Документ 1891-2003-п, чинний, поточна редакція — Редакція від 06.09.2016, підстава 566-2016-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 10 грудня 2003 р. № 1891
Київ

Про затвердження Методики оцінки майна

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 904 від 14.09.2005
№ 1126 від 27.12.2008
№ 225 від 18.03.2009
№ 348 від 15.04.2009
№ 909 від 19.08.2009
№ 1253 від 07.12.2011
№ 168 від 31.03.2015
№ 612 від 19.08.2015
№ 1033 від 25.11.2015
№ 566 від 31.08.2016}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Методику оцінки майна, що додається.

Уповноважити Фонд державного майна давати роз'яснення з питань застосування зазначеної Методики.

2. Установити, що акти оцінки вартості майна та висновки про вартість майна, складені та затверджені відповідно до Методики оцінки вартості майна під час приватизації, що діяла до набрання чинності цією постановою, є дійсними протягом встановленого для них строку дії.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1554 "Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 42, ст. 1791);

постанову Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2001 р. № 1366 "Про внесення змін до Методики оцінки вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 43, ст. 1926);

постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2002 р. № 585 "Про внесення змін до Методики оцінки вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 936).

Прем'єр-міністр України

В.ЯНУКОВИЧ

Інд. 25




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 грудня 2003 р. № 1891
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 25 листопада 2015 р. № 1033)

МЕТОДИКА ОЦІНКИ МАЙНА

Загальна частина

1. Ця Методика застосовується для проведення оцінки об’єктів права державної та комунальної власності, майна суб’єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у випадках, коли такі об’єкти є об’єктами господарських, цивільних та інших правовідносин, крім випадків оренди та концесії об’єктів державної та комунальної власності, а також відчуження майна згідно із Законом України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, а також для проведення оцінки об’єктів, що повертаються у державну або комунальну власність (зокрема за рішенням суду), для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

Відповідно до цієї Методики проводиться оцінка об’єктів у матеріальній формі, об’єктів у формі єдиних (цілісних) майнових комплексів, у тому числі разом із земельними ділянками, на яких такі об’єкти розташовані, об’єктів у нематеріальній формі, у тому числі майнових прав інтелектуальної власності, визначається розмір статутного капіталу акціонерного товариства, пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства, що утворюється в процесі приватизації (корпоратизації), та розмір збитків.

2. У цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:

дата інвентаризації - дата, на яку проводиться інвентаризація майна підприємства. Дата інвентаризації у випадках приватизації (корпоратизації) збігається з датою оцінки. При цьому датою оцінки є останнє число місяця;

дата попередньої інвентаризації необоротних активів - дата (будь-яке число місяця), на яку проводиться інвентаризація необоротних активів з метою складення їх переліку за формою, встановленою в додатку 4, для проведення незалежної оцінки з метою підготовки передавального балансу. Попередня інвентаризація проводиться до дати проведення оцінки;

невід’ємні поліпшення орендованого майна - здійснені орендарем заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості;

незалежна оцінка - визначення суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання на підставі договору про проведення оцінки певного виду вартості майна, крім оціночної, відповідно до національних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів з методичного регулювання незалежної оцінки;

окреме індивідуально визначене майно - об’єкти у матеріальній формі (інвентарні об’єкти або групи інвентарних об’єктів та інше окреме майно), що приватизуються відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”;

передавальний баланс підприємства - баланс підприємства (консолідований баланс холдингової компанії), складений на дату оцінки відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за результатами інвентаризації, в якому у випадках, визначених цією Методикою, відображається переоцінена вартість необоротних активів;

переоцінена вартість активів - вартість, за якою активи відображаються в передавальному (розподільчому) балансі підприємства, складеному на дату оцінки, визначеної за результатами їх незалежної оцінки відповідно до порядку та у випадках, передбачених цією Методикою;

повторна оцінка - оцінка об’єкта, яка проводиться суб’єктом оціночної діяльності за результатами рецензування звіту про оцінку (акта оцінки) цього об’єкта станом на дату, на яку проводилася оцінка цього об’єкта іншим суб’єктом оціночної діяльності, звіт (акт) про яку підлягав рецензуванню;

позитивний загальний висновок рецензента - висновок, згідно з яким звіт повністю або у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна чи має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;

початкова ціна майна - ціна, встановлена органом приватизації, іншим державним органом або органом місцевого самоврядування (конкурсною, аукціонною комісією, утвореною зазначеними органами) з урахуванням результатів оцінки майна, проведеної відповідно до цієї Методики, з якої розпочинається продаж майна встановленими законодавством способами, що передбачають конкуренцію покупців та зміну ціни під час продажу;

стандартизована оцінка - оцінка, що здійснюється самостійно державним органом або органом місцевого самоврядування з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних, за результатами якої складається акт оцінки, в якому визначається оціночна вартість;

сукупна вартість єдиного (цілісного) майнового комплексу - сума вартості активів підприємства, що відображені у його передавальному балансі;

чиста вартість єдиного (цілісного) майнового комплексу - сукупна вартість єдиного (цілісного) майнового комплексу, зменшена на суму зобов’язань підприємства.

3. Інші поняття, які використовуються у цій Методиці, вживаються у значенні, наведеному у національних стандартах оцінки, положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартах фінансової звітності) та інших нормативно-правових актах.

4. Незалежна оцінка майна проводиться відповідно до вимог національних стандартів оцінки з урахуванням положень цієї Методики, інших нормативно-правових актів з оцінки майна та міжнародних стандартів оцінки в частині, що не суперечить національним нормативно-правовим актам з оцінки майна.

5. У разі прийняття рішення про приватизацію об’єкта шляхом продажу на аукціоні без оголошення ціни, продажу об’єкта відповідно до Закону України “Про особливості приватизації вугледобувних підприємств” на інвестиційному конкурсі оцінка такого об’єкта повторно не проводиться.

6. У разі проведення повторної оцінки майна така оцінка проводиться суб’єктом оціночної діяльності відповідно до нормативно-правових актів, чинних на дату проведення оцінки цього майна і складення звіту про оцінку (акта оцінки) в минулому іншим суб’єктом оціночної діяльності, з використанням необхідної для оцінки інформації, актуальної на дату оцінки, яка була відома на дату проведення оцінки в минулому.

Підготовчий етап до оцінки майна

7. Для визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна (крім об’єктів незавершеного будівництва, майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств, що приватизуються за прискореною процедурою) під час приватизації (корпоратизації), здійснюється:

1) утворення органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування) інвентаризаційної комісії з урахуванням вимог пункту 15 цієї Методики, визначення дати попередньої інвентаризації необоротних активів з метою складення їх переліку за формою, встановленою в додатку 4, та визначення дати проведення оцінки;

2) проведення інвентаризаційною комісією попередньої інвентаризації необоротних активів та затвердження її результатів у визначеному законодавством порядку у строк, що не перевищує 15 календарних днів після дати попередньої інвентаризації, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати оцінки;

3) складення інвентаризаційною комісією та затвердження органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування) переліку необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці (далі - перелік), за формою, встановленою в додатку 4, у п’ятиденний строк після затвердження результатів попередньої інвентаризації;

4) подання матеріалів попередньої інвентаризації (зведений акт згідно з додатком 6 та перелік за формою, встановленою в додатку 4) органу приватизації (іншому державному органу або органу місцевого самоврядування) не пізніше ніж за п’ять днів до дати оцінки;

5) відбір органом приватизації на конкурсних засадах суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку необоротних активів, і укладення з ним договору про їх оцінку не пізніше ніж за п’ять днів до дати оцінки з попереднім визначенням бази оцінки активів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 37, ст. 1995) (далі - Національний стандарт № 1). У разі утворення акціонерного товариства на базі майна декількох підприємств або відокремлених підрозділів підприємства для незалежної оцінки їх необоротних активів можуть залучатися на конкурсних засадах декілька суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання;

6) проведення повної інвентаризації активів та зобов’язань на дату інвентаризації, що збігається з датою оцінки, складення переліку за формою, встановленою в додатку 4, за результатами уточнення інвентаризаційною комісією результатів попередньої інвентаризації необоротних активів на дату оцінки. Матеріали повної інвентаризації та перелік подаються комісії з приватизації (корпоратизації) з метою їх розгляду та схвалення у строк, що не перевищує 20 календарних днів після дати оцінки;

7) затвердження керівником органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою матеріалів повної інвентаризації (зведений акт згідно з додатком 6 та перелік за формою, встановленою в додатку 4), схвалених протокольним рішенням комісії з приватизації (корпоратизації), у строк, що не перевищує 5 календарних днів після подання їх комісії з приватизації (корпоратизації);

8) подання затверджених матеріалів повної інвентаризації (зведений акт згідно з додатком 6 та перелік за формою, встановленою в додатку 4) органу приватизації у строк, що не перевищує 25 календарних днів після дати оцінки.

Переліки необоротних активів містять інформацію про найменування активу відповідно до його основного призначення, інвентарний номер, виготовлювача, рік виробництва (введення в експлуатацію), первісну вартість, суму зносу, строк корисного використання, відомості про його невід’ємні поліпшення (реконструкцію, модернізацію, переобладнання, капітальний ремонт), часткову ліквідацію та іншу інформацію, що міститься в матеріалах інвентаризації, і складаються за формою, встановленою в додатку 4.

У разі несвоєчасного подання органу приватизації (замовнику незалежної оцінки) переліків необоротних активів підприємства та зведених актів інвентаризації майна і (або) складення їх з порушенням вимог цієї Методики зазначені документи підлягають поверненню з подальшим призначенням нової дати оцінки;

9) подання підприємством органу приватизації (замовнику незалежної оцінки) вихідних даних щодо оцінюваних необоротних активів, мінімальний обсяг яких встановлюється Фондом державного майна, у строк, що не перевищує 15 календарних днів після дати оцінки.

У разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу акціонерного товариства земельної ділянки, на якій розташоване підприємство, як його необоротного активу підготовчий етап до оцінки розпочинається після формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України. При цьому у разі потреби у виконанні робіт із землеустрою виконавець таких робіт обирається органом приватизації на конкурентних засадах.

8. Для визначення вартості окремого індивідуально визначеного майна, об’єктів незавершеного будівництва, єдиних (цілісних) майнових комплексів та об’єктів соціально-культурного призначення з метою їх приватизації на підготовчому етапі здійснюється:

1) визначення органом приватизації дати інвентаризації, що збігається з датою оцінки, та утворення інвентаризаційної комісії з урахуванням вимог пункту 15 цієї Методики;

2) проведення інвентаризаційною комісією інвентаризації майна в один етап у строк, що не перевищує 15 календарних днів після дати інвентаризації, для об’єктів незавершеного будівництва додаткове проведення обстеження будівельного майданчика і технічного стану об’єкта із складенням акта згідно з додатком 7. До зазначеного акта можуть додаватися виконавчі схеми окремих конструкцій і видів, інші документи, на підставі яких були зроблені висновки щодо технічного стану об’єкта незавершеного будівництва та ступеня його будівельної готовності;

3) відбір органом приватизації на конкурсних засадах суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів після дати оцінки, з попереднім визначенням бази оцінки об’єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;

4) складення за результатами інвентаризації на дату оцінки і подання підприємством (балансоутримувачем) до органу приватизації:

зведеного акта інвентаризації (щодо окремого індивідуально визначеного майна);

зведеного акта інвентаризації з іншими матеріалами інвентаризації і передавального балансу разом з аудиторським висновком - у разі прийняття відповідного рішення органом приватизації (щодо єдиних (цілісних) майнових комплексів);

зведеного акта інвентаризації разом з актом обстеження будівельного майданчика згідно з додатком 7, інвентаризаційними описами згідно з додатками 8 і 9 та аудиторським висновком щодо достовірності і повноти відображення в бухгалтерському обліку витрат на будівництво об’єкта (щодо об’єктів незавершеного будівництва);

5) затвердження органом приватизації зведеного акта інвентаризації майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів після дати інвентаризації;

6) підготовка та затвердження органом приватизації переліку майна, вартість якого вилучається з вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу, у строк, що не перевищує 25 календарних днів після дати оцінки;

7) подання підприємством (балансоутримувачем) органу приватизації (замовнику незалежної оцінки) вихідних даних щодо індивідуально визначеного майна, єдиного (цілісного) майнового комплексу, об’єктів незавершеного будівництва, об’єктів соціально-культурного призначення, мінімальний обсяг яких встановлюється Фондом державного майна, у строк, що не перевищує 25 календарних днів після дати оцінки.

У разі приватизації окремого індивідуально визначеного майна, об’єктів незавершеного будівництва, єдиних (цілісних) майнових комплексів та об’єктів соціально-культурного призначення разом із земельними ділянками державної власності, на яких такі об’єкти розташовані, до дій, зазначених у цьому пункті Методики, органом приватизації додатково здійснюється відбір на конкурсних засадах виконавців робіт із землеустрою (у разі відсутності документації із землеустрою). За результатами виконання робіт із землеустрою органу приватизації (замовнику незалежної оцінки) подається виготовлена виконавцем документація із землеустрою, яка є вихідними даними для проведення оцінки зазначених об’єктів приватизації разом із земельною ділянкою, на якій такі об’єкти розташовані. У випадках, визначених законодавством, зазначена документація подається органу приватизації після проведення її державної експертизи. У такому разі визначені в цьому пункті строки не враховуються.

9. З метою приватизації державних пакетів акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі холдингових (акціонерних) компаній, вартість яких визначається шляхом проведення незалежної оцінки, акцій (часток, паїв), що належать державі (територіальній громаді) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, підготовчий етап передбачає:

1) визначення органом приватизації шляхом видання наказу дати інвентаризації майна господарського товариства, що збігається з датою оцінки, і утворення інвентаризаційної комісії у складі представників господарського товариства у разі приватизації пакета акцій (частки, паю) розміром більш як 50 відсотків або розміром, який забезпечує державі вирішальний вплив на діяльність господарського товариства, або визначення дати оцінки пакета акцій (частки, паю) (у разі непроведення інвентаризації);

2) проведення інвентаризації відповідно до встановленого Мінфіном порядку у строк, що не перевищує 20 календарних днів після дати оцінки (для господарських товариств, розмір державного (комунального) пакета акцій (частки, паю) в яких становить не менш як 50 відсотків або розмір яких забезпечує державі вирішальний вплив на господарську діяльність господарського товариства). У разі продовження відповідно до встановленого порядку строку інвентаризації її проведення не може перевищувати 35 календарних днів після дати інвентаризації. В інших випадках та (або) у разі проведення оцінки акцій (частки, паю) господарських товариств, розташованих за кордоном, використовуються результати останньої суцільної інвентаризації з урахуванням руху активів та зобов’язань до дати оцінки. До протоколу інвентаризаційної комісії додаються оформлені в установленому порядку інвентаризаційні описи, довідка щодо врегулювання інвентаризаційних різниць, інші матеріали інвентаризації, а також перелік майна, що перебуває на відповідальному зберіганні, тимчасово ввезеного на митну територію України, майна (у тому числі суми коштів на придбання майна), додатково наданого господарському товариству іншими недержавними співзасновниками, але на дату оцінки не внесеного до статутного капіталу. Протокол інвентаризаційної комісії підлягає затвердженню керівником господарського товариства у строк, що не перевищує 25 календарних днів після дати інвентаризації. У разі продовження строку проведення інвентаризації протокол затверджується не пізніше 40 календарних днів після дати інвентаризації;

3) складення за результатами інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії господарським товариством балансу на дату оцінки (для господарських товариств, розмір державного (комунального) пакета акцій (частки, паю) в яких становить не менш як 50 відсотків або розмір яких забезпечує державі (територіальній громаді) вирішальний вплив на господарську діяльність господарського товариства);

4) проведення аудиту з метою підтвердження правильності складення фінансової звітності за останній рік до дати оцінки, а також балансу, складеного на дату оцінки (для господарських товариств, розмір державного (комунального) пакета акцій (частки, паю) яких становить не менш як 50 відсотків або розмір якого забезпечує державі (територіальній громаді) вирішальний вплив на господарську діяльність господарського товариства). Аудит проводиться у межах загального строку підготовки пакета акцій (частки, паю) до приватизації. Витрати, пов’язані з проведенням аудиторської перевірки, відшкодовуються відповідно до законодавства;

5) конкурсний відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання і укладення з ним договору на проведення оцінки майна не пізніше 25 календарних днів після дати оцінки;

6) надання суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання замовником оцінки та господарським товариством, акції (частка, пай) якого оцінюються, вихідних даних, необхідних для проведення оцінки відповідно до умов договору, у тому числі балансу господарського товариства, складеного на дату оцінки з відображенням результатів суцільної інвентаризації (у разі її проведення). Мінімальний обсяг вихідних даних встановлюється Фондом державного майна.

10. Підготовчий етап до оцінки внесків засновників, учасників з боку держави господарських товариств, у тому числі державних холдингових компаній, інших господарських організацій, підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, передбачає:

1) прийняття органом приватизації, іншим ініціатором утворення державної холдингової компанії рішення про дату оцінки, що збігається з датою інвентаризації, і проведення на зазначену дату інвентаризації майна, що передається до статутного капіталу господарського товариства, у тому числі державної холдингової компанії, іншої господарської організації, підприємства, заснованого на базі об’єднання майна різних форм власності, як внесок його засновників, учасників з боку держави. У разі внесення пакета акцій (частки, паю) господарського товариства, іншої господарської організації, підприємства, заснованого на базі об’єднання майна різних форм власності (далі - корпоративне підприємство), у тому числі холдингового корпоративного пакета акцій (частки, паю), який належить державі і перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність такого корпоративного підприємства, проводиться суцільна інвентаризація його майна;

2) проведення суб’єктом господарювання (балансоутримувачем), корпоративним підприємством відповідно до встановленого Мінфіном порядку інвентаризації майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів після дати оцінки, і складення за її результатами переліку такого майна, в якому відображається інформація, що міститься в матеріалах інвентаризації, та додаткові відомості про майно, що дає змогу його ідентифікувати;

3) відбір замовником оцінки суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, визначення істотних умов договору про проведення оцінки, у тому числі виду вартості, і укладення з ним такого договору;

4) надання замовником оцінки переліку майна, що підлягає оцінці, та інших вихідних даних, необхідних для проведення його оцінки суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, мінімальний обсяг яких встановлюється Фондом державного майна, відповідно до умов договору з ним.

11. У разі внесення (додаткового внесення) органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування) до статутного капіталу господарського товариства земельної ділянки або прав, пов’язаних із земельною ділянкою, підготовчий етап до проведення оцінки такого внеску передбачає, що:

1) орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) на свій запит одержує від господарського товариства рішення вищого органу товариства про згоду на внесення земельної ділянки до статутного капіталу;

2) орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) надсилає:

центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або його територіальному органу через центр надання адміністративних послуг заяву про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

господарському товариству, підприємству, на базі майна якого утворюється акціонерне товариство в процесі приватизації (корпоратизації), до статутного капіталу яких вноситься земельна ділянка, запит на надання відомостей та документів про земельну ділянку;

органу державної реєстрації прав, до повноважень якого належить забезпечення ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запит на надання інформації про наявність обтяжень прав на земельну ділянку;

3) на підставі одержаних від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або його територіального органу через центр надання адміністративних послуг, господарського товариства, підприємства, на базі майна якого утворюється акціонерне товариство в процесі приватизації (корпоратизації), до статутного капіталу яких вноситься земельна ділянка, відомостей орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) приймає рішення про внесення (додаткове внесення) до статутного капіталу господарського товариства земельної ділянки;

4) у разі відсутності у Державному земельному кадастрі інформації про запитувану земельну ділянку орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) вживає заходів, спрямованих на формування земельної ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України, та її державну реєстрацію згідно із Законом України “Про Державний земельний кадастр”.

Для вжиття заходів з формування земельної ділянки орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) визначає на конкурентних засадах виконавця робіт із землеустрою. За результатами конкурсу орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) укладає з виконавцем робіт із землеустрою договір про розроблення документації із землеустрою. Погодження та затвердження документації із землеустрою здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України;

5) орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) визначає на конкурентних засадах виконавця робіт з оцінки земельної ділянки та укладає з ним договір на її проведення. Виконавцем робіт з оцінки земельної ділянки є суб’єкт оціночної діяльності в сфері оцінки земель, який відповідає вимогам абзаців третього та четвертого статті 6 Закону України “Про оцінку земель”.

Підставою для проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок є договір, який укладається відповідно до частини третьої статті 15 Закону України “Про оцінку земель” між замовником (орган приватизації, інший державний орган або орган місцевого самоврядування) та суб’єктом оціночної діяльності в сфері оцінки земель, що переміг у конкурсному відборі.

12. Підготовчий етап до проведення оцінки об’єктів у матеріальній формі, об’єктів у нематеріальній формі, у тому числі акцій (часток, паїв), що належать державі (територіальній громаді) в статутному (складеному) капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, та єдиних (цілісних) майнових комплексів, що відчужуються або передаються в заставу (іпотеку) відповідно до законодавства, передбачає:

1) відбір замовником оцінки суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, визначення істотних умов договору про проведення оцінки, у тому числі бази оцінки, і укладення з ним такого договору;

2) надання замовником оцінки вихідних даних, необхідних для проведення оцінки суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, відповідно до умов договору з ним.

13. Підготовчий етап до проведення оцінки збитків передбачає:

1) проведення інвентаризації майна після встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування такого майна (далі - пошкоджене майно) відповідно до визначеного законодавством порядку. Датою інвентаризації є останнє число місяця, в якому встановлено такий факт. Під час інвентаризації наявного пошкодженого майна інвентаризаційною комісією виготовляються документи, що засвідчують фізичний стан пошкодженого майна, наявність його складових, зміну функціональних, технічних, споживчих характеристик.

У разі оцінки збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі (територіальній громаді) в особі органів приватизації, внаслідок установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування об’єкта приватизації, який повертається у державну (комунальну) власність, у тому числі за рішенням суду, його інвентаризація проводиться відповідно до Порядку повернення у державну власність об’єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 32 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 77), та пунктів 14 і 15 цієї Методики;

2) збір та підготовку замовником оцінки документів, що відповідно до пункту 106 цієї Методики є вихідними даними для незалежної оцінки збитків;

3) відбір виконавця оцінки збитків і укладення з ним договору про проведення оцінки. У разі коли замовником оцінки є орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування), відбір виконавця оцінки проводиться на конкурсних засадах;

4) надання замовником виконавцю оцінки вихідних даних для оцінки збитків.

14. Під час попереднього етапу до проведення оцінки об’єкта приватизації, що повертається у державну власність у разі розірвання договору купівлі-продажу, у тому числі за рішенням суду, здійснюється:

1) прийняття рішення органом приватизації шляхом видання наказу про проведення інвентаризації об’єктів, які повертаються у державну (комунальну) власність після приватизації, визначення дати інвентаризації та інвентаризаційної комісії, до складу якої включаються представники органу приватизації, керівник підприємства, на балансі якого обліковуються такі об’єкти, у тому числі єдиний (цілісний) майновий комплекс, та особа, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку такого підприємства. Очолює комісію представник органу приватизації. У разі об’єктивної неможливості включення до інвентаризаційної комісії уповноважених представників підприємства, на балансі якого обліковуються зазначені об’єкти, внаслідок їх відсутності або небажання брати участь у роботі інвентаризаційної комісії, що з’ясовується після надіслання підприємству відповідного письмового запиту, інвентаризація проводиться без їх участі;

2) проведення інвентаризації відповідно до встановленого Мінфіном порядку і подання її результатів на розгляд комісії з повернення об’єкта у державну (комунальну) власність у двадцятиденний строк після дати інвентаризації. У разі продовження відповідно до встановленого порядку строку проведення інвентаризації матеріали інвентаризації подаються на розгляд комісії не пізніше 35 календарних днів після дати інвентаризації;

3) затвердження органом приватизації протоколу інвентаризації майна у строк, що не перевищує 25 календарних днів після дати інвентаризації. У разі продовження строку проведення інвентаризації зведений акт інвентаризації затверджується не пізніше 40 календарних днів після дати інвентаризації;

4) визначення  органом приватизації дати оцінки, яка не може бути раніше, ніж дата інвентаризації;

5) конкурсний відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання і укладення з ним договору про оцінку у разі проведення незалежної оцінки об’єкта приватизації, що повертається у державну власність у зв’язку з розірванням договору купівлі-продажу, у тому числі за рішенням суду.

15. У випадках, визначених у пунктах 7 і 8 цієї Методики, інвентаризація майна проводиться відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. № 158 (ЗП України, 1993 р., № 8, ст. 162; Офіційний вісник України, 2005 р., № 37, ст. 2292), в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням таких особливостей:

1) у разі об’єктивної неможливості залучити до участі в інвентаризації уповноважених представників суб’єкта господарювання, на балансі якого обліковується об’єкт приватизації, внаслідок їх відсутності або небажання брати участь у роботі інвентаризаційної комісії до інвентаризаційної комісії, крім представників органу приватизації, можуть включатися (за згодою) представники місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів;

2) у разі виявлення інвентаризаційною комісією майна, яке внаслідок свого фізичного стану не може виконувати своїх первісних функцій, складається акт обстеження та фізичного (технічного) стану такого об’єкта з висновком щодо його подальшого використання, який додається до матеріалів інвентаризації. В акті зазначається технічний стан основних складових, конструктивних елементів майна. До обстеження можуть залучатися фахівці, компетентні з питань експлуатації, технічного стану такого майна, долучатися висновки експертизи виробника зазначеного майна або суб’єктів, що здійснюють технічний нагляд за ідентичним або подібним майном;

3) відповідальність за правильність проведення інвентаризації, своєчасність подання та достовірність її результатів покладається на голову інвентаризаційної комісії та її членів;

4) за результатами інвентаризації складається зведений акт інвентаризації майна за формою згідно з додатком 6, який підписується головою та членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою;

5) до зведеного акта інвентаризації майна додаються оформлені в установленому порядку інвентаризаційні описи та інші матеріали інвентаризації, а також матеріали, що підтверджують вжиття максимально можливих заходів згідно із законодавством щодо стягнення з дебіторів простроченої заборгованості (у тому числі сумнівної та безнадійної), довідка з підтвердними документами щодо списання, продажу, передачі в оренду, до статутних (складених) капіталів господарських товариств майна, довідка про вибуття необоротних активів за період від дати прийняття рішення про приватизацію (включення до переліку підприємств, що підлягають корпоратизації) до дати оцінки, інші додаткові матеріали на вимогу комісії з приватизації (корпоратизації) або органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування), довідка щодо врегулювання інвентаризаційних різниць, виявлених під час проведення інвентаризації.

16. У разі порушення порядку проведення інвентаризації або виявлення фактів невідповідності даних інвентаризації майна даним бухгалтерського обліку, установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна, неповноти або недостовірності матеріалів, поданих інвентаризаційною комісією комісії з приватизації (корпоратизації) чи органу приватизації (іншому державному органу або органу місцевого самоврядування), незаконності здійснених підприємством операцій щодо списання, оренди, відчуження чи переоцінки майна комісія з приватизації (корпоратизації) або відповідальний працівник органу приватизації повідомляє про це керівнику органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування) та інвентаризаційній комісії.

Інвентаризаційна комісія у п’ятиденний строк після дати офіційного повідомлення про виявлені факти невідповідності або порушень вживає заходів для усунення недоліків і подає доопрацьовані матеріали комісії з приватизації (корпоратизації) на повторну перевірку. Списане, але фактично наявне майно як надлишок підлягає включенню до інвентаризаційних описів, оцінці та приватизації.

Орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) разом з керівництвом підприємства до реєстрації акціонерного товариства (продажу майна) вживають заходів до приведення у відповідність із законодавством правовідносини з оренди державного майна, повернення в державну власність незаконно відчуженого майна або визначають шляхи компенсації державі його вартості. У разі неможливості вжиття таких заходів орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) повідомляє правоохоронним органам про виявлені факти порушень.

17. Аудит для визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна (крім об’єктів незавершеного будівництва, майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств) під час приватизації (корпоратизації), проводиться обов’язково. Для цілей оцінки об’єктів малої приватизації аудит проводиться за рішенням органів приватизації у межах строків підготовки об’єкта до приватизації.

Метою аудиту є підтвердження:

правильності ведення бухгалтерського обліку підприємства на дату оцінки, достовірності та повноти фінансової звітності та передавального балансу, складеного за результатами переоцінки необоротних активів підприємства;

джерел придбання орендарем за час оренди необоротних активів, що належать державі; розміру накопиченої амортизації, нарахованої на орендовані необоротні активи та не використані на дату оцінки; обсягів витрат орендаря на завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва, на невід’ємні поліпшення орендованого майна (для орендарів державного майна);

витрат господарського товариства на завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва у разі внесення такого об’єкта до статутного капіталу господарського товариства з боку держави з метою збільшення статутного капіталу цього господарського товариства після завершення будівництва об’єкта (для господарських товариств, на балансі яких обліковується державний об’єкт незавершеного будівництва).

Аудит даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності підприємств з метою оцінки їх єдиних (цілісних) майнових комплексів, що приватизуються, визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна, проводиться за кошти таких підприємств. У разі проведення аудиту фінансового стану підприємства за замовленням покупця, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію такого підприємства, аудиторська перевірка здійснюється за кошти покупця. 

18. Для проведення незалежної оцінки майна суб’єкти оціночної діяльності - суб’єкти господарювання відбираються органами приватизації у випадках:

приватизації (корпоратизації), крім випадку підготовки до приватизації та продажу пакетів акцій на міжнародних фондових ринках радниками;

внесення державного або комунального майна, у тому числі земельних ділянок, до статутних капіталів господарських товариств, холдингових компаній, у тому числі державних холдингових компаній, якщо орган приватизації є засновником такої компанії;

повернення об’єктів приватизації у державну власність, у тому числі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі;

визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток, паїв) у разі неможливості їх отримання;

визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії.

Відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна.

В інших випадках проведення незалежної оцінки майна відповідно до вимог цієї Методики відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання здійснюється замовником такої оцінки самостійно.

19. Укладення договору про проведення оцінки майна здійснюється в порядку, визначеному Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

При цьому органи приватизації виступають замовниками оцінки майна, яка проводиться для цілей приватизації (корпоратизації) (крім випадків підготовки до приватизації та продажу пакетів акцій на міжнародних фондових ринках радниками), для утворення державних холдингових компаній, державних керуючих холдингових компаній, а також у випадках визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток, паїв) у разі неможливості їх отримання і визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі органу приватизації.

Органи приватизації можуть виступати замовниками оцінки майна, у тому числі земельних ділянок, яка проводиться у разі внесення державного (комунального) майна до статутних капіталів господарських товариств.

Якщо до підготовки пакета акцій для продажу з метою його приватизації, у тому числі для забезпечення проведення його оцінки, залучався радник, заходи щодо укладення договору із суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, визнаним таким відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, на проведення незалежної оцінки та її фінансування здійснюються радником.

За результатами виконання умов договору про проведення оцінки майна за умови наявності позитивного загального висновку рецензента на звіт про оцінку майна укладається акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки майна.

В інших випадках замовниками оцінки майна виступають особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють проведення оцінки майна за дорученням зазначених осіб.

Порядок погодження та затвердження оцінки майна

20. Прийняття, погодження або затвердження оцінки майна органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування) у випадках, визначених законодавством, без залучення суб’єктів господарювання здійснюється за результатами рецензування звіту про оцінку (акта оцінки) майна, що проводиться згідно із статтею 13 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та національними стандартами оцінки, не більше одного місяця з дати отримання зазначених документів з оцінки. Обов’язковою умовою для прийняття, погодження або затвердження висновку про вартість (акта оцінки) майна є наявність позитивного загального висновку рецензента, що міститься в рецензії на відповідний звіт про оцінку (акт оцінки), складеній рецензентом відповідно до вимог законодавства.

У разі підготовки відповідно до частини третьої статті 14 Закону України “Про приватизацію державного майна” альтернативного проекту плану приватизації, для складення якого проводилася оцінка об’єкта приватизації, орган приватизації під час розгляду проекту забезпечує обов’язкове рецензування документів з такої оцінки шляхом проведення рецензування оцінювачем, який працює в його штаті і має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, на підставі повноважень, визначених його посадовою інструкцією.

21. Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на зазначені документи.

Погодження висновку про вартість майна або акта оцінки майна оформляється листом за підписом керівника органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування) або іншої уповноваженої ним особи. У листі зазначається, зокрема, така інформація: назва об’єкта оцінки та його місцезнаходження (адреса), дата оцінки, вартість, визначена у звіті про оцінку майна або акті оцінки майна, код суб’єкта оціночної діяльності, що провів оцінку, згідно з ЄДРПОУ і його найменування. Невід’ємним додатком до службового листа є рецензія на зазначений звіт про оцінку майна або акт оцінки майна.

22. Державний орган приватизації затверджує результати оцінки майна у разі:

приватизації об’єкта, у тому числі разом із земельними ділянками;

прийняття рішення про додаткове внесення майна до статутного капіталу господарського товариства після його державної реєстрації;

прийняття рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу;

повернення об’єктів приватизації у державну власність у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об’єктів, у тому числі разом із земельними ділянками;

визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток, паїв) у разі неможливості їх отримання у випадках, визначених цією Методикою;

визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії;

внесення державного майна, у тому числі земельних ділянок, до статутних капіталів господарських товариств, холдингових компаній, у тому числі державних холдингових компаній, якщо орган приватизації є засновником такої компанії (визначення вартості внесків);

визначення розміру збитків, спричинених внаслідок завдання майнової шкоди державі в особі  органів приватизації.

Орган приватизації погоджує результати оцінки у разі:

надання дозволу (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством;

погодження договорів застави та фінансових запозичень господарських товариств, що належать до сфери його управління;

здійснення реструктуризації підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління, господарських товариств, у статутному капіталі яких корпоративні права держави становлять більш як 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює;

розроблення умов санації підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління; погодження мирових угод, планів санації і переліків ліквідаційних мас у справах про банкрутство господарських товариств з корпоративними правами держави більш як 50 відсотків їх статутного капіталу, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює;

прийняття рішення про утворення, реорганізацію (реструктуризацію) та ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління;

погодження підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери його управління, господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави більш як 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договору про спільну діяльність;

в інших випадках, визначених законодавством.

Оцінка внесків усіх учасників та засновників господарського товариства, до якого вноситься державне (комунальне) майно, погоджується органом приватизації, що виступає учасником або засновником такого господарського товариства з боку держави (територіальної громади).

23. Акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу під час корпоратизації підприємств, затверджується керівником державного органу - суб’єкта управління таким об’єктом державної власності або уповноваженою ним особою.

Акт оцінки або висновок про вартість комунального майна, складений з метою його приватизації або визначення розміру статутного капіталу, затверджуються керівником органу місцевого самоврядування - суб’єкта управління таким майном або уповноваженою ним особою.

У разі делегування органами місцевого самоврядування власних повноважень стосовно приватизації майна, що перебуває у комунальній власності,  органам приватизації усі роботи, пов’язані з процедурою його оцінки, визначеною цією Методикою, у тому числі роботи підготовчого етапу, забезпечення аудиту даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, конкурсний відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, укладення з ним договору на проведення оцінки майна, рецензування акта оцінки або звіту про оцінку майна і затвердження акта оцінки майна або висновку про вартість майна, здійснюються такими органами приватизації.

24. Висновок про вартість майна повинен відповідати вимогам до його змісту, визначеним Національним стандартом № 1.

Вимоги до змісту, форми та порядку складення актів оцінки майна, у тому числі пакетів акцій акціонерних товариств, визначаються нормативно-правовими актами з оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

25. Акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства або пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства під час приватизації або корпоратизації для його державної реєстрації, дійсний протягом дев’ятимісячного строку після дати оцінки. При цьому акт оцінки майна повинен бути дійсним на дату державної реєстрації акціонерного товариства або колективного сільськогосподарського підприємства.

Акт оцінки пакета акцій акціонерних товариств, складений для проведення відповідно до законодавства продажу способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців, у тому числі повторного продажу, дійсний протягом дев’ятимісячного строку після дати оцінки.

Строк дії акта оцінки майна, у тому числі пакета акцій акціонерних товариств, може бути продовжено наказом відповідного органу, який його затвердив, на строк, що не перевищує одного року від дати оцінки. При цьому рішення про продовження строку дії акта оцінки майна не може бути прийняте після закінчення строку дії такого акта, визначеного в абзацах першому і другому цього пункту.

Акт оцінки майна, у тому числі пакета акцій акціонерних товариств, строк дії якого закінчився, є недійсним.


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору