Про приватизацію державного майна
Верховна Рада України; Закон від 04.03.19922163-XII
Документ 2163-12, чинний, поточна редакція — Редакція від 19.04.2014, підстава 1170-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »  

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про приватизацію державного майна

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 24, ст. 348)

{Вводиться в дію Постановою ВР № 2164-XII від 04.03.92, ВВР, 1992, № 24, ст. 349}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2544-XII від 07.07.92, ВВР, 1992, № 38, ст. 562
№ 2623-XII від 18.09.92, ВВР, 1992, № 42, ст. 603
Декретами
№ 9-92 від 15.12.92, ВВР, 1993, № 7, ст. 53
№ 15-93 від 19.02.93, ВВР, 1993, № 17, ст. 184
Законами
№ 3875-XII від 26.01.94, ВВР, 1994, № 18, ст.103
№ 3982-XII від 22.02.94, ВВР, 1994, № 24, ст.183
№ 64/95-ВР від 15.02.95, ВВР, 1995, № 10, ст.64}

{В редакції Закону № 89/97-ВР від 19.02.97, ВВР, 1997, № 17, ст. 122}

{Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 9-рп від 01.07.98}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 177-XIV від 14.10.98, ВВР, 1998, № 49, ст. 301
№ 358-XIV від 24.12.98, ВВР, 1999, № 7, ст. 52
№ 1200-XIV від 03.11.99, ВВР, 1999, № 51, ст. 453
№ 1695-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, № 31, ст. 247 -
набирає чинності з дня введення в дію Закону України про
особливості приватизації майна підприємств паливно-енергетичного
комплексу
№ 1723-III від 18.05.2000, ВВР, 2000, № 33-34, ст. 272
№ 1724-III від 18.05.2000, ВВР, 2000, № 33-34, ст. 273
№ 1869-III від 13.07.2000, ВВР, 2000, № 41, ст. 341 -
дію Закону зупинено до прийняття нової Державної програми
приватизації згідно із Законом № 2729-IV від 05.07.2005,
ВВР, 2005, № 34, ст. 433
№ 2171-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 9, ст. 38
№ 2182-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 9, ст. 39
№ 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст. 92
№ 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст. 86
№ 597-IV від 06.03.2003, ВВР, 2003, № 24, ст. 160
№ 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст. 209 -
набуває чинності 01.08.2003 року
№ 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст. 247
№ 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 6, ст. 38
№ 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст. 250
№ 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, № 13, ст. 181
№ 1413-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, № 19, ст. 253
№ 1414-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, № 19, ст. 254
№ 1863-IV від 24.06.2004, ВВР, 2004, № 45, ст. 501
№ 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст. 162
№ 2453-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, № 16, ст. 258
№ 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст. 267
№ 2629-IV від 02.06.2005, ВВР, 2005, № 25, ст. 342
№ 2729-IV від 05.07.2005, ВВР, 2005, № 34, ст. 433
№ 2801-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 48, ст. 480
№ 2803-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 48, ст. 482
№ 3050-IV від 03.11.2005, ВВР, 2006, № 4, ст. 59
№ 3201-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 13, ст. 110
№ 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст. 96 -
зміни діють у 2006 році
№ 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст. 184
№ 483-V від 15.12.2006, ВВР, 2007, № 9, ст. 77
№ 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст. 66
№ 580-V від 11.01.2007, ВВР, 2007, № 13, ст. 132
№ 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст. 440
№ 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст. 78 -
зміни діють по 31 грудня 2008 року}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст. 253
№ 835-VI від 26.12.2008, ВВР, 2009, № 20, № 21-22, ст. 269
№ 1180-VI від 19.03.2009, ВВР, 2009, № 32-33, ст. 485
№ 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст. 511
№ 1361-VI від 20.05.2009, ВВР, 2009, № 39, ст. 553
№ 2154-VI від 27.04.2010, ВВР, 2010, № 22-23, № 24-25, ст.263}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 22-рп/2010 від 30.11.2010}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст. 160
№ 2774-VI від 03.12.2010, ВВР, 2011, № 22, ст. 151
№ 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, N    7, ст. 53
№ 4336-VI від 13.01.2012, ВВР, 2012, № 43, ст. 551
№ 4442-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, № 49, ст. 553
№ 4709-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 7, ст.65
№ 5081-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 30, ст.340
№ 5083-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 33, ст.435
№ 5404-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.550
№ 406-VII від 04.07.2013
№ 1170-VII від 27.03.2014}

{У тексті Закону слова "початкова ціна" у всіх відмінках замінено словами "початкова вартість" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2801-IV від 06.09.2005}

{У тексті Закону слова "єдиний (цілісний) майновий комплекс", "цілісний майновий комплекс" у всіх відмінках і числах замінено словами "єдиний майновий комплекс" у відповідному відмінку і числі, а слова "статутного фонду" - словами "статутного капіталу" згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

{У тексті Закону слова "відкрите акціонерне товариство" у всіх відмінках і числах замінено словами "акціонерне товариство" у відповідному відмінку і числі, а слова "підприємства із змішаною формою власності" у всіх відмінках замінено словами "підприємства, засновані на базі об’єднання майна різних форм власності" у відповідному відмінку згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012}

Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття та мета приватизації

Приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об’єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

{Стаття 1 в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

Стаття 2. Пріоритети та принципи приватизації

1. Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки України.

2. Приватизація здійснюється на основі таких принципів:

законності;

державного регулювання та контролю;

надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного майна;

надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються;

забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації;

продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти;

{Абзац сьомий частини другої статті 2 в редакції Закону № 1724-III від 18.05.2000}

пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх підприємств;

створення сприятливих умов для залучення інвестицій;

{Абзац десятий частини другої статті 2 виключено на підставі Закону № 1724-III від 18.05.2000}

додержання антимонопольного законодавства;

повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації;

врахування особливостей приватизації об'єктів агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності та об'єктів науково-технічної сфери;

{Абзац частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1869-III від 13.07.2000 - дію змін зупинено до прийняття нової Державної програми приватизації згідно із Законом № 2729-IV від 05.07.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 580-V від 11.01.2007}

забезпечення конкурентності продажу, якщо інше не визначено цим Законом.

{Абзац чотирнадцятий частини другої статті 2 в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

{Абзац п'ятнадцятий частини другої статті 2 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

{Абзац шістнадцятий частини другої статті 2 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

Стаття 3. Законодавство України про приватизацію

1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Особливості приватизації об’єктів портової інфраструктури визначаються Законом України "Про морські порти України";

{Частину першу статті 3 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4709-VI від 17.05.2012}

2. Дія цього Закону не поширюється на:

приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються, крім закладів охорони здоров’я, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

{Абзац другий частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-IV від 03.03.2005; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4442-VI від 23.02.2012}

{Абзац третій частини другої статті 3 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

внесення майна залізничного транспорту загального користування до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, що утворюється відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

{Частину другу статті 3 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 4442-VI від 23.02.2012}

{Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3235-IV від 20.12.2005, № 489-V від 19.12.2006, № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008}

3. Приватизація акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням положень установчих документів таких товариств (організацій).

{Частина третя статті 3 в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

4. Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Стаття 4. Державна програма приватизації

1. Державна програма приватизації (далі - Програма) розробляється Фондом державного майна України, затверджується законом України строком на три роки і діє до завершення її виконання.

{Частина перша статті 4 в редакції Законів № 1723-III від 18.05.2000, № 4336-VI від 13.01.2012}

{Частину другу статті 4 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

3. У Програмі визначаються:

мета;

шляхи, способи досягнення та заходи з реалізації мети;

завдання щодо забезпечення виконання Програми;

очікувані результати виконання Програми.

{Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1724-III від 18.05.2000; в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

4. Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації.

Стаття 5. Об'єкти приватизації

1. До об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:

підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (далі - єдиний майновий комплекс підприємства);

об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані;

окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких це майно розташовано;

акції (частки, паї), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності;

об’єкти соціально-культурного призначення, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації.

{Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами  № 3235-IV від 20.12.2005, № 489-V від 19.12.2006№ 997-V від 27.04.2007, № 997-V від 27.04.2007, № 309-VI від 03.06.2008; в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

2. Приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.

Загальнодержавне значення мають:

а) об’єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об’єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України:

майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільної оборони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, правоохоронних та органів доходів і зборів, що безпосередньо забезпечує виконання цими органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров’я системи екстреної медичної допомоги;

{ Абзац другий пункту "а" частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5081-VI від 05.07.2012, № 406-VII від 04.07.2013 }

надра, корисні копалини загальнодержавного значення, території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, водні ресурси, лісові ресурси, інші природні ресурси, які є об’єктами права власності Українського народу;

системи створення та збереження золотовалютних резервів;

емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;

радіотелевізійні передавальні центри, а також об’єкти, що забезпечують зв’язком органи законодавчої та виконавчої влади;

державні радіоканали та телевізійні канали;

засоби урядового, фельд’єгерського та спеціального зв’язку;

державні реєстри, інші інформаційні системи, що створені та утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

б) об’єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей:

Національний архівний фонд, архіви (архівні установи), документи з них, архівні підрозділи, архівні відділи та бібліотеки, об’єкти культури, мистецтва, у тому числі виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, що занесені чи підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання, а також об’єкти архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки загальнонаціонального значення;

пам’ятки, включені до переліку пам’яток, що не підлягають приватизації;

пам’ятки археології;

пам’ятки державної частини Музейного фонду України (музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання);

документи Державного бібліотечного фонду України;

вихідні матеріали та фільмокопії, що зберігаються у фільмофонді;

заклади культури, що забезпечують державні соціальні нормативи у сфері обслуговування населення закладами культури;

об’єкти культури, що належать до майнових комплексів установ Національної академії наук України;

майно підприємств, установ та організацій Національної академії наук України, галузевих академій наук, що використовується для виконання фундаментальних і прикладних досліджень, акції (частки, паї) господарських товариств, утворених на основі майнових комплексів Національної академії наук України, галузевих академій наук;

об’єкти освіти, крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;

{Абзац одинадцятий пункту "б" частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4442-VI від 23.02.2012}

в) об’єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або розповсюдження небезпечних речовин:

ядерні матеріали, ядерні установки і об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення;

полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;

г) об’єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому:

запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження, підприємства, установи і організації та інші об’єкти, що входять до системи державного резерву;

майно Державної кримінально-виконавчої служби України;

майно підприємств, установ і організацій національної гідрометеорологічної служби;

матеріали Державного інформаційного геологічного фонду України;

матеріали та дані Державного картографо-геодезичного фонду України, топографо-геодезичні і картографічні матеріали, створені за кошти державного бюджету;

державні еталони, інші об’єкти, що забезпечують функціонування Державної метрологічної служби;

автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам (до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств);

магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об’єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт;

{Абзац дев'ятий пункту "г" частини другої статті 5 в редакції Закону № 4442-VI від 23.02.2012}

метрополітен, міський електротранспорт;

майно, що забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;

атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт;

магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;

майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення), транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха;

об’єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов’язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об’єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;

{Абзац шістнадцятий пункту "г" частини другої статті 5 в редакції Закону № 4709-VI від 17.05.2012}

аеродроми та аеродромні об’єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв’язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів);

водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;

місця поховання;

захисні споруди цивільного захисту.

{Пункт "г" частини другої статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

{Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 177-XIV від 14.10.98, № 358-XIV від 24.12.98, № 1200-XIV від 03.11.99, № 1869-III від 13.07.2000, № 2171-III від 21.12.2000, № 662-IV від 03.04.2003, № 1413-IV від 03.02.2004, № 2729-IV від 05.07.2005, № 580-V від 11.01.2007, № 1180-VI від 19.03.2009, № 1254-VI від 14.04.2009; в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

3. З метою технічного переозброєння та відновлення виробництва, поліпшення фінансово-економічного стану підприємств Збройних Сил України майно таких підприємств, яке є єдиним майновим комплексом, може корпоратизуватись. Приватизація таких підприємств здійснюється із збереженням у державній власності 51 відсотка акцій. Окремими законами України визначається порядок корпоратизації та приватизації зазначених підприємств.

4. Перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, та акціонерних товариств, державні пакети акцій яких не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Не підлягають приватизації державні підприємства та корпоративні права держави в акціонерних товариствах, які:

а) забезпечують національну безпеку України або приватизація яких створює істотні ризики для безпеки держави:

підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України;

підприємства атомної енергетики та підприємства, що працюють у сфері поводження з радіоактивними відходами;

спеціальні об’єкти зв’язку;

підприємства пробірного контролю;

підприємства з виготовлення цінних паперів;

підприємства, що забезпечують безпеку руху в повітряному просторі та навігації водними шляхами України;

підприємства, що здійснюють топографо-геодезичні та картографічні роботи загальнодержавного призначення, зберігають матеріали Державного картографо-геодезичного фонду України та Державного інформаційного геологічного фонду;

б) забезпечують задоволення соціальних потреб суспільства, які не можуть бути повністю задоволені підприємствами, що перебувають у приватній власності:

підприємства з виготовлення та ремонту засобів реабілітації для інвалідів;

національні заклади культури;

в) є високотехнологічними експортоорієнтованими підприємствами, що формують конкурентні переваги України на міжнародному ринку та створюють мультиплікативний ефект для розвитку суміжних галузей, - підприємства, які здійснюють виробництво об’єктів космічної діяльності;

г) є інфраструктурними підприємствами-монополістами, збереження яких у державній власності необхідне для забезпечення рівного доступу до споживачів послуг на загальнодержавному ринку:

національний оператор поштового зв’язку;

міжнародні аеропорти.

Не підлягають приватизації інші державні підприємства, за якими на праві господарського відання закріплено майно, визначене у частині другій цієї статті, та акціонерні товариства, до статутного капіталу яких передано майно, визначене у частині другій цієї статті, якщо ці підприємства не зможуть продовжувати господарську діяльність у разі передачі відповідного майна іншим суб’єктам господарювання державного сектору економіки.

Об’єкти державної власності, вказані у частині другій цієї статті, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України.

{Статтю 5 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1695-III від 20.04.2000; в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

5. Рішення про приватизацію та затвердження умов продажу об’єктів групи Г та паливно-енергетичного комплексу приймає Кабінет Міністрів України в установленому ним порядку.

{Частина п'ята статті 5 в редакції Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

6. Кабінет Міністрів України затверджує перелік об’єктів державної власності, рішення про приватизацію яких приймаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До цього переліку включаються:

підприємства, частка державного замовлення у продукції яких за останні три роки становить у середньому не менш як 70 відсотків обсягу виробництва;

підприємства, що є конкурентоспроможними на світовому ринку високотехнологічної продукції (більше 50 відсотків обсягу виробництва цієї продукції за останні три роки становить продукція, що експортується);

підприємства, що є виробниками продукції згідно з міждержавними угодами;

науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, що виконують розробки для державних потреб (державне замовлення за останні три роки становить не менш як 50 відсотків розробок);

державні радіо- і телекомпанії;

спеціалізовані видавництва, що випускають дитячу літературу, підручники та навчальні посібники, наукову літературу;

майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;

майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;

майнові комплекси підприємств геодезії, картографії та кадастру;

науково-дослідні та проектні інститути землеустрою;

майнові комплекси підприємств стандартизації, метрології і сертифікації, інші підприємства, що здійснюють сертифікацію продукції та перевірку її безпечності та відповідності встановленим вимогам;

майнові комплекси хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують зберігання продукції державного резерву та державного інтервенційного фонду;

майнові комплекси підприємств соляної промисловості;

майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт.

Уповноважені органи управління систематично переглядають перелік об’єктів державної власності, визначених у цій частині, та щороку подають у разі потреби до центрального органу виконавчої влади з питань економіки пропозиції з обґрунтуванням щодо кожного об’єкта для прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про внесення змін до переліку.

{Статтю 5 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012}

7. Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

8. Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим. За наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням в оренду на строк не менш як 10 років.

Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державного майна підприємств, то в разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох з них займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

Стаття 5-1. Класифікація об’єктів приватизації

1. З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об’єкти приватизації класифікуються за такими групами:

група А - єдині майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб’єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу господарського товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані; окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.

Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно державних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном; майно державних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств;

група В - єдині майнові комплекси державних підприємств (у тому числі ті, що передані в оренду), їх структурних підрозділів, на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартість майна яких достатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані; акції акціонерного товариства, утвореного в процесі приватизації та корпоратизації (крім об’єктів групи Г); єдині майнові комплекси підприємств і організацій сільського, рибного господарства та агропромислового комплексу незалежно від вартості майна та середньооблікової чисельності працюючих, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані;

група Г - єдині майнові комплекси державних підприємств та акції акціонерних товариств, які на момент прийняття рішення про приватизацію (продаж) мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), підприємств оборонно-промислового комплексу, а також об’єкти, визначені уповноваженими органами управління як такі, що потребують застосування індивідуального підходу до приватизації (такі, що мають унікальні виробництва, використовують рідкісні ресурси (нематеріальні активи, ноу-хау, включаючи науково-дослідні та проектно-конструкторські організації та установи, які відповідають таким вимогам).

Підприємством, що має ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), вважається підприємство, яке має частку на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), що перевищує 35 відсотків, або разом з одним або двома іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 50 відсотків, або не більш ніж з чотирма іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 70 відсотків;

група Д - об’єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об’єкти, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані;

група Е - акції (частки, паї), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами;

група Ж - об’єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації.

До об’єктів соціально-культурного призначення належать об’єкти освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об’єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об’єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств, перебувають на балансі підприємств, якщо такі об’єкти не включено до складу майна, що передається у комунальну власність.

2. Об’єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об’єктами малої приватизації.

{Закон доповнено статтею 5-1 згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012}

Стаття 6. Суб'єкти приватизації

Суб'єктами приватизації є:

державні органи приватизації;

покупці (їх представники);

посередники.

Стаття 7. Державні органи приватизації

1. Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

2. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

{Абзац другий частини другої статті 7 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

{Абзац третій частини другої статті 7 виключено на підставі Закону № 1361-VI від 20.05.2009}

3. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:

змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації;

виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством;

продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств;

створюють комісії з приватизації;

затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;

розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на затвердження Верховній Раді України;

укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу;

укладають договори на проведення незалежної оцінки майна в процесі його приватизації;

{Абзац десятий частини третьої статті 7 в редакції Закону № 2801-IV від 06.09.2005}

укладають договори про проведення оцінки об’єктів приватизації та земельних ділянок державної власності, на яких такі об’єкти розташовані;

{Частину третю статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012}

укладають договори про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок з метою внесення таких земельних ділянок до статутного капіталу господарських товариств;

{Частину третю статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012}

укладають договори про розроблення документації із землеустрою;

{Частину третю статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012}

укладають у випадках, передбачених законодавством, угоди щодо проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації;

{Частину третю статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 1863-IV від 24.06.2004}

{Абзац частини третьої статті 7 виключено на підставі Закону № 3370-IV від 19.01.2006}

вносять земельні ділянки державної власності до статутного капіталу господарських товариств відповідно до законодавства;

{Частину третю статті 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4336-VI від 13.01.2012}

виступають з боку держави засновником підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності;

беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;

здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном;

контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна;

здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

{Частину третю статті 7 доповнено абзацом згідно із Законами № 3235-IV від 20.12.2005, № 489-V від 19.12.2006, № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008}

Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими законами України з питань приватизації.

4. Державні органи приватизації оприлюднюють та надають інформацію за запитами відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

{Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1170-VII від 27.03.2014}

5. Посадові особи державних органів приватизації несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за неправомірні дії щодо майна, яке приватизується, у порядку, встановленому законодавством.

6. Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України та установчими документами цих підприємств.

7. Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є підзвітними та підконтрольними Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

{Частину статті 7 виключено на підставі Закону № 4336-VI від 13.01.2012}

{Частину статті 7 виключено на підставі Закону № 1724-III від 18.05.2000}

10. Діяльність та рішення органів з питань приватизації, акціонування, конкурсів, створення яких не передбачено цим Законом, не поширюються на державні органи приватизації та не беруться ними до виконання.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4
наступна сторінка »