Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
Верховна Рада України; Закон від 02.03.20001533-III
Документ 1533-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 03.08.2014, підстава 1621-18
( Увага Остання подія — Редакція відбудеться 01.01.2015, підстава 4050-17 )
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 22, ст.171 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2213-III ( 2213-14 ) від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.47
N 2980-III ( 2980-14 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.124
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
N 1678-IV ( 1678-15 ) від 09.04.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.385
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 2664-IV ( 2664-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 31, ст.420
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,
ст.96
N 3428-IV ( 3428-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.215
N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234
N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 32, ст.271
N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67
N 996-V ( 996-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.439
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253
N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 18, ст.247
N 884-VI ( 884-17 ) від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 24, ст.298 }
{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 9-рп/2009 ( v009p710-09 ) від 28.04.2009 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535
N 1505-VI ( 1505-17 ) від 11.06.2009, ВВР, 2009, N 45, ст.690
N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471
N 2388-VI ( 2388-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.496
N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2011, N 2-3, ст.11
N 3277-VI ( 3277-17 ) від 21.04.2011, ВВР, 2011, N 44, ст.465
N 3280-VI ( 3280-17 ) від 21.04.2011, ВВР, 2011, N 44, ст.466
N 4719-VI ( 4719-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 15, ст.97
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 24, ст.243
N 5458-VI ( 5458-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 47, ст.659
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 6-7, ст.80
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712
N 870-VII ( 870-18 ) від 11.03.2014, ВВР, 2014, N 14, ст.258
N 1166-VII ( 1166-18 ) від 27.03.2014, ВВР, 2014, N 20-21, ст.745
N 1621-VII ( 1621-18 ) від 31.07.2014, ВВР, 2014, N 39, ст.2006 }

{ У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади
у сфері праці та соціальної політики" та "спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері
праці та соціальної політики" в усіх відмінках замінено
словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сферах трудових відносин,
соціального захисту населення" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

{ Матеріальна допомога по безробіттю, призначена відповідно до
цього Закону до введення в дію Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005 виплачується до закінчення строку її виплати або до
припинення її виплати відповідно до статті 31 цього Закону
відповідно до п.22 розділу II "Прикінцеві положення" Закону
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }

Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ) та Основ законодавства України про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ),
визначає правові, фінансові та організаційні засади
загальнообов'язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) -
система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне
забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих
осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття;
2) суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані
особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх
сімей та інші особи, страхувальники та страховик;

{ Пункт 3 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
{ Пункт 4 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

5) страховик - Фонд загальнообов'язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття;
6) об'єкт страхування на випадок безробіття - страховий
випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї,
іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення
на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених
статтею 7 цього Закону;

{ Пункт 7 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

8) страховий випадок - це подія, через яку:
застраховані особи втратили заробітну плату (грошове
забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи
внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та
зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та
здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;
{ Абзац другий пункту 8 статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття;
9) втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин
- припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1,
2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також
невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов
колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти
1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), а для
військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без
права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням
організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із
закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов
контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших
поважних причин відповідно до законодавства про військовий
обов'язок і військову службу); { Пункт 9 статті 1 в редакції Закону N 799-VI ( 799-17 ) від
25.12.2008; додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 9-рп/2009 ( v009p710-09 ) від 28.04.2009; із змінами, внесеними
згідно із Законами N 1505-VI ( 1505-17 ) від 11.06.2009, N 5458-VI
( 5458-17 ) від 16.10.2012 }

{ Пункт 10 статті 1 виключено на підставі Закону N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

11) найманий працівник - фізична особа, яка працює за
трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та
організації або у фізичної особи;
12) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа
підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено
страхові внески (нею, роботодавцем);
13) страховий ризик - обставини, внаслідок яких особи можуть
втратити роботу і потребують матеріальної підтримки та соціальних
послуг за цим Законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 13 згідно із
Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
14) страхові внески - кошти відрахувань на страхування на
випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до
набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
( 2464-17 ), кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до
пропорцій, визначених законом; { Статтю 1 доповнено пунктом 14
згідно із Законом N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }
15) мінімальний страховий внесок - сума коштів, що
визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної
заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць,
за який нараховується заробітна плата (дохід). { Статтю 1
доповнено пунктом 15 згідно із Законом N 2464-VI ( 2464-17 ) від
08.07.2010 }
Терміни "застрахована особа", "страхувальники" та
"роботодавці" вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у
Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 ).
{ Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 2. Принципи страхування на випадок безробіття
Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:
надання державних гарантій реалізації застрахованими особами
своїх прав;
обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх
працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших
підставах, передбачених законодавством про працю, за
цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім
військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе
роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також
добровільності такого страхування громадянами України, які
працюють за межами України, членами особистого селянського та
фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;
{ Абзац третій статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008; в редакції Закону N 2464-VI
( 2464-17 ) від 08.07.2010 }
цільового використання коштів страхування на випадок
безробіття;
солідарності та субсидування;
обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття
витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку
безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим
Законом;
паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття
держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;
диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно
від страхового стажу та тривалості безробіття;

{ Абзац дев'ятий статті 2 виключено на підставі Закону
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

законодавчого визначення умов і порядку здійснення
страхування на випадок безробіття.
Стаття 3. Законодавство про страхування на випадок
безробіття
1. Законодавство про страхування на випадок безробіття
складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про
зайнятість населення" ( 803-12 ) та інших нормативно-правових
актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок
безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено
інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про
страхування на випадок безробіття, то застосовуються норми
міжнародного договору.
3. Нормативно-правові акти щодо загальнообов'язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття
розробляються, реєструються і застосовуються відповідно до
законодавства України.
4. З питань, що регулюються цим Законом, органи державної
влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи цих органів
діють виключно на підставах, у межах та у спосіб, передбачені
законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування.
Стаття 4. Особи, які підлягають страхуванню на випадок
безробіття
1. Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які
працюють на умовах трудового договору (контракту),
цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять
альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють
неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших
підставах, передбачених законодавством про працю,
військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби),
особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи
- підприємці. { Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008, N 2464-VI ( 2464-17 ) від
08.07.2010 }

{ Частину другу статті 4 виключено на підставі Закону
N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

3. Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття,
видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування.
Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів
України.

{ Статтю 5 виключено на підставі Закону N 2464-VI ( 2464-17 )
від 08.07.2010 }

Стаття 6. Право на матеріальне забезпечення на випадок
безробіття та соціальні послуги
1. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття
(далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані
особи.
2. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до
цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила
навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих
навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або
альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у
працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в
установленому порядку відповідних осіб як безробітних. { Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, N 3428-IV ( 3428-15 ) від
09.02.2006, N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007; в редакції
Законів N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008, N 5067-VI ( 5067-17 )
від 05.07.2012 }
3. Члени особистого селянського та фермерського господарства,
якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які
працюють за межами України та не застраховані в системі
соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони
перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови
сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним
договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною
Радою України. { Частина третя статті 6 в редакції Закону N 2464-VI ( 2464-17 )
від 08.07.2010 }

{ Частину четверту статті 6 виключено на підставі Закону
N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

5. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби
зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на
соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та
підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні
послуги, пов'язані з працевлаштуванням профілактичні заходи
відповідно до статті 7-1 цього Закону. { Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 799-VI
( 799-17 ) від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }
Стаття 7. Види забезпечення та соціальні послуги
1. Видами забезпечення за цим Законом є:
допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата
для організації безробітним підприємницької діяльності;

{ Абзац третій частини першої статті 7 виключено на підставі
Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
{ Абзац четвертий частини першої статті 7 виключено на
підставі Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
{ Абзац п'ятий частини першої статті 7 виключено на підставі
Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }

допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи,
яка перебувала на його утриманні.
2. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України
"Про зайнятість населення" ( 803-12 ) є:
професійна підготовка або перепідготовка, підвищення
кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах,
у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на
підприємствах, в установах, організаціях;
профорієнтація;
пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у
тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; { Абзац
четвертий частини другої статті 7 в редакції Закону N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян,
зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про
зайнятість населення", компенсації відповідно до статті 26 Закону
України "Про зайнятість населення" ( 5067-17 ); { Частину другу
статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які
працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27
Закону України "Про зайнятість населення" ( 5067-17 ); { Частину
другу статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких
становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх
конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації,
підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для
пріоритетних видів економічної діяльності. { Частину другу статті
7 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5067-VI ( 5067-17 )
від 05.07.2012 }
інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з
працевлаштуванням.
У разі необхідності для проходження професійної підготовки
або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:
направляється до закладів охорони здоров'я для проходження
попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до
законодавства;
забезпечується місцем проживання на період проходження
професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації
та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження
навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту
населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття.
{ Частина друга статті 7 в редакції Законів N 107-VI ( 107-17 )
від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008,
N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
Стаття 7-1. Профілактика настання страхових випадків
При виникненні страхового ризику Фонд загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття
може здійснювати заходи, спрямовані на запобігання настанню
страхових випадків, у межах коштів, передбачених бюджетом Фонду на
такі цілі.
До профілактичних заходів належать:
фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників,
яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх
згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови
збереження за ними основного місця роботи;
фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку
або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких є загроза
вивільнення у зв'язку з реорганізацією або перепрофілюванням
підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови
збереження за працівниками місця роботи;
інші профілактичні заходи, визначені правлінням Фонду.
Порядок здійснення профілактичних заходів, спрямованих на
запобігання настанню страхових випадків, затверджується правлінням
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування
України на випадок безробіття за погодженням з центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Щодо осіб, які отримують допомогу по частковому безробіттю
відповідно до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення"
( 5067-17 ), не застосовуються профілактичні заходи, визначені у
частині другій цієї статті. { Частина четверта статті 7-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5067-VI ( 5067-17 )від 05.07.2012 }
{ Закон доповнено статтею 7-1 згідно із Законом N 799-VI
( 799-17 ) від 25.12.2008 }
Розділ II
УПРАВЛІННЯ СТРАХУВАННЯМ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ
Стаття 8. Фонд загальнообов'язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття
1. Фонд загальнообов'язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд)
створюється для управління страхуванням на випадок безробіття,
акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів,
виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення
інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. { Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }
2. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом,
некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом
забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних
соціальних послуг Фондом.
3. Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства
України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
Законом України "Про зайнятість населення", цим Законом, іншими
законами у сфері загальнообов'язкового державного соціального
страхування та статутом Фонду, який затверджується правлінням
Фонду. { Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }
4. Фонд не може провадити будь-яку діяльність, крім
передбаченої цим Законом та статутом Фонду.
5. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету
України.
6. Усі застраховані особи є членами Фонду.
Стаття 9. Статут Фонду
У статуті Фонду повинно бути зазначено:
найменування та місцезнаходження Фонду;
напрями діяльності Фонду;
права, обов'язки і відповідальність Фонду;
органи управління Фондом, їх права, обов'язки і
відповідальність;
порядок прийняття рішень правлінням Фонду; перелік питань,
рішення з яких приймаються правлінням Фонду двома третинами від
загальної кількості голосів та обов'язковою більшістю голосів від
кожної сторони;
порядок обрання, повноваження і відповідальність голови
правління Фонду та його заступників, підстави та порядок
позбавлення їх повноважень;
права, обов'язки та відповідальність членів правління Фонду,
порядок їх призначення або обрання (делегування), підстави і
порядок позбавлення їх повноважень та відкликання, у тому числі за
рішенням органу державного нагляду;

{ Абзац дев'ятий статті 9 виключено на підставі Закону
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
{ Абзац десятий статті 9 виключено на підставі Закону
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
{ Абзац одинадцятий статті 9 виключено на підставі Закону
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
{ Абзац дванадцятий статті 9 виключено на підставі Закону
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
{ Абзац тринадцятий статті 9 виключено на підставі Закону
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

порядок внесення змін до статуту Фонду;
інші положення, які стосуються діяльності Фонду.
Стаття 10. Управління Фондом
1. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі
державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.
2. Управління Фондом здійснює правління Фонду. До складу
правління Фонду входять по 5 представників від держави,
застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки
на громадських засадах. { Абзац перший частини другої статті 10 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 5067-VI ( 5067-17 ) від
05.07.2012 }
Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів
України. Представники застрахованих осіб і роботодавців обираються
(делегуються) репрезентативними на національному рівні
всеукраїнськими об’єднаннями профспілок та репрезентативними на
національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій
роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників
визначається сторонами соціального діалогу самостійно. { Абзац
другий частини другої статті 10 в редакції Закону N 4719-VI
( 4719-17 ) від 17.05.2012 }
3. Не може представляти сторону особа, яка не є громадянином
України або має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця
судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку,
а також особа, яка звільнена з останнього місця роботи з підстав,
передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями
41 і 45 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ).
4. Строк повноважень членів правління Фонду становить шість
років і закінчується в день першого засідання нового складу
правління Фонду.
Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів
правління Фонду строком на два роки почергово від представників
кожної сторони. Голова правління Фонду має двох заступників, які
разом з головою представляють сторони.
5. Правління Фонду проводить свої засідання відповідно до
затвердженого плану, але не рідше ніж один раз на квартал.
Засідання правління Фонду є правомочним, якщо на ньому
присутні від кожної сторони не менше ніж дві третини її
представників.
Рішення правління Фонду вважається прийнятим, якщо за нього
проголосувала більшість від загальної чисельності членів
правління.
6. Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний
орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні
органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України
"Про зайнятість населення" ( 5067-17 ) та цього Закону. Керівник
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції,
входить до складу правління Фонду. { Статтю 10 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
7. Рішення правління Фонду, прийняте в межах його
компетенції, є обов’язковим для виконання, у тому числі всіма
страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується.
Рішення правління Фонду оформляється постановою. Постанови
правління Фонду підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційній
веб-сторінці Фонду протягом п’яти робочих днів після їх
прийняття. { Статтю 10 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 870-VII
( 870-18 ) від 11.03.2014 }
Стаття 11. Повноваження правління Фонду
1. Правління Фонду:
визначає перспективні та поточні завдання Фонду;
обирає голову правління Фонду та його заступників;
затверджує статут Фонду;
вносить Міністрові - керівникові центрального органу
виконавчої влади у сфері соціальної політики у разі порушення
керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері зайнятості населення та трудової
міграції, або його заступниками законодавства обґрунтоване подання
про звільнення;
схвалює проект річного бюджету фонду та подає в установленому
порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сферах трудових відносин,
соціального захисту населення, для внесення на затвердження
Кабінету Міністрів України; { Абзац шостий статті 11 в редакції
Закону N 1621-VII ( 1621-18 ) від 31.07.2014 }
заслуховує звіт про виконання бюджету Фонду;
вносить центральному органу виконавчої влади у сфері
соціальної політики пропозиції щодо розміру частини єдиного внеску
на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що
спрямовується на страхування на випадок безробіття;
вирішує інші питання відповідно до статуту Фонду. { Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005, N 2388-VI ( 2388-17 ) від 01.07.2010,
N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010, N 5462-VI ( 5462-17 ) від
16.10.2012; в редакції Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від
05.07.2012 }

{ Статтю 12 виключено на підставі Закону N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
Розділ III
НАГЛЯД У СФЕРІ СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ

{ Статтю 13 виключено на підставі Закону N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

Стаття 14. Державний нагляд у сфері страхування на випадок
безробіття
1. Державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття
здійснюють центральні органи виконавчої влади, що реалізують
державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту
населення, державну політику з питань нагляду та контролю за
додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сферах трудових відносин, соціального захисту
населення, здійснює державний нагляд у сфері загальнообов’язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття у частині
забезпечення відповідності чинному законодавству рішень правління
Фонду, у тому числі погодження структури органів цього Фонду,
граничної чисельності працівників, схем їх посадових окладів,
видатків на адміністративно-господарські витрати Фонду.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства
про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття, має право безперешкодно здійснювати в адміністративних
приміщеннях робочих органів виконавчої дирекції Фонду перевірки з
питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій,
надання соціальних послуг та інших видів матеріального
забезпечення, передбачених загальнообов’язковим державним
соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій
застрахованих осіб, ознайомлюватися під час перевірок з
інформацією, документами і матеріалами та одержувати від Фонду
необхідні для виконання повноважень копії або витяги з документів.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за
додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття, у разі виявлення
порушень прав застрахованих осіб вживають заходів відповідно до
визначених законом повноважень. { Частина перша статті 14 в редакції Закону N 5462-VI ( 5462-17 )
від 16.10.2012 }
{ Зміни до частини першої статті 14 див. в Законі N 5067-VI
( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
2. Метою державного нагляду є контроль за дотриманням законів
та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері
страхування на випадок безробіття.
3. Страхувальники та страховик зобов'язані надавати посадовим
особам органу державного нагляду документи, необхідні для
здійснення ними контролю.
Стаття 15. Засоби нагляду
1. Якщо в результаті дій з боку страхувальника або страховика
сталося порушення законодавства, орган державного нагляду у сфері
страхування на випадок безробіття вказує на допущені порушення,
встановлює строк для їх усунення. У разі якщо протягом цього
строку страхувальник або страховик не усуне порушення, незаконне
рішення скасовується центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального
захисту населення, з наступним відшкодуванням збитків за рахунок
страхувальника або страховика, які допустили порушення. У
двотижневий строк страхувальник або страховик можуть оскаржити
рішення органу державного нагляду до суду. { Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
2. Орган державного нагляду може вимагати скликання
позачергового засідання правління Фонду. Якщо ця вимога не
виконується, орган державного нагляду може сам скликати та
провести засідання правління Фонду.

{ Частину третю статті 15 виключено на підставі Закону
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

4. З ініціативи органу державного нагляду може призначатися
проведення аудиторської перевірки діяльності Фонду.
Розділ IV
КОШТИ СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ
Стаття 16. Джерела коштів Фонду та їх використання
1. Джерелами формування коштів Фонду є:
1) страхові внески страхувальників;
2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього
Закону та Закону України "Про зайнятість населення" ( 5067-17 ),
інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних
осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати
страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання
законодавства про зайнятість населення, а також суми
адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на
посадових осіб та громадян за такі порушення;
3) кошти державного бюджету, що спрямовуються до Фонду у
випадках, установлених законом;
4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому
числі резерву коштів Фонду;
5) благодійні внески підприємств, установ, організацій;
6) інші надходження відповідно до законодавства України.
2. Кошти бюджету Фонду використовуються на:
1) виплату забезпечення та надання соціальних послуг,
передбачених статтею 7 цього Закону, фінансування заходів,
передбачених статтею 71 цього Закону;
2) здійснення заходів відповідно до Закону України "Про
зайнятість населення" ( 5067-17 );
3) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних
із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій
статті 20 цього Закону;
4) фінансування витрат на утримання та забезпечення
діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері зайнятості населення та трудової
міграції, його територіальних органів, підприємств, установ та
організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та
соціально-побутове забезпечення його працівників; організацію
роботи правління Фонду, розвиток та функціонування Єдиної
інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення
та трудової міграції;
5) формування резерву коштів Фонду.
3. Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги
по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться
у першочерговому порядку.
4. До коштів страхування на випадок безробіття застосовується
казначейське обслуговування в порядку, передбаченому для
обслуговування Державного бюджету України.
5. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду
формується резерв коштів.
Порядок формування та використання резерву коштів Фонду
( 270-2013-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
6. Закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок коштів
загальнообов'язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття здійснюється відповідно до Закону України "Про
здійснення державних закупівель" ( 2289-17 ). { Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2980-III
( 2980-14 ) від 17.01.2002, N 2664-IV ( 2664-15 ) від 16.06.2005,
N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, N 799-VI ( 799-17 ) від
25.12.2008, N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, N 2464-VI
( 2464-17 ) від 08.07.2010, N 3277-VI ( 3277-17 ) від 21.04.2011;
в редакції Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 17. Страхові внески { Назва статті 17 в редакції Закону N 2464-VI ( 2464-17 ) від
08.07.2010 }
1. Кошти, що надходять на страхування на випадок безробіття
від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування, повинні забезпечувати: { Абзац перший
частини першої статті 17 в редакції Закону N 2464-VI ( 2464-17 )
від 08.07.2010 }
1) виплату застрахованим особам забезпечення та надання
соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;
2) створення резерву коштів Фонду у розмірі суми, необхідної
для виплати допомоги по безробіттю в розрахунку не менш як на
п'ять календарних днів; { Пункт 2 частини першої статті 17 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3277-VI ( 3277-17 ) від
21.04.2011 }
2-1) здійснення відповідно до Закону України "Про зайнятість
населення" ( 5067-17 ) заходів щодо сприяння зайнятості населення;
{ Частину першу статті 17 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
3) покриття витрат Фонду у зв'язку із:
відшкодуванням Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із
достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій
статті 20 цього Закону;
фінансуванням витрат на утримання та забезпечення діяльності
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його
територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що
належать до сфери управління, матеріальне та соціально-побутове
забезпечення її працівників; організацію роботи правління Фонду,
розвиток та функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
{ Азац третій пункту 3 частини першої статті 17 в редакції Закону
N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
4) фінансування заходів, передбачених статтею 7-1 цього
Закону. { Частину першу статті 17 доповнено пунктом 4 згідно із
Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
2. На порядок використання Фондом коштів, що надходять від
сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, бюджетне законодавство не поширюється.
На відносини у сфері здійснення контролю за своєчасністю
подання та достовірністю поданих роботодавцем відомостей щодо
отримання коштів Фонду та дотримання порядку їх використання не
поширюється дія Закону України "Про основні засади державного
нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ).
{ Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3277-VI
( 3277-17 ) від 21.04.2011 }

{ Частину статті 17 виключено на підставі Закону N 2464-VI
( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

{ Частину статті 17 виключено на підставі Закону N 2464-VI
( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

{ Частину статті 17 виключено на підставі Закону N 2464-VI
( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

{ Частину статті 17 виключено на підставі Закону N 2464-VI
( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

{ Частину статті 17 виключено на підставі Закону N 2464-VI
( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

{ Статтю 18 виключено на підставі Закону N 2464-VI
( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

{ Статтю 19 виключено на підставі Закону N 2464-VI
( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

Стаття 20. Відносини з цільовими страховими фондами та
органами виконавчої влади { Назва статті 20 в редакції Закону N 884-VI ( 884-17 ) від
15.01.2009 }
1. Фонд у своїй діяльності співпрацює з іншими страховими
фондами, що здійснюють загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, у проведенні заходів, пов'язаних з виплатою
забезпечення та наданням соціальних послуг, і має право в кожному
конкретному випадку приймати спільні рішення щодо фінансування цих
заходів. { Абзац перший частини першої статті 20 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »