Про пенсійне забезпечення
Верховна Рада України; Закон від 05.11.19911788-XII
Документ 1788-12, чинний, перша редакція — Прийняття від 05.11.1991
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          

З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про пенсійне забезпечення

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 3, ст. 10 )

Цей Закон відповідно до Конституції України ( 888-09 )
гарантує всім непрацездатним громадянам України право на
матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання
шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася
суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і
кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного
забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій
трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом
встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий
мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із
збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням
ефективності економіки республіки.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Право громадян України на державне пенсійне
забезпечення
Громадяни України мають право на державне пенсійне
забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою
годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають
в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на
умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її
межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та
іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у
цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими
договорами (угодами).
Стаття 2. Види державних пенсій
За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії:
за віком;
по інвалідності;
в разі втрати годувальника;
за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Стаття 3. Особи, які мають право на трудову пенсію
Право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно
корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим
Законом: а) особи, які працюють на підприємствах, в установах,
організаціях, кооперативах, незалежно від використовуваних форм
власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших
кооперативів*,- за умови сплати підприємствами та організаціями
страхових внесків до Пенсійного фонду України; ______________________________________
* Далі іменуються - підприємства та організації, якщо не
обумовлено інше.
б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю,
заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її
праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду
України; в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які
не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до
Пенсійного фонду України; г) інші особи, які підлягають державному соціальному
страхуванню; д) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають
державному соціальному страхуванню, особи начальницького і
рядового складу фельд'єгерської служби Міністерства зв'язку
України; е) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти,
клінічні ординатори, аспіранти, докторанти; є) особи, які стали інвалідами у зв'язку з виконанням
державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій
по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та
індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку; ж) особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або
дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який
за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього
догляду; з) члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з
числа цих осіб - у разі втрати годувальника.
Стаття 4. Пенсійне забезпечення військовослужбовців та їх
сімей
Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення
військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом
України про пенсійне забезпечення військовослужбовців. Їм
надається також право на одержання пенсій на підставах,
передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження
військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення
військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ враховуються нарівні із заробітною платою
робітників і службовців.
Стаття 5. Особи, які мають право на соціальну пенсію
Право на соціальну пенсію мають усі непрацездатні громадяни
на умовах, що визначаються цим Законом.
Стаття 6. Право вибору пенсії
Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії,
призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій
інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони
дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків
військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з
перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального
обов'язку.
Стаття 7. Звернення за призначенням пенсії
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у
будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються
незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією
чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при
залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Стаття 8. Кошти на виплату пенсій.
Звільнення пенсій від податків
Виплата пенсій здійснюється з Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською
системою, не входить до складу державного бюджету України,
формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і
організаціями на заходи соціального страхування за тарифами,
диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості
робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які
займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових
внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Положення про Пенсійний фонд України затверджується Кабінетом
Міністрів України. Пенсії не підлягають оподаткуванню.
Стаття 9. Добровільне страхування додаткової пенсії
Поряд з державним пенсійним забезпеченням трудящі мають право
укладати договори добровільного страхування додаткової пенсії.
Джерелом для виплати додаткової пенсії в системі Української
державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) є
страховий фонд, який складається на 50 процентів з особистих
внесків трудящих і на 50 процентів - з коштів державного бюджету
України. Підприємства та організації за рішенням адміністрації і
профспілкового комітету, якщо це передбачено колективним договором
(угодою), а також колгоспи та інші кооперативи за рішенням
загальних зборів можуть відшкодовувати працівникам за рахунок
власних коштів, призначених для оплати праці, повністю або
частково внески, сплачені ними за договорами добровільного
страхування додаткової пенсії.
Стаття 10. Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення
Пенсійне забезпечення за цим Законом провадиться органами
соціального забезпечення.
Стаття 11. Питання, що належать до відання Кабінету
Міністрів України
До відання Кабінету Міністрів України належать питання,
пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим
Законом.

Розділ II. ТРУДОВІ ПЕНСІЇ
ПЕНСІЇ ЗА ВІКОМ
Стаття 12. Умови призначення пенсій за віком
Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не
менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не
менше 20 років.
Стаття 13. Пенсії за віком на пільгових умовах
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно
від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних
роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими
умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад
і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за
результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не
менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше
15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з
особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на
пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого
статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої
роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам; б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах
із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2
виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним
Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих
місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не
менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених
роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше
20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з
шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах
призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього
Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам
і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві
сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших
підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення
55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не
менше 20 років на зазначеній роботі; г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами
будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин,
змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення
50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не
менше 15 років на зазначеній роботі; д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного
доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших
підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років
і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання
встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку,
що визначається Кабінетом Міністрів України; е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні,
збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50
років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і
машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у
порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після
досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20
років; ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві
та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і
трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів
України; з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів,
тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих в
технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25
років в тому числі на зазначеній роботі не менше 20 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років
в тому числі на зазначеній роботі не менше 15 років. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату
праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває
витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" цієї
статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого
статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях,
призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів
- у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995
році і 100 процентів - у 1996 році. Починаючи з 1996 року призначення і виплата пенсій відповідно
до пунктів "б" - "з" цієї статті провадяться підприємствами та
організаціями в порядку, що визначається колективним договором
(угодою), за рахунок власних коштів. У період до 1996 року працівникам інших виробництв, професій
та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як
після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть
встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок
коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці,
які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій
до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею
12 цього Закону. Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до
введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими
умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше,
визначається статтею 100 даного Закону. Контроль за правильністю застосування списків на пільгове
пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць
на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо
вдосконалення цих списків покладаються на органи Державної
експертизи умов праці. Положення про органи Державної експертизи
умов праці та порядок проведення атестації робочих місць
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 14. Особливості пенсійного забезпечення працівників,
зайнятих на підземних і відкритих гірничих
роботах та в металургії
Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на
підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад
гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та
інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в
металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним
Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від
віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а
працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного
вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи
гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники,
вальцювальники гарячого прокату, - за умови, якщо вони були
зайняті на цих роботах не менше 20 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у
чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік
цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону,
знижується на 1 рік.
Стаття 15. Пенсії громадянам, які постраждали від
Чорнобильської катастрофи
Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які
постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом
Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) або
їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених
цим Законом.
Стаття 16. Пенсії за віком інвалідам, учасникам війни та
сім'ям загиблих воїнів
Військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, а також
ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи
каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні
інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання,
пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням
інтернаціонального обов'язку, а також батьки військовослужбовців,
які загинули на фронті чи при виконанні інтернаціонального
обов'язку або померли в період військової служби, мають право на
пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не
менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше
20 років.
Стаття 17. Пенсії за віком багатодітним матерям і матерям
інвалідів з дитинства
Жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до
восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали
їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення
50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до
стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При
цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди
віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії
(стаття 94). У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда
здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком
після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років.
Стаття 18. Пенсії за віком окремим категоріям громадян
Особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), і
диспропорційні карлики мають право на пенсію за віком: чоловіки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не
менше 20 років; жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше
15 років; інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I
групи мають право на пенсію за віком: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не
менше 15 років; жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше
10 років.
Стаття 19. Розміри пенсій за віком
Пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів
заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії.
За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років
жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як
на 1 процент мінімального розміру пенсії. Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а"
статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає
право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1
процент заробітку. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі
мінімального споживчого бюджету, який визначається Кабінетом
Міністрів України. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для
працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті
13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за
віком. Розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до цієї статті,
не може перевищувати 75 процентів заробітку, за винятком
мінімальних пенсій, підвищених за роки роботи понад 25 років у
чоловіків і 20 - у жінок, а працівникам, зайнятим на роботах,
передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - 85
процентів заробітку. З метою коригування рівнів пенсій, призначених до введення в
дію цього Закону, провадиться їх перерахунок виходячи з рівня
заробітної плати відповідних категорій працівників за станом на 1
січня 1992 року.
Стаття 20. Пенсії за віком при неповному стажі роботи
Особам, які не мають достатнього для призначення повної
пенсії стажу роботи (стаття 12), призначаються пенсії за віком при
неповному стажі в розмірі, пропорційному наявному стажу (стаття
68), але не менше соціальної пенсії (пункт "б" статті 94). При призначенні пенсій при неповному стажі не застосовуються
встановлені цим Законом пільгові умови за віком і стажем для
призначення пенсій.
Стаття 21. Надбавки до пенсії за віком
До пенсії за віком, у тому числі обчисленої в мінімальному
розмірі, встановлюються такі надбавки: а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні
непрацездатних членів сім'ї (статті 37, 38, 40, 41), - на кожного
непрацездатного члена сім'ї в розмірі соціальної пенсії,
передбаченої для відповідної категорії непрацездатних; б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичних закладів
потребують постійного стороннього догляду, - на догляд за ними в
розмірі соціальної пенсії (пункт "б" статті 94). Надбавки, передбачені цією статтею, можуть нараховуватись
одночасно.
Стаття 22. Період, на який призначаються пенсії за віком
Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану
здоров'я.
ПЕНСІЇ ПО ІНВАЛІДНОСТІ
Стаття 23. Умови призначення пенсій по інвалідності
Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання
інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я,
внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не
пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли
настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи
після припинення роботи.
Стаття 24. Групи інвалідності
Залежно від ступеня втрати здоров'я інваліди поділяються на
три групи. Причини і групи інвалідності, а також час настання
інвалідності встановлюються органами медико-соціальної експертизи,
що діють на підставі Положення про них, затверджуваного Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 25. Стаж роботи, який дає право на пенсію по
інвалідності
Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи
професійного захворювання (стаття 26) призначаються незалежно від
стажу роботи. Пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання
призначаються при наявності такого стажу роботи на час настання
інвалідності: ----------------------------------------------------------------- Стаж роботи (в роках) ----------------------------------------------------------------- До досягнення 23 років 1 від 23 років до досягнення 26 років 2 від 26 років до досягнення 31 року 3 від 31 року до досягнення 36 років 5 від 36 років до досягнення 41 року 7 від 41 року до досягнення 46 років 9 від 46 років до досягнення 51 року 11 від 51 року до досягнення 56 років 13 від 56 років до досягнення 61 року 14 від 61 року і старші 15
Якщо було набуто стажу роботи, необхідного для відповідної
вікової групи, і робота продовжувалась при переході до наступної
вікової групи, то умова про стаж вважається виконаною незалежно
від вимог, встановлених для наступної вікової групи. Особам, які стали інвалідами внаслідок загального
захворювання в період роботи або після її припинення до досягнення
20 років, пенсії призначаються незалежно від стажу роботи. При переведенні з пенсії по інвалідності внаслідок трудового
каліцтва або професійного захворювання на пенсію по інвалідності
внаслідок загального захворювання необхідний стаж визначається за
віком на час початкового встановлення інвалідності.
Стаття 26. Інвалідність внаслідок трудового каліцтва або
професійного захворювання
Інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового
каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність,
стався (крім випадків протиправного діяння): а) при виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час
відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах
підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення; б) по дорозі на роботу або з роботи; в) на території підприємства, організації або в іншому місці
роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви),
протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь
виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення
роботи; г) поблизу підприємства, організації або іншого місця роботи
протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо
перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового
розпорядку; д) при виконанні державних або громадських обов'язків; е) при виконанні дій по рятуванню людського життя, по охороні
державної, колективної та індивідуальної власності, а також по
охороні правопорядку. Список професійних захворювань затверджується в порядку, що
визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 27. Пенсії по інвалідності громадянам України -
переселенцям з інших держав
Громадянам України - переселенцям з інших держав, які не
працювали в Україні, пенсії призначаються: а) по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або
професійного захворювання - незалежно від стажу роботи; б) по інвалідності внаслідок загального захворювання - при
наявності стажу роботи, необхідного за віком на день встановлення
інвалідності.
Стаття 28. Пенсії по інвалідності особам, які навчаються
Вихованцям, учням, студентам, курсантам, слухачам, стажистам,
клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які не працювали
до вступу в навчальний заклад, на курси, в аспірантуру чи клінічну
ординатуру, пенсії призначаються: а) при інвалідності внаслідок трудового каліцтва або
професійного захворювання, пов'язаних з проходженням виробничого
навчання, практики чи практичними заняттями, - незалежно від
тривалості перебування в навчальному закладі, на курсах, в
аспірантурі чи клінічній ординатурі. При цьому до інвалідності
внаслідок трудового каліцтва, пов'язаного з проходженням
виробничого навчання, практики або практичними заняттями,
прирівнюється інвалідність, що настала у зв'язку з виконанням
державних, громадських обов'язків або завдань адміністрації, або у
зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, по охороні
державної, колективної та індивідуальної власності, а також по
охороні правопорядку; б) при інвалідності внаслідок загального захворювання - якщо
вихованець, учень, студент, курсант, слухач, стажист, клінічний
ординатор, аспірант, докторант навчався протягом відповідного
строку, вказаного у статті 25 цього Закону. Учням загальноосвітніх шкіл пенсії призначаються при
інвалідності внаслідок каліцтва, пов'язаного з проходженням
виробничого навчання, практики або практичними заняттями,
незалежно від тривалості навчання.
Стаття 29. Розміри пенсій по інвалідності
Пенсії по інвалідності призначаються в таких розмірах: інвалідам I групи - 70 процентів; інвалідам II групи - 60 процентів; інвалідам III групи - 40 процентів заробітку (стаття 64). Якщо у інвалідів є трудовий стаж, необхідний для призначення
пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по
інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при
відповідному стажі роботи. Мінімальний розмір пенсії встановлюється на рівні соціальної
пенсії по відповідній групі інвалідності (стаття 94). Мінімальний розмір пенсії особам, які стали інвалідами
внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті
Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби,
або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті
чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також громадянам,
яких необгрунтовано було піддано політичним репресіям і в
подальшому реабілітовано, інвалідність яких пов'язана з
репресіями, встановлюється: інвалідам I та II груп - у розмірі трьох мінімальних пенсій
за віком; інвалідам III групи - у розмірі півтори мінімальних пенсії за
віком. Максимальна пенсія не може перевищувати трьох, а для
працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті
13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за
віком. Пенсії інвалідам внаслідок трудового каліцтва та професійного
захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві
для даної професії.
Стаття 30. Пенсії по інвалідності при неповному стажі роботи
Інвалідам внаслідок загального захворювання, які не мають
достатнього для призначення повної пенсії стажу роботи (стаття
25), призначається пенсія по інвалідності при неповному стажі
роботи в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше
соціальної пенсії, встановленої для відповідної групи інвалідності
(стаття 94).
Стаття 31. Розміри пенсій по інвалідності особам, які
навчаються
Вихованцям, учням, студентам, курсантам, слухачам, стажистам,
клінічним ординаторам, докторантам, які не працювали до вступу в
навчальний заклад, на курси, в аспірантуру чи клінічну ординатуру,
учням загальноосвітніх шкіл, які стали інвалідами внаслідок
трудового каліцтва або професійного захворювання, пов'язаних з
проходженням виробничого навчання, практики чи практичними
заняттями, пенсії по інвалідності призначаються в розмірах,
встановлених статтею 29 цього Закону.
Стаття 32. Розміри пенсій особам, які стали інвалідами
при виконанні громадянського обов'язку
Особам (не зазначеним у пунктах "а" - "е" і "ж" статті 3),
які стали інвалідами у зв'язку з виконанням державних чи
громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій по рятуванню
людського життя, по охороні державної, колективної та
індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку, пенсії
призначаються в розмірах, встановлених статтею 29 цього Закону.
Стаття 33. Надбавки до пенсії по інвалідності
До пенсії по інвалідності, в тому числі обчисленої в
мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки: а) непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні
непрацездатних членів сім'ї, - на кожного непрацездатного члена
сім'ї (статті 37, 40, 41) в розмірі соціальної пенсії,
передбаченої для відповідної категорії непрацездатних; б) інвалідам I групи, одиноким інвалідам II групи, які
потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного
віку, а також одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійного
віку, - на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії (пункт "б"
статті 94). Надбавки, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, можуть
нараховуватися одночасно. Надбавки і підвищення до пенсій по інвалідності внаслідок
Чорнобильської катастрофи нараховуються відповідно і в порядку,
встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ).
Стаття 34. Період, на який призначається пенсія по
інвалідності
Пенсії призначаються на весь час інвалідності, встановленої
органами медико-соціальної експертизи. Інвалідам - чоловікам
старше 60 років і жінкам старше 55 років пенсії по інвалідності
призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться
тільки за їх заявою.

Стаття 35. Строк виплати пенсії при зміні групи інвалідності
або відновленні здоров'я
У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі
виплачується з дня зміни групи інвалідності. У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою
пенсія виплачується до кінця місяця, в якому її визнано здоровою,
але не довше ніж до дня, по який встановлено інвалідність.
Стаття 36. Умови поновлення виплати пенсії при перервах
в інвалідності
Якщо інвалід не з'явився в органи медико-соціальної
експертизи на повторний огляд у призначений для цього строк, то
виплата йому пенсії зупиняється, а в разі визнання його знову
інвалідом поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один
місяць. У разі коли строк повторного огляду пропущено з поважної
причини, виплата пенсії провадиться з дня зупинення виплати до
дня повторного огляду, але не більш як за 3 роки, якщо орган
медико-соціальної експертизи визнає його за цей період інвалідом.
При цьому, якщо при повторному огляді інваліда переведено до іншої
групи інвалідності (вищої або нижчої), то пенсія за вказаний час
виплачується за попередньою групою. Якщо виплату пенсії інвалідові, який втратив здоров'я
внаслідок загального захворювання, було припинено у зв'язку з
відновленням здоров'я або якщо він не одержував пенсії внаслідок
нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі
наступного визнання його інвалідом виплата раніше призначеної
пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за
умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше 5
років. Якщо минуло більше 5 років, пенсія призначається знову на
загальних підставах.
ПЕНСІЇ В РАЗІ ВТРАТИ ГОДУВАЛЬНИКА
Стаття 37. Члени сім'ї, які мають право на пенсію в разі
втрати годувальника
Право на пенсію в разі втрати годувальника мають
непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його
утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються
незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його
утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили
джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або
старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18
років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не
мають працездатних батьків; б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або
досягли: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років; в) один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся,
брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він
(вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками
померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює; г) дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом
зобов'язані їх утримувати. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають
право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення
навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними
23-річного віку. Всі правила цього Закону, що стосуються сімей померлих,
відповідно поширюються (оскільки не обумовлено інше) і на сім'ї
безвісти відсутніх, якщо безвісна відсутність годувальника
засвідчена у встановленому порядку.
Стаття 38. Члени сім'ї, які вважаються утриманцями
Члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його
утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували
від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом
засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним
і основним джерелом засобів до існування, але які й самі
одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Стаття 39. Виплата пенсії в разі втрати годувальника дітям,
які перебувають на повному державному утриманні
Дітям - круглим сиротам за період перебування на повному
державному утриманні пенсії в разі втрати годувальника
виплачуються у повному розмірі. Іншим дітям, які перебувають на повному державному утриманні,
виплачується 50 процентів призначеної пенсії.
Стаття 40. Право на пенсію в разі втрати годувальника
усиновителів і усиновлених
Усиновителі мають право на пенсію в разі втрати годувальника
нарівні з батьками, а усиновлені - нарівні з рідними дітьми. Неповнолітні, які мають право на пенсію в разі втрати
годувальника, зберігають це право також і при їх усиновленні.
Стаття 41. Право на пенсію в разі втрати годувальника вітчима
і мачухи, пасинка і падчірки
Вітчим і мачуха мають право на пенсію в разі втрати
годувальника нарівні з батьком і матір'ю за умови, якщо
виховували або утримували померлого пасинка чи падчірку не менше 5
років. Пасинок і падчірка, якщо вони не одержували аліментів від
батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми.
Стаття 42. Збереження пенсії в разі втрати годувальника при
новому одруженні
Пенсія в разі втрати годувальника, призначена в разі смерті
одного з подружжя, зберігається і при новому одруженні пенсіонера.
Стаття 43. Стаж роботи годувальника, який дає право на пенсію
Сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва
чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера
пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника. Пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок
загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою,
призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був
би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності (стаття
25). Сім'ям вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів,
стажистів, аспірантів, клінічних ординаторів, докторантів, які не
працювали до вступу в навчальний заклад, на курси, в аспірантуру
чи клінічну ординатуру, пенсії призначаються відповідно на тих
самих підставах, що і пенсії по інвалідності цим учням, студентам,
аспірантам і клінічним ординаторам (стаття 28). Сім'ям громадян України - переселенців з інших держав, якщо
годувальник не працював в Україні, пенсії призначаються: а) тим, хто одержував в інших державах пенсію в разі втрати
годувальника, - незалежно від стажу роботи годувальника; б) тим, хто не одержував пенсії, - за умови, якщо годувальник
за віком на день припинення роботи мав відповідний стаж (стаття
25), а в разі смерті його внаслідок трудового каліцтва чи
професійного захворювання - незалежно від стажу роботи
годувальника.
Стаття 44. Розміри пенсій в разі втрати годувальника
Пенсії в разі втрати годувальника призначаються на кожного
непрацездатного члена сім'ї в розмірі 30 процентів заробітку
годувальника (стаття 64), але не менше соціальної пенсії,
встановленої для відповідної категорії непрацездатних. На дітей, які втратили обох батьків (круглих сиріт), а також
на дітей померлої одинокої матері пенсія на кожну дитину не може
бути меншою від двократного розміру соціальної пенсії. Сім'ям, до складу яких входять діти, які втратили обох
батьків (круглі сироти), пенсія обчислюється із загальної суми
заробітку обох батьків.
Стаття 45. Пенсії в разі втрати годувальника при неповному
стажі роботи
Членам сім'ї, що втратила годувальника, який помер внаслідок
загального захворювання і не мав стажу, достатнього для
призначення повної пенсії по інвалідності (стаття 25),
призначається пенсія при неповному стажі в розмірі, пропорційному
наявному стажу роботи годувальника. Сім'ям померлих пенсіонерів, які одержували пенсію при
неповному стажі, пенсія призначається пропорційно стажу роботи,
виходячи з якого було призначено пенсію померлому годувальнику. При цьому пенсія на кожного непрацездатного члена сім'ї не
може бути меншою від соціальної пенсії, встановленої для
відповідної категорії непрацездатних.
Стаття 46. Право на звернення за призначенням пенсії в разі
втрати годувальника без обмеження строком
Сім'я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника,
може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після
смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без
обмеження будь-яким строком. Пенсії в разі втрати годувальника призначаються: а) сім'ям осіб, зазначених у статті 3 цього Закону, -
незалежно від того, коли помер годувальник: у період роботи
(навчання) чи після припинення роботи (навчання); б) сім'ям пенсіонерів - якщо годувальник помер у період
одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення виплати
пенсії.
Стаття 47. Період, на який призначається пенсія в разі втрати
годувальника. Зміна розміру пенсії
Пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь
період, протягом якого член сім'ї померлого вважається
непрацездатним згідно з статтею 37 цього Закону, а членам сім'ї,
які досягли: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї
провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому
настали обставини, що спричинили зміну розміру або припинення
виплати пенсії.
Стаття 48. Призначення однієї пенсії в разі втрати
годувальника на всіх членів сім'ї.
Виділення частки пенсії
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію,
призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї його частка пенсії виділяється і
виплачується йому окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця,
що йде за тим місяцем, в якому надійшла заява про поділ пенсії.
Стаття 49. Розмір пенсії в разі втрати годувальника при
зміні кількості членів сім'ї
При зміні кількості членів сім'ї, забезпечуваних пенсією в
разі втрати годувальника, пенсія відповідно збільшується або
зменшується за кількістю членів сім'ї, які мають право на пенсію. Такий же перегляд пенсії провадиться і в тих випадках, коли
виплата пенсії одному з членів сім'ї зупиняється або поновлюється
після закінчення обставин, що спричинили зупинення виплати пенсії.
Стаття 50. Порядок і строки встановлення інвалідності
членам сім'ї
На членів сім'ї, які є інвалідами, відповідно поширюються
правила, викладені в статтях 24, 34, 35, частинах першій та другій
статті 36 цього Закону.
ПЕНСІЯ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ
ЗАГАЛЬНІ УМОВИ
Стаття 51. Підстави пенсійного забезпечення
за вислугу років
Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям
громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати
професійної працездатності або придатності до настання віку, що
дає право на пенсію за віком.
Стаття 52. Працівники, які мають право на пенсію
за вислугу років
Право на пенсію за вислугу років мають: окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного
складу; робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників,
які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують
безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в
технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних
кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи; механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на
вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад
морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім
суден портових, що постійно працюють на акваторії порту,
службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського
сполучення); працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад,
безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних,
пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних,
гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; робітники і майстри (у тому числі старші майстри),
безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи
зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання; деякі категорії артистів театрів та інших
театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до
пункту "ж" статті 55; працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального
забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та
інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті
обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е"
статті 55; спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55.
Стаття 53. Розміри пенсій за вислугу років
Пенсії за вислугу років призначаються в розмірах,
встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64
- 67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на
пенсію за вислугу років (статті 54 і 55).
Стаття 54. Окремі категорії працівників авіації
і льотно-випробного складу, які мають право
на пенсію за вислугу років
Право на пенсію за вислугу років мають такі категорії
робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу,
незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і
організацій, в яких вони зайняті: а) працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі
років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20
років у жінок. Зазначені працівники, звільнені від льотної роботи за станом
здоров'я (через хворобу), при наявності вислуги років у чоловіків
не менше 20 років і у жінок не менше 15 років мають право
на пенсію пропорційно відпрацьованому часу. Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення
строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок
призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу
затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів
України; б) працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і
мають свідоцтво диспетчера: чоловіки - після досягнення 50 років і при загальному стажі
роботи не менше 20 років, з них не менше 12 років 6 місяців роботи
по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден; жінки - після досягнення 45 років і при загальному стажі
роботи не менше 17 років 6 місяців, з них не менше 10 років роботи
по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден. Зазначені працівники, звільнені від роботи по безпосередньому
управлінню польотами повітряних суден за станом здоров'я
(через хворобу), при наявності вислуги років у чоловіків не менше
10 років і у жінок не менше 7 років 6 місяців мають право на
пенсію пропорційно відпрацьованому часу. У вислугу років працівникам, які здійснюють управління
повітряним рухом, зараховується також робота, зазначена у пункті
"а" цієї статті. Працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і
мають посвідчення (диспетчери, старші диспетчери, керівники
польотів), мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони
були зайняті на цих роботах: чоловіки - не менше 20 років; жінки - не менше 17 років 6 місяців. Порядок обчислення строків вислуги для призначення їм пенсій
затверджується Кабінетом Міністрів України; в) інженерно-технічний склад - за переліком посад і робіт, що
затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів
України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі
роботи в цивільній авіації не менше 25 років, з них не менше 20
років на зазначених посадах;

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »