України забезпечувати при підготовці
проектів міжнародних договорів України про взаємну охорону
секретної інформації включення до них положень, зокрема, про:
порядок взаємної охорони секретної інформації (відповідно до
національного законодавства сторін, актів міжнародної організації,
узгоджених правил);
зобов'язання сторін щодо забезпечення охорони одержаної
секретної інформації, в тому числі недопущення доступу до неї
третьої сторони, а також недопущення використання секретної
інформації з метою, що не відповідає цілям передачі такої
інформації;
порядок надання доступу до секретної інформації представникам
сторін;
зобов'язання щодо засекречування, зміни ступеня секретності,
розсекречування секретної інформації (матеріальних носіїв такої
інформації);
порядок передачі секретної інформації;
зобов'язання щодо взаємного інформування в разі порушення
вимог стосовно охорони секретної інформації та вжиття заходів щодо
притягнення до відповідальності винних у цьому осіб;
строки, протягом яких сторони зобов'язуються забезпечувати
взаємну охорону секретної інформації;
вимоги до виконавчих договорів, що укладаються між
уповноваженими суб'єктами сторін, про передачу секретної
інформації (матеріальних носіїв такої інформації);
порядок вирішення спірних питань;
визначення органів сторін, на які покладається здійснення
співробітництва за договором.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
підпункти 18 і 19 пункту 4 Положення про Державну службу
експортного контролю України, затвердженого Указом Президента
України від 17 квітня 2002 року N 342 ( 342/2002 ) "Питання
Державної служби експортного контролю України";
{ Знято позначку "Опублікуванню не підлягає" Указом
Президента N 293/2015 ( 293/2015 ) від 28.05.2015 }
Указ Президента України від 13 травня 1997 року N 423
( 423/97 ) "Про Положення про порядок оформлення дозволів за
розпорядженнями Президента України на передачу іншій державі
інформації, що становить державну таємницю, та матеріальних носіїв
такої інформації";
{ Знято позначку "Опублікуванню не підлягає" Указом
Президента N 293/2015 ( 293/2015 ) від 28.05.2015 }
Указ Президента України від 1 листопада 1997 року N 1229
( 1229/97 ) "Про Положення про порядок підготовки міжнародних
договорів України про взаємну охорону державних таємниць".

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 14 грудня 2004 року
N 1483/2004

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 14 грудня 2004 року
N 1483/2004
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок підготовки документів
щодо передачі державної таємниці іноземній
державі чи міжнародній організації

1. Це Положення визначає порядок підготовки документів щодо
здійснення державними органами, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами та організаціями передачі секретної
інформації до скасування рішення про віднесення її до державної
таємниці та матеріальних носіїв такої інформації до їх
розсекречування (далі - секретна інформація) іноземним державам чи
міжнародним організаціям (далі - іноземна сторона) з урахуванням
необхідності забезпечення національної безпеки України.
2. Підставою для передачі секретної інформації іноземній
стороні є міжнародний договір України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, або мотивоване розпорядження
Президента України.
3. Поняття, що вживаються в цьому Положенні, мають таке
значення:
передача секретної інформації - доведення до іноземної
сторони секретної інформації у будь-якому вигляді (тексти, знаки,
символи, образи, сигнали, технічні рішення, процеси тощо) шляхом
передачі, пересилання, ознайомлення тощо;
виконавчий договір - договір, укладений між державним
органом, органом місцевого самоврядування, підприємством,
установою чи організацією України та уповноваженим суб'єктом
іноземної сторони, відповідно до якого здійснюється передача
секретної інформації;
дозвіл на передачу секретної інформації - документ, виданий
Службою безпеки України, що засвідчує наявність підстав для
передачі відповідним державним органом, органом місцевого
самоврядування, підприємством, установою чи організацією секретної
інформації іноземній стороні, відповідність такої передачі
інтересам необхідності забезпечення національної безпеки України.
4. Дозвіл на передачу секретної інформації відповідно до
цього Положення оформляється Службою безпеки України за наявності
зобов'язань або письмових гарантій іноземної сторони щодо
забезпечення охорони секретної інформації, в тому числі
недопущення її надання третій стороні.
5. У випадку, коли секретна інформація передається іноземній
стороні на підставі міжнародного договору України, згоду на
обов'язковість якого надано Верховною Радою України, її передача
здійснюється у спосіб, визначений відповідним міжнародним
договором України.
У випадку, коли секретна інформація передається іноземній
стороні на підставі розпорядження Президента України, Служба
безпеки України та компетентний орган іноземної сторони погоджують
спосіб здійснення такої передачі.
6. Для одержання дозволу на передачу секретної інформації
іноземній стороні державний орган, орган місцевого самоврядування
вносить Службі безпеки України пропозиції щодо доцільності такої
передачі.
Підприємства, установи і організації державного сектора
економіки подають пропозиції щодо передачі секретної інформації
іноземній стороні до органу виконавчої влади, в управлінні яких
вони перебувають, інші підприємства, установи і організації
подають такі пропозиції до замовників робіт, пов'язаних з
відповідною державною таємницею. Зазначені органи виконавчої влади
та замовники робіт, пов'язаних з державною таємницею, розглядають
одержані пропозиції та за результатами розгляду вносять Службі
безпеки України пропозиції щодо доцільності передачі секретної
інформації іноземній стороні.
7. Пропозиції, які вносяться Службі безпеки України, мають
містити:
1) відомості про іноземну сторону, якій пропонується передати
секретну інформацію (держава, міжнародна організація, дані про
уповноваженого суб'єкта іноземної сторони);
2) інформацію про наявність (відсутність) відповідного
міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого
надано Верховною Радою України, який є підставою для передачі
секретної інформації іноземній стороні;
3) обґрунтування доцільності, необхідності передачі секретної
інформації іноземній стороні;
4) відомості про секретну інформацію (матеріальні носії
секретної інформації), що пропонується передати іноземній стороні,
належність до відповідної категорії та ступінь секретності з
посиланням на статті Зводу відомостей, що становлять державну
таємницю;
5) оцінку можливих політичних, правових,
соціально-економічних, фінансових, гуманітарних та інших наслідків
передачі секретної інформації іноземній стороні.
До пропозицій додається проект виконавчого договору, який
повинен містити:
1) відомості про секретну інформацію, що передається, перелік
її матеріальних носіїв та ступінь їх секретності;
2) визначення мети використання іноземною стороною секретної
інформації;
3) відомості про суб'єктів іноземної сторони, які
використовуватимуть секретну інформацію;
4) зобов'язання щодо забезпечення взаємної охорони секретної
інформації;
5) визначення порядку передачі секретної інформації;
6) порядок інформування сторін у разі розголошення секретної
інформації, втрати її матеріальних носіїв;
7) порядок розв'язання спорів та наслідки порушення
зобов'язань за договором.
У проектах виконавчих договорів, які передбачають передачу
іноземній стороні секретної інформації, у виняткових випадках може
не наводитися перелік її матеріальних носіїв. У таких випадках у
проектах виконавчих договорів зазначаються сфера співробітництва,
категорія відомостей, що становлять державну таємницю, та ступінь
їх секретності. При цьому рішення щодо передачі конкретних
матеріальних носіїв секретної інформації іноземній стороні в
рамках такого виконавчого договору приймається керівником
державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації, яким Службою безпеки України надано дозвіл
на передачу секретної інформації. { Абзац п'ятнадцятий пункту 7 в
редакції Указу Президента N 828/2014 ( 828/2014 ) від 27.10.2014 }
У разі відсутності чинного міжнародного договору України про
взаємну охорону секретної інформації, укладеного з відповідною
іноземною стороною, проект виконавчого договору повинен також
містити положення, передбачені законодавством для міжнародних
договорів України про взаємну охорону секретної інформації.
8. Служба безпеки України розглядає одержані пропозиції,
проекти виконавчих договорів та погоджує їх із заінтересованими
центральними органами виконавчої влади і установами.
9. За результатами розгляду пропозицій та проектів виконавчих
договорів Служба безпеки України за наявності відповідного
міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, видає державному органу, органу
місцевого самоврядування, підприємству, установі чи організації
дозвіл на передачу секретної інформації іноземній стороні та
погоджує проект виконавчого договору. За відсутності такого
міжнародного договору України Служба безпеки України порушує перед
Радою національної безпеки і оборони України питання щодо внесення
Президентові України пропозиції про видання розпорядження про
передачу секретної інформації іноземній стороні.
10. Для розгляду Радою національної безпеки і оборони України
питання щодо внесення Президентові України пропозиції про видання
розпорядження про передачу секретної інформації іноземній стороні
Служба безпеки України готує та подає за погодженням із
заінтересованими центральними органами виконавчої влади проект
відповідного розпорядження Президента України.
Проект розпорядження Президента України про передачу
секретної інформації іноземній стороні повинен містити:
1) відомості про секретну інформацію, що передається, перелік
її матеріальних носіїв та ступінь їх секретності;
2) найменування державного органу, органу місцевого
самоврядування, підприємства, установи, організації, що здійснює
передачу секретної інформації;
3) відомості про іноземну сторону, якій пропонується передати
секретну інформацію (держава, міжнародна організація, дані про
уповноваженого суб'єкта іноземної сторони);
4) строк передачі секретної інформації іноземній стороні;
5) органи, які здійснюють контроль за передачею секретної
інформації;
6) іншу інформацію, що стосується передачі та охорони
секретної інформації.
11. Рада національної безпеки і оборони України, визнаючи
відповідність передачі секретної інформації інтересам забезпечення
національної безпеки України, законодавству України, в тому числі
міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано
Верховною Радою України, за результатами розгляду поданих Службою
безпеки України матеріалів вносить на розгляд Президентові України
пропозиції щодо видання розпорядження про передачу секретної
інформації іноземній стороні.
12. На виконання розпорядження Президента України Служба
безпеки України видає державному органу, органу місцевого
самоврядування, підприємству, установі чи організації дозвіл на
передачу секретної інформації та погоджує проект виконавчого
договору.
13. У разі коли за результатами розгляду пропозицій про
передачу секретної інформації іноземній стороні цю передачу
визнано такою, що не відповідає інтересам забезпечення
національної безпеки України, законодавству України, Служба
безпеки України повідомляє державний орган, орган місцевого
самоврядування, замовника робіт, пов'язаних з відповідною
державною таємницею, від якого надійшла така пропозиція, про
відмову в наданні дозволу та погодженні проекту виконавчого
договору.
14. Укладення виконавчих договорів здійснюється в порядку,
визначеному законодавством України.
15. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
підприємства, установи і організації здійснюють облік секретної
інформації, яка передана іноземній стороні та одержана від неї.
16. Керівники органів державної влади, підприємств, установ і
організацій, які передають секретну інформацію іноземній стороні,
зобов'язані забезпечувати контроль за станом охорони секретної
інформації, яка передана іноземній стороні.
17. Особи, винні в порушенні порядку передачі секретної
інформації іноземній стороні, несуть відповідальність згідно із
законодавством.
18. Контроль за виконанням цього Положення здійснює Служба
безпеки України.

Глава Адміністрації
Президента України В.МЕДВЕДЧУК


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору