Документ 2453-17, чинний, попередня редакція — Редакція від 01.01.2015, підстава 76-19
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

6. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

8. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

Стаття 242. Повноваження Верховного Суду України

1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:

про повне або часткове задоволення заяви;

про відмову в задоволенні заяви.

2. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови.

3. Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Стаття 243. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви

1. Суд задовольняє заяву у разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 237 цього Кодексу.

2. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

4. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви повинна бути вмотивованою.

Стаття 244. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви

1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

2. Постанова про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою.

Стаття 244-1. Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення

1. Постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі, не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Стаття 244-2. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

1. Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом";

93) у статті 254:

частину третю викласти в такій редакції:

"3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження";

частину п'яту доповнити словами "а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі";

у частині шостій слово "проголошення" замінити словом "постановлення";

94) у статті 256:

частину першу доповнити абзацом дев'ятим такого змісту:

"Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження";

частину четверту викласти у такій редакції:

"4. Ухвала суду за результатами розгляду заяви про звернення постанови до негайного виконання набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено у загальному порядку";

95) статтю 258 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

96) у статті 262:

частину першу доповнити новим першим реченням такого змісту:

"1. Мирова угода, укладена між сторонами в адміністративній справі, подається в письмовій формі до суду, який ухвалив рішення у справі";

частину третю після слів "про визнання мирової угоди" доповнити словами "між сторонами у справі";

97) у статті 263:

частину першу після слів "адміністративного суду" доповнити словами "першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист", а після слів "із поданням, а" доповнити словами "особа, яка бере участь у справі, та";

частину другу доповнити реченням такого змісту: "У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови";

98) частину першу статті 265 після слів "скасувавши судове рішення" доповнити словами "(визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу)";

99) у статті 267:

частину другу викласти у такій редакції:

"2. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат";

після частини другої доповнити дев'ятьма новими частинами такого змісту:

"3. Якщо обов'язок виконати постанову лежить на колегіальному органі, але звіт про її виконання не подано або з вини цього органу постанова не виконується, штраф накладається на керівника цього органу.

4. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

5. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

6. Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання постанови, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання постанови на суму штрафу, який було накладено за ці ж дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

7. Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

8. Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати постанову суду і подати звіт про її виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

9. Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною судовою постановою.

Заява підлягає розгляду та вирішенню у судовому засіданні із повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

10. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, а так само якщо заяву подано із порушенням правил, що передбачені частинами першою і другою цієї статті, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку.

11. Окремі ухвали, а також ухвали щодо накладення штрафу, постановлені відповідно до цієї статті, можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку".

У зв'язку з цим частину третю вважати частиною дванадцятою.

3.8. У Законі України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793; 2001 р., № 44, ст. 233):

1) у статті 36-1:

абзац четвертий частини третьої викласти в такій редакції:

"внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення";

у частині четвертій слова "касаційного подання" замінити словами "апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами";

2) у статті 37:

у назві слова "апеляційне, касаційне подання" замінити словами "апеляційна, касаційна скарга";

у частині першій слова "апеляційного, касаційного і окремого подання" замінити словами "апеляційної, касаційної скарги";

3) у статті 40:

у назві слова "апеляційного, касаційного та окремого подання" замінити словами "апеляційної, касаційної скарги";

у частині першій слова "Апеляційне, касаційне і окреме подання" замінити словами "Апеляційна, касаційна скарга";

частину другу викласти в такій редакції:

"Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право: відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду; відкликати або відмовитися від апеляційної, касаційної скарги, внесеної ним або нижчестоящим прокурором".

3.9. У статті 8 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 1997 р., № 11, ст. 89):

у частині другій слова "крім випадку, передбаченого" замінити словами "крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Умови розміру оплати праці суддів визначаються законом".

3.10. У частині четвертій статті 20 Закону України "Про Конституційний Суд України" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 49, ст. 272) слова "з висуванням інших кандидатур" виключити.

3.11. У Законі України "Про Вищу раду юстиції" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 25, ст. 146; 2004 р., № 29, ст. 369; 2006 р., № 35, ст. 299; 2009 р., № 49, ст. 731; 2010 р., № 26, ст. 272):

1) частину першу статті 3 доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) за поданням відповідної ради суддів призначає суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільняє їх з цих посад";

2) у статті 6:

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі якщо відповідно до цього Закону на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково".

У зв'язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;

у частині третій слова "частини першої" замінити словами "частин першої та другої";

3) частину першу статті 8 доповнити реченням такого змісту: "Два із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Верховною Радою України, повинні бути суддями";

4) статтю 9 доповнити реченням такого змісту: "Два із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Президентом України, повинні бути суддями";

5) частину першу статті 10 після слова "визначаються" доповнити словами "з числа суддів";

6) у статті 11:

доповнити новою частиною першою такого змісту:

"З'їзд адвокатів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів".

У зв'язку з цим частини першу - третю вважати відповідно частинами другою - четвертою;

частину другу доповнити словами "крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті";

7) у статті 12:

доповнити новою частиною першою такого змісту:

"З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів".

У зв'язку з цим частини першу - третю вважати відповідно частинами другою - четвертою;

частину другу доповнити словами "крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті";

8) у статті 13:

доповнити новою частиною першою такого змісту:

"Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів".

У зв'язку з цим частини першу - п'яту вважати відповідно частинами другою - шостою;

частину другу доповнити словами "крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті";

9) абзац другий частини першої статті 19 викласти в такій редакції:

"з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад";

10) частину першу статті 27 доповнити пунктами 2-1, 2-2, 6-1 і 6-2 такого змісту:

"2-1) рішення про призначення суддів на посади голови суду, заступника голови суду;

2-2) рішення про звільнення суддів з посад голови суду, заступника голови суду";

"6-1) рішення у скарзі на результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді;

6-2) рішення у скарзі на відмову в рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково";

11) у частині першій статті 29 слова "кваліфікаційної комісії суддів" замінити словами "Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

12) доповнити статтями 29-1, 29-2 і 32-1 такого змісту:

"Стаття 29-1. Призначення суддів на посади голови суду, заступника голови суду

Вища рада юстиції призначає суддів на посади голови суду, заступника голови суду в порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Кандидатури на посади голови суду, заступника голови суду вносяться до Вищої ради юстиції за поданням відповідної ради суддів та розглядаються на засіданні Вищої ради юстиції персонально. Під час такого засідання Вищої ради юстиції з кандидатом проводиться співбесіда.

Рішення про призначення на посаду голови суду, заступника голови суду приймається за результатами розгляду кандидатури на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Рішення про призначення судді на посаду голови суду, заступника голови суду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів Вищої ради юстиції від її конституційного складу.

Вимоги до оформлення документів про призначення судді на посаду голови суду, заступника голови суду, а також порядок підготовки та розгляду зазначеного питання у Вищій раді юстиції затверджуються актами Вищої ради юстиції.

Стаття 29-2. Розгляд Вищою радою юстиції скарг на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прийнятих у процесі призначення чи обрання суддів на посаду

До Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо:

1) встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді;

2) відмови у рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково.

Скаргу на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути подано до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після його прийняття.

Скарга на рішення, зазначене у пункті 1 частини першої цієї статті, може бути подана кандидатом на посаду судді, який складав кваліфікаційний іспит і не погоджується з його результатами, а на рішення, зазначене у пункті 2 частини першої цієї статті, - кандидатом на посаду судді, якому відмовлено у рекомендуванні кандидатом для обрання на посаду судді безстроково.

Скарга розглядається Вищою радою юстиції протягом одного місяця з дня її надходження після перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції.

У результаті розгляду скарги Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може:

1) задовольнити скаргу, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидата на посаду судді, який подав скаргу, та зобов'язавши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно провести кваліфікаційний іспит цього кандидата;

2) задовольнити скаргу, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відмови у рекомендуванні судді для обрання кандидатом на посаду судді безстроково та зобов'язавши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти нове рішення;

3) залишити скаргу без задоволення, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України без змін.

На засідання Вищої ради юстиції запрошується кандидат на посаду судді, який подав скаргу, та представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Їх неявка з будь-яких причин не перешкоджає розгляду скарги";

"Стаття 32-1. Звільнення суддів з посад голови суду, заступника голови суду

Вища рада юстиції звільняє з посад голову суду, заступника голови суду в порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Питання про звільнення з посад голови суду, заступника голови суду розглядається за поданням ради відповідних спеціалізованих судів на засіданні Вищої ради юстиції, на яке запрошується голова суду, заступник голови суду, якого пропонується звільнити з посади. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин голова суду, заступник голови суду, питання стосовно якого розглядається, може надати письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення голови суду, заступника голови суду оголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення голови суду, заступника голови суду, питання стосовно якого розглядається, є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Рішення про звільнення з посади голови суду, заступника голови суду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів Вищої ради юстиції від її конституційного складу.

Вимоги до оформлення документів про звільнення з посади голови суду, заступника голови суду, а також порядок підготовки та розгляду зазначеного питання у Вищій раді юстиції затверджуються актами Вищої ради юстиції";

13) пункт 1 частини першої статті 30 викласти в такій редакції:

"1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України";

14) у статті 32:

у частині першій слова "кваліфікаційною комісією" замінити словами "Вищою кваліфікаційною комісією суддів України";

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Суддя, справа якого розглядається, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи".

У зв'язку з цим частини четверту і п'яту вважати відповідно частинами п'ятою і шостою;

доповнити частиною сьомою такого змісту:

"Якщо в процесі розгляду питання про звільнення судді за особливих обставин Вища рада юстиції дійде висновку про відсутність підстав для звільнення судді, проте вчинені суддею дії можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність, Вища рада юстиції може прийняти рішення про притягнення суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів до дисциплінарної відповідальності, а щодо інших суддів - про направлення матеріалів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

15) пункт 4 частини першої статті 34 викласти в такій редакції:

"4) Вища кваліфікаційна комісія суддів України";

16) у статті 37:

частину другу викласти в такій редакції:

"Вища рада юстиції може накласти на цих суддів дисциплінарне стягнення - догану";

у частині третій слова "та направити це рішення до органу, який призначив чи обрав суддю" замінити словами "та про внесення подання про звільнення цього судді з посади до органу, який його призначив чи обрав";

17) частину четверту статті 42 доповнити реченням такого змісту: "Суддя, стосовно якого розглядається питання про дисциплінарну відповідальність, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи";

18) у статті 46:

у частині першій слова "кваліфікаційної комісії" замінити словами "Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

у частині четвертій слова "кваліфікаційних комісій" замінити словами "Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";

у пунктах 2 та 3 частини п'ятої слова "відповідної кваліфікаційної комісії" замінити словами "Вищої кваліфікаційної комісії суддів України".

3.12. Статтю 22-3 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 2-3, ст. 20; 2004 р., № 14, ст. 198; 2010 р., № 8, ст. 59) доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"час роботи на посадах науково-викладацького складу Національної школи суддів України".

3.13. Пункт 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; 2003 р., № 5, ст. 46; 2004 р., № 6, ст. 37) викласти в такій редакції:

"10) внесення прокурором касаційної скарги на рішення суду або заяви до Верховного Суду України про перегляд судових рішень".

3.14. У частині другій статті 5 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212):

абзац другий доповнити реченням такого змісту: "За дорученням Голови Верховної Ради України до суду з питання дострокового припинення повноважень народного депутата також може звернутися Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України";

абзац четвертий доповнити реченням такого змісту: "Верховна Рада України своїм рішенням також може зобов'язати звернутися до суду з питання про дострокове припинення повноважень народного депутата Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України".

3.15. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31-32, ст. 263 із наступними змінами):

1) частину другу статті 7 після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"забезпечує безперешкодний доступ судам загальної юрисдикції до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та спільно з Державною судовою адміністрацією України встановлює порядок надання таких відомостей".

У зв'язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

2) доповнити статтею 22-1 такого змісту:

"Стаття 22-1. Надання доступу до Єдиного державного реєстру судам загальної юрисдикції

1. Судам загальної юрисдикції на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

2. Доступ суду до відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців забезпечується шляхом безоплатного підключення суду до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

3. Використання судом інформації здійснюється у формі спеціального витягу, що формується суддею, який здійснює розгляд справи, підписується ним з обов'язковим зазначенням дати і часу його формування та мети отримання таких відомостей і долучається до матеріалів справи.

4. Суду забороняється надавати іншим особам за їх зверненням відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

5. Відповідальність за організацію доступу суду до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та контроль за дотриманням вимог щодо захисту інформації здійснює керівник апарату суду.

6. Порядок доступу суду до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначається положенням, що затверджується спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації за погодженням з Державною судовою адміністрацією України".

3.16. У пункті 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 26, ст. 272) слова "апеляційні скарги" виключити.

Розділ XIII
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ утворюється з 1 жовтня 2010 року та розпочинає свою діяльність з 1 листопада 2010 року. До початку діяльності цього суду його повноваження здійснюють відповідні судові палати Верховного Суду України.

2. Касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року включно і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку та в межах повноважень, що діяли до набрання чинності цим Законом, до завершення розгляду таких скарг, але не пізніш як до 1 листопада 2011 року. Касаційні скарги (подання), не розглянуті Верховним Судом України до 1 листопада 2011 року включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що постановляється ухвала. Розгляд Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ таких справ починається спочатку.

{Абзац перший пункту 2 розділу XIII в редакції Закону № 3932-VI від 20.10.2011}

Касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України після 15 жовтня 2010 року, касаційні скарги (подання) не призначені (не прийняті) ним до касаційного розгляду до 15 жовтня 2010 року включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

{Абзац другий пункту 2 розділу XIII в редакції Закону № 3932-VI від 20.10.2011}

Скарги на судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року включно, розглядаються в порядку та в межах повноважень, що діяли до набрання чинності цим Законом, а подані після 15 жовтня 2010 року - передаються до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для розгляду питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

{Абзац пункту 2 розділу XIII в редакції Закону № 3932-VI від 20.10.2011}

Допущені до розгляду за винятковими обставинами до набрання чинності цим Законом цивільні, господарські та адміністративні справи розглядаються Верховним Судом України в порядку та в межах повноважень, що діяли до набрання чинності цим Законом.

{Абзац пункту 2 розділу XIII в редакції Закону № 3932-VI від 20.10.2011}

Кримінальні справи, які до набрання чинності цим Законом були призначені до судового розгляду апеляційними судами як судами першої інстанції, розглядаються цими судами. Оскарження судових рішень, прийнятих за результатами такого розгляду, а також судових рішень у кримінальних справах, які ухвалені апеляційними судами у першій інстанції до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили, здійснюється в касаційному порядку з урахуванням пунктів 1 і 2 цього розділу щодо суду, який здійснює касаційне провадження.

Кримінальні справи, що надійшли до апеляційних судів для розгляду у першій інстанції і не були призначені до судового розгляду на день набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду відповідним районним, районним у місті, міським та міськрайонним судам з урахуванням територіальної підсудності.

Подання (заяви) про перегляд судових рішень у порядку виключного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 400-4 Кримінально-процесуального кодексу України, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року включно, розглядаються Верховним Судом України, а подані до Верховного Суду України після 15 жовтня 2010 року - передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

{Абзац сьомий пункту 2 розділу XIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011}

Клопотання про перегляд судових рішень у порядку виключного провадження з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 400-4 Кримінально-процесуального кодексу України, подані до Верховного Суду України до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після 15 вересня 2010 року такі клопотання розглядаються колегією суддів зі складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в межах повноважень, якими наділявся Верховний Суд України до набрання чинності цим Законом. Засідання колегії є правомочним за наявності не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, виходячи з кількості суддів, які обіймають свої посади на момент прийняття рішення.

{Абзац восьмий пункту 2 розділу XIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011}

Судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Судові рішення, прийняті судами апеляційної інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

3. Встановлений статтею 80 цього Закону порядок переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду не поширюється на суддів Верховного Суду України, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють судочинство у цивільних, кримінальних, адміністративних і господарських справах, та суддів військової колегії Верховного Суду України.

Судді Верховного Суду України, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють судочинство у цивільних, кримінальних справах, за їх згодою переводяться до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив. Такі судді Верховного Суду України за їх бажанням також можуть бути переведені до апеляційних чи місцевих судів загальної юрисдикції на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив.

Судді Верховного Суду України, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють судочинство в адміністративних, господарських справах, за їх згодою переводяться відповідно до Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив. Такі судді Верховного Суду України за їх бажанням також можуть бути переведені відповідно до апеляційних чи місцевих адміністративних судів, апеляційних чи місцевих господарських судів на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив.

Судді Верховного Суду України, переведені до вищих спеціалізованих судів чи інших судів загальної юрисдикції, прирівнюються за статусом, у тому числі за рівнем грошового, соціально-побутового забезпечення, до суддів Верховного Суду України.

{Положення абзацу четвертого пункту 3 розділу XIII визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2013 від 19.11.2013}

У разі недостатності у відповідному суді вакансій, необхідних для переведення суддів Верховного Суду України, кількість таких вакансій підлягає збільшенню в порядку, встановленому цим Законом, для забезпечення переведення суддів Верховного Суду України.

Судді Верховного Суду України, не переведені до вищих спеціалізованих судів чи інших судів загальної юрисдикції, здійснюють свої повноваження до звільнення з посади відповідно до частини п'ятої статті 126 Конституції України.

{Абзац шостий пункту 3 розділу XIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011}

{Абзац сьомий пункту 3 розділу XIII виключено на підставі Закону № 3932-VI від 20.10.2011}

4. Військові суди ліквідуються з 15 вересня 2010 року. Після набрання чинності цим Законом військові суди гарнізонів, апеляційні військові суди регіонів, апеляційний суд Військово-Морських Сил розглядають лише ті справи, провадження в яких було відкрито. Розгляд таких справ здійснюється в терміни, визначені відповідним процесуальним кодексом, але не пізніше 15 вересня 2010 року.

Справи, провадження в яких не було відкрито, передаються до 15 вересня 2010 року головою відповідного військового суду голові відповідного апеляційного суду Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя з урахуванням територіальної підсудності.

Не розглянуті військовими судами станом на 15 вересня 2010 року кримінальні справи, апеляції передаються до відповідного апеляційного суду Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя з урахуванням територіальної підсудності. Кримінальні справи, скарги, подання, клопотання, не розглянуті станом на 15 вересня 2010 року Військовою судовою колегією Верховного Суду України, передаються до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

{Пункт 4 розділу XIII доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3932-VI від 20.10.2011}

Судді військових судів гарнізонів, апеляційних військових судів регіонів, апеляційного суду Військово-Морських Сил переводяться за їх згодою до місцевих або апеляційних судів, крім спеціалізованих, на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив, зі звільненням їх з військової служби. Такі судді за їх згодою також можуть бути звільнені в установленому порядку з посади судді і направлені для подальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших військових формувань.

Судді Військової судової колегії Верховного Суду України за їх згодою переводяться до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ або до інших судів у порядку, встановленому пунктом 3 цього розділу, зі звільненням їх з військової служби. Такі судді за їх згодою також можуть бути звільнені в установленому порядку з посади судді і направлені для подальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших військових формувань.

Суддям військових судів гарнізонів, апеляційних військових судів регіонів, апеляційного суду Військово-Морських Сил, Військової судової колегії Верховного Суду України:

які звільнені з військової служби, виплачується грошова допомога при звільненні з військової служби в порядку і розмірі, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

які звільнені з посади судді і направлені для дальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших військових формувань, виплачується вихідна допомога при виході судді у відставку в порядку і розмірі, встановлених цим Законом;

які звільнені з військової служби при одночасному виході у відставку з посади судді, на їх вибір виплачується грошова допомога при звільненні з військової служби в порядку і розмірі, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", чи вихідна допомога при виході судді у відставку в порядку і розмірі, встановлених цим Законом.

5. Голови судів та їх заступники, призначені на посади голови суду або заступника голови суду до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження голови суду, заступника голови суду до закінчення строку, на який їх призначено.

Судді, які виконують обов'язки голови суду, у разі відсутності останнього, продовжують виконувати такі обов'язки до призначення голови суду в порядку, встановленому цим Законом.

Голови судів та їх заступники, призначені до набрання чинності цим Законом, термін повноважень яких спливає після набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до призначення голів судів та їх заступників у порядку, встановленому цим Законом.

У разі якщо суддя на день набрання чинності цим Законом займав адміністративну посаду, яка не передбачена цим Законом, за ним зберігаються умови матеріального, соціально-побутового та медичного обслуговування за адміністративною посадою, що ліквідована, до закінчення строку, на який його було призначено.

{Положення абзацу четвертого пункту 5 розділу XIII визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2013 від 19.11.2013}

Секретарі судових палат апеляційних судів, секретарі судових палат вищих спеціалізованих судів призначаються на посаду в порядку, встановленому цим Законом.

6. Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання чинності цим Законом у всіх судах загальної юрисдикції проводяться збори суддів з метою висунення кандидатів у делегати на відповідну конференцію суддів. Одночасно з висуненням кандидатів на конференцію суддів загальних судів збори суддів апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя обирають по одному представнику до складу організаційного бюро з проведення першої конференції суддів загальних судів з числа суддів цього суду, виходячи з досвіду роботи кандидатів та їх авторитету.

Пропозиції щодо кандидатів у делегати на конференцію суддів загальних судів подаються місцевими судами до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, які після закінчення строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, передають їх разом із своїми пропозиціями щодо кандидатів у делегати на конференцію суддів загальних судів представнику організаційного бюро з проведення першої конференції суддів загальних судів, обраному відповідним апеляційним судом.

Пропозиції щодо кандидатів у делегати на конференцію суддів адміністративних, господарських судів подаються безпосередньо до ради суддів відповідно адміністративних, господарських судів.

Перед проведенням першої конференції суддів загальних судів проводиться перше засідання організаційного бюро з проведення першої конференції суддів загальних судів, на якому обираються головуючий організаційного бюро та його заступник.

Проведення конференцій суддів адміністративних, господарських судів покладається на ради суддів відповідно адміністративних, господарських судів.

Організаційне бюро з проведення першої конференції суддів загальних судів, рада суддів адміністративних судів, рада суддів господарських судів у порядку, встановленому цим Законом, із числа висунених зборами суддів кандидатів у делегати затверджують склад відповідної конференції суддів, виходячи з досвіду роботи кандидатів у делегати, їх авторитету, і не пізніше двадцяти днів після закінчення строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, організовують проведення відповідних конференцій. Якщо до дня проведення конференції суддів загальних судів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ не розпочне свою діяльність, то формування складу та проведення конференції суддів загальних судів здійснюється без участі представників цього суду.

Конференції суддів формують новий склад рад суддів, обирають делегатів на з'їзд суддів України та зі складу делегатів обирають членів організаційного комітету з проведення з'їзду суддів України за принципом рівного представництва від кожної конференції суддів - по три делегати.

Не пізніше одного місяця після закінчення строку, передбаченого абзацом шостим цього пункту, організаційний комітет з проведення з'їзду суддів України організовує проведення з'їзду в порядку, передбаченому цим Законом. На першому засіданні організаційного комітету обирається його голова, який відкриває засідання з'їзду суддів України.

З'їзд суддів України формує новий склад Ради суддів України відповідно до цього Закону.

7. Вища кваліфікаційна комісія суддів України формується у новому складі в порядку, встановленому цим Законом, і розпочинає свою діяльність після призначення не менше двох третин від її складу.

Кваліфікаційна комісія суддів військових судів до 15 вересня 2010 року передає наявні в неї матеріали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, сформованої до набрання чинності цим Законом.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України, сформована до набрання чинності цим Законом, а також кваліфікаційні комісії суддів загальних судів, кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів передають наявні в них матеріали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, сформованої відповідно до вимог цього Закону, не пізніш як через 10 днів з дня її першого засідання.

Перебіг строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у справах, що передаються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, сформованої відповідно до цього Закону, зупиняється до прийняття нею справ.

Матеріали про призначення чи обрання суддів на посади, передані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Кандидати на посаду судді, які склали кваліфікаційний іспит до набрання чинності цим Законом, але не рекомендовані на посаду судді у зв'язку з відсутністю вакантних посад, призначаються на посаду судді у порядку, встановленому статтею 66 цього Закону.

{Пункт 7 розділу XIII доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2982-VI від 03.02.2011}

Призначення на посаду судді вперше кандидатів, які подали заяву про участь у доборі на посаду судді після набрання чинності цим Законом та які до дня повного введення в дію положень частини першої статті 65, пунктів 5, 7 частини першої статті 66, статті 69, частини першої статті 70 цього Закону пройшли стадію, визначену пунктом 8 частини першої статті 66 цього Закону, здійснюється без проходження ними спеціальної підготовки.

{Пункт 7 розділу XIII доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 2982-VI від 03.02.2011}

8. Члени Вищої ради юстиції, призначені на посади до набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення терміну, на який їх призначено.

9. Голова Державної судової адміністрації України, заступники Голови Державної судової адміністрації України продовжують виконувати свої повноваження до моменту призначення нових Голови Державної судової адміністрації України та заступників Голови Державної судової адміністрації України в порядку, встановленому цим Законом.

10. Національна школа суддів України формується на базі Академії суддів України.

11. Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

12. Вимоги щодо наявності стажу роботи для зайняття посади судді в апеляційному, вищому спеціалізованому суді, Верховному Суді України не поширюються на суддів, які обіймають ці посади на день набрання чинності цим Законом.

13. До прийняття Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України Положення про автоматизовану систему документообігу суду адміністративні суди продовжують застосовувати норми законодавства, що діяли на момент набрання чинності цим Законом.

14. Кабінету Міністрів України:

1) у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в адміністративних приміщеннях, де на день набрання чинності цим Законом розміщувалися судові палати у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України;

забезпечити передачу в оперативне управління Державної судової адміністрації України приміщень військових судів, що ліквідуються, для розміщення відповідних окружних та апеляційних адміністративних судів відповідно до пропозиції Ради суддів адміністративних судів України;

2) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити в межах своїх повноважень перегляд чи скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

затвердити Положення про соціальне та матеріальне забезпечення працівників Національної школи суддів України і передбачати відповідне фінансування у проектах законів про Державний бюджет України на 2011 та наступні роки;

розробити Декларацію про майновий стан судді з урахуванням вимог цього Закону;

затвердити положення про Єдину базу даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень;

забезпечити виконання положень пункту 3.15 розділу XII "Прикінцеві положення" цього Закону щодо надання судам загальної юрисдикції безперешкодного доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

визначити порядок передачі архівів, таємного діловодства з військових судів, що ліквідуються;

3) передбачити у проекті Закону України про Державний бюджет України на 2011 рік видатки, пов'язані з реалізацією положень цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2011 року.

15. Рекомендувати Державній судовій адміністрації України:

1) до 1 січня 2011 року вжити заходів щодо створення Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень;


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору