Документ 1760-2001-п, поточна редакція — Редакція від 29.09.2016, підстава - 626-2016-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 27 грудня 2001 р. № 1760
Київ

Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1293 від 14.12.2011
№ 626 від 14.09.2016}

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (додається).

2. Міністерству культури забезпечити занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 1293 від 14.12.2011}

3. Міністерству культури і мистецтв разом з Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики затвердити зразок облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини.

Прем'єр-міністр України

А.КІНАХ

Інд. 28



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2001 р. № 1760
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 14 вересня 2016 р. № 626)

ПОРЯДОК
визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України

1. Об’єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об’єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об’єктів місцевого значення).

2. На кожний об’єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.

Занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

3. Облікова документація на об’єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х “Прикінцеві положення” Закону України “Про охорону культурної спадщини” визнаються пам’ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Облікова документація на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Пропозиції щодо включення щойно виявлених об’єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об’єктів культурної спадщини.

4. Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об’єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

5. Якщо об’єкт культурної спадщини є комплексом (ансамблем) або визначним місцем, облікова документація на такий об’єкт включає паспорт на комплекс (ансамбль) або визначне місце в цілому, облікову картку на кожний окремий об’єкт культурної спадщини, що входить до складу комплексу (ансамблю) або визначного місця, генеральний план з позначенням меж території комплексу (ансамблю) або визначного місця і кожного окремого об’єкта культурної спадщини, матеріали фотофіксації як окремих об’єктів культурної спадщини, так і загального вигляду всього комплексу (ансамблю) або визначного місця.

6. Якщо об’єкт культурної спадщини має зовні чи в інтер’єрі твори мистецтва або елементи опорядження, які є предметом охорони, додатково складаються облікові картки на внутрішнє чи зовнішнє оздоблення.

7. Об’єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв:

мали значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни;

безпосередньо пов’язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей;

репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців;

були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.

Критерій автентичності означає, що пам’ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування.

8. Об’єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв:

мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону;

пов’язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону;

є творами відомих архітекторів або інших митців;

є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

9. Відповідність кожного об’єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 7 і 8 цього Порядку, оцінюються науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативними радами органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов’язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки у п’ятнадцятиденний строк надається висновок щодо доцільності занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання.

10. Після отримання висновку, зазначеного у пункті 9 цього Порядку, Мінкультури у п’ятнадцятиденний строк передає його разом з обліковою документацією на розгляд утвореної у ньому експертної комісії.

Склад експертної комісії затверджує Міністр культури. До складу експертної комісії входить не менш як три фахівці з науковим ступенем доктора філософії чи доктора наук з відповідної спеціальності.

Результати роботи експертної комісії оформляються протоколом, який підписується головою та секретарем експертної комісії.

Зазначений протокол є підставою для занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру.

11. Усім пам’яткам культурної спадщини у разі занесення до Реєстру присвоюються охоронні номери, що не можуть дублюватися.

Охоронний номер пам’ятки національного значення складається з цілого числа.

Охоронний номер пам’ятки місцевого значення складається з цілого числа та двох літер - коду регіону згідно з додатком.

12. Комплексам (ансамблям), визначним місцям присвоюється єдиний охоронний номер. Кожному об’єкту культурної спадщини у складі комплексу (ансамблю), визначного місця присвоюється охоронний номер, що складається з охоронного номера комплексу (ансамблю), визначного місця та номера об’єкта культурної спадщини у складі комплексу (ансамблю) та двох літер - коду регіону згідно з додатком.

13. Охоронний номер пам’ятки культурної спадщини, виключеної з Реєстру, не може бути використаний повторно.

{Порядок в редакції Постанови КМ № 626 від 14.09.2016}



Додаток
до Порядку

Літери, що застосовуються до охоронних номерів пам’яток культурного значення

Найменування регіону

Код регіону

Автономна Республіка Крим

АР

Вінницька область

Вн

Волинська область

Вл

Дніпропетровська область

Дп

Донецька область

Дн

Житомирська область

Жт

Закарпатська область

Зк

Запорізька область

Зп

Івано-Франківська область

ІФ

Київська область

Ко

Кіровоградська область

Кр

Луганська область

Лг

Львівська область

Лв

Миколаївська область

Мк

Одеська область

Од

Полтавська область

Пл

Рівненська область

Рв

Сумська область

См

Тернопільська область

Тр

Харківська область

Ха

Херсонська область

Хр

Хмельницька область

Хм

Черкаська область

Чк

Чернівецька область

Чн

Чернігівська область

Чр

м. Київ

Кв

м. Севастополь

Св

{Додаток в редакції Постанови КМ № 626 від 14.09.2016}



вгору