Документ 1723-14, втратив чинність, поточна редакція — Припинення дії від 19.02.2012

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Державну програму приватизації
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 33-34, ст.272 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10
N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181
N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110
N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010, ВВР, 2011, N 28, ст.252 }

{ У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках
і числах замінено словами "статутний капітал" у
відповідному відмінку і числі N 2850-VI ( 2850-17 ) від
22.12.2010 }

1. Затвердити Державну програму приватизації на 2000-2002
роки, яка діє до затвердження чергової Державної програми
приватизації (додається). { Додатково див. Закон N 4335-VI ( 4335-17 ) 19.02.2012 }
2. Внести зміни до таких законів України:
частини першу та другу статті 4 Закону України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (Відомості Верховної
Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122; 1998 р., N 49, ст. 301; 1999
р., N 7, ст. 52, N 51, ст. 453) викласти в такій редакції:
"1. Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети
та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна
України і затверджується Верховною Радою України законом України
один раз на три роки не пізніш як за місяць до затвердження
Державного бюджету України на відповідний рік, але до початку
наступного бюджетного року та діє до затвердження чергової
Державної програми приватизації.
Державна програма приватизації вноситься на розгляд Верховної
Ради України одночасно з проектом Державного бюджету України на
відповідний рік.
2. Пропозиції про внесення змін до Державної програми
приватизації щодо кількості об'єктів, які підлягають приватизації,
та уточнення завдань щодо надходження коштів до Державного бюджету
України подаються до Верховної Ради України одночасно з проектом
Державного бюджету України на наступний бюджетний рік";
абзац восьмий частини четвертої статті 9 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 1995 р., N 15, ст. 99; 1998 р., N 18,
ст. 88; 1999 р., N 29, ст. 239) після слів "про приватизацію"
доповнити словами "або передприватизаційну підготовку".
3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
4. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим
Законом, діють в частині, що не суперечить цьому Закону.
5. Кабінету Міністрів України:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції
про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього
Закону;
розробити та привести у відповідність з цим Законом свої
нормативно-правові акти;
забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових
актів відповідно до цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади України їх
нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 18 травня 2000 року
N 1723-III
ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України "Про Державну
програму приватизації"
від 18 травня 2000 року
N 1723-III

Державна програма приватизації
на 2000-2002 роки

Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Державна програма приватизації на 2000-2002 роки (далі -
Програма) визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи
приватизації державного майна, майна, що належить Автономній
Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів,
які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів
приватизації державного майна та надходження коштів від
приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи
щодо виконання цієї Програми.
2. Основною метою приватизації у 2000-2002 роках є
створення умов для сприяння підвищенню ефективності діяльності
підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) та
створення конкурентного середовища, а також забезпечення
надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України.
3. Пріоритетами та основними завданнями приватизації є:
приватизація підприємств виключно за кошти з урахуванням їх
індивідуальних особливостей;
забезпечення інформаційної відкритості процесу приватизації;
формування попиту на об'єкти приватизації вітчизняних та
іноземних інвесторів;
максимальне використання інститутів інфраструктури ринку
цінних паперів;
залучення коштів для розвитку та структурної перебудови
економіки;
створення сприятливих умов для появи приватних власників, які
мають довгострокові інтереси у розвитку приватизованого об'єкта та
здійснюють ефективне управління ним;
створення умов для подальшого розвитку фондового ринку;
підвищення заінтересованості інвесторів щодо українських
підприємств на міжнародних ринках.
4. Для реалізації цих завдань Фонд державного майна України
(далі - Фонд):
залучає до підготовки об'єктів приватизації вітчизняних та
іноземних радників;
ініціює реструктуризацію підприємств;
проводить конкурси з продажу пакетів акцій або здійснює
продаж акцій через організаторів торгівлі цінними паперами;
застосовує аукціони під час продажу об'єктів груп А, Д та
цілісних майнових комплексів об'єктів групи В, Г.
5. Класифікація об'єктів приватизації здійснюється з метою
раціонального та ефективного застосування способів приватизації
відповідно до цієї Програми.
Група А - цілісні майнові комплекси державних, орендних
підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у
самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси
підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних
підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб
включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких
недостатня для формування статутних капіталів відкритих
акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти
санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які
перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально
визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних
капіталів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно
підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та
майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу,
уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які
не були продані як цілісні майнові комплекси. ( Абзац другий
пункту 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV
( 762-15 ) від 15.05.2003 )
Група В - цілісні майнові комплекси підприємств з
середньообліковою чисельністю працюючих понад 100 осіб та вартість
основних фондів яких достатня для формування статутних капіталів
ВАТ; акції ВАТ, випуск яких зареєстрований або продаж акцій яких
розпочався до набрання чинності цією Програмою (крім підприємств
групи Г); акції ВАТ, створених на базі підприємств
агропромислового комплексу, в разі, якщо вартість основних фондів
достатня для формування статутного капіталу ВАТ.
Група Г - цілісні майнові комплекси підприємств або пакети
акцій ВАТ, що на момент прийняття рішення про приватизацію
займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному
ринку відповідних товарів і послуг або мають стратегічне значення
для економіки та безпеки держави. ( Абзац четвертий пункту 5 із
змінами, внесеними згідно з Законом N 1294-IV ( 1294-15 ) від
20.11.2003 )
Група Д - об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані
об'єкти.
Група Е - акції (частки, паї), що належать державі у
статутних капіталах господарських товариств (у тому числі
підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території
України або за кордоном.
Група Ж - незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я,
освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту,
телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти
санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори
відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і
будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у
тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що
перебувають на балансі підприємств, у разі їх невключення до
складу майна, що передається в комунальну власність або
приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації
відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ).
6. Об'єкти військово-промислового комплексу, що підлягають
конверсії згідно з переліками, які затверджуються органами,
уповноваженими управляти відповідним державним майном,
приватизуються способами, передбаченими цією Програмою для груп
об'єктів, до яких відносяться об'єкти, що утворюються після
конверсії.
7. Наявність у підприємства мобілізаційних завдань
(замовлень), обов'язків щодо зберігання державної таємниці,
забезпечення безпечних умов робіт не є підставою для заборони
приватизації відповідного об'єкта, за винятком обмежень,
передбачених Законом України "Про приватизацію державного майна".
Такий об'єкт приватизується відповідно до цієї Програми.
Відшкодування витрат ВАТ, пов'язаних із зберіганням
матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, провадиться згідно
з законодавством.
Державне майно, призначене згідно з мобілізаційними
завданнями (замовленнями) для спеціальних формувань, яке не
включено до статутних капіталів ВАТ і перебуває на балансі
акціонерних товариств, після скасування мобілізаційних завдань
(замовлень) приватизується на загальних підставах відповідно до
законодавства з питань приватизації.
8. Об'єкти, на яких у технологічних процесах використовуються
отруйні, радіоактивні речовини, бактеріологічні, біологічні,
сильнодіючі хімічні засоби, а також об'єкти, що виконують вибухові
роботи, приватизуються на загальних підставах із збереженням
державного контролю, крім об'єктів, які не підлягають приватизації
відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного
майна".
До умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації,
визначених цим пунктом, в обов'язковому порядку включаються
зобов'язання покупця щодо здійснення ним контролю та вжиття
необхідних заходів з метою гарантування захисту громадян від
наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або
реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних
виробництв тощо.
Очисні споруди, які не включені до статутних капіталів ВАТ і
можуть негативно впливати на екологію та навколишнє середовище, за
рішенням державних органів приватизації можуть передаватися ВАТ
безоплатно.
Р о з д і л II
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ
ПРИВАТИЗАЦІЇ
9. Фонд здійснює приватизацію державного майна на засадах
індивідуальної приватизації.
Індивідуальна приватизація полягає у вивченні попиту на
конкретний об'єкт приватизації, врахуванні кон'юнктури ринку, на
основі цього - визначенні способу продажу, який максимально
враховує особливості виробничо-технічного та фінансово-майнового
стану кожного підприємства, що підлягає приватизації, продажу
цілісного майнового комплексу або пакетів акцій ВАТ, створених у
процесі приватизації та корпоратизації на базі підприємств,
віднесених цією Програмою до групи Г, інвесторам, у тому числі
промисловому інвестору, з метою концентрації капіталу та
забезпечення ефективного функціонування підприємства у
післяприватизаційний період.
10. Промисловий інвестор - це вітчизняний чи іноземний
інвестор або їх об'єднання, які заінтересовані у збереженні частки
підприємства на ринку відповідного продукту та не менше трьох
років виробляють продукцію (виконують роботи, надають послуги),
аналогічну основній продукції (роботам, послугам) підприємства, що
приватизується, або споживають в основному виробництві продукцію
(роботи, послуги) такого підприємства чи виробляють продукцію
(роботи, послуги), яка використовується в основному виробництві
підприємства, що приватизується, як основна сировина, чи
здійснюють безпосередній контроль на таких підприємствах не менше
одного року. Промисловим інвестором не може бути компанія,
зареєстрована в офшорній зоні.
11. Основними принципами індивідуальної приватизації є:
досягнення максимального економічного ефекту від продажу
об'єкта приватизації;
вибір способу приватизації підприємства виходячи з його
виробничо-технічного та фінансово-майнового стану, частки у
відповідному сегменті ринку виробництва, обсягів збуту продукції
та аналізу попиту потенційних покупців;
індивідуальний підхід під час підготовки підприємств до
приватизації, прийняття рішень про приватизацію, створення
акціонерних товариств;
визначення економічної доцільності перетворення державних
підприємств у ВАТ;
створення організаційно-економічних умов концентрації
власності, результатом якої буде концентрація управління та
відповідальності нових власників.
12. Під час продажу об'єктів Фонд враховує кон'юнктуру ринку,
вивчає попит потенційних покупців та забезпечує виконання Закону
України про Державний бюджет України та цієї Програми в частині
надходження коштів від приватизації, самостійно встановлює для
кожного підприємства окремо строки проведення приватизації з
урахуванням вимог законодавства про приватизацію.
Р о з д і л III
ПІДГОТОВКА ПІДПРИЄМСТВ ДО ПРИВАТИЗАЦІЇ
13. Органи, уповноважені управляти державним майном, разом з
Фондом до прийняття рішення про приватизацію здійснюють
передприватизаційну підготовку державних підприємств, які мають
стратегічне значення для економіки та безпеки держави, мають у
своєму складі відокремлені чи територіально роздроблені
виробництва, розвинену соціальну інфраструктуру, майно, що не
підлягає приватизації, структурні підрозділи, які реалізують
аналогічні або взаємозамінні види товарів (робіт, послуг), а також
ВАТ, створених у процесі корпоратизації (за винятком об'єктів, що
не підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про
перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають
приватизації" ( 847-14 ).
Передприватизаційна підготовка зазначених підприємств
здійснюється згідно з планом-графіком, що розробляється Фондом на
підставі пропозицій органів, уповноважених управляти державним
майном, та потенційних покупців (інвесторів), що вважаються такими
відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ), і затверджується Кабінетом Міністрів України.
План-графік підлягає опублікуванню у друкованих виданнях державних
органів приватизації.
Передприватизаційна підготовка підприємств, не зазначених у
абзаці першому цього пункту, проводиться за спільним рішенням
Фонду та органу, уповноваженого управляти відповідним державним
майном, окремо щодо кожного підприємства.
14. На час здійснення передприватизаційної підготовки
підприємств щодо них припиняється дія Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) в частині передачі в
оренду цілісних майнових комплексів або їх структурних
підрозділів.
15. На базі структурних підрозділів, що можуть бути виділені
із державного підприємства у процесі його передприватизаційної
підготовки, орган, уповноважений управляти відповідним державним
майном, створює юридичні особи. В тижневий термін з дня державної
реєстрації та в разі можливості їх подальшої приватизації функції
з управління такими підприємствами передаються органами,
уповноваженими управляти ними, Фонду. Порядок такої передачі
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
16. Проведення передприватизаційної підготовки здійснюється
відповідно до проектів передприватизаційної підготовки в порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
17. У разі потреби проведення експертизи проектів
передприватизаційної підготовки підприємств Фонд може залучати
незалежних консультантів та експертів.
18. Передприватизаційна підготовка підприємств, які займають
монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному або
регіональному товарному ринку, включає погодження проектів
передприватизаційної підготовки з органами Антимонопольного
комітету України. ( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з
Законом N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003 )
19. Передприватизаційна підготовка підприємств може
передбачати:
виявлення державного майна, що не підлягає приватизації, та
розроблення умов його подальшого використання з обов'язковим
внесенням пропозицій Кабінету Міністрів України щодо визначення
органу, який управлятиме цим майном;
виявлення об'єктів соціально-культурної та побутової сфери,
культових споруд і визначення умов їх подальшого функціонування,
передачу в установленому порядку цих об'єктів у власність
відповідних територіальних громад, релігійних організацій або
державним органам приватизації для подальшого продажу відповідно
до законодавства;
виявлення іншого державного майна, яке тимчасово не
використовується, та розроблення пропозицій щодо умов його
подальшого використання або консервації у встановленому порядку;
визначення доцільності приватизації довгострокових фінансових
вкладень у складі цілісного майнового комплексу державних
підприємств;
виявлення державних підприємств, щодо яких може
застосовуватися процедура банкрутства та ініціювання перед
відповідними органами її проведення;
виділення із складу підприємств структурних підрозділів, які
можуть функціонувати як окремі підприємства;
здійснення інших заходів, визначених законодавством.
20. Передприватизаційна підготовка підприємств, у статутних
капіталах яких є державна частка, в тому числі підприємств
агропромислового комплексу, включає визначення в установчих
документах таких підприємств наявності та розміру державних часток
(паїв), а також складу засновників (учасників) цих підприємств.
З цією метою державні органи приватизації у порядку,
встановленому законодавством та установчими документами
підприємств:
ініціюють визначення часток (паїв) засновників підприємств, у
статутних капіталах яких є державна частка;
встановлюють наявність та розмір часток (паїв), що належать
державі у статутних капіталах таких підприємств;
узгоджують з іншими засновниками (учасниками) відповідні
зміни до установчих документів.
21. Передприватизаційна підготовка підприємств, віднесених
цією Програмою до групи Г, до прийняття рішення про їх
приватизацію передбачає здійснення Фондом таких заходів:
1) оприлюднення фінансової звітності, яка включає баланс
підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів,
звіт про власний капітал, а також іншу економічну інформацію,
перелік якої встановлюється Фондом, яка характеризує
фінансово-майновий стан державних підприємств, що підлягають
приватизації. Переліки державних підприємств та відповідна
інформація щодо кожного підприємства готуються органом,
уповноваженим управляти державним майном, та подаються до Фонду у
встановлені ним терміни.
Зазначена інформація разом з анкетою вивчення попиту на
об'єкт приватизації оприлюднюється у друкованих та електронних
засобах масової інформації. Анкета вивчення попиту після її
заповнення потенційним покупцем направляється Фонду в зазначений у
публікації термін. У анкеті потенційний покупець вказує спосіб
приватизації, який він обрав із запропонованих у ній.
В інформації, яку оприлюднює Фонд щодо об'єктів групи Г,
обов'язково зазначається розмір пакета акцій, який може бути
закріплений у державній власності відповідно до розділу VI цієї
Програми;
2) Фонд на підставі отриманих анкет вивчення попиту на об'єкт
приватизації протягом місяця аналізує попит та публікує результати
опитування потенційних покупців у встановленому ним порядку;
3) у разі надходження від органів виконавчої влади пропозицій
щодо закріплення пакета акцій ВАТ у державній власності Фонд
організує захист доцільності такого закріплення відповідно до
розділу VI цієї Програми;
4) Фонд визначає спосіб приватизації кожного підприємства за
результатами вивчення попиту потенційних покупців:
у разі надходження однієї або більше пропозицій щодо
придбання цілісного майнового комплексу державного підприємства із
середньообліковою чисельністю працюючих до 1000 осіб включно або
контрольного пакета акцій ВАТ, створеного на базі майна цього
підприємства, у разі якщо середньооблікова чисельність працюючих
перевищує 1000 осіб, Фонд приймає рішення про продаж цілісного
майнового комплексу конкурентними способами - на аукціоні, за
конкурсом, контрольного пакета акцій - на відкритих торгах, за
конкурсом;
у разі ненадходження від потенційних покупців пропозицій щодо
придбання підприємств (контрольного пакета акцій ВАТ, яке може
бути створено на базі державного підприємства), Фонд проводить
аналіз фінансового стану підприємств за спрощеною схемою. Спрощена
схема передбачає розрахунок основних показників, аналіз яких
проводиться в порядку, встановленому Методикою оцінки вартості
майна під час приватизації, що затверджується Кабінетом Міністрів
України (далі - Методика оцінки). Такими показниками
(коефіцієнтами) є: коефіцієнти ліквідності, коефіцієнти ділової
активності, коефіцієнти рентабельності, коефіцієнти
платоспроможності або структури капіталу. Аналіз фінансового стану
здійснюється на підставі даних фінансової звітності підприємства в
порядку, що встановлюється Міністерством фінансів України та
Фондом.
Якщо державне підприємство рентабельне або показники
фінансового стану відповідають нормативним вимогам, встановленим
Міністерством фінансів України та Методикою оцінки, Фонд приймає
рішення про перетворення його у ВАТ та подальший продаж акцій
способами, передбаченими цією Програмою. При цьому Фонд проводить
рекламно-інформаційну підтримку продажу акцій цих підприємств.
Якщо показники фінансового стану підприємства не відповідають
нормативним вимогам, встановленим Міністерством фінансів України
та Методикою оцінки, Фонд може прийняти рішення про
реструктуризацію підприємства в порядку, що затверджується Фондом.
Майно, що виділяється при реструктуризації, приватизується
способами, передбаченими цією Програмою.
22. Державні органи приватизації здійснюють приватизацію
об'єктів, які є в комунальній власності, якщо органами місцевого
самоврядування були делеговані державним органам приватизації
відповідні повноваження.
Р о з д і л IV
РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ,
ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ, СТВОРЕНИХ У ПРОЦЕСІ
КОРПОРАТИЗАЦІЇ ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ
23. У процесі приватизації майна державного підприємства,
акцій ВАТ, створеного у процесі корпоратизації та приватизації, з
метою вдосконалення організаційної структури підприємства,
структури управління, оздоровлення фінансового стану, забезпечення
інвестиційної привабливості та ліквідності може проводитися
реструктуризація підприємства або реорганізація ВАТ.
24. Рішення про реструктуризацію приймається Фондом на
підставі аналізу фінансового стану підприємства, його
організаційної структури, ринків збуту товарів (робіт, послуг),
які випускаються (надаються) підприємством, пропозицій
відповідних органів виконавчої влади, Антимонопольного комітету
України, а також висновків комісії з приватизації відповідного
об'єкта.
Рішення про реструктуризацію підприємств, які мають
стратегічне значення для економіки та безпеки держави, приймається
за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Для проведення реструктуризації Фонд створює комісії з
реструктуризації.
Порядок створення та повноваження комісії з реструктуризації
визначаються Фондом.
25. Для підготовки проектів з реструктуризації державних
підприємств або реорганізації ВАТ, створених у процесі
корпоратизації та приватизації, Фонд може залучати незалежних
консультантів і експертів з оплатою їх послуг за рахунок коштів
позабюджетного Державного фонду приватизації у порядку, що
затверджується Фондом.
Р о з д і л V
ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ОБ'ЄКТІВ ПРИВАТИЗАЦІЇ
26. Визначення ціни об'єктів приватизації здійснюється на
засадах:
експертної оцінки вартості активів для визначення розміру
статутних капіталів господарських товариств, до яких вноситься
державне майно, та державного майна (у тому числі пакетів акцій) у
разі його продажу шляхом викупу або продажу одному покупцю та в
інших випадках, передбачених законодавством;
застосування заходів фінансової реструктуризації з метою
запобігання банкрутству підприємств, погашення простроченої
заборгованості перед Державним бюджетом України, Пенсійним фондом
України, із заробітної плати;
проведення оцінки вартості майна об'єктів агропромислового
комплексу (крім радгоспів та інших державних сільськогосподарських
підприємств та підприємств рибного господарства) та об'єктів,
розташованих у зоні гарантованого добровільного відселення з
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи, із застосуванням експертної оцінки.
Порядок визначення початкової ціни продажу об'єктів
приватизації (у тому числі пакетів акцій) встановлюється Методикою
оцінки. Порядок проведення експертної оцінки майна встановлюється
Фондом.
27. Ринкові ціни пакетів акцій ВАТ, що приватизуються шляхом
продажу на організаційно оформлених ринках цінних паперів у
встановленому порядку, складаються виходячи із співвідношення
попиту та пропозиції в ході продажу. При цьому ринкові ціни можуть
бути вищими або нижчими за початкові ціни.
Р о з д і л VI
ПРИНЦИПИ ТА ПОРЯДОК ЗАКРІПЛЕННЯ У
ДЕРЖАВНІЙ ВЛАСНОСТІ ПАКЕТІВ АКЦІЙ ВАТ
28. Закріплення в державній власності пакета акцій у розмірі
25 або 50 відсотків статутного капіталу ВАТ плюс одна акція може
здійснюватися виключно щодо ВАТ, створених на базі об'єктів групи
Г. Закріплення у державній власності пакета акцій у розмірі 25 або
50 відсотків статутного капіталу ВАТ плюс одна акція здійснюється
для забезпечення відповідно до Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) та статуту ВАТ впливу на прийняття
загальними зборами акціонерів рішень з питань, визначених статтями
41 та 42 Закону України "Про господарські товариства", а також
щодо ВАТ, в яких за державою закріплено 50 відсотків статутного
капіталу плюс одна акція, з питань про:
участь в інших підприємствах та об'єднаннях підприємств;
передачу в заставу, оренду, продаж та відчуження іншими
способами майна ВАТ, балансова вартість якого перевищує 10
відсотків підсумку балансу ВАТ.
Органи, уповноважені управляти акціями ВАТ, в якому за
державою закріплено 50 відсотків статутного капіталу плюс одна
акція, здійснюють відповідні заходи щодо поліпшення
фінансово-господарської діяльності таких ВАТ та несуть
відповідальність за її стан.
29. Закріплення пакета акцій у державній власності
відбувається з ініціативи органів виконавчої влади, уповноважених
управляти державним майном.
30. Фонд організовує захист закріплення пакета акцій у
державній власності, який передбачає розгляд пропозицій органу,
уповноваженого управляти державним майном, у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
Обгрунтування доцільності закріплення пакета акцій у
державній власності, що подається органом, уповноваженим управляти
державним майном, повинно містити інформацію, зміст якої
визначається Фондом, у тому числі щодо термінів, мети закріплення
пакета акцій у державній власності та методів її досягнення шляхом
управління корпоративними правами, які виникатимуть у держави за
умови закріплення у державній власності пакета акцій у розмірі 25
або 50 відсотків статутного капіталу ВАТ плюс одна акція,
економічне обгрунтування доцільності закріплення у державній
власності пакета акцій, а також інформацію щодо джерел та обсягів
фінансування ВАТ за рахунок коштів Державного бюджету України,
якщо таке передбачається.
31. Під час захисту Фонд обгрунтовує свою позицію аналізом
фінансового стану підприємства, прогнозом грошових надходжень від
продажу акцій, аналізом кон'юнктури ринку та прогнозом додаткових
витрат з Державного бюджету України у разі закріплення
відповідного пакета акцій у державній власності.
Для забезпечення публічності та прозорості прийняття
відповідного рішення під час захисту можуть бути присутні
потенційні покупці, які виявили бажання взяти участь у
приватизації відповідного підприємства, народні депутати України,
представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, органів
державного контролю, прокуратури, Міністерства фінансів України,
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
громадськості, засобів масової інформації.
32. Перед захистом Фонд здійснює попередній аналіз
обгрунтування доцільності закріплення пакета акцій у державній
власності та відмовляє у закріпленні пакета акцій ВАТ у державній
власності, про що інформує Кабінет Міністрів України у разі, якщо
визначена в обгрунтуванні мета:
передбачає втручання в господарську діяльність товариства;
може реалізуватися через договірні відносини, а також через
економічні, непрямі механізми впливу на роботу ВАТ;
не може бути досягнута через механізми корпоративного
управління;
суперечить державній політиці у сфері реформування власності.
33. За результатами захисту Фонд подає Кабінету Міністрів
України висновок про закріплення пакета акцій у державній
власності та його розмір або недоцільність такого закріплення.
До висновку додається обгрунтування органу, уповноваженого
управляти державним майном.
34. Кабінет Міністрів України окремо щодо кожного ВАТ приймає
рішення про закріплення пакета акцій у державній власності на
термін до трьох років.
35. Орган, що здійснює повноваження з управління державними
корпоративними правами, постійно на основі методики, що
затверджується Фондом, аналізує діяльність ВАТ, пакети акцій яких
закріплені у державній власності, та щоквартально подає Кабінету
Міністрів України та Фонду звіт про результати їх
фінансово-економічної діяльності. У разі, якщо у ВАТ, в якому 50
відсотків статутного капіталу плюс одна акція закріплені у
державній власності, за 6 місяців до завершення терміну
закріплення погіршився будь-який з зазначених показників -
знизилися обсяги, рентабельність виробництва, виникла або
збільшилася заборгованість підприємства із заробітної плати,
платежів до бюджету, державних цільових фондів, зменшилася
вартість власного капіталу акціонерного товариства, пакет акцій,
закріплений у державній власності, підлягає обов'язковому продажу
відповідно до цієї Програми.
Після закінчення терміну закріплення пакета акцій у державній
власності Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про
закріплення у державній власності цього пакета на новий термін,
але не більш як на три роки.
36. Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про
достроковий продаж пакета акцій, закріпленого у державній
власності, за поданням Фонду. З цією метою Фонд раз на рік
проводить попереднє опитування потенційних покупців за визначеною
ним процедурою та аналізує кон'юнктуру ринку.
37. Фонд разом із Антимонопольним комітетом України та іншими
заінтересованими органами виконавчої влади проводить аналіз
діяльності раніше створених державних холдингових та акціонерних
компаній, до статутних капіталів яких передані пакети акцій,
закріплені у державній власності, та подає Кабінету Міністрів
України пропозиції щодо ліквідації відповідних компаній,
діяльність яких є неефективною, з наступним продажем пакетів
акцій, що були передані до статутних капіталів таких компаній.
38. Умови приватизації об'єктів, приватизація яких згідно із
законами здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів
України, та підприємств, які мають стратегічне значення для
економіки та безпеки держави, погоджуються Фондом з Кабінетом
Міністрів України в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
39. План приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним
з моменту завершення продажу всіх акцій, передбачених планом
приватизації (розміщення акцій) до продажу, та оформляється
наказом відповідного державного органу приватизації. У разі
закріплення у державній власності пакета акцій план приватизації
(розміщення акцій) вважається виконаним за умови продажу всіх
акцій, за винятком закріплених.
Р о з д і л VII
ДОДЕРЖАННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
У ПРОЦЕСІ ПРИВАТИЗАЦІЇ
( У назві та тексті розділу VII слова "антимонопольного
законодавства" у всіх відмінках замінено словами
"законодавства про захист економічної конкуренції" у
відповідному відмінку згідно з Законом N 1294-IV
( 1294-15 ) від 20.11.2003 )
40. З метою створення конкурентного середовища та запобігання
монополізації товарних ринків за наявності економічних,
технологічних та інших умов повинна здійснюватися реструктуризація
підприємств з урахуванням вимог законодавства про захист
економічної конкуренції, в тому числі шляхом поділу, у разі якщо:
підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на
загальнодержавному чи регіональному товарних ринках; ( Абзац
другий пункту 40 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1294-IV
( 1294-15 ) від 20.11.2003 )
до складу підприємства входять структурні підрозділи, які не
мають тісного технологічного зв'язку з основним виробництвом і
можуть бути виділені у самостійні підприємства.
41. Приватизація підприємств, що займають монопольне
(домінуюче) становище на загальнодержавному або регіональному
товарних ринках, здійснюється за погодженням з відповідними
органами Антимонопольного комітету України в порядку, визначеному
Фондом та Антимонопольним комітетом України. ( Абзац перший пункту
41 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1294-IV ( 1294-15 )
від 20.11.2003 )
У випадках, передбачених законодавством, покупець
зобов'язаний отримати дозвіл органів Антимонопольного комітету
України на придбання у власність об'єкта приватизації. ( Абзац
другий пункту 41 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1294-IV
( 1294-15 ) від 20.11.2003 )
42. Перелік підприємств, що займають монопольне (домінуюче)
становище на загальнодержавному та регіональному товарних ринках,
складає та переглядає Антимонопольний комітет України, його
територіальні відділення. ( Пункт 42 із змінами, внесеними згідно
з Законом N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003 )
43. Контроль за додержанням законодавства про захист
економічної конкуренції у процесі приватизації здійснює
Антимонопольний комітет України відповідно до законодавства
України.
44. Вимоги щодо дотримання законодавства про захист
економічної конкуренції обов'язково включаються до умов конкурсів,
відкритих торгів, аукціонів тощо.
Під час проведення конкурсів, аукціонів, відкритих торгів
тощо щодо майна підприємств, які мають стратегічне значення для
економіки та безпеки держави, покупець зобов'язаний подати
відомості згідно з переліком, що встановлюється Фондом та
Антимонопольним комітетом України.
45. Порядок розгляду заяв про надання дозволу органами
Антимонопольного комітету України на придбання у процесі
приватизації акцій (часток, паїв), активів (майна) у вигляді
цілісних майнових комплексів суб'єктів господарювання або їх
структурних підрозділів визначається законодавством про захист
економічної конкуренції з урахуванням особливостей, встановлених
цим пунктом.
У разі якщо продаж акцій (часток, паїв), активів (майна) у
вигляді цілісних майнових комплексів суб'єктів господарювання або
їх структурних підрозділів проводиться із застосуванням конкурсних
процедур (конкурсів, відкритих торгів, аукціонів тощо) і потребує
дозволу органів Антимонопольного комітету України, заява про
надання дозволу на придбання акцій (часток, паїв), якщо такий
дозвіл не був отриманий раніше, подається до органів
Антимонопольного комітету України не пізніш як за 8 днів до
завершення приймання конкурсної документації.
Заява вважається прийнятою до розгляду після 15 днів із дня
її надходження за підвідомчістю, якщо протягом цього часу орган
Антимонопольного комітету України не повернув заявнику заяву з
повідомленням, що вона та (або) інші документи не відповідають
встановленим Антимонопольним комітетом України вимогам і це
перешкоджає її розгляду.
Органи Антимонопольного комітету України розглядають заяву
про надання дозволу на придбання акцій (часток, паїв), активів
(майна) у вигляді цілісних майнових комплексів суб'єктів
господарювання або їх структурних підрозділів протягом 30 днів з
дня прийняття її до розгляду органом Антимонопольного комітету
України.
Якщо протягом терміну розгляду заяви, передбаченого абзацом
четвертим цього пункту, органи Антимонопольного комітету України
не розпочали розгляд справи про концентрацію, рішення про надання
дозволу на придбання акцій (часток, паїв), активів (майна) у
вигляді цілісних майнових комплексів суб'єктів господарювання або
їх структурних підрозділів вважається прийнятим.
У разі якщо придбання акцій (часток, паїв), активів (майна) у
вигляді цілісних майнових комплексів підприємств або їх
структурних підрозділів потребує дозволу органів Антимонопольного
комітету України, права та обов'язки сторін, відповідно до
договору купівлі-продажу, виникають з дня отримання такого
дозволу. ( Пункт 45 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1294-IV
( 1294-15 ) від 20.11.2003 )
Р о з д і л VIII
РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВ ВЛАСНОСТІ У ПРОЦЕСІ
ПРИВАТИЗАЦІЇ
46. Відкриті акціонерні товариства, створені у процесі
приватизації та корпоратизації, випуск акцій яких здійснено у
документарній формі, повинні забезпечити формування системи
реєстрів власників іменних цінних паперів у порядку, встановленому
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Підписи осіб, визначених у пункті 60, на документах щодо
набуття та переходу права власності на акції, придбані в порядку
пільгового продажу відповідно до цієї Програми, можуть
засвідчуватися емітентом акцій або уповноваженою особою емітента.
Реєстрація прав власності на цінні папери, випущені у
документарній формі, та на цінні папери, випущені до введення в
дію Закону України "Про національну депозитарну систему та
особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"
( 710/97-ВР ), внесення змін до реєстрів акціонерів за
результатами будь-якого виду продажу у процесі приватизації
здійснюються на підставі розпорядження державного органу
приватизації та переліку власників, форми якого встановлюються
Фондом за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку.
47. Реєстрація прав власності на цінні папери у процесі
приватизації, випущені в бездокументарній формі, здійснюється
зберігачами відповідно до Закону України "Про національну
депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні".
Р о з д і л IX
СПОСОБИ ТА ПОРЯДОК ПРИВАТИЗАЦІЇ
Приватизація об'єктів групи А
48. Продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону
України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу
приватизацію)" ( 2171-12 ) та цієї Програми.
49. Покупець, який став власником об'єкта приватизації групи
А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу
будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі,
має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у
разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною
Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить
Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо
об'єктів права комунальної власності).
50. За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди,
приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або в разі
відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в
якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу,
зазначена будівля (споруда, приміщення) передається у
встановленому порядку власнику приватизованого об'єкта в оренду на
термін не менш як 10 років.
51. У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого
державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує
право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця
здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна,
яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання
йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної
за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди,
приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі
здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право
одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію
відповідно до законодавства України.
52. Державні органи приватизації приймають за власною
ініціативою рішення про приватизацію об'єктів групи А, які
створюються на базі державного майна підприємств, що
реструктуризуються, нежилих приміщень, об'єктів, щодо яких знято
заборону на приватизацію у встановленому законом порядку, та інших
об'єктів групи А, які не були приватизовані.
53. У разі якщо державний орган приватизації звертається до
орендаря з пропозицією приватизувати орендоване майно, а орендар
не погоджується на викуп такого майна, державний орган
приватизації може запропонувати зазначене майно для продажу на
конкурентних засадах. При цьому договір оренди зберігає свою силу
для нового власника. Продаж орендованих нежилих приміщень,
будівель та споруд незалежно від відомчого підпорядкування
здійснюється шляхом приватизації відповідно до законодавства
України.
54. Майно, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів
у результаті ліквідації державного підприємства за рішенням
органу, уповноваженого управляти державним майном, передається
ліквідаційною комісією до відповідного державного органу
приватизації для подальшої приватизації за актом
приймання-передачі в порядку, що встановлюється Фондом.
Акт приймання-передачі підписується головою ліквідаційної
комісії, створеної цим органом, і представником державного органу
приватизації.
Продаж зазначеного майна здійснюється виключно на аукціонах.
55. Майно, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів
державного підприємства, визнаного банкрутом за рішенням
господарського суду, у разі якщо господарський суд виніс ухвалу
про його ліквідацію, передається ліквідаційною комісією до
відповідного державного органу приватизації для подальшої
приватизації за актом приймання-передачі у порядку, що
встановлюється Фондом. ( Абзац перший пункту 55 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору