Про організацію оборонного планування
Закон України від 18.11.20042198-IV
Документ 2198-IV, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 08.07.2018, підстава - 2469-VIII

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
{ Закон втратив чинність на підставі Закону
N 2469-VIII ( 2469-19 ) від 21.06.2018 }
Про організацію оборонного планування
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 4, ст.97 )

Цей Закон визначає завдання, принципи, зміст і порядок
планування в галузі оборони та координації дій органів державної
влади в цій сфері.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
Стратегія національної безпеки України - узгоджена за метою,
завданнями, умовами і засобами довгострокова комплексна програма
практичних дій щодо забезпечення захищеності життєво важливих
інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх
загроз. Стратегія національної безпеки України є основою для
комплексного планування діяльності органів державної влади у сфері
оборони і національної безпеки;
Стратегія воєнної безпеки - складова частина Стратегії
національної безпеки України, яка визначає напрями запобігання та
нейтралізації реальних і потенційних загроз національній безпеці
України у воєнній сфері;
стратегічне планування - функція державного управління, що
визначає мету, завдання, пріоритети та комплекс заходів стосовно
реалізації державної політики у сфері оборони та військового
будівництва;
Стратегічний оборонний бюлетень - концептуальний
довгостроковий програмний документ з реформування та розвитку
Збройних Сил України та інших складових Воєнної організації
держави;
оборонне планування - складова частина системи стратегічного
планування та управління державними ресурсами у сфері оборони, що
здійснюється у встановлені законом строки з метою забезпечення
необхідного рівня обороноздатності держави шляхом обґрунтування
перспектив розвитку Збройних Сил України та інших військових
формувань з урахуванням характеру реальних і потенційних загроз у
воєнній сфері та економічних можливостей держави, із зазначенням
конкретних заходів, виконавців та термінів їх реалізації;
директива з оборонного планування - документ, який визначає
основні показники оборонного планування;
державні програми розвитку Збройних Сил України та інших
військових формувань - програми, що розробляються центральними
органами виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими
формуваннями, з метою визначення перспективних цілей, завдань та
практичних заходів організаційно-технічного і
соціально-економічного характеру щодо розвитку відповідних
військових формувань, з урахуванням визначених строків планування
та основних орієнтовних показників забезпечення матеріальними,
фінансовими і людськими ресурсами (далі - державні ресурси) у
сфері оборони. Державні програми можуть включати декілька цільових
програм;
основні показники оборонного планування - вихідні дані для
оборонного планування, які включають завдання мирного та воєнного
часу для військових формувань на плановий період, пріоритетні цілі
їх розвитку, перелік основних оборонних програм, аналіз стану та
оцінку тенденцій розвитку військових формувань, основні
(орієнтовні) показники забезпечення потреб оборони матеріальними,
фінансовими і людськими ресурсами, мету, завдання, строки, порядок
розроблення, узгодження та затвердження документів планування,
інші необхідні дані;
оборонний бюджет - видатки, передбачені в Державному бюджеті
України на оборону держави.
Стаття 2. Суб'єкти та об'єкти оборонного планування
Суб'єктами оборонного планування в межах повноважень, наданих
Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, є:
Верховна Рада України;
Президент України;
Кабінет Міністрів України;
Рада національної безпеки і оборони України;
центральні органи виконавчої влади, які здійснюють
керівництво Збройними Силами України та іншими військовими
формуваннями;
Генеральний штаб Збройних Сил України;
місцеві державні адміністрації та органи місцевого
самоврядування;
урядові комісії, міжгалузеві та відомчі робочі групи.
Об'єктами оборонного планування є: Збройні Сили України, інші
військові формування, а також органи виконавчої влади,
підприємства, установи та організації, діяльність яких може
впливати на обороноздатність держави.
Стаття 3. Основні принципи оборонного планування
Оборонне планування здійснюється з метою забезпечення
відповідності перспективних і поточних планів, державних програм,
дій органів державної влади у сфері національної безпеки та
оборони засадам державної політики і оборони України на основі:
застосування програмно-цільового методу для забезпечення
оптимального та ефективного використання державних ресурсів;
системності і паралельності процесу оборонного планування із
збереженням колегіальності у прийнятті рішень;
самостійності і відповідальності суб'єктів оборонного
планування за визначення основних показників оборонного
планування;
безперервності управління процесом оборонного планування;
своєчасності та адекватності заходів захисту національних
інтересів України від зовнішніх і внутрішніх загроз у воєнній
сфері;
гарантування державою організаційно-технічного,
науково-методичного, інформаційного, матеріального та фінансового
забезпечення реалізації планів і державних програм у сфері оборони
та забезпечення їх ефективного використання;
установлення демократичного цивільного контролю над Збройними
Силами України та іншими військовими формуваннями.
Стаття 4. Основні завдання та види оборонного планування
Основними завданнями оборонного планування є:
систематичне проведення, виходячи з засад державної політики
у сфері оборони, оцінки реальних і потенційних загроз у воєнній
сфері, визначення взаємозв'язку між цілями і завданнями діяльності
Збройних Сил України та інших військових формувань;
перегляд перспективних і поточних планів розвитку Збройних
Сил України та інших військових формувань, які базуються на
програмно-цільовому методі планування;
створення і підтримання на належному рівні державних ресурсів
у сфері оборони, а також ефективне управління ними для
забезпечення розвитку Збройних Сил України та інших військових
формувань;
упровадження механізмів ринкової економіки у сфері оборонного
планування для залучення інвестицій в оборонну промисловість.
Оборонне планування поділяється на довгострокове,
середньострокове і короткострокове.
Основоположними документами оборонного планування є:
законодавчі акти з питань національної безпеки та оборони, а
також концептуальні документи з питань соціально-економічного
розвитку;
Стратегія національної безпеки України та Стратегія воєнної
безпеки;
Воєнна доктрина України ( 648/2004 );
Державна програма розвитку Воєнної організації держави;
Завдання Збройним Силам України та іншим військовим
формуванням;
Стратегічний оборонний бюлетень;
Державна програма розвитку озброєння та військової техніки;
Державна програма реформування та розвитку
оборонно-промислового комплексу ( 423-2004-п ).
Стаття 5. Довгострокове оборонне планування
Довгострокове оборонне планування здійснюється з метою
визначення (уточнення) засад державної політики у сфері оборони та
створення нормативно-правової бази для середньострокового і
короткострокового оборонного планування.
Довгострокові плани (державні програми) у сфері оборони
складаються строком на 12 років.
Під час здійснення довгострокового оборонного планування:
Рада національної безпеки і оборони України в межах своєї
компетенції, на основі Стратегії національної безпеки України
вносить Президенту України пропозиції щодо Стратегії воєнної
безпеки, уточнення, в разі потреби, положень Воєнної доктрини
України ( 648/2004 ), завдань Збройних Сил України та інших
військових формувань, проекти концепцій і програм їх розвитку та
інших документів з питань національної безпеки і оборони;
з питань, що належать до повноважень Верховної Ради України,
розробляються відповідні законопроекти;
Президент України, звертаючись до Верховної Ради України з
посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України, визначає,
серед іншого, Стратегію національної безпеки України та подає, за
необхідності, пропозиції про зміни до чинних законів з питань
національної безпеки і оборони;
Кабінет Міністрів України, розробляючи макроекономічні
показники розвитку національної економіки, у тому числі
оборонно-промислового комплексу, визначає матеріальні, фінансові і
людські ресурси для гарантованого забезпечення потреб оборони,
прогнозні показники видатків Державного бюджету України на оборону
з урахуванням орієнтовних показників обсягів державного оборонного
замовлення, узагальнює пропозиції щодо порядку стратегічного та
оборонного планування, мобілізаційної підготовки, підготовки
території держави до оборони на випадок воєнної загрози, організує
розробку і попередньо схвалює проекти Концепції і Державної
програми розвитку Воєнної організації держави, проекти концепцій і
державних програм розвитку Збройних Сил України, інших складових
Воєнної організації держави та вносить їх на розгляд Ради
національної безпеки і оборони України;
центральні органи виконавчої влади, які здійснюють
керівництво Збройними Силами України, іншими військовими
формуваннями, розробляють проекти державних програм розвитку цих
формувань та подають їх на затвердження в порядку, встановленому
законом.
Довгострокове оборонне планування є основою для
середньострокового і короткострокового планування.
Стаття 6. Середньострокове оборонне планування
Середньострокове оборонне планування здійснюється з метою
визначення комплексу заходів організаційно-технічного і
соціально-економічного характеру, що забезпечують підтримання
необхідного рівня обороноздатності держави на плановий період.
Середньострокові плани (державні програми) у сфері оборони
складаються строком на шість років.
Під час здійснення середньострокового оборонного планування:
Кабінет Міністрів України затверджує основні завдання
центральних органів виконавчої влади у сфері оборони, концепції та
державні цільові програми, прогнозні показники видатків Державного
бюджету України на оборону з урахуванням орієнтовних показників
обсягів державного оборонного замовлення;
центральні органи виконавчої влади, які здійснюють
керівництво Збройними Силами України, іншими військовими
формуваннями, на основі затверджених Президентом України концепцій
розвитку відповідних військових формувань розробляють проекти
державних програм розвитку цих формувань та подають їх на
затвердження в порядку, встановленому законом.
Міністерство оборони України разом з іншими центральними
органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво відповідними
військовими формуваннями, видає директиву або інший нормативний
документ з організації оборонного планування. У разі потреби
зазначеними центральними органами виконавчої влади розробляються і
вносяться на затвердження Кабінету Міністрів України плани-графіки
виконання державних програм розвитку Збройних Сил України та інших
військових формувань, а також забезпечення їх відповідними
ресурсами.
Стаття 7. Короткострокове оборонне планування
Короткострокове оборонне планування передбачає щорічну
розробку планів утримання та розвитку Збройних Сил України та
інших військових формувань на два роки, в яких деталізуються та
конкретизуються і, за необхідності, коригуються у встановленому
порядку державні програми розвитку Збройних Сил України та інших
військових формувань.
Під час здійснення короткострокового оборонного планування:
Рада національної безпеки і оборони України бере участь у
розгляді проекту Закону України про Державний бюджет України по
статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і
оборони України, та вносить Президенту України пропозиції щодо
матеріального, фінансового, кадрового, організаційного та іншого
забезпечення виконання заходів у сфері національної безпеки і
оборони;
Кабінет Міністрів України уточнює на наступні два роки
прогнозні показники видатків Державного бюджету України на оборону
з урахуванням обсягів державного оборонного замовлення, передбачає
у проекті Закону України про Державний бюджет України, який
подається Верховній Раді України, показники видатків на
національну оборону та обсягів державного оборонного замовлення на
наступний бюджетний рік з урахуванням відповідного рішення Ради
національної безпеки і оборони України, здійснює контроль за
виконанням державних програм розвитку Збройних Сил України та
інших військових формувань;
центральні органи виконавчої влади, які здійснюють
керівництво Збройними Силами України, іншими військовими
формуваннями, розробляють плани утримання та розвитку відповідних
військових формувань, бюджетні запити та сукупність документів
державного оборонного замовлення на наступний бюджетний рік, а
також пропозиції до проекту Державного бюджету України та проекту
основних показників державного оборонного замовлення на другий
наступний рік;
короткострокові плани утримання та розвитку військових
формувань затверджуються керівником відповідного центрального
органу виконавчої влади, який здійснює керівництво ними.
Стаття 8. Координація заходів і контроль у сфері оборонного
планування
Координація заходів і контроль у сфері оборонного планування
здійснюються Радою національної безпеки і оборони України.
Контроль за використанням коштів Державного бюджету України,
що виділяються на оборону держави, від імені Верховної Ради
України здійснює Рахункова палата.
Кабінет Міністрів України організовує розробку, виконання і
здійснює контроль за виконанням державних програм розвитку
Збройних Сил України та інших військових формувань.
Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють
керівництво Збройними Силами України, іншими військовими
формуваннями, щороку подають до Кабінету Міністрів України у
встановлені терміни звіт про стан оборонного планування, виконання
оборонного бюджету та державних програм розвитку відповідних
військових формувань.
У рамках оборонного планування для забезпечення формування і
розроблення спільних засад виконання завдань оборонного
планування, здійснення ефективної координації та взаємодії між
центральними і місцевими органами виконавчої влади під час
виконання цих завдань Кабінетом Міністрів України можуть
утворюватися урядові комісії, міжгалузеві та відомчі робочі групи.
Стаття 9. Оборонний огляд
Оборонний огляд - процедура оцінки стану і готовності
Збройних Сил України та інших військових формувань до виконання
завдань у сфері оборони, за результатами якої розробляється
Стратегічний оборонний бюлетень та здійснюються заходи, спрямовані
на зміцнення обороноздатності держави.
Рішення про проведення оборонного огляду приймаються Радою
національної безпеки і оборони України та вводяться в дію указами
Президента України.
Кабінет Міністрів України організовує і контролює проведення
оборонного огляду центральними органами виконавчої влади та іншими
заінтересованими державними органами.
Організація розробки Стратегічного оборонного бюлетеня
покладається на Раду національної безпеки і оборони України, яка
подає Стратегічний оборонний бюлетень на схвалення Президентові
України.
Стаття 10. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
забезпечити розробку і впровадження механізму та методології
бюджетного фінансування стратегічного, у тому числі оборонного,
планування;
у тримісячний строк подати Верховній Раді України пропозиції
щодо приведення у відповідність із цим Законом інших законодавчих
актів України;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів,
що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 18 листопада 2004 року
N 2198-IV



вгору