Документ 175-2002-п, поточна редакція — Редакція від 04.06.2003, підстава 862-2003-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 15 лютого 2002 р. N 175
Київ
Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 862 ( 862-2003-п ) від 04.06.2003 )

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Методику оцінки збитків від наслідків
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, що
додається. ( Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 862 ( 862-2003-п )
від 04.06.2003 )
2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з
Міністерством фінансів і Міністерством економіки та з питань
європейської інтеграції проаналізувати практику застосування
зазначеної Тимчасової методики та подати Кабінетові Міністрів
України до 1 лютого 2003 р. пропозиції щодо її вдосконалення.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 лютого 2002 р. N 175
МЕТОДИКА
оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного
характеру
( Назва Методики в редакції Постанови КМ N 862 ( 862-2003-п )
від 04.06.2003 )
I. Загальні питання
Цю Методику розроблено з метою визначення розмірів збитків
від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного
характеру (далі - НС), завданих здоров'ю людей та об'єктам
національної економіки. ( Абзац перший розділу I в редакції
Постанови КМ N 862 ( 862-2003-п ) від 04.06.2003 )
Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної
шкоди, зокрема від:
втрати життя та здоров'я населення (Нр);
руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та
продукції (Мр);
невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп);
вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г);
втрат тваринництва (Мтв);
втрати деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г);
втрат рибного господарства (Рр/г);
знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Ррек);
забруднення атмосферного повітря (Аф);
забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх
морських вод і територіального моря (Вф);
забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф);
а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Рпзф).
Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних
або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які
загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні
НС - державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
II. Порядок розрахунку збитків за типами
надзвичайних ситуацій
Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як
сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС
проводиться за такою загальною формулою, складові якої визначені у
розділі I:
З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф (1)
Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється
перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно
від масштабів шкідливого впливу.
Основні типи НС визначені постановою Кабінету Міністрів
України від 15 липня 1998 р. N 1099 ( 1099-98-п ) "Про порядок
класифікації надзвичайних ситуацій".
Для кожного типу та виду НС залежно від їх рівня визначаються
основні види збитків. Ці види за типами та масштабами НС наведені
у таблиці 1 (прямим шрифтом виділено збитки, які необхідно
обов'язково розраховувати, курсивом** - збитки, що мають місце у
деяких окремих випадках). _______________
** Курсив в таблиці позначений дужками
Таблиця 1
Основні види збитків, характерних для різних типів НС
------------------------------------------------------------------ Типи НС | Рівень НС |-------------------------------------------- |об'єктовий | місцевий|регіональний|державний ------------------------------------------------------------------- Надзвичайні ситуації техногенного характеру
Транспортні аварії Нр Мр Мп; Нр Мр Мп;
(Аф Вф Зф) (Рр/г Аф
Вф Зф)
Пожежі та вибухи Нр Мр Мп; Нр Мр Мп Нр Мр Мп
(Аф Вф Зф) Аф;(Рр/г Аф Вф Зф;
Вф Зф) (Рс/г Рл/г
Рр/г Ррек
Рпзф)
Аварії з викидом Нр Мп Мр Нр Мр Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/г
(загрозою викиду) Аф Вф; Рр/г Ррек Ррек Рс/г Ррек Рс/г
СДОР, РР, БНР (Рр/г Ррек Мп Аф Вф; Рл/г Рпзф Рл/г Рпзф
Рс/г Рл/г) (Рс/г Рл/г Мп Аф Вф Аф Вф Зф
Рпзф Зф) Зф
Раптове Мр Нр Мп Мр Нр Мп
руйнування
споруд
Аварії на об'єктах Мр Мп;(Нр) Мр Мп;(Нр) Мр Нр Мр Нр
електроенергетики
Аварії на Мр Нр Мп Мр Нр Мп Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/г
комунальних Вф;(Зф) Вф Зф Ррек Мп Ррек Мп Вф
системах Вф Зф Зф;(Рс/г
життєзабезпечення Рл/г Рпзф)
Аварії на очисних Мр Нр Мп Мр Нр Мп Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/г
спорудах Аф Вф Зф Аф Вф Зф Ррек Рс/г Ррек Рс/г
Рл/г Рпзф Рл/г Рпзф
Мп Аф Вф Мп Аф Вф
Зф Зф
Гідродинамічні Мр Нр Мп; Мр Нр Мп Нр Мр Рс/г Нр Мр Рс/г
аварії (Ррек Рс/г Вф;(Ррек Рл/г Мп Рл/г Рр/г
Рл/г Рпзф Рс/г Рл/г Вф Зф; Ррек Рпзф
Вф) Рпзф Зф) (Рр/г Ррек Вф Зф;(Мп)
Рпзф)
Надзвичайні ситуації природного характеру
Геологічно та Нр Мр Мп; Нр Мр Мп; Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/г
геофізично (Аф Вф Зф) (Аф Вф Зф) Ррек Рс/г Ррек Рс/г
небезпечні Рл/г Рпзф Рл/г Рпзф
явища Мп Аф Мп Аф
Вф Зф Вф Зф
Метеорологічні Мр Нр Мп; Мр Нр Мп; Мр Нр Рс/г; Мр Рс/г
та агроме- (Рл/г) (Рл/г) (Рл/г Мп Нр Рл/г;
теорологічні Аф Вф Зф) (Рпзф Рр/г
небезпечні Ррек Мп
явища Аф Вф Зф)
Гідрологічні Мр Нр Мп; Мр Нр Мр Нр Рс/г
небезпечні (Рс/г Рл/г Рс/г Рр/г Рр/г Рл/г
явища Рр/г Ррек Мп;(Рл/г Ррек Рпзф;
Вф) Ррек Вф) (Мп Вф)
Пожежі лісові, Мр Нр Мр Нр Мр Нр Мр Нр
степові, сільсько- Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г
господарських Мп;(Аф Зф) Мп Аф; Ррек Рпзф Ррек Рпзф
масивів, корисних (Ррек Мп Аф Зф; Рр/г Мп
копалин Рпзф Зф) (Рр/г) Аф Зф
Інфекційні Нр Мп Нр Мп Нр Мр Мп Нр Мр Мп
захворювання
людей
Інфекційні Мтв, Мр Мтв Мр Мтв Мр Мп; Мтв Мр Нр
захворювання Мп Мп Нр Мп
сільсько-
господарських
тварин
Ураження Мр Мп Мтв Мр Мтв Мр Мп; Мтв, Мр
сільсько- Мп (Рс/г) Рс/г Мп;
господарських Нр
рослин
хворобами та
шкідниками
Зміна стану суші Рс/г Рл/г; Рс/г Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г
(Рпзф Вф Рл/г; Мр Нр Рпзф Мр Нр Рпзф
Зф) (Рпзф Ррек Рр/г Ррек Рр/г
Ррек Вф Вф Зф Вф Зф
Зф)
Зміна складу і Нр Ррек Нр Ррек Нр Ррек Нр Ррек
властивостей Аф (Рс/г Аф (Рс/г Мр Рс/г Мр Рс/г
атмосфери Рл/г Рл/г Аф Рл/г Рл/г
Рпзф) Рпзф) (Рпзф) Рпзф Аф
Зміна складу і Нр Рр/г Нр Рр/г Нр Рр/г Нр Рр/г
властивостей Вф;(Ррек Ррек Вф; Мр Ррек Мр Ррек
гідросфери Рс/г) (Рс/г Рс/г Вф; Рс/г
Рпзф) (Рл/г Рл/г
Рпзф) Рпзф Вф
Зміна стану збитки розраховуються за
біосфери спеціальними методиками
III. Особливості проведення розрахунків основних
видів збитків
1. Розрахунок збитків від втрати життя та
здоров'я населення
Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення
визначається за такою формулою:
Нр = S Втрр + S Вдп + S Ввтг, (2)
де S Втрр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;
S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання;
S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;
а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва
розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 2, за такою
формулою:
S Втрр = МлN + МтN + МіN + МзN, (3)
де Мл - втрати від легкого нещасного випадку;
Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;
Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;
Мз - втрати від загибелі людини;
N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного
випадку.
Таблиця 2
Усереднені показники втрат від вибуття
трудових ресурсів з виробництва
------------------------------------------------------------------ Вид нещасного випадку |Втрати на одну людину, | тис. гривень ------------------------------------------------------------------ 1. Легкий нещасний випадок з втратою Мл = 0,28*
працездатності до 9 днів
2. Тяжкий нещасний випадок без встановлення Мт = 6,5*
інвалідності з втратою працездатності
понад 9 днів
3. Тяжкий нещасний випадок, внаслідок Мі = 37*
якого потерпілий отримав інвалідність з
втратою працездатності понад 3980 днів
4. Нещасний випадок, що призвів до
загибелі:
дорослої людини віком до 60 років Мз = 47*
дитини віком до 16 років Мз = 22*
_______________
Примітка. Втрати, зазначені у пунктах 1-3 цієї таблиці,
розраховуються для громадян, які в період отримання
травми були працевлаштовані. Для непрацевлаштованих
громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати,
зазначені у пункті 4. Збитки від загибелі працюючого не
повинні бути менше ніж його п'ятирічний заробіток, тобто
сума втрат від загибелі дорослої людини може бути
більшою, ніж зазначена у таблиці 2;
б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за
такою формулою:
S Вдп = 12 х Мдп х Nз, (4)
де Мдп - 0,15* тис. гривень/людину - допомога на поховання (за
даними органів соціального забезпечення);
Nз - кількість загиблих;
в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника
розраховуються на кожну дитину за такою формулою:
S Ввтг = 12 х Мвтг х (18-Вд), (5)
де 12 - кількість місяців у році;
Мвтг - 0,037* тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину
до досягнення нею повноліття - 18 років (за даними органів
соціального забезпечення);
Вд - вік дитини.
______________
* Примітка. Номінальні розміри видатків затверджуються з
урахуванням вимог відповідних нормативно-правових
актів.
2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження
основних фондів, знищення майна та продукції
Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів,
знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:
Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг, (6)
де Фв - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів
виробничого призначення;
Фг - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів
невиробничого призначення;
Пр - збитки від втрат готової промислової та
сільськогосподарської продукції;
Прс - збитки від втрат незібраної сільськогосподарської
продукції;
Сн - збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та
проміжної продукції;
Мдг - збитки від втрат майна громадян та організацій;
а) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних
фондів виробничого призначення
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів
виробничого призначення складаються із збитків від повного або
часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів,
техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого
призначення та розраховуються за такою формулою:
n n i i
Ф = S ( дельта Р x К ) - Л (7)
b i=1 a b

i де дельтаР - зменшення балансової вартості і-го виду основних
фондів виробничого призначення внаслідок повного
або часткового руйнування з урахуванням відповідних
коефіцієнтів індексації;
i
К - коефіцієнт амортизації i-го виду основних фондів
а виробничого призначення;
n - кількість видів основних фондів виробничого
призначення, що були частково або повністю
зруйновані;
Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і
устаткування; ( Абзац другий підпункту "а" пункту 2 розділу III із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 862 ( 862-2003-п ) від
04.06.2003 )
б) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних
фондів невиробничого призначення
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів
невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель
допоміжного призначення тощо) розраховуються виходячи із
залишкової балансової вартості зруйнованих об'єктів за такою
формулою:
n i i
Фi = S (дельтаР х К ) - Лв, (8)
i=1 а
i де дельтаР - балансова вартість i-го виду повністю зруйнованих
фондів невиробничого призначення з урахуванням
відповідних коефіцієнтів індексації;
i
К - коефіцієнт амортизації i-го виду фондів
а невиробничого призначення;
n - кількість видів зазначених фондів, що були повністю
зруйновані;
Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і
устаткування;
в) розрахунок збитків від втрат готової промислової та
сільськогосподарської продукції
Розрахунок збитків від втрат готової промислової та
сільськогосподарської продукції провадиться за такою формулою:
п с
Пр= Пр + Пр . (9)
Збитки від втрат готової промислової продукції (Прп)
розраховуються виходячи з її собівартості або за цінами придбання
з урахуванням індексації за такою формулою:
п m i i
Пр = S (С х q ), (10)
i=1
i де C - собівартість одиниці і-го виду промислової продукції;
i
q - кількість втраченої продукції і-го виду;
m - кількість видів промислової продукції, втрачених під час
НС.
Збитки від втрат готової сільськогосподарської продукції
(Прс) розраховуються на базі середніх оптових цін для різних
регіонів України за такою формулою:
с m i i
Пр = S (Ц x q ), (11)
i=1 j
i де Ц - середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської
j продукції в j-му регіоні;
i
q - кількість втраченої сільськогосподарської продукції
i-го виду;
m - кількість видів втраченої сільськогосподарської
продукції;
г) розрахунок збитків від втрат незібраної
сільськогосподарської продукції
Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції
(Прс) розраховуються на базі показників середньої врожайності
основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів
України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних
цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням
нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного
виду, за такою формулою:
m i i i i i
Прс = S (S x k x У х Ц - З ), (12)
i=1 j j дод
i де S - площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури;
i
k - середній коефіцієнт пошкодження посівів i-ї
сільськогосподарської культури;
i
У - середня очікувана прогностична урожайність i-ї
j сільськогосподарської культури в j-му регіоні;
i
Ц - прогностична середня оптова ціна i-го виду
j сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час
після збирання врожаю;
i - витрати, необхідні для доведення всього обсягу
З втраченої i-ї сільськогосподарської продукції
дод до товарного вигляду;
m - кількість видів втраченої незібраної
сільськогосподарської продукції.
Розрахунок (Прc) потребує обов'язкового перерахування після
збирання врожаю;
ґ) розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та
напівфабрикатів, проміжної продукції
Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів,
необхідних для виробництва продукції та надання послуг (Сн),
розраховуються виходячи з витрат відповідних підприємств та
організацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на
сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат за
такою формулою:
m i i
Сн = S (Ц x q ), (13)
i=1 сер
i де Ц - середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів
сер та напівфабрикатів на момент виникнення втрат;
i q - обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.
Збитки від втрат проміжної продукції (Снпром) підприємств
розраховуються виходячи з її собівартості за такою формулою:
m i i
Снпром = S (С х q ), (14)
i=1
i де C - собівартість і-го виду проміжної продукції;
i q - кількість втраченої проміжної продукції і-го виду;
д) розрахунок збитків від втрат майна громадян та організацій
Збитки від втрат іншого майна (Мдг) розраховуються для
організацій виходячи з його залишкової балансової вартості, а для
громадян - виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна
на момент його втрати, що оцінюється експертним шляхом, за такою
формулою:
m i i i i n j j
Мдг = S (Р х К х k х qорг) + S (Ц с.р. х qгр), (15)
i=1 a j=1
i де Р - балансова вартість і-го виду втраченого майна
організацій;
i К - коефіцієнт амортизації і-го виду втраченого a майна організацій;
i k - індекс зміни цін стосовно часу придбання
i-го виду майна;
i qорг - кількість втраченого майна організацій i-го виду;
j Цс.р. - середня ринкова ціна j-го виду втраченого майна
громадян;
j qгр - кількість втраченого майна громадян j-го виду;
m - кількість видів майна, втраченого організаціями;
n - кількість видів майна, втраченого громадянами.
3. Розрахунок збитків від невироблення продукції
внаслідок припинення виробництва
Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок
припинення виробництва (Мп) окремо у даній методиці не
розглядається, тому що для їх визначення повинна бути проведена
експертиза. В цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися
на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін
вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих циклів
порівнюється із середніми значеннями нормального функціонування за
аналогічний період (у разі сезонних робіт - за відповідний
сезонний період). Збитком у цьому разі буде розмір неотриманого
прибутку від реалізації продукції за узгодженими цінами базового
періоду. Якщо виробництво здійснювалося частково, збитком стане
прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.
4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення
сільськогосподарських угідь
Розрахунок збитків від вилучення або порушення
сільськогосподарських угідь внаслідок виникнення НС провадиться на
базі нормативних показників збитків для різних видів
сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці
Крим за такою формулою:
Рс/г = Рс/г1 + Рс/г2. (16)
Збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з
користування (Рс/г1) розраховуються за такою формулою:
Рс/г1 = Н х П, (17)
де Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру
заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному виміру
унеможливлення використання продуктивності землі) для
різних видів сільськогосподарських угідь по областях і
Автономній Республіці Крим (таблиця 3);
П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які
вилучаються з користування, у гектарах.
Збитки від порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г2)
розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності за
такою формулою:
Рс/г2 = (1-k) x Н х П, (18)
де Н - норматив збитків для різних видів сільськогосподарських
угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 3);
П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які
вилучаються з користування, у гектарах;
k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.

Таблиця 3
Нормативи збитків для різних видів
сільськогосподарських угідь областей та
Автономної Республіки Крим (тис. гривень/гектар)
------------------------------------------------------------------ Регіон | Види сільськогосподарських угідь |--------------------------------- | рілля і | сіножаті | пасовища |багаторічні| | |насадження | | ------------------------------------------------------------------ Автономна Республіка Крим 495,5 182,1 158,5
Області:
Вінницька 502,3 261,3 228,3
Волинська 466,5 226,5 198,8
Дніпропетровська 537,6 225,6 198,4
Донецька 509,1 215,6 188,9
Житомирська 424,4 215,1 188,4
Закарпатська 368,2 124,6 108,7
Запорізька 587 269 235,5
Івано-Франківська 374,6 175,3 153,5
Київська 481 225,6 198,8
Кіровоградська 516,3 241,9 212,9
Луганська 481 225,6 198,8
Львівська 424,4 220,1 192,5
Миколаївська 473,8 173,9 152,6
Одеська 459,7 165,3 142,2
Полтавська 502,3 240,5 211,1
Рівненська 445,7 231,5 202,5
Сумська 495,5 276,7 241,4
Тернопільська 481 267 234,6
Харківська 523,1 250,9 220,6
Херсонська 445,7 199,3 174,4
Хмельницька 509,1 247,8 218,3
Черкаська 551,7 324,8 283,5
Чернівецька 424,4 233,3 203,4
Чернігівська 523,1 286,3 253,6
5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва
Збитки від втрат тваринництва розраховуються виходячи з
вартості 1 тонни живої ваги тварини, що зазнала пошкодження
внаслідок НС, та загальної ваги постраждалих тварин. Вартісні
показники відображають середні регіональні заготівельні ціни на
заріз худоби. Розрахунок збитків проводиться за такою формулою:
Мтв = B x N, (19)
де Мтв - розмір збитків, тис. гривень;
В - вартість 1 тонни живої ваги постраждалої тварини за
середніми цінами, які склалися на підприємстві, що зазнало
втрат у період, який безпосередньо передував НС, але не
більше ніж протягом 6 місяців;
N - загальна вага постраждалих тварин.
6. Розрахунок збитків від втрати деревини
та інших лісових ресурсів
Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових
ресурсів внаслідок виникнення НС провадиться для груп лісів по
областях і Автономній Республіці Крим з урахуванням коефіцієнта
продуктивності лісів за типами лісорослинних умов за такою
формулою:
Рл/г = Рл/г1 + Рл/г2 + Рл/г3. (20)
Збитки від знищення лісу та вилучення земельних ділянок
лісового фонду для цілей, не пов'язаних з веденням лісового
господарства (Рл/г1), розраховуються за такою формулою:
Рл/г1 = Н х К х П, (21)
де Рл/г1 - розмір збитків, тис. гривень;
Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру
заподіяної шкоди, яка умовно відповідає вартісному виміру
втрат внаслідок неможливості господарського використання
лісів чи іншої корисності, пов'язаний з природними
властивостями деревини та іншої лісової продукції) для груп
лісів по областях та Автономній Республіці Крим (таблиця
4);
К - коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісогосподарських
умов областей та Автономної Республіки Крим (таблиця 5);
П - площа лісової ділянки, що вилучається або знищується, у
гектарах.
Збитки від пошкодження лісів (Рл/г2) розраховуються на базі
коефіцієнта зниження продуктивності угідь за такою формулою:
Рл/г2 = (1-k) х К х П, (22)
де Рл/г2 - розмір збитків, тис. гривень;
Н - норматив збитків для груп лісів за регіонами України
(таблиця 4).
Уточнюється згідно з нормативно-методичною базою
Держкомлісгоспу на час НС з урахуванням коефіцієнта інфляції;
П - площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу НС;
k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.
У разі переведення лісів у менш цінну групу розмір збитків
розраховується за такою формулою:
Рл/г3 = (Н2-Н1) х К х П, (23)
де Рл/г3 - розмір збитків, тис. гривень;
Н2 та Н1 - нормативи збитків відповідно для груп, до яких
угіддя відносилися до та після шкідливого впливу НС
(таблиця 4);
П - площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу НС;
k - коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісорослинних
умов (таблиця 5).

Таблиця 4
Нормативи збитків для груп лісових угідь
за регіонами України
(тис. гривень/гектар)
------------------------------------------------------------------ Регіон | Нормативи збитків |---------------------------------------- | для лісів 1 групи | для лісів 2 групи ------------------------------------------------------------------ Автономна Республіка Крим 123,1
Області:
Вінницька 84,7 50,2
Волинська 77,7 46
Дніпропетровська 145
Донецька 163
Житомирська 75 44,4
Закарпатська 29,8 17,9
гірська частина області 123,1 123,1
Запорізька 250,9
Івано-Франківська 31,9 19,9
гірська частина області 123,1 123,1
Київська 80,5 47,7
Кіровоградська 159,1 94,3
Луганська 118,6
Львівська 70,1 41,6
гірська частина області 123,1 123,1
Миколаївська 241,6
Одеська 141,8
Полтавська 135
Рівненська 74,1 43,9
Сумська 79,6 47,1
Тернопільська 100,4 59,5
Харківська 91,9
Херсонська 167,3
Хмельницька 93,2 55,2
Черкаська 75,8 44,9
Чернівецька 31,1 18,7
гірська частина області 123,1 123,1
Чернігівська 75 44,4

Таблиця 5
Коефіцієнти продуктивності лісових угідь
за типами лісорослинних умов
------------------------------------------------------------------ Ступінь | Група | Групи родючості ґрунтів зволоження | лісів |---------------------------------------------- ґрунтів | | А | В | С | Д ------------------------------------------------------------------ 1 1 0,496 0,734 0,971 1,21
2 0,387 0,737 0,98 1,22 2 1 0,6 1 1,32 (1,92) 2,19 (3,61)
2 0,559 1 1,35 (1,73) 2,22 (3,6) 3 1 0,548 0,867 (1) 1,53 (2,58) 3,13 (5,59)
2 0,474 0,834 (1) 1,53 (2,28) 3,17 (5,59) 4 1 0,496 0,6 0,584 0,896
2 0,387 0,558 0,592 0,906 5 1 0,496 0,6 0,584 0,584
2 0,387 0,558 0,592 0,591

7. Розрахунок збитків рибного господарства
Розрахунок збитків рибного господарства провадиться спочатку
в натуральному (вага втрачених рибних ресурсів), а потім - у
вартісному виразі. Вартісний вираз збитків обчислюється виходячи з
цін на певні види риби для даного регіону у визначений період.
Розрахунок провадиться окремо щодо кожного виду (або за
групою біологічно близьких видів) та щодо кожної стадії розвитку
риб за такою формулою:
Рр/г = N + SN ,(кг). (24)
1-5
Збитки рибного господарства внаслідок забруднення водоймищ
визначаються як прямі, так і непрямі - від втрати потомства.
Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби,
молоді (молодь риби береться за статевозрілу рибу), личинок та
ікри (личинки та ікра в розрахунках беруться за статевозрілу рибу
з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх
розвитку до дорослої особини) на одиницю площі ураження, її
середньої ваги і площі негативного впливу на гідробіонтів за такою
формулою:
N = П х S х М + П1 х М х S х К1/100 + П2 х М х S х К2/100, (25)
де N - величина збитків у натуральному виразі, кілограмів;
П - середня кількість загиблої риби, штук/кв. метр;
П1 - середня кількість загиблих личинок, штук/кв. метр;
П2 - середня кількість загиблої ікри, штук/кв. метр;
S - площа негативного впливу пошкодження, кв. метрів;
М - середня маса дорослої особини, кілограмів (таблиця 6);
К1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, відсотків
(таблиця 6);
К2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків
(таблиця 6).
Розрахунок збитків від втрати потомства провадиться виходячи
з кількості загиблої риби, плодючості самок, кратності нересту,
коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за такою
формулою:
N1 = П х Z/100 x Q x C x К/100 х М, (26)
де N1 - обсяг збитків, кілограмів;
П - кількість загиблої риби, штук;
Z - частка самок, відсотків (таблиця 6);
Q - середня плодючість самки, тис. штук ікринок (таблиця 6);
С - кратність нересту, разів (таблиця 6);
К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків
(таблиця 6);
М - середня маса дорослої особини, кілограмів (таблиця 6).
Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за
такими формулами:
для планктону:
N2 = [S x H x П х Р/В х К1 х 10 (в ступ. -6)]/[100 x К2], (27)
для бентосу:
N3 = [S x П х Р/В х К1 x 10 (в ступ. -6)]/[100К2], (28)
де N2,3 - збитки в натуральному виразі, тонн;
S - площа пошкодження, кв. метрів;
Н - глибина водойми, метрів;
П - середня концентрація кормових організмів, грамів/куб. метр
(для планктону) та грамів/кв. метр (для бентосу)
(таблиця 7);
Р/В - коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів у
продукцію (таблиця 7);
К1 - показник гранично можливого використання кормової бази
риб, відсотків (таблиця 7);
К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових
організмів у рибопродукцію (таблиця 7);
10 (в ступ. -6) - коефіцієнт переведення грамів у тонни.
Збитки від втрат нерестовищ розраховуються залежно від
наявності вихідних даних рибопродуктивності нерестовищ за такою
формулою:
N4 = S x P, (29)
де N4 - обсяг збитків, кілограмів;
S - площа пошкодження, гектарів;
Р - середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим
поверненням, кілограмів/гектар.
Збитки від втрати потомства розраховуються за такою формулою:
N5 = S x П x Z/100 x QC x К/100 х М, (30)
де N5 - обсяг збитків, кілограмів;
S - площа пошкодження, гектарів;
П - кількість плідників на нерестовищах, штук/гектар;
Z - частка самок, відсотків;
Q - середня плодючість самки, тис. штук;
С - кратність нересту, разів;
К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків;
М - середня маса дорослої особини, кілограмів.

Таблиця 6
Середні біологічні показники для
основних промислових видів риб
------------------------------------------------------------------ Види риб |Середня маса| Середня |Кратність|Частка | Коефіцієнт | дорослої |плодючість| нересту |самок |промислового | особини |(Q - тис. | (С - | (Z - | повернення |(кілограмів)| штук) | разів) | від- | від ікри | | | |сотків)| (К - | | | | | відсотків) ------------------------------------------------------------------ Київське водосховище
Лящ 1,2 120 9 50 0,003
Судак 1,9 300 6 50 0,001
Сазан 4,1 740 8 50 0,0005
Синець 0,3 30 7 50 0,01
Щука 3,5 60 8 50 0,005
Плітка 0,29 50 8 50 0,006
Плоскирка 0,3 90 8 50 0,004
Окунь 0,25 25 7 50 0,01
Лин 0,98 350 2 50 0,001
Карась 0,4 45 6 50 0,006
Чехоня 0,22 20 6 50 0,015
Краснопірка 0,2 150 2 50 0,002
В'язь 0,9 90 5 50 0,003
Верховодка 0,008 1,5 2 50 0,2
Канівське водосховище
Лящ 1,23 190 9 34 0,003
Судак 1,8 275 6 50 0,001
Сазан 3,8 700 8 34 0,0005
Синець 0,275 27 7 40 0,01
Щука 4 65 8 50 0,005
Плітка 0,25 30 8 34 0,006
Плоскирка 0,32 60 8 34 0,004
Окунь 0,28 30 7 50 0,01
Лин 0,80 330 2 34 0,001
Карась 0,47 50 6 50 0,006
Верховодка 0,008 1,5 2 50 0,2
Кременчуцьке водосховище
Лящ 1,2 200 8 34 0,002
Судак 2 390 6 50 0,0006
Сазан 4,1 740 8 50 0,0005
Синець 0,22 30 7 50 0,01
Щука 2,2 70 5 50 0,004
Плітка 0,4 80 5 50 0,004
Плоскирка 0,22 36 4 50 0,01
Сом 4 110 7 50 0,003
Окунь 0,27 30 7 50 0,01
Чехоня 0,22 20 3 50 0,02
В'язь 0,75 90 5 50 0,003
Пічкур 0,045 2 2 25 0,066
Бичок 0,05 1,5 2 50 0,133
Білий амур 6 - - - -
Товстолобик 4 - - - -
Дніпродзержинське водосховище
Лящ 1,2 200 8 50 0,002
Судак 2,2 350 6 34 0,0006
Сазан 3,8 740 8 50 0,0005
Синець 0,22 30 7 50 0,01
Щука 4,5 70 5 34 0,004
Плітка 0,19 80 5 34 0,004
Плоскирка 0,3 40 4 50 0,01
Сом 5 180 7 50 0,002
Окунь 0,27 30 7 50 0,01
Жерех 2,2 34
Верховодка 0,008 2 50 0,2
Запорізьке водосховище
Лящ 1,1 251 5 56 0,0025
Сазан 3,6 595 6 51 0,0015
Судак 1,4 117 4 60 0,001
Тарань 0,4 101 5 41 0,009
Щука 3,73 140 5 39 0,0012
Плоскирка 0,21 37 4 57
Окунь 0,35 81 3 50
Верховодка 0,007 1,8 2 50
Плітка 0,23 69 4 46
Сом 3,7 191 3 53
Карась 0,25 210 3 99,99
Каховське водосховище
Лящ 1,2 200 6 40 0,002
Судак 2,2 400 5 50 0,001
Сазан 4 750 8 50 0,0005
Синець 0,45 65 5 50 0,004
Щука 3,0 40 5 50 0,014
Плітка 0,35 70 5 60 0,004
Плоскирка 0,3 100 4 50 0,004
Сом 5,6 70 7 50 0,005
Окунь 0,3 50 4 40 0,006
Лин 0,5 300 4 50 0,001
Карась 0,4 90 4 50 0,004
Чехоня 0,3 20 4 50 0,014
Верховодка 0,01 3 2 50 0,1
Тюлька 0,002 10 2 50 0,04
Раки 0,06 0,3 5 50 7,0
Бички 0,01 1,8 3 50 0,08
Краснопірка 0,3 70 4 50 0,004
Водойми Харківської області
Лящ 0,86 246 4 50 0,001
Судак 1,3 262 2-3 60 0,001
Сазан (короп) 2,6 700 3-4 65 0,0005
Щука 1,25 65 4 50 0,003
Плітка 0,125 50 4 50 0,004
Плоскирка 0,3 60 4 65 0,005
Краснопірка 0,25 55 4 50 0,003
Окунь 0,25 25 3 65 0,005
Жерех 2,2 100 3 66 0,003
Сом 5 175 4 50 0,001
Верховодка 0,008 1,5 2 50 0,133
Головень 1,1 460 4 50 0,001
Пічкур 0,045 2,0 2 25 0,066
Бичок 0,05 1,5 2 50 0,133
Білий амур 6
Товстолобик 4
Азовське море, лимани та гирла річок
Лящ 0,935 Дослід- 10 50 0,004
жується Судак 1,9 -"- 6-7 50 0,0012
Тарань 0,137 -"- 4-5 50 0,015
Шемая 0,25 -"- 7-8 25 0,009
Рибець 0,395 -"- 5 50 0,009
Піленгас 0,809 -"- 10 50
Осетр 13,7 -"- 5-6 25 0,01
Білуга 120 -"- 7-8 50 0,01
Севрюга 7,5 -"- 3 50 0,01
Камбала- 0,82 -"- 7-8 50
калкан
Камбала- 0,3 -"- 50
глосса
Оселедець 0,178 -"- 3 50 0,003
Хамса 0,0067 -"- 2 50 0,03
Тюлька 0,0028 -"- 2 50
Бичок- 0,035-0,04 -"- 3 70
мартовик
Бичок- 0,025 -"- 3 70
кругляк
Бичок- 0,025 -"- 3 70
пісочник
Чехоня 0,35 -"- 5-6 50 0,02
Морський кіт 6 -"-

Таблиця 7
Коефіцієнти по кормовій базі
------------------------------------------------------------------------- Водойми | Кормові |Коефіцієнт |Середня |Показник |Кормовий | організми |переведення|концентрація|гранично |коефіцієнт | |кормових |кормових |можливого |переведення | |об'єктів |організмів: |використання|продукції | |у продукцію|планктон |кормової |кормових | |кормових |(г/куб. м), |бази риб |організмів | |організмів |бентос |(К1- |у рибну | |(Р/В) |(г/кв. м) |відсотків) |продукцію | | | | |(К2) ----------+------------+-----------+------------+------------+----------- 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 ------------------------------------------------------------------------- Азовське фітопланктон 356 дослід- 50
море жується
зоопланктон 32 80 12 зообентос, 2,4
у тому числі 60 70 21 кормовий
Чорне фітопланктон 250 дослід- 20 30 море жується
зоопланктон 32,8 90 6 зообентос 2,6 55 6 фітобентос 2,2 12
Водосховища Дніпровського каскаду та наближені
до наведених за басейновим критерієм
Київське фітопланктон 100 30
зоопланктон 20 3,4 80 6 зообентос 5 53,5 70 5
Канівське зоопланктон 20 0,5 80 6 зообентос 6,0 2 70 5
Кремен- фітопланктон 122 10 50 50 чуцьке зоопланктон 20 7,6 80 6 зообентос 5 30,5 70 5
Дніпрод- фітопланктон 100 9 30 50 зержинське зоопланктон 20 3,7 80 6 зообентос 4 16 70 10
Запорізьке фітопланктон 100 9,3 30 50 (Дніп- зоопланктон 20 6,3 80 6 ровське) зообентос 4 11,8 70 10
Дніп- зоопланктон 20 0,92 80 6 ровсько- зообентос 21 44,47 70 6 Бузький
лиман
Річки:
Десна, зоопланктон 20 5 80 5 Остер зообентос 6 48,8 70 6
Супой, зоопланктон 20 0,5 80 6 Трубіж
Недра, зообентос 21 2 70 6 Гнила
Інгулець зоопланктон 10 2 80 6 зообентос 8 45 50 6
Псьол зоопланктон 20 5,8 70 5
Омельник зообентос 20 55,1 70 6
Прип'ять зоопланктон 20 0,38 70 6 зообентос 5 2 70 5
Південний зоопланктон 20 1,03 80 8 Буг зообентос 6 43 70 5
Інгул зоопланктон 10 2 80 6 зообентос 8 45 50 6
Сіверський зоопланктон 20 6 80 6 Донець зообентос 6 12 70 5
Дунай фітопланктон 2 4,7 30 30 (українсь- зоопланктон 2 0,5 30 10 ка зообентос 4 0,7 45 10 частина)


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору