Про громадянство України
Верховна Рада України; Закон від 18.01.20012235-III
Документ 2235-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 06.12.2012, підстава 5492-17
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про громадянство України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 13, ст.65 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2508-IV ( 2508-15 ) від 05.04.2005, ВВР, 2005, N 20, ст.277
N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 30, ст.408
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442
N 3575-VI ( 3575-17 ) від 05.07.2011, ВВР, 2012, N 12-13, ст.77
N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 48, ст.682
N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012, ВВР, 2013, N 51, ст.716 }

Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок
його набуття та припинення, повноваження органів державної влади,
що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок
оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності
органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому
значенні:
громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і
Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та
обов'язках;
особа - фізична особа;
громадянин України - особа, яка набула громадянство України в
порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами
України;
іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і
є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно
до свого законодавства не вважає своїм громадянином;
законні представники - батьки, усиновителі,
батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі,
опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують
обов'язки опікунів і піклувальників; ( Абзац сьомий статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від
16.06.2005 )
дитина - особа віком до 18 років;
реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття
особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом
у відповідні облікові документи;
проживання на території України на законних підставах -
проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають
у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку
про постійну чи тимчасову прописку на території України, або
зареєстрували на території України свій національний паспорт, або
мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території
України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні;
безперервне проживання на території України - проживання в
Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах
не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не є
порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон
у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за
рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою
місця проживання на території України;
зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово
оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства
України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або
громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з
моменту набуття ним громадянства України подасть документ про
припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств
(підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове
посвідчення громадянина України; ( Абзац дванадцятий статті 1 в
редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
незалежна від особи причина неотримання документа про
припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої
уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли
клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства),
документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений
законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків,
коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства)
чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не
встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави
процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо
така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення
іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру
мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на
момент, коли особа набула громадянство України; ( Абзац
тринадцятий статті 1 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від
16.06.2005 )
законні джерела існування - заробітна плата, прибуток від
підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія,
аліменти, соціальні виплати та допомога, власні фінансові
заощадження або фінансова допомога від членів сім'ї, інших
фізичних та юридичних осіб, що мають законні доходи;
міжнародний договір України - міжнародний договір, згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
декларація про відмову від іноземного громадянства -
документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити
іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього
причини неотримання документа про припинення іноземного
громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств),
засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави
або громадянств (підданств) інших держав; ( Абзац шістнадцятий
статті 1 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
декларація про відмову особи, якій надано статус біженця в
Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства -
документ, у якому іноземець, якому надано статус біженця в Україні
чи притулок в Україні, засвідчує свою відмову від громадянства
(підданства) іншої держави, що відповідно до Закону України
"Про біженців" ( 2557-14 ) вважається країною громадянської
належності; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом
N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
декларація про відсутність іноземного громадянства -
документ, в якому особа повідомляє про відсутність у неї
іноземного громадянства (підданства) або громадянств (підданств)
з обґрунтуванням причин такої відсутності; ( Абзац вісімнадцятий
статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV
( 2663-15 ) від 16.06.2005 )

{ Абзац дев'ятнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону
N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

тимчасове посвідчення громадянина України - документ, який
посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства
України.
Стаття 2. Принципи законодавства України про громадянство
Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких
принципах:
1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що
виключає можливість існування громадянства
адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин
України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав,
то у правових відносинах з Україною він визнається лише
громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України,
то у правових відносинах з Україною він визнається лише
громадянином України;
2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства
України;
4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
5) неможливості автоматичного набуття громадянства України
іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з
громадянином України або набуття громадянства України його
дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства
України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення
громадянства України другим з подружжя;
6) рівності перед законом громадян України незалежно від
підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
7) збереження громадянства України незалежно від місця
проживання громадянина України.
Стаття 3. Належність до громадянства України
Громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення
незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на
території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних,
релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального
походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших
ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про
громадянство України" ( 1636-12 ) (13 листопада 1991 року)
проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після
13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього
СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено
напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом
із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли
повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення
належності до громадянства України; ( Пункт 3 частини першої
статті 3 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
4) особи, які набули громадянство України відповідно до
законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є
громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, -
з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення
відмітки про громадянство України.
Стаття 4. Законодавство про громадянство України
Питання громадянства України регулюються Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, міжнародними договорами
України.
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила,
ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила
міжнародного договору.
Стаття 5. Документи, що підтверджують громадянство України
Документами, що підтверджують громадянство України, є:
1) паспорт громадянина України;

{ Пункт 2 статті 5 виключено на підставі Закону N 5492-VI
( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
4) тимчасове посвідчення громадянина України;

{ Пункт 5 статті 5 виключено на підставі Закону N 5492-VI
( 5492-17 ) від 20.11.2012 }

6) дипломатичний паспорт;
7) службовий паспорт;
8) посвідчення особи моряка;
9) посвідчення члена екіпажу;
10) посвідчення особи на повернення в Україну.
Розділ II
НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
Стаття 6. Підстави набуття громадянства України
Громадянство України набувається:
1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) внаслідок прийняття до громадянства;
4) внаслідок поновлення у громадянстві;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування,
влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в
дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на
виховання в сім'ю патронатного вихователя; ( Пункт 6 статті 6 в
редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом
недієздатною, опіки;
8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи
обох батьків дитини;
9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або
встановлення факту батьківства чи материнства; ( Пункт 9 статті 6
в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними
договорами України.
Стаття 7. Набуття громадянства України за народженням
Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження
були громадянами України, є громадянином України.
Особа, яка народилася на території України від осіб без
громадянства, які на законних підставах проживають на території
України, є громадянином України.
Особа, яка народилася за межами України від осіб без
громадянства, які постійно на законних підставах проживають на
території України, і не набула за народженням громадянства іншої
держави, є громадянином України.
Особа, яка народилася на території України від іноземців, які
на законних підставах проживають на території України, і не набула
за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином
України. ( Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Особа, яка народилася на території України, одному з батьків
якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не
набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за
народженням громадянство того з батьків, якому надано статус
біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України.
Особа, яка народилася на території України від іноземця і
особи без громадянства, які на законних підставах проживають на
території України, і не набула за народженням громадянства того з
батьків, який є іноземцем, є громадянином України. ( Частина шоста
статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV
( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з
батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.
Особа, яка має право на набуття громадянства України за
народженням, є громадянином України з моменту народження.
Стаття 8. Набуття громадянства України за територіальним
походженням
Особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба,
рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка,
онук чи онука народилися або постійно проживали до
24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України
відповідно до Закону України "Про правонаступництво України"
( 1543-12 ), або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи
баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися
або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент
їх народження або під час їх постійного проживання до складу
Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної
Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної
Радянської Республіки, Закарпатської України, Української
Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без
громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити
іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства
України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами
України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав,
подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав.
Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в
Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство
подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в
Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
( Частина перша статті 8 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 )
від 16.06.2005 )
Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території
УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи
постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї
статті) і є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого
подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється
громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи
піклувальника. ( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Дитина, яка народилася на території України після
24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство
України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого
подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється
громадянином України за клопотанням одного з її законних
представників. ( Частина третя статті 8 в редакції Закону
N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )

( Частину четверту статті 8 виключено на підставі Закону
N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )

Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті,
які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні
подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної
держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з
моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи
всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання
такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати
його, вони подають декларацію про відмову від іноземного
громадянства. ( Частина п'ята статті 8 в редакції Закону N 2663-IV
( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не
вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав,
законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами
громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям
громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з
іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають
припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям
громадянства України, а також від осіб, яким надано статус біженця
в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства.
( Частина шоста статті 8 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 )
від 16.06.2005 )
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених
цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства
України.
Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію
про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути
паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.
Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави
не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи
притулок в Україні. ( Частина восьма статті 8 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Стаття 9. Прийняття до громадянства України
Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх
клопотаннями прийняті до громадянства України.
Умовами прийняття до громадянства України є:
1) визнання і дотримання Конституції України ( 254к/96-ВР )
та законів України;
2) подання декларації про відсутність іноземного
громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання
припинити іноземне громадянство (для іноземців).
Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох
держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство)
цих держав.
Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в
Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство
подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в
Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не
вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав,
законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами
громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям
громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з
іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають
припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям
громадянства України.
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне
громадянство, повинні подати документ про це, виданий
уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого
органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до
громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені
законодавством цієї держави підстави для отримання такого
документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його,
вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства;
( Пункт 2 частини другої статті 9 в редакції Закону N 2663-IV
( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
3) безперервне проживання на законних підставах на території
України протягом останніх п'яти років.
Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без
громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад
два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували
з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився
внаслідок його смерті. Дворічний термін перебування у шлюбі з
громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без
громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до
пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію"
( 2491-14 ). ( Абзац другий пункту 3 частини другої статті 9 в
редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в
Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на
території України встановлюється на три роки з моменту надання їм
статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які
в'їхали в Україну особами без громадянства, - на три роки з
моменту в'їзду в Україну; ( Абзац третій пункту 3 частини другої
статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV
( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
4) отримання дозволу на імміграцію. ( Абзац перший пункту 4
частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця
в Україні або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без
громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до
набрання чинності Законом України "Про імміграцію" ( 2491-14 )
(7 серпня 2001 року) і мають у паспорті громадянина колишнього
СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку
на постійне проживання в Україні; ( Абзац другий пункту 4 частини
другої статті 9 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від
16.06.2005 )
5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі,
достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які
мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);
6) наявність законних джерел існування. Ця умова не
поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або
притулок в Україні.
Положення, передбачені пунктами 3-6 частини другої цієї
статті, не поширюються на осіб, які мають визначні заслуги перед
Україною, і на осіб, прийняття яких до громадянства України
становить державний інтерес для України.
Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в
Україні і один із батьків якої або інша особа, яка відповідно до
цього Закону є її законним представником і має дозвіл на
імміграцію в Україну, здійснюється без урахування умов,
передбачених пунктами 1, 3-6 частини другої цієї статті. Дозвіл
на імміграцію в Україну не вимагається, якщо законним
представником дитини є особа, якій надано статус біженця в Україні
або притулок в Україні, або іноземець чи особа без громадянства,
які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності
Законом України "Про імміграцію" ( 2491-14 ) (7 серпня 2001 року)
і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року
відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання
в Україні. ( Частина четверта статті 9 в редакції Закону N 2663-IV
( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
До громадянства України не приймається особа, яка:
1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення
тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття
судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки
держави; { Пункт 2 частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законами N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005, N 3575-VI
( 3575-17 ) від 05.07.2011 }
3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано
законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.
( Пункт 3 частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію
про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути
паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.
Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави
не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи
притулок в Україні. ( Частина шоста статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених
цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента
України.
Стаття 10. Поновлення у громадянстві України
Особа, яка припинила громадянство України, є особою без
громадянства і подала заяву про поновлення у громадянстві України,
реєструється громадянином України незалежно від того, проживає
вона постійно в Україні чи за кордоном, за відсутності обставин,
передбачених частиною п'ятою статті 9 цього Закону. ( Частина
перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV
( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Особа, яка після припинення громадянства України набула
іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства
(підданства), повернулася в Україну на постійне проживання і
подала заяву про поновлення у громадянстві України та зобов'язання
припинити іноземне громадянство, за відсутності підстав,
передбачених частиною п'ятою статті 9 цього Закону, реєструється
громадянином України. Іноземець, який перебуває у громадянстві
(підданстві) кількох держав, подає зобов'язання припинити
громадянство всіх цих держав. Іноземець, якому надано статус
біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання
припинити іноземне громадянство подає декларацію про відмову
особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні,
від іноземного громадянства. Іноземець, який подав зобов'язання
припинити іноземне громадянство, повинен подати документ про це,
виданий уповноваженим органом відповідної держави, до
уповноваженого органу України протягом двох років з моменту
реєстрації його громадянином України. Якщо іноземець, маючи всі
передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання
такого документа, з незалежних від нього причин не може отримати
його, він подає декларацію про відмову від іноземного
громадянства. ( Частина друга статті 10 в редакції Закону
N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )

( Частину третю статті 10 виключено на підставі Закону
N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )

Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не
вимагається від громадян (підданих) держав, законодавство яких
передбачає автоматичне припинення особами громадянства
(підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої
держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами,
громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами
громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України,
а також від осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок
в Україні, та осіб без громадянства. ( Частина четверта статті 10
в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
У громадянстві України не поновлюються особи, які втратили
громадянство України у зв'язку з набуттям його внаслідок обману,
свідомого подання неправдивих відомостей чи фальшивих документів
або стосовно яких рішення про оформлення набуття громадянства
України скасовані на підставі статті 21 цього Закону. ( Частина
п'ята статті 10 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від
16.06.2005 )
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених
цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства
України.
Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію
про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути
паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.
Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави
не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи
притулок в Україні. ( Частина сьома статті 10 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Стаття 11. Набуття дітьми громадянства України внаслідок
усиновлення
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку
усиновляють громадяни України або подружжя, один з якого є
громадянином України, а другий - особою без громадянства, стає
громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про
усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні
чи за кордоном.
Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем і яку
усиновляє подружжя, один з якого є громадянином України, а
другий - іноземцем, стає громадянином України з моменту набрання
чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає
вона постійно в Україні чи за кордоном.
Повнолітня особа, яка є особою без громадянства, постійно
проживає на території України і яку усиновляють громадяни України
або подружжя, один з якого є громадянином України, стає
громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про
усиновлення. ( Статтю 11 доповнено частиною третьою згідно із
Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Стаття 12. Набуття громадянства України внаслідок
встановлення над дитиною опіки чи піклування,
влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад
охорони здоров'я, у дитячий будинок сімейного
типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання
в сім'ю патронатного вихователя
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою
встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником
призначено громадянина України або осіб, одна з яких є
громадянином України, а друга - особою без громадянства, стає
громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення
опіки чи піклування або з моменту набрання чинності рішенням суду
про встановлення опіки чи піклування.
Дитина, яка проживає на території України та є особою без
громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи
піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з
яких є громадянином України, а друга - іноземцем, стає
громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення
опіки або піклування чи з моменту набрання чинності рішенням суду
про встановлення опіки або піклування, якщо така дитина у зв'язку
із встановленням опіки або піклування не набуває громадянство
опікуна чи піклувальника, який є іноземцем.
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і
постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров'я,
адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або
піклувальника, стає громадянином України з моменту влаштування в
такий заклад, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських
прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені
померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім'єю, не
знайдені.
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і
виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї,
сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із
батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних
вихователів є громадянином України, стає громадянином України з
моменту влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу чи
прийомної сім'ї або передачі на виховання в сім'ю патронатного
вихователя, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав,
визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими
або якщо батьки дитини, розлученої із сім'єю, не знайдені. ( Стаття 12 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від
16.06.2005 )
Стаття 13. Набуття громадянства України особою, визнаною
судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею
опіки громадянина України
Іноземець або особа без громадянства, які проживають в
Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над
якими встановлено опіку громадянина України, набувають
громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про
встановлення опіки.
Стаття 14. Набуття громадянства України дитиною у зв'язку
з перебуванням у громадянстві України її батьків
чи одного з них
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один з
батьків якої є громадянином України, а другий є особою без
громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням
того з батьків, який є громадянином України.
Дитина, яка є особою без громадянства, один з батьків якої є
громадянином України, а другий є іноземцем, реєструється
громадянином України за клопотанням того з батьків, який є
громадянином України.
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, батьки
якої перебувають у громадянстві України, реєструється громадянином
України за клопотанням одного з батьків.
Дитина, яка є іноземцем, один із батьків якої є громадянином
України, а другий - іноземцем, реєструється громадянином України
за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.
( Статтю 14 доповнено частиною згідно із Законом N 2663-IV
( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених
цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства
України.
Стаття 15. Набуття громадянства України внаслідок визнання
батьківства чи материнства або встановлення факту
батьківства чи материнства
У разі визнання батьківства дитини, мати якої є іноземкою або
особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України,
дитина незалежно від місця її народження та місця постійного
проживання набуває громадянство України.
У разі визнання материнства дитини, батько якої є іноземцем
або особою без громадянства, а матір'ю визнано громадянку України,
дитина незалежно від місця її народження та місця постійного
проживання набуває громадянство України.
У разі встановлення факту батьківства дитини, мати якої є
іноземкою або особою без громадянства, якщо батько дитини
перебував у громадянстві України, дитина незалежно від місця її
народження та місця постійного проживання набуває громадянство
України.
У разі встановлення факту материнства дитини, батько якої є
іноземцем або особою без громадянства, якщо мати дитини перебувала
у громадянстві України, дитина незалежно від місця її народження
та місця постійного проживання набуває громадянство України.
Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення
факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення
дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства,
набуває громадянство України незалежно від місця народження та
місця постійного проживання за умов, передбачених частинами
першою - четвертою цієї статті.
Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення
факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення
дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває
громадянство України незалежно від місця її народження та місця
постійного проживання за умов, передбачених частинами
першою - четвертою цієї статті, якщо вона подала заяву про набуття
громадянства України та зобов'язання припинити іноземне
громадянство.
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених
частинами першою - п'ятою цієї статті, є дата народження дитини
(особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір'ю,
батьківство чи материнство яких визнано або щодо яких встановлено
факт батьківства чи материнства, якщо такі батько чи мати набули
громадянство України після народження дитини (особи).
Датою набуття громадянства України у випадку, передбаченому
частиною шостою цієї статті, є дата реєстрації набуття особою
громадянства України. ( Стаття 15 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 ) від
16.06.2005 )
Стаття 16. Необхідність згоди дітей під час набуття
громадянства України
Набуття громадянства України дітьми віком від 14 до 18 років
може відбуватися лише за їхньою згодою. ( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2508-IV
( 2508-15 ) від 05.04.2005 )
Розділ III
ПРИПИНЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ ТА СКАСУВАННЯ
РІШЕНЬ ПРО НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
Стаття 17. Підстави припинення громадянства України
Громадянство України припиняється:
1) внаслідок виходу з громадянства України;
2) внаслідок втрати громадянства України;
3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами
України.
Стаття 18. Вихід з громадянства України
Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства
України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з
громадянства України за його клопотанням. ( Частина перша статті
18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 )
від 16.06.2005 )
Якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне проживання
за кордон і батьки виходять з громадянства України, за клопотанням
одного з батьків разом з батьками з громадянства України може
вийти і дитина.
Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне
проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий
залишається громадянином України, дитина може вийти з громадянства
України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства
України, за його клопотанням.
Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне
проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий є
іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з
громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з
громадянства України, за його клопотанням.
Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон і її
батьки вийшли з громадянства України, дитина може вийти з
громадянства України за клопотанням одного з батьків.
Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним
із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є
громадянином України, дитина може вийти з громадянства України за
клопотанням про це того з батьків, який вийшов з громадянства
України.
Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним
із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є
іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з
громадянства України за клопотанням того з батьків, який вийшов з
громадянства України.
Дитина, яка відповідно до чинного законодавства України
вважається такою, що постійно проживає за кордоном, може вийти з
громадянства України за клопотанням одного з батьків. ( Статтю 18
доповнено частиною згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від
16.06.2005 )
Дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо
на момент її народження батьки або хоча б один із них були
іноземцями чи особами без громадянства, може вийти з громадянства
України за клопотанням одного з батьків незалежно від місця
проживання дитини. ( Частина дев'ята статті 18 в редакції Закону
N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Дитина, яка усиновлена подружжям, один з якого є громадянином
України, а другий є іноземцем, може вийти з громадянства України
за клопотанням усиновителя, який є іноземцем.
Дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства,
може вийти з громадянства України за клопотанням одного з
усиновителів.
Вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула
громадянство іншої держави або отримала документ, виданий
уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин
України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.
Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України
може відбуватися лише за їхньою згодою. ( Частина статті 18 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2508-IV ( 2508-15 ) від
05.04.2005 )
Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі,
яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні
повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення
або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав
законної сили і підлягає виконанню. { Частина чотирнадцята статті
18 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }
Датою припинення громадянства України у випадках,
передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу
Президента України.
Стаття 19. Підстави для втрати громадянства України
Підставами для втрати громадянства України є:
1) добровільне набуття громадянином України громадянства
іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються
всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства
іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про
таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним
законодавством держави, громадянство якої набуто.
Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі
випадки:
а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства
України та громадянства іншої держави чи держав;
б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства
своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;
в) автоматичне набуття громадянином України іншого
громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг
повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування
законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий
громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у
нього громадянства іншої держави;
2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9
цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих
відомостей або фальшивих документів;
3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка
відповідно до законодавства цієї держави не є військовим
обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. { Пункт 3
частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007 } ( Частина перша статті 19 в редакції Закону N 2663-IV ( 2663-15 )
від 16.06.2005 )
Положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не
застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане
особою без громадянства. ( Частина друга статті 19 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 )
Датою припинення громадянства України у випадках,
передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу
Президента України. ( Статтю 19 доповнено частиною третьою згідно
із Законом N 2663-IV ( 2663-15 ) від 16.06.2005 ) ( Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-IV
( 2663-15 ) від 16.06.2005 )

Стаття 20. Правосуб'єктність громадянина України, який подав
заяву про вихід з громадянства України або щодо
якого оформляється втрата громадянства
Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства
України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до
видання указу Президента України про припинення громадянства
України користується всіма правами і несе всі обов'язки
громадянина України.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »