Документ 2121-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 10.06.2017, підстава 1734-19
( Остання подія — Редакція, відбудеться пізніше, підстава 2147а-19. Подивитися в історії? )


Глава 14
ІНСПЕКЦІЙНІ ПЕРЕВІРКИ БАНКІВ

Стаття 71. Інспекційні перевірки банків

Кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами.

{Частина перша статті 71 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011}

Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку України.

Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік. Про проведення планової перевірки Національний банк України зобов'язаний повідомити банк не пізніше, ніж за 10 днів до його початку.

Банки зобов'язані забезпечити уповноваженим Національним банком України особам умови для проведення інспекційної перевірки та вільний доступ у робочий час до всіх приміщень банку.

{Частина четверта статті 71 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011}

Керівники та працівники банку зобов'язані безоплатно надавати уповноваженим Національним банком України особам доступ до системи автоматизації банківських операцій, а також інформацію, документи та письмові пояснення з питань діяльності банку, а в разі виявлення порушень законодавства України про банки і банківську діяльність, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, також копії документів у порядку, встановленому Національним банком України.

{Частина п'ята статті 71 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-VII від 04.07.2014}

Національний банк України може прийняти рішення про проведення позапланової перевірки банку при наявності обгрунтованих підстав. Таке рішення має бути підписане Головою Національного банку України або уповноваженою ним особою.

Уповноважені Національним банком України особи мають право одержувати від банку інформацію, документи та їх копії, письмові пояснення з питань діяльності банку, а також вилучати копії документів, що свідчать про порушення законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

{Частина сьома статті 71 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011}

Не допускається надання матеріалів перевірки третім особам у разі, якщо в матеріалах перевірки відсутні дані про факти порушень законодавства, крім надання матеріалів перевірки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

{Частина восьма статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012}

У ході перевірки банку уповноважені Національним банком України особи мають право перевіряти будь-яку звітність афілійованої та спорідненої особи банку щодо взаємовідносин з банком з метою визначення впливу відносин з цією особою на стан банку. Для цілей перевірки афілійовані та споріднені особи сприяють Національному банку України відповідно до положень цієї статті у тому самому порядку, що застосовується до банків.

{Частина дев'ята статті 71 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011}

Національний банк України має право залучати працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі в інспекційних перевірках проблемного банку.

{Статтю 71 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012}

Стаття 72. Перевірка осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України

Національний банк України має право здійснювати перевірку осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, з метою дотримання законодавства щодо банківської діяльності. При здійсненні перевірки Національний банк України має право вимагати від цих осіб подання будь-якої інформації, необхідної для здійснення перевірки. Інспектовані особи зобов'язані подавати Національному банку України затребувану інформацію у визначений ним строк.

До осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, належать власники істотної участі у банку та учасники банківських груп.

{Частина друга статті 72 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011}

Об'єктом перевірки Національного банку України може бути також особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією особою банківської діяльності без банківської ліцензії.

Стаття 73. Заходи впливу

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать:

{Абзац перший частини першої статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1586-VII від 04.07.2014, № 629-VIII від 16.07.2015}

1) письмове застереження;

{Пункт 1 частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

2) скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку;

{Пункт 2 частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо;

{Пункт 3 частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

{Пункт 4 частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

{Пункт частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

{Пункт частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов’язаними з банком особами;

{Пункт частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015}

8) заборона надавати бланкові кредити;

{Пункт частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

9) накладення штрафів на:

{Абзац другий пункту 9 частини першої статті 73 виключено на підставі Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу;

банк за невиконання вимог куратора банку у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

{Пункт 9 частини першої статті 73 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015}

власників істотної участі у банку за невиконання прийнятих на себе зобов'язань про надання необхідної фінансової допомоги банку в рамках вжиття заходів з метою приведення діяльності проблемного банку у відповідність із вимогами законодавства у розмірі від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

{Пункт 9 частини першої статті 73 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку з порушенням вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі у банку в розмірі до 10 відсотків:

{Абзац шостий пункту 9 частини першої статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015; в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

номінальної вартості придбаних акцій (паїв) банку, якщо особа набула або збільшила пряму істотну участь у банку;

{Абзац пункту 9 частини першої статті 73 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

номінальної вартості акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого особа набула або збільшила істотну участь у банку, якщо особа набула або збільшила опосередковану істотну участь у банку.

{Абзац пункту 9 частини першої статті 73 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

Штраф за порушення порядку набуття або збільшення істотної участі у банку накладається на особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку, або на будь-яку з осіб у структурі власності банку, через яку така особа набула або збільшила істотну участь у банку.

{Абзац пункту 9 частини першої статті 73 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

{Пункт частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у банку права голосу (тимчасова заборона права голосу);

{Пункт частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади;

{Пункт частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

11-1) позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій;

{Частину першу статті 73 доповнено пунктом 11-1 згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного;

{Пункт частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

{Пункт частини першої статті 73 в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

{Частина перша статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1702-VII від 14.10.2014}

{Частину другу статті 73 виключено на підставі Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

Тимчасова заборона права голосу застосовується шляхом заборони використання права голосу:

щодо власника прямої істотної участі у банку - належних власнику істотної участі акцій (паїв) банку, а за порушення порядку набуття або збільшення істотної участі у банку - придбаних власником істотної участі акцій (паїв) банку;

щодо власника опосередкованої істотної участі у банку - акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого особа набула або збільшила істотну участь у банку.

{До Закону включено частину другу згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015}

Тимчасова заборона права голосу може бути застосована додатково до інших заходів впливу, передбачених частиною першою цієї статті.

{Закон доповнено новою частиною згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015}

У разі застосування тимчасової заборони права голосу Національний банк України призначає довірену особу, якій передається право голосу щодо відповідних акцій (паїв) і право будь-яким чином брати участь в управлінні банком.

{Частина статті 73 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012; в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

Національний банк України не має права призначати довіреною особою особу, яка є власником істотної участі в цьому банку.

{Частина статті 73 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011}

Довірена особа зобов'язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком. Довірена особа зобов'язана протягом усього часу, упродовж якого вона зберігає свій статус, відповідати вимогам, установленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України щодо бездоганної ділової репутації.

{Частина статті 73 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011}

Особу, яку на підставі розпорядження Національного банку України було відсторонено від посади або якій тимчасово заборонено користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв), може бути поновлено на посаді або відновлено у використанні права голосу придбаних акцій (паїв) лише на підставі рішення Національного банку України.

{Частина сьома статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015}

{Частину статті 73 виключено на підставі Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

Національний банк України в разі порушення банківською групою, відповідальною особою банківської групи, іншими учасниками банківської групи вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників банку, наявності структури банківської групи, що унеможливлює здійснення нагляду на консолідованій основі, має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню, передбачені частиною першою цієї статті та/або будь-які зазначені нижче:

1) установлення для банківської групи підвищених економічних нормативів, лімітів та обмежень щодо здійснення окремих видів операцій;

2) заборона проведення операцій між банком та іншими учасниками банківської групи;

3) вимога до банку щодо відчуження часток участі в статутному капіталі дочірніх компаній, асоційованих компаній, які є членами банківської групи, розірвання угод, на підставі яких, за відсутності формального володіння, здійснюється вирішальний вплив на управління та/або діяльність цих осіб.

{Статтю 73 доповнено частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011}

Національний банк України в разі порушення небанківськими фінансовими установами, що входять до складу банківської групи, вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України має право звернутися до державних органів, що здійснюють нагляд за такими особами, щодо вжиття до цих осіб адекватних заходів впливу.

{Статтю 73 доповнено частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011}

Стаття 74. Порядок застосування заходів впливу

Порядок застосування заходів впливу, встановлених статтею 73 цього Закону, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, встановлюється законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Заходи впливу до банків, філій іноземних банків, фізичних осіб, встановлені статтею 73 цього Закону, можуть бути застосовані Національним банком України протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Заходи впливу до банків, філій іноземних банків за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення можуть бути застосовані Національним банком України протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання такого рішення воно передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

{Стаття 74 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

Розділ V
ПРОБЛЕМНИЙ ТА НЕПЛАТОСПРОМОЖНИЙ БАНК. ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ

Глава 15
КРИТЕРІЇ ВІДНЕСЕННЯ БАНКУ ДО ПРОБЛЕМНИХ ТА НЕПЛАТОСПРОМОЖНИХ

Стаття 75. Віднесення банку до категорії проблемних

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв:

1) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків:

щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п'ять і більше разів та/або

значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів;

{Пункт 1 частини першої статті 75 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк;

{Пункт 2 частини першої статті 75 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 78-VIII від 28.12.2014}

3) системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються:

за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів;

щодекади - два і більше разів;

{Пункт 4 частини першої статті 75 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

4-1) обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України;

{Частину першу статті 75 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

5) банк не має ефективних та адекватних систем внутрішнього контролю та/або управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;

{Пункт 5 частини першої статті 75 в редакції Закону № 218-VIII від 02.03.2015}

6) систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов’язаними з банком особами.

{Пункт 6 частини першої статті 75 в редакції Закону № 218-VIII від 02.03.2015}

Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

{Частина четверта статті 75 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

Ця норма не поширюється на операції щодо виконання зобов’язань у міжнародних та внутрішньодержавних платіжних системах і системах розрахунків та на операції з цінними паперами, що здійснюються згідно із законодавством.

{Частина статті 75 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Проблемний банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.

Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Стаття 76. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:

1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;

2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;

3) невиконання банком протягом п’яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами та/або встановлення фактів невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством строк, після віднесення банку до категорії проблемних;

{Пункт 3 частини першої статті 76 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

{Пункт 4 частини першої статті 76 виключено на підставі Закону № 629-VIII від 16.07.2015}

5) виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов’язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов’язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов’язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;

{Частину першу статті 76 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015}

6) невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку.

{Частину першу статті 76 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015}

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.

{Частина третя статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

Банківський нагляд за перехідним банком, створеним відповідно до частини вісімнадцятої статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", здійснюється Національним банком України у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

{Статтю 76 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014}

Національний банк України поновлює банківський нагляд за банком у день отримання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення повноважень куратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з приведенням діяльності банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності.

{Частина п'ята статті 76 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014}

{Зміни до статті 76 див. в Законі № 4652-VI від 13.04.2012}

Глава 16
ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ

Стаття 77. Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку

Банк може бути ліквідований:

1) за рішенням власників банку;

2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:

1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3) встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

{Частину другу статті 77 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 1702-VII від 14.10.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 78-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015}

Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.

Порядок відкликання банківської ліцензії у банку, що ліквідується за ініціативою власників, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.

Стаття 78. Ліквідація банку з ініціативи власників

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо Національний банк України після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.

Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи, передбачені цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

{Розділ V із змінами, внесеними згідно із Законами № 2740-III від 20.09.2001, № 1828-IV від 22.06.2004, № 3127-IV від 29.11.2005, № 3201-IV від 15.12.2005, № 3273-IV від 22.12.2005, № 639-VI від 31.10.2008, № 1617-VI від 24.07.2009, № 2856-VI від 23.12.2010, № 3011-VI від 04.02.2011, № 3024-VI від 15.02.2011, № 3385-VI від 19.05.2011, № 4841-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

Розділ VI
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Стаття 79. Оскарження рішень Національного банку України

Банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб.

{Частину другу статті 79 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

{Частину третю статті 79 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

{Частину четверту статті 79 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

{Частину п'яту статті 79 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

{Частину шосту статті 79 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

{Розділ VI із змінами, внесеними згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009; в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012}

Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Національний банк України має право встановлювати перехідні строки виконання передбачених цим Законом норм, які не повинні перевищувати загальних строків, передбачених цим Законом, якщо це дозволить банкам досягнути відповідності з вимогами цього Закону.

Банки, створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом двох років привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону.

Протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом Національний банк України зобов'язаний переоформити ліцензії банкам відповідно до класифікації операцій, передбачених цим Законом.

До процедури створення банку, надання ліцензії на здійснення банківських операцій, що почалися і не завершилися до дня набрання чинності цим Законом, застосовуються положення цього Закону.

Процедура ліквідації банку, розпочата до дня набрання чинності цим Законом, завершується згідно з порядком, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими відповідно до цього Закону.

2. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України та Національному банку України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 25, ст. 281; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 20, ст. 276, № 47, ст. 644, № 48, ст. 656; 1993 р., № 10, ст. 76, № 11, ст. 83, № 19, ст. 209, № 24, ст. 272, № 26, ст. 277, № 29, ст. 307, ст. 308; 1994 р., № 12, ст. 60, № 27, ст. 222; 1995 р., № 14, ст. 90, ст. 93, № 21, ст. 154; 1996 р., № 3, ст. 11, № 7, ст. 28; 1997 р., № 3, ст. 7, № 4, ст. 24, № 8, ст. 63; 1998 р., № 10, ст. 36, № 14, ст. 61, № 26, ст. 149; 1999 р., № 37, ст. 334; 2000 р., № 35, ст. 282);

пункт 11 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 50, ст. 436);

статтю 62 Закону України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238; 2000 р., № 42, ст. 351);

Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 25, ст. 282; Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 52, ст. 467).

5. На період дії Закону України "Про фінансову реструктуризацію" стаття 62 цього Закону застосовується з урахуванням того, що банки, які беруть участь у процедурі фінансової реструктуризації, мають право надавати інформацію, що містить банківську таємницю стосовно боржника, його поручителя (майнового поручителя), пов’язаних осіб боржника, без їхньої згоди іншим учасникам процедури фінансової реструктуризації, а також органам, що забезпечують проведення процедури фінансової реструктуризації (спостережній раді, секретаріату, арбітражному комітету (арбітру) відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію".

{Розділ VII доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 1414-VIII від 14.06.2016}

6. На період дії планів реструктуризації, затверджених відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію", Національний банк України не застосовує заходів впливу за порушення таких економічних нормативів: норматив короткострокової ліквідності, норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, нормативи інвестування, а також за порушення лімітів валютної позиції, якщо таке порушення сталося внаслідок участі банку у процедурі фінансової реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію".

{Розділ VII доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1414-VIII від 14.06.2016}

7. На період дії Закону України "Про фінансову реструктуризацію" Національний банк України за порушення банками положень цього Закону застосовує до них санкції, передбачені статтею 30 Закону України "Про фінансову реструктуризацію", у визначеному ним порядку.

{Розділ VII доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 1414-VIII від 14.06.2016}

8. У разі здійснення банком реструктуризації зобов’язань боржника відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" банк може встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні, нижчому за собівартість банківських послуг у цьому банку.

{Розділ VII доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 1414-VIII від 14.06.2016}

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
7 грудня 2000 року
№ 2121-III



Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору