Документ 2304-VIII, чинний, поточна редакція — Прийняття від 27.02.2018
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 25.03.2018. Подивитися в історії? )

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 14, ст.80)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 14, ст. 60; 1999 р., № 40, ст. 361; 2017 р., № 1, ст. 4):

1) у частині третій статті 3:

пункт 6 доповнити словами "(крім випадків передачі відповідної новозбудованої автомобільної дороги у концесію)";

доповнити пунктом 6-1 такого змісту:

"6-1) концесійних платежів - у разі передачі новозбудованої автомобільної дороги загального користування державного значення у концесію";

2) частину першу статті 5 після слів "плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування" доповнити словами "(крім випадків передачі відповідної новозбудованої автомобільної дороги у концесію)".

2. У Законі України "Про концесії" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 41, ст. 372 із наступними змінами):

1) абзац шостий частини другої статті 3 викласти в такій редакції:

"будівництво (комплекс дорожньо-будівельних та проектних робіт, пов’язаних з будівництвом нової автомобільної дороги) та експлуатація автомобільних доріг, об’єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд";

2) частину другу статті 12 доповнити реченням такого змісту: "Концесійні платежі у разі передачі новозбудованої автомобільної дороги загального користування державного значення у концесію зараховуються до Державного бюджету України".

3. У Законі України "Про автомобільні дороги" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 51, ст. 556; 2017 р., № 1, ст. 6):

1) статтю 27 викласти в такій редакції:

"Стаття 27. Віднесення та порядок переведення автомобільних доріг загального користування до розряду платних

Віднесення автомобільних доріг загального користування та окремих їх ділянок, у тому числі мостових переходів, до розряду платних здійснюється з урахуванням державної стратегії розвитку мережі автомобільних доріг України на підставі окремого закону, крім випадків будівництва та експлуатації новозбудованих автомобільних доріг на умовах концесії.

Подання до Кабінету Міністрів України про віднесення автомобільної дороги загального користування до розряду платних вносить орган державного управління автомобільними дорогами за погодженням з органами місцевого самоврядування, по територіях  яких проходить відповідна автомобільна дорога, на підставі техніко-економічного обґрунтування та/або проектно-кошторисної документації.

Автомобільні дороги, окремі їх ділянки можуть бути віднесені до розряду платних лише за умови їх суттєвого вдосконалення, а також у разі будівництва та експлуатації новозбудованих автомобільних доріг на умовах концесії та забезпечення альтернативного безоплатного проїзду транспортних засобів.

Довжина автомобільних доріг, окремих їх ділянок, що забезпечують альтернативний безоплатний проїзд транспортних засобів, не може перевищувати більш як удвічі довжину платної автомобільної дороги (крім випадків, коли більше 50 відсотків протяжності платної автомобільної дороги становлять мости, тунелі, шляхопроводи).

Альтернативний безоплатний проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами забезпечується протягом усього терміну використання платної автомобільної дороги.

Платні автомобільні дороги загального користування залишаються у державній власності, не підлягають приватизації, щодо них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження доріг з державної власності";

2) у статті 29:

частину третю доповнити реченням такого змісту: "У разі віднесення новозбудованих автомобільних доріг загального користування державного значення до розряду платних відповідно до рішення Кабінету Міністрів України про їх будівництво та експлуатацію на умовах концесії процедура справляння плати за проїзд встановлюється концесіонером";

частину шосту після слів "Державного бюджету України" доповнити словами "(крім випадків передачі новозбудованої автомобільної дороги у концесію)".

4. У Законі України "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 25, ст. 312; 2014 р., № 15, ст. 326; 2015 р., № 52, ст. 482):

1) преамбулу після слів "загального користування" доповнити словами "державного значення";

2) у частині першій статті 1:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) будівництво автомобільної дороги - комплекс дорожньо-будівельних та проектних робіт, пов’язаних з будівництвом нової автомобільної дороги";

пункт 2 виключити;

3) у статті 2:

абзац перший частини першої виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Рішення щодо будівництва та експлуатації новозбудованих автомобільних доріг, які можуть бути передані у концесію, приймає Кабінет Міністрів України на підставі техніко-економічного обґрунтування.

У цьому рішенні Кабінету Міністрів України обов’язково зазначаються:

загальна характеристика автомобільної дороги;

орієнтовна вартість будівництва автомобільної дороги;

запланована сума річного доходу концесіонера від експлуатації автомобільної дороги;

технічні параметри автомобільної дороги;

межі земельних ділянок, необхідних для будівництва та експлуатації автомобільної дороги;

орган, відповідальний за організацію роботи з надання у користування земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільної дороги;

умови розірвання (припинення) договору концесії.

Після прийняття рішення, зазначеного в абзаці першому цієї частини, щодо земельних ділянок, необхідних для будівництва та експлуатації автомобільної дороги на умовах концесії, встановлюються відповідні обтяження у визначеному законодавством порядку.

Рішення про проведення концесійного конкурсу приймає Кабінет Міністрів України.

У цьому рішенні Кабінету Міністрів України обов’язково зазначаються:

орган, уповноважений на проведення концесійного конкурсу, укладання концесійного договору та виконання зобов’язань, що випливають з нього;

технічні параметри автомобільної дороги;

базові фінансові показники передачі автомобільної дороги у концесію;

граничний строк, на який автомобільна дорога передається у концесію;

граничний розмір компенсації концесіонеру;

маршрут альтернативного безоплатного проїзду;

інші умови передачі автомобільної дороги у концесію";

4) частину другу статті 3 виключити;

5) у статті 4:

у частині першій:

абзац третій виключити;

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

"компенсація концесіонеру";

абзац шостий виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Максимальний розмір плати за разовий проїзд автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, визначає Кабінет Міністрів України з урахуванням рівня інфляції";

6) доповнити статтею 4-1 такого змісту:

"Стаття 4-1. Компенсація концесіонеру

1. Концесіонер має право на компенсацію частини недоотриманого доходу, розмір якого передбачається концесійним договором.

2. Компенсація сплачується концесіонеру в разі, якщо за результатами звітного року сума річного доходу, отриманого концесіонером від експлуатації об’єкта концесії, є меншою за заплановану суму такого річного доходу.

3. Розмір компенсації визначається за результатами звітного року і не може перевищувати 15 відсотків запланованого доходу за відповідний рік згідно з умовами договору.

4. Порядок виплати компенсації концесіонеру затверджується Кабінетом Міністрів України";

7) частину другу статті 6 викласти в такій редакції:

"2. Концесійні платежі зараховуються до Державного бюджету України і використовуються відповідно до порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду";

8) у тексті Закону слова "будівництво та/або експлуатація" в усіх відмінках замінити словами "будівництво та експлуатація" у відповідному відмінку.

5. У Законі України "Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 1, ст. 2; 2013 р., № 7, ст. 65, № 28, ст. 303):

1) частину п’яту статті 3 доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі якщо відчужується частина земельної ділянки для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об’єктів, необхідних для їх експлуатації, можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням визначається власником, а за вимогою власника відчуженню підлягає вся земельна ділянка";

2) частину третю статті 12 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Рішення про викуп земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об’єктів, необхідних для їх експлуатації, втрачає чинність, якщо протягом трьох років з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об’єктів або якщо рішення суду про відмову в задоволенні цього позову набрало законної сили".

У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим;

3) частину першу статті 15 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"У разі недосягнення згоди щодо умов договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) протягом шести місяців з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зазначені об’єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об’єктів, необхідних для їх експлуатації, на умовах концесії".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ
27 лютого 2018 року
№ 2304-VIII




вгору