Цивільний процесуальний кодекс України (ст.123 - ст.288)
Верховна Рада УРСР; Кодекс України, Закон, Кодекс від 18.07.1963
Документ 1502-06, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.09.2005, підстава 1618-15
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »  

                                                          

( Кодекс втратив чинність на підставі Кодексу
N 1618-IV ( 1618-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 40-41, 42,
ст.492 )
Цивільний процесуальний кодекс України
( ст.123 - ст.288 )
( ст.1 - ст.122 ( 1501-06 )
( ст.289 - ст.428 ( 1503-06 )
( Постатейні матеріали ( 1504-06 )
( Додатки ( 1505-06 )

Розділ III
ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Позовне провадження
Глава 15
Підсудність
Стаття 123. Справи, підсудні районним
(міським) судам, військовим судам гарнізонів,
регіонів і Військово-Морських Сил
Всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного
судочинства, крім тих, що віднесені до компетенції інших судів,
розглядаються районними (міськими) судами. Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції
підсудні цивільні справи за скаргами військовослужбовців на
неправомірні дії і рішення службових осіб і органів військового
управління, крім тих, що підсудні військовим судам регіонів і
Військово-Морських Сил; справи про захист честі і гідності,
сторонами у яких є військовослужбовці або військові організації,
інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод
військовослужбовців та інших громадян, прав та законних інтересів
військових частин, установ, організацій. Військовим судам регіонів, Військово-Морських Сил як судам
першої інстанції підсудні справи за скаргами на незаконні дії і
рішення військових службових осіб і органів військового управління
на рівні військових об'єднань і вище. Підсудність справ у першої інстанції, що підлягають
вирішенню в порядку цивільного судочинства, на особливо режимних
об'єктах, розташованих на території України, визначається
Верховним Судом України. ( Стаття 123 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4018-XII
( 4018-12 ) від 24.02.94, N 2540-III ( 2540-14 ) від 21.06.2001 )
Стаття 124. Підсудність справ, в яких стороною є районний
(міський) суд, військовий суд гарнізону,
Верховний Суд Республіки Крим, обласний суд,
Київський чи Севастопольський міський суд,
військовий суд регіону, Військово-Морських Сил
Цивільні справи, в яких однією із сторін є районний (міський)
суд, військовий суд гарнізону, розглядає відповідно Верховний Суд
Республіки Крим, обласний суд, Київський і Севастопольський міські
суди, військовий суд регіону, Військово-Морських Сил. Підсудність цивільних справ, в яких однією із сторін є
Верховний Суд Республіки Крим, обласний суд, Київський чи
Севастопольський міський суд, військовий суд регіону,
Військово-Морських Сил, визначає Верховний Суд України. ( Стаття 124 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-X
( 1461-10 ) від 23.01.81; Законами N 4018-XII ( 4018-12 ) від
24.02.94, N 2540-III ( 2540-14 ) від 21.06.2001 )
Стаття 124-1. Одноособовий розгляд справ у порядку
позовного провадження
Суддя одноособово розглядає всі цивільні справи, підвідомчі
суду. Справи по спорах про визначення місця проживання і
відібрання дитини, встановлення батьківства, виселення, у разі
скасування рішення, постановленого одноособово суддею,
розглядаються у колегіальному складі суду. Якщо в справі об'єднані позовні вимоги, частина яких підлягає
колегіальному розгляду, справа розглядається колегіально. У зв'язку із складністю справи суд касаційної або наглядної
інстанції при скасуванні рішення може направити на новий розгляд у
колегіальному складі суду також будь-яку іншу справу. ( Стаття 124-1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII
( 2464-12 ) від 17.06.92, N 3129-XII ( 3129-12 ) від 22.04.93,
N 27/96-ВР ( 27/96-ВР ) від 02.02.96 )
Стаття 125. Підсудність справ за місцем знаходження
відповідача
Позови пред'являються в суді за місцем проживання
відповідача. Позови до державних підприємств, установ, організацій,
колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших
громадських організацій, що користуються правами юридичної особи,
подаються за місцем знаходження їх органу управління. ( Стаття 125 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-X
( 1461-10 ) від 23.01.81 )
Стаття 126. Підсудність справ за вибором позивача
Позови про стягнення коштів на утримання (аліменти) і про
встановлення батьківства, позови робітників і службовців, що
випливають з трудових правовідносин, позови колгоспників про
оплату праці, позови, що випливають з права автора на об'єкт
авторського права чи суміжних прав, винахід, корисну модель,
промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію та інші
результати інтелектуальної, творчої діяльності, можуть подаватися
також за місцем проживання позивача. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або
іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, можуть
пред'являтися позивачем за його місцем проживання чи за місцем
заподіяння шкоди. Позови про поновлення трудових, пенсійних і житлових прав,
повернення майна або його вартості, зв'язані з відшкодуванням
шкоди, заподіяної громадянинові незаконним засудженням, незаконним
притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним
застосуванням взяття під варту як запобіжного заходу, незаконним
накладанням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи
виправних робіт, можуть пред'являтися позивачем за місцем його
проживання або за місцем знаходження відповідача. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну громадян або
юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння
шкоди. Позови, пов'язані з порушенням майнових прав, що випливають
з авторського права та суміжних прав, права на винахід, корисну
модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, зазначення
походження товарів, топографію інтегральної мікросхеми, сорт
рослин можуть пред'являтися також за місцем вчинення порушення. Позови громадян, що пов'язані із захистом їх прав як
споживачів товарів (робіт, послуг), можуть бути подані за їх
вибором за місцем свого проживання або за місцезнаходженням
відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання
договору. Позови, що випливають з діяльності філіалу юридичної особи,
можуть бути пред'явлені також за місцем знаходження філіалу. Позови до відповідача, місце постійного проживання якого
невідоме, пред'являються за місцем знаходження його майна, або за
місцем його тимчасового проживання чи перебування, або за останнім
відомим місцем постійного проживання чи постійного заняття
відповідача. Позови до відповідача, який не має в Україні місця
проживання, можуть бути пред'явлені за місцем знаходження його
майна або за останнім відомим місцем його проживання в Україні. Місце знаходження майна та останнє відоме місце проживання чи
заняття відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно
встановлені. Позови про стягнення збитків, завданих зіткненням суден, а
також про стягнення винагороди за допомогу рятування на морі
можуть пред'являтися також за місцем знаходження судна відповідача
або порту приписки судна. Позови про розірвання шлюбу з особами, визнаними в
установленому порядку безвісно відсутніми, недієздатними внаслідок
душевної хвороби або недоумства, а також з особами, засудженими
за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три
роки, можуть пред'являтися за місцем проживання позивача. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем
проживання позивача також у випадку, коли при ньому є неповнолітні
діти або коли йому за станом здоров'я чи з інших поважних причин
виїхати до місця проживання відповідача важко. На бажання подружжя
справу можна розглядати за місцем проживання будь-кого з них. ( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
15.10.66, N 2135-08 від 15.10.73, N 1461-X ( 1461-10 ) від
23.01.81, N 2994-X ( 2994-10 ) від 11.01.82; Законами від
N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 145/94-ВР ( 145/94-ВР ) від
27.07.94, N 75/95-ВР ( 75/95-ВР ) від 28.02.95, N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )

Стаття 127. Підсудність справ за місцем виконання договору
Позови, що випливають з договорів, де зазначено місце
виконання, або виконати які через їх особливості можна тільки в
певному місці, можуть бути пред'явлені за місцем виконання.
Стаття 128. Право вибору підсудності
Право вибирати підсудність між кількома судами, яким підсудна
справа, має позивач.
Стаття 129. Договірна підсудність
Сторонам надається право встановлювати договірну
територіальну підсудність, крім позовів, передбачених статтею 130
цього Кодексу.
Стаття 130. Виключна підсудність
Позови про право на будівлю, про виключення майна з опису
належить пред'являти за місцем знаходження цього майна або його
основної частини. Позови про порядок користування земельними ділянками
розглядаються районним (міським) судом за місцем знаходження
земельної ділянки. Позови кредиторів спадкодавця, пред'явлювані до прийняття
спадщини спадкоємцями, підсудні судові за місцем знаходження
спадкового майна або основної його частини. Позови до перевозчиків, що випливають з договорів перевозки
вантажів, пасажирів або багажу, пред'являються за місцем
знаходження управління транспортної організації, до якого у
встановленому порядку була подана претензія. ( Стаття 130 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-X
( 1461-10 ) від 23.01.81; Законом N 4018-XII ( 4018-12 ) від
24.02.94 )
Стаття 131. Підсудність кількох пов'язаних між собою справ
Позов до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться
в різних місцях, пред'являється за місцем проживання або за
місцем знаходження одного з відповідачів за вибором позивача. Зустрічний позов незалежно від його підсудності
пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову. Цивільний позов, що випливає з кримінальної справи, якщо він
не був заявлений або не був вирішений при провадженні кримінальної
справи, пред'являється в порядку цивільного судочинства за
правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Стаття 132. Наслідки порушення правил підсудності
Якщо суддя визнає, що справа даному судові не підсудна, він
повертає позивачеві для подачі до належного суду його позовну
заяву з усіма додатками до неї разом з мотивованою ухвалою про
причини неприйняття позовної заяви. На ухвалу про неприйняття позовної заяви з мотивів
непідсудності може бути подано скаргу, внесено окреме подання. Якщо позовну заяву надіслано до суду поштою або якщо її
непідсудність даному судові виявлена не при прийнятті її, суддя
повинен негайно повідомити про це позивача та переслати заяву
разом з своєю мотивованою ухвалою до належного суду після
закінчення строку на подання скарги, внесення подання на цю
ухвалу, а в разі подання скарги, подання - після постановлення
ухвали про залишення скарги, подання без задоволення. Забороняється передавати до іншого суду справи, розпочаті
розглядом по суті, за винятком випадків, передбачених статтею 133
цього Кодексу. ( Стаття 132 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII
( 2857-12 ) від 15.12.92 )
Стаття 133. Передача справи з одного суду до іншого в
межах України
Голова Верховного Суду України, його заступники, а також
голова Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і
Севастопольського міських судів, військового суду регіону,
Військово-Морських Сил мають право в межах своєї компетенції на
клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, за
заявою прокурора або з власної ініціативи витребувати будь-яку
цивільну справу, що є у провадженні того чи іншого суду, і
передати її на розгляд до іншого суду України. Суд, у провадженні якого знаходиться справа, додержуючи
порядку, встановленого частиною третьою статті 132 цього Кодексу,
може передати справу на розгляд іншого суду: 1) якщо суд визнає, що даний позов з обставин справи можна
зручніше вирішити за місцем проведення найголовніших дій, які
підлягають перевірці, або взагалі в іншому суді, а не в суді,
обраному позивачем; 2) якщо просьба відповідача, місце проживання якого не було
відоме, про передачу справи за місцем його дійсного проживання
буде визнана такою, що заслуговує задоволення. Якщо після відсторонення судді замінити його в даному суді
неможливо, справа надсилається до Верховного Суду Республіки Крим,
обласного, Київського чи Севастопольського міського суду,
військового суду регіону, Військово-Морських Сил для передачі на
розгляд іншому суду. ( Стаття 133 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1461-X
( 1461-10 ) від 23.01.81; Законом N 4018-XII ( 4018-12 ) від
24.02.94 )

( Статтю 134 виключено на підставі Закону N 2857-XII
( 2857-12 ) від 15.12.92 )

Стаття 135. Недопустимість суперечок про підсудність
Справа, надіслана з одного суду до іншого в порядку,
передбаченому статтею 133 цього Кодексу, повинна бути прийнята до
розгляду судом, якому вона надіслана. Суперечки між судами про підсудність не допускаються.

Глава 16
Пред'явлення позову
Стаття 136. Прийняття заяв у цивільних справах
Суддя одноособово вирішує питання про прийняття заяви у
цивільній справі. Суддя відмовляє в прийнятті заяви: 1) якщо заява не підлягає розглядові в судах; 2) якщо заінтересованою особою, що звернулася до суду, не
додержано встановленого законом для даної категорії справ порядку
попереднього позасудового вирішення справи, зокрема: а) якщо у трудових спорах працівник у передбачених законом
випадках не звертався до комісії по трудових спорах, а також до
профспілкового комітету підприємства, установи, організації; б) якщо у спорах, що випливають з договору перевозки у
випадках, передбачених законом, заінтересована особа, яка
звернулася до суду, не зверталася до транспортної організації з
претензією; в) якщо у спорах з підприємствами зв'язку чи Союздруку у
випадках, передбачених Статутом зв'язку СРСР, заінтересована
особа, яка звернулася до суду, не зверталася до підприємства
зв'язку або Союздруку з претензією або коли і зверталася, але ще
не минув встановлений строк для одержання відповіді на претензію; г) якщо у спорах з підприємствами, установами та
організаціями, які є страхувальниками потерпілого, про
відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням
здоров'я, а також втратою годувальника, це питання у передбачених
законом випадках не розглядалось профспілковим комітетом
підприємства, установи, організації;
( Підпункт "д" пункту другого статті 136 виключено на
підставі Закону N 75/95-ВР ( 75/95-ВР ) від 28.02.95 )
( Підпункт "е" пункту другого статті 136 виключено на
підставі Закону N 75/95-ВР ( 75/95-ВР ) від 28.02.95 )
( Підпункт "є" пункту другого статті 136 виключено на
підставі Закону N 75/95-ВР ( 75/95-ВР ) від 28.02.95 )
ж) якщо у спорах про поновлення трудових, пенсійних і
житлових прав, повернення майна або його вартості, зв'язаних з
відшкодуванням шкоди, заподіяної громадянинові незаконним
засудженням, незаконним притягненням до кримінальної
відповідальності, незаконним застосуванням взяття під варту як
запобіжного заходу, незаконним накладенням адміністративного
стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, це питання у
передбачених законом випадках не вирішувалося у відповідних
державних або громадських організаціях; 3) якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по
спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав
рішення суду чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від
позову або про затвердження мирової угоди сторін; 4) якщо в провадженні суду є справи по спору між тими ж
сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
( Пункт 5) частини другої статті 136 виключено на підставі
Закону N 2540-III ( 2540-14 ) від 21.06.2001 )
6) якщо між сторонами укладено договір про передачу даного
спору на вирішення третейського суду; 7) якщо справа не підсудна даному судові; 8) якщо заява подана недієздатною особою; 9) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою,
яка не має повноважень на ведення справи. Суддя, відмовляючи в прийнятті заяви, постановляє про це
мотивовану ухвалу. Відмова судді в прийнятті заяви з підстав, передбачених
пунктами 2, 7, 8, 9 цієї статті, не перешкоджає повторному
зверненню до суду з заявою в тій же справі, якщо буде усунуто
допущене порушення. На ухвалу судді може бути подано скаргу, внесено окреме
подання. ( Стаття 136 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2135-08
від 15.10.73, N 1461-X ( 1461-10 ) від 23.01.81, N 2994-X
( 2994-10 ) від 11.01.82, N 7194-X ( 7194-10 ) від 22.06.84;
Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 75/95-ВР
( 75/95-ВР ) від 28.02.95, N 2540-III ( 2540-14 ) від 21.06.2001 )
Стаття 137. Зміст і форма позовної заяви
Позовна заява подається до суду в письмовій формі. Позовна заява повинна містити в собі: 1) назву суду, до якого подається заява; 2) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання
або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна
заява подається представником; 3) зміст позовних вимог; 4) виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; 5) зазначення доказів, що стверджують позов; 6) зазначення ціни позову; 7) підпис позивача або його представника з зазначенням часу
подання заяви. Позовна заява про розірвання шлюбу повинна містити в собі,
крім зазначеного в пунктах 1-7 цієї статті, відомості про рік
народження кожного з подружжя, про наявність неповнолітніх дітей,
їх прізвище, ім'я та по батькові, при кому з батьків вони
знаходяться і пропозиції щодо участі подружжя в утриманні і
вихованні дітей після розірвання шлюбу. В позовну заяву може бути
також включено вимогу про поділ спільного майна подружжя. Позовна заява у випадках, коли до її подання постановлялася
ухвала про вжиття запобіжних заходів, повинна містити в собі, крім
зазначеного в пунктах 1-7 частини другої цієї статті, відомості
про вжиття запобіжних заходів відповідно до глави 4-А цього
Кодексу. До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна
заява подається представником позивача - також довіреність чи
інший документ, що стверджує повноваження представника. ( Стаття 137 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
15.10.66, N 1461-X ( 1461-10 ) від 23.01.81, Законом N 850-IV
( 850-15 ) від 22.05.2003 )
Стаття 138. Подання копій позовної заяви та доданих до
неї документів
Позивач повинен подати позовну заяву з копіями відповідно до
кількості відповідачів. Суддя має право, коли він визнає за необхідне, залежно від
складності та характеру справи, затребувати від позивача копії
всіх доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості
відповідачів. Правила цієї статті не поширюються на позовні заяви в
трудових справах і в справах про відшкодування шкоди, заподіяної
каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою
годувальника. ( Стаття 138 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1897-XI
( 1897-11 ) від 11.03.86 )
Стаття 139. Наслідки подання позовної заяви, що не
відповідає вимогам закону
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання
вимог, викладених у статтях 137 і 138 цього Кодексу, або не
оплачено державним митом, постановлює ухвалу про залишення заяви
без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для
виправлення недоліків. Коли позивач відповідно до вказівок судді у встановлений
строк виконає всі перелічені в статтях 137 і 138 цього Кодексу
вимоги та сплатить державне мито, позовна заява вважається поданою
в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається
неподаною і повертається позивачеві, про що суддя постановляє
мотивовану ухвалу. ( Стаття 139 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII
( 2857-12 ) від 15.12.92 )

Глава 17
Зустрічний позов
Стаття 140. Пред'явлення зустрічного позову
Відповідач вправі не пізніше як за три дні до судового
засідання пред'явити зустрічний позов. Прийняття зустрічного позову, пред'явленого після закінчення
цього строку, залежить від судді, а якщо його заявлено під час
розгляду справи по суті, - від суду. Суддя, прийнявши зустрічний позов, повинен сповістити про це
осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 141. Умови прийняття судом зустрічного позову
Суд або суддя повинен прийняти зустрічний позов до сумісного
розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані
та сумісний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають
з одного правовідношення або коли вимоги по них можуть
зараховуватися.
Стаття 142. Зміст зустрічної позовної заяви
Зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам статей
137 і 138 цього Кодексу і має бути оплачена державним митом. Всі недоліки зустрічної позовної заяви слід виправити до
розгляду справи, інакше зустрічний позов у даному процесі не
розглядається. ( Стаття 142 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII
( 2857-12 ) від 15.12.92 )

Глава 18
Підготовка цивільних справ до судового розгляду
Стаття 143. Дії судді по підготовці справи
Після прийняття позовної заяви суддя провадить підготовку
справи до судового розгляду, метою якої є забезпечення своєчасного
та правильного вирішення справи. При цьому суддя провадить такі
дії: 1) опитує позивача по суті заявлених ним позовних вимог,
з'ясовує у нього можливі з боку відповідача заперечення та, якщо
це необхідно, пропонує позивачеві подати додаткові докази, а також
роз'яснює йому всі процесуальні права і обов'язки позивача; 2) в разі необхідності викликає відповідача для попереднього
опиту з обставин справи, з'ясовує можливі з його боку заперечення
проти позову, роз'яснює йому всі його процесуальні права і
обов'язки. Суддя з'ясовує у відповідача, якими доказами він може
підтвердити свої заперечення. По особливо складних справах суддя
може запропонувати відповідачеві подати письмові пояснення в
справі. Виклик відповідача провадиться одночасно з врученням йому
копії позовної заяви та поданих позивачем документів; 3) вирішує питання про притягнення або вступ у справу
співучасників, третіх осіб та опитує допущених до участі в справі
третіх осіб відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті; 4) вирішує питання про участь у справі прокурора та про
притягнення до участі в справі належного органу державного
управління або громадської організації (стаття 121 цього Кодексу); 5) вирішує питання про допущення до участі в судовому
розгляді представника громадської організації чи трудового
колективу (стаття 161 цього Кодексу); 6) вирішує питання про виклик свідків у судове засідання або
про допит їх у порядку, передбаченому статтею 45 цього Кодексу; 7) вимагає від державних підприємств, установ, організацій,
колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших
громадських організацій, а також від громадян письмові та речові
докази або надає особам, які беруть участь у справі, повноваження
на право одержання цих доказів для подачі їх до суду, а також за
їх клопотанням вживає заходів до забезпечення доказів; 8) вирішує з урахуванням думки осіб, які беруть участь у
справі, питання про проведення експертизи; 9) у невідкладних випадках провадить з повідомленням осіб,
які беруть участь у справі, місцевий огляд; 10) надсилає іншим судам доручення в порядку, передбаченому
статтею 33 цього Кодексу; 11) роз'яснює сторонам можливість звернутись для вирішення
спору до третейського суду та наслідки такої процесуальної дії; 12) вирішує питання про притягнення до участі в справі про
розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому порядку
безвісно відсутньою або недієздатною внаслідок душевної хвороби чи
недоумства, представника органів опіки і піклування для охорони
майнових прав відповідача, а також для забезпечення інтересів
дітей. ( Стаття 143 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від
15.10.66, N 1461-X ( 1461-10 ) від 23.01.81, Законом N 2540-III
( 2540-14 ) від 21.06.2001 )
Стаття 144. Об'єднання позовів
Позивач вправі об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог,
зв'язаних між собою. Суддя вправі постановити ухвалу про об'єднання в одне
провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й
того ж позивача до того ж самого відповідача чи до різних
відповідачів або за позовами різних позивачів до одного й того ж
відповідача.
Стаття 145. Роз'єднання позовів
Залежно від обставин справи суддя вправі постановити ухвалу
про роз'єднання одного або кількох поєднаних в одне провадження
позовів у самостійні провадження, якщо їх сумісний розгляд
утруднює вирішення справи.
Стаття 146. Строки підготовки справи
Підготовка справи до судового розгляду повинна бути проведена
не більше як у семиденний строк, а у виключних випадках по
складних справах цей строк може бути продовжений до двадцяти днів
з дня прийняття заяви.
Стаття 147. Призначення справи до розгляду
Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя
постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним
проведені, і встановлює час розгляду справи.
Стаття 148. Строки розгляду справ
Після закінчення підготовки справи до судового розгляду
призначені до слухання справи повинні бути розглянуті в такі
строки: 1) трудові справи - в семиденний строк; 2) справи про стягнення аліментів і про відшкодування шкоди,
заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також
втратою годувальника, - у десятиденний строк; 3) всі інші справи - у п'ятнадцятиденний строк. ( Стаття 148 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2994-X
( 2994-10 ) від 11.01.82 )

Глава 19
Забезпечення позову
Стаття 149. Підстави для забезпечення позову
Суд чи суддя на просьбу осіб, які беруть участь у справі, або
за своєю ініціативою може вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в усякій стадії справи, якщо
невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим
виконання рішення суду. В справах про стягнення аліментів, заробітної плати і
відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням
здоров'я, а також втратою годувальника, суддя, приймаючи такі
справи до свого провадження, з власної ініціативи вирішує питання
про забезпечення позову. ( Стаття 149 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2994-X
( 2994-10 ) від 11.01.82 )
Стаття 150. Повне або часткове забезпечення позову
Залежно від обставин справи суд чи суддя може забезпечити
позов повністю або частково.
Стаття 151. Розгляд заяви про забезпечення позову
Заява про забезпечення позову вирішується суддею чи судом,
який розглядає справу, в той же день без повідомлення відповідача
й інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 152. Способи забезпечення позову
Позов забезпечується: 1) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать
відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною провадити певні дії; 3) забороною іншим особам провадити платежі або передавати
майно відповідачеві; 4) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про
право власності на дане майно або про виключення його з опису; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису
нотаріального органу, коли боржник оспорює цей напис у позовному
порядку. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну
плату, доходи колгоспників за працю в колгоспі, пенсію та
стипендію, допомогу по соціальному страхуванню, виплачувану при
тимчасовій непрацездатності, а також на допомогу, виплачувану
касами взаємодопомоги колгоспів, крім позовів про стягнення
аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, про
відшкодування збитків, заподіяних розкраданням державного або
громадського майна, не дозволяється. Забезпечувати позови до державних підприємств, установ,
організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх
об'єднань, інших громадських організацій дозволяється тільки у
формі заборони провадити певні дії. ( С