Про засади функціонування ринку природного газу
Верховна Рада України; Закон від 08.07.20102467-VI
Документ 2467-17, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.10.2015, підстава 329-19
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
{ Закон втратив чинність на підставі Закону
N 329-VIII ( 329-19 ) від 09.04.2015, ВВР,
2015, N 27, ст.234 }
Про засади функціонування
ринку природного газу
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 48, ст.566 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3533-VI ( 3533-17 ) від 16.06.2011, ВВР, 2012, N 5, ст.28
N 3550-VI ( 3550-17 ) від 17.06.2011, ВВР, 2012, N 5, ст.30
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53
N 4520-VI ( 4520-17 ) від 15.03.2012, ВВР, 2013, N 2, ст.6
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012, ВВР, 2013, N 22, ст.214
N 5406-VI ( 5406-17 ) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 41, ст.551
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 2-3, ст.41
N 1198-VII ( 1198-18 ) від 10.04.2014, ВВР, 2014, N 23, ст.874
N 1645-VII ( 1645-18 ) від 14.08.2014, ВВР, 2014, N 39, ст.2014
N 423-VIII ( 423-19 ) від 14.05.2015, ВВР, 2015, N 30, ст.269 }

{ У тексті Закону слова "Національна комісія регулювання
електроенергетики України" та "Національна комісія
регулювання електроенергетики" в усіх відмінках
замінено словами "національна комісія, що здійснює
державне регулювання у сфері енергетики" у відповідному
відмінку згідно із Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від
07.07.2011 }
{ У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої
влади з питань забезпечення реалізації державної
політики в нафтогазовому комплексі" в усіх відмінках
замінено словами "центральний орган виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики в
нафтогазовому комплексі" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від
16.10.2012 }

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні
засади функціонування ринку природного газу.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:
1) алгоритм розподілу коштів - порядок розподілу
уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним
режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється
національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
енергетики;
2) вертикально інтегрована господарська організація - суб'єкт
господарювання, утворений відповідно до законодавства з метою
провадження господарської діяльності на ринку природного газу, що
здійснює щонайменше одну із функцій транспортування, розподілу або
зберігання природного газу і щонайменше одну із функцій його
постачання або видобутку;
3) власник природного газу - особа незалежно від форми
власності і сфери управління, якій належить природний газ на праві
власності, у тому числі на праві, що виникає на підставі договорів
про спільну діяльність;
4) газодобувне підприємство - суб'єкт господарювання, що
відповідно до спеціального дозволу на користування надрами
видобуває природний газ на території України і в межах
континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної
зони України;
5) газозберігаюче підприємство - суб'єкт господарювання, що
на підставі ліцензії здійснює закачування, зберігання та відбір
газу замовникам;
6) газопостачальне підприємство (далі - постачальник) -
суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює
постачання природного газу безпосередньо споживачам згідно з
укладеними договорами;
7) газорозподільне підприємство - суб'єкт господарювання, що
на підставі ліцензії здійснює транспортування природного газу
газорозподільними мережами безпосередньо споживачам, у власності
чи в користуванні якого перебувають газорозподільні мережі та інші
виробничі об'єкти та який здійснює щодо них функції з
оперативно-технологічного управління;
8) газорозподільні мережі - виробничий комплекс, що
складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою
об'єктів, призначених для розподілу природного газу від
газорозподільних станцій безпосередньо споживачам;
9) газотранспортне підприємство - суб'єкт господарювання, що
на підставі ліцензії здійснює транспортування природного газу
магістральними газопроводами, які перебувають у його власності чи
користуванні, та виконує щодо них функції з
оперативно-технологічного управління;
10) гарантований постачальник - визначене у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України, газопостачальне
підприємство, яке не має права відмовити споживачу в укладенні
договору на постачання природного газу, крім випадків, визначених
частиною сьомою статті 12 цього Закону; { Пункт 10 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 423-VIII ( 423-19 ) від 14.05.2015 }
11) Єдина газотранспортна система України - виробничий
комплекс, що складається з магістральних газопроводів та
газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та інших
організаційно і технологічно пов'язаних з ними об'єктів та споруд,
призначених для транспортування, розподілу і зберігання природного
газу;
12) замовник - суб’єкт ринку природного газу, який на
підставі договору замовляє надання однієї або кількох з таких
послуг:
приєднання власних об’єктів до Єдиної газотранспортної
системи України;
транспортування природного газу магістральними газопроводами;
транспортування природного газу розподільними трубопроводами;
транзит природного газу територією України;
зберігання природного газу в підземних сховищах; { Пункт 12 частини першої статті 1 в редакції Закону N 5021-VI
( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
13) кваліфікований споживач - споживач, рівень кваліфікації
якого відповідає ступеню, визначеному національною комісією, що
здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та який має
право вільно купувати газ у будь-якого постачальника;
13-1) магістральні мережі (магістральні газопровідні мережі,
магістральні газопроводи) - технологічний комплекс, що функціонує
як єдина система і до якого входить окремий газопровід з усіма
об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним
процесом, або кілька газопроводів, якими здійснюється транзитне,
міждержавне, міжрегіональне транспортування природного газу від
пунктів приймання до пунктів передачі природного газу, у тому
числі до газорозподільних мереж з метою подальшого розподілу; { Частину першу статті 1 доповнено пунктом 13-1 згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
13-2) межа балансової належності - точка поділу газових мереж
між суміжними власниками газових мереж за ознаками права
власності, господарського відання або користування; { Частину першу статті 1 доповнено пунктом 13-2 згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
13-3) місце забезпечення (точка забезпечення) потужності
(замовленої до приєднання) - місце (точка) в існуючих газових
мережах газотранспортного або газорозподільного підприємства, від
якого газорозподільне або газотранспортне підприємство забезпечує
розвиток газових мереж з метою приєднання об’єктів газоспоживання
замовника відповідної потужності; { Частину першу статті 1 доповнено пунктом 13-3 згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
13-4) місце приєднання (точка приєднання) - запроектована або
існуюча межа балансової належності об’єктів системи газоспоживання
замовника; { Частину першу статті 1 доповнено пунктом 13-4 згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
14) оператор Єдиної газотранспортної системи України (далі -
оператор) - газотранспортне підприємство, на яке рішенням
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики в нафтогазовому комплексі, покладено функції
оперативно-диспетчерського управління з видобутку,
транспортування, зберігання та розподілу природного газу з метою
забезпечення безперебійного та безаварійного газопостачання
споживачів України.
Функції оператора Єдиної газотранспортної системи України
закріплюються за суб’єктом господарювання, засновником та
власником якого може бути виключно держава, у тому числі через
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України", або (у разі створення спільного підприємства)
держава, у тому числі через Публічне акціонерне товариство
"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (володіння не
менше 51 відсотком корпоративних прав), а також юридична особа
(юридичні особи), що належить та контролюється резидентами держав
- членів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки чи
Енергетичного Співтовариства і є оператором системи
транспортування газу або членом Європейської мережі операторів
системи транспортування газу, сертифікованим відповідно до вимог
статті 10 Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради
Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього
ринку природного газу, статті 3 Регламенту 715/2009 Європейського
Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж
передачі природного газу. Відповідно до рішення центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики в нафтогазовому комплексі, функції оператора підземного
сховища газу можуть бути відокремлені та покладені на окреме
підприємство - оператора підземного сховища газу. Верховна Рада
України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує
результати конкурсу та приймає остаточне рішення щодо визначення
юридичної особи - нерезидента у суб’єкті господарювання, на якого
покладено функції оператора Єдиної газотранспортної системи
України. Умови конкурсу розробляються та затверджуються Кабінетом
Міністрів України. Для участі в конкурсі юридична особа -
нерезидент розкриває структуру власності засновників - юридичних
осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної
участі у цих юридичних особах. Зміни у структурі власності
юридичної особи - нерезидента, що за результатами конкурсу була
затверджена співзасновником суб’єкта господарювання, на якого
покладено функції оператора Єдиної газотранспортної системи
України, мають бути попередньо погоджені Кабінетом Міністрів
України. { Пункт 14 частини першої статті 1 доповнено абзацом
другим згідно із Законом N 1645-VII ( 1645-18 ) від 14.08.2014 }
Засновник або власник юридичної особи - нерезидента, що є
учасником суб’єкта господарювання, на якого покладено функції
оператора Єдиної газотранспортної системи України, повинен мати не
менш як п’ятирічний досвід управління газотранспортною системою на
американському чи європейському ринку. За результатами кожного
п’ятирічного строку роботи оператор Єдиної газотранспортної
системи України, створений за участю юридичної особи -
нерезидента, надає звіт Верховній Раді України; { Пункт 14 частини
першої статті 1 доповнено абзацом третім згідно із Законом
N 1645-VII ( 1645-18 ) від 14.08.2014 }
14-1) оператор підземного сховища газу - газозберігаюче
підприємство, на яке рішенням центрального органу виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому
комплексі, покладено функції із зберігання природного газу з метою
забезпечення безперебійної та безаварійної експлуатації підземного
сховища газу.
Засновником та власником суб’єкта господарювання, що
створюється для виконання функцій оператора підземного сховища
газу, може бути виключно держава самостійно або держава (володіння
не менше 51 відсотком корпоративних прав) та юридична особа
(юридичні особи), що належить та контролюється резидентами держав
- членів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки або
Енергетичного Співтовариства. Верховна Рада України за поданням
Кабінету Міністрів України затверджує результати конкурсу та
приймає остаточне рішення щодо визначення юридичної особи -
нерезидента у суб’єкті господарювання, на якого покладено функції
оператора підземних сховищ газу. Умови конкурсу розробляються та
затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для участі в конкурсі
юридична особа - нерезидент розкриває структуру власності
засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних
осіб - власників істотної участі у цих юридичних особах. Зміни у
структурі власності юридичної особи - нерезидента, що за
результатами конкурсу була затверджена співзасновником суб’єкта
господарювання, на якого покладено функції оператора підземних
сховищ газу, мають бути попередньо погоджені Кабінетом Міністрів
України. За результатами кожного п’ятирічного строку роботи
оператор підземних сховищ газу, створений за участю юридичної
особи - нерезидента, надає звіт Верховній Раді України. { Частину першу статті 1 доповнено пунктом 14-1 згідно із Законом
N 1645-VII ( 1645-18 ) від 14.08.2014 }
15) оперативно-технологічне управління - контроль за
функціонуванням магістральних та розподільних газопроводів,
підземних сховищ газу та інших організаційно і технологічно
пов'язаних з ними об'єктів, призначених для транспортування,
розподілу та зберігання природного газу з метою забезпечення їх
сталого та ефективного функціонування;
16) підземне сховище газу - технологічний комплекс - штучно
створене у природній або штучній ємності надр накопичення газу і
технологічно поєднані з цим комплексом споруди, призначені для
періодичного наповнення, зберігання та відбору газу;
17) побутові споживачі природного газу (далі - населення) -
фізичні особи, які отримують природний газ з метою використання
для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі,
підігріву води та опалення своїх житлових приміщень;
18) постачання природного газу - господарська діяльність на
ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і полягає в
наданні послуг та пов'язана з реалізацією природного газу
безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;
18-1) приєднання - надання газотранспортним або
газорозподільним підприємством послуги замовнику з виконання
організаційних і технічних заходів, спрямованих на створення
можливості здійснення транспортування або розподілу необхідного
обсягу природного газу до місця приєднання об’єкта замовника з
дотриманням показників якості та надійності; { Частину першу статті 1 доповнено пунктом 18-1 згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
18-2) ставка плати за стандартне приєднання - розрахована
вартість послуги з приєднання одного метра кубічного на годину
потужності при стандартному приєднанні, яка встановлюється на
певний період для Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва
та Севастополя відповідно до адміністративно-територіального
устрою України і розраховується згідно з порядком розрахунку плати
за приєднання об’єктів замовників до газових мереж; { Частину першу статті 1 доповнено пунктом 18-2 згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
18-3) стандартне приєднання - приєднання до діючих газових
мереж газорозподільного підприємства об’єктів газоспоживання
потужністю до 16 метрів кубічних на годину включно на відстань, що
не перевищує 25 метрів для сільської та 10 метрів для міської
місцевості по прямій лінії від місця забезпечення потужності до
місця приєднання; { Частину першу статті 1 доповнено пунктом 18-3 згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
19) природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан)
вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних
порід та газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) -
корисна копалина, яка є сумішшю вуглеводнів та невуглеводневих
компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов
(тиск - 760 мм ртутного стовпа і температура - 20 град.С) і є
товарною продукцією; { Пункт 19 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5406-VI ( 5406-17 ) від 02.10.2012 }
20) ринок природного газу - сукупність правовідносин, що
виникають у процесі купівлі-продажу природного газу, надання
послуг з його транспортування, зберігання, розподілу та
постачання;
21) розподіл природного газу - господарська діяльність на
ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з
транспортуванням природного газу газорозподільними мережами з
метою його доставки споживачам;
22) споживач - юридична особа або фізична особа-підприємець,
яка отримує природний газ відповідно до договору про постачання
природного газу та використовує його як паливо або сировину;
23) страховий запас природного газу (далі - страховий
запас) - обсяг природного газу, який створюється
газопостачальником у підземному сховищі газу і використовується
ним для покриття дефіциту ресурсів природного газу, що може
виникнути під час його постачання споживачам;
24) суб'єкт ринку природного газу - власник природного газу,
газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство
(оператор), замовник, постачальник, споживач та інші фізичні або
юридичні особи, відносини між якими встановлюються на підставі
договорів;
25) товарний природний газ - видобутий природний газ, за
винятком обсягів фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат
природного газу під час його видобування, підготовки до
транспортування, які не мають перевищувати встановлених
нормативних обсягів, а також обсягів, які використовуються для
забезпечення власних потреб газодобувних підприємств, зокрема
виробничих потреб об'єктів видобутку, підготовки та
транспортування природного газу, нафти і газового конденсату
(технологічні цехи капітального ремонту свердловин,
спецавтотранспорт, ремонтні майстерні, адміністративні споруди),
виробництва тепла для опалення об'єктів, що обліковуються на
балансі таких підприємств, і обсягів природного газу, які
використовують на об'єктах газодобувних підприємств для
виробництва продуктів нафто- та газопереробки; { Пункт 25 статті 1 в редакції Закону N 3550-VI ( 3550-17 ) від
17.06.2011 }
26) транспортування природного газу - господарська діяльність
на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з
переміщенням природного газу трубопроводами з метою його
подальшого зберігання, розподілу або доставки безпосередньо
споживачам та замовникам, окрім транспортування
внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами).
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в законах
України "Про нафту і газ" ( 2665-14 ) і "Про трубопровідний
транспорт" ( 192/96-ВР ).
Стаття 2. Правова основа функціонування ринку природного газу
1. Правову основу функціонування ринку природного газу
становлять Конституція України ( 254к/96-ВР ), цей Закон, Кодекс
України про надра ( 132/94-ВР ), закони України "Про
трубопровідний транспорт" ( 192/96-ВР ), "Про природні монополії"
( 1682-14 ), "Про нафту і газ" ( 2665-14 ), "Про енергозбереження"
( 74/94-ВР ), "Про угоди про розподіл продукції" ( 1039-14 ), "Про
захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ), "Про газ (метан)
вугільних родовищ" ( 1392-17 ), "Про охорону навколишнього
природного середовища" ( 1264-12 ), міжнародні договори України,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та
інші акти законодавства.
Розділ II
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ, РЕГУЛЮВАННЯ
ТА НАГЛЯД У СФЕРІ ФУНКЦІОНУВАННЯ
РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ
Стаття 3. Державне управління
1. Державне управління у сфері функціонування ринку
природного газу здійснює Кабінет Міністрів України та центральний
орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики в нафтогазовому комплексі, центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, у
межах повноважень, визначених законодавством. { Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики в нафтогазовому комплексі:
1) забезпечує формування державної політики; { Пункт 1 частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
2) забезпечує вдосконалення відносин у сфері функціонування
ринку природного газу; { Пункт 2 частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
3) розробляє цільові програми, зокрема щодо диверсифікації
джерел постачання природного газу;

{ Пункт 4 частини другої статті 3 виключено на підставі
Закону N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

5) здійснює інші повноваження, визначені законами України та
покладені на нього Президентом України. { Пункт 5 частини другої статті 3 в редакції Закону N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику в нафтогазовому комплексі:
1) реалізує державну політику;
2) здійснює, у межах своїх повноважень, державний нагляд у
нафтогазовій галузі;
3) бере участь у розробленні цільових програм, зокрема щодо
диверсифікації джерел постачання природного газу;
4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та
покладені на нього Президентом України. { Статтю 3 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 4. Державне регулювання
1. Державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного
газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів
господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється
Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює
державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами
виконавчої влади в межах їх повноважень.
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері енергетики, при прийнятті своїх рішень діє за принципом
незалежності від органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а
також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.
3. До повноважень національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики, належать:
1) здійснення державного регулювання відносин суб'єктів ринку
природного газу;
2) ліцензування господарської діяльності на ринку природного
газу;
3) затвердження ліцензійних умов провадження певних видів
господарської діяльності на ринку природного газу;
4) здійснення контролю за додержанням ліцензіатами
ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку
природного газу відповідно до законодавства та в порядку,
встановленому національною комісією, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики;
5) затвердження порядку доступу та приєднання до Єдиної
газотранспортної системи України; { Пункт 5 частини третьої статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
6) забезпечення проведення тарифної та цінової політики на
ринку природного газу;
7) встановлення тарифів на:
транспортування природного, нафтового газу та газу (метану)
вугільних родовищ магістральними трубопроводами;
транспортування природного, нафтового газу та газу (метану)
вугільних родовищ розподільними трубопроводами;
постачання природного газу та газу (метану) вугільних родовищ
за регульованим тарифом;
закачування, зберігання та відбір природного газу, газу
(метану) вугільних родовищ;
8) проведення моніторингу ліцензійної діяльності шляхом
отримання від учасників ринку природного газу інформації, зокрема
про ціни і тарифи на природний газ та послуги, що підлягають
регулюванню згідно із законодавством, та оприлюднення результатів
моніторингу;
9) застосування в установленому порядку санкцій до суб'єктів
ринку природного газу в порядку, передбаченому цим Законом;
10) затвердження алгоритму розподілу коштів;
11) затвердження порядків:
формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ
для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток
( z1705-12 ), визначених у статті 10 цього Закону;
встановлення роздрібних цін на природний газ для населення;
формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу,
постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу;
контролю за дотриманням ліцензійних умов;
формування інвестиційних програм;
12) затвердження процедури встановлення та перегляду тарифів
на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування,
зберігання та відбору природного газу ( z0685-13 );
13) затвердження Правил користування природним газом для
юридичних осіб ( z1715-12 );
14) затвердження методик розрахунку тарифів на послуги з
транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та
відбору природного газу;
15) затвердження типових договорів на:
купівлю-продаж природного газу (між власниками та
постачальниками природного газу) ( z1250-12 );
транспортування природного газу магістральними
трубопроводами;
зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу
( z1956-12 );
приєднання до газових мереж ( z0297-13 );
розподіл природного газу ( z0171-15 );
постачання природного газу за регульованим тарифом; ( z0172-15 )
господарське відання складовими Єдиної газотранспортної
системи України (між власниками та газотранспортними або
газорозподільними підприємствами) ( z0494-13 ); { Пункт 15 частини
третьої статті 4 доповнено абзацом згідно із Законом N 5021-VI
( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
користування складовими Єдиної газотранспортної системи
України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними
підприємствами) ( z0492-13 ); { Пункт 15 частини третьої статті 4
доповнено абзацом згідно із Законом N 5021-VI ( 5021-17 ) від
22.06.2012 }
експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи
України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними
підприємствами)( z0493-13 ) ; { Пункт 15 частини третьої статті 4
доповнено абзацом згідно із Законом N 5021-VI ( 5021-17 ) від
22.06.2012 }
16) встановлення обмеження щодо суміщення видів діяльності
відповідними суб'єктами ринку природного газу;
17) визначення відповідності ліквідації, реорганізації у
формі злиття, приєднання, участі в об'єднаннях, а також придбання
або відчуження більш як 10 відсотків часток (акцій, паїв) активів
суб'єктів господарської діяльності ліцензійним умовам;
18) здійснення безперешкодного доступу на територію, до
документів та інформації суб'єктів ринку природного газу;
19) затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих
газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок
порушення споживачем природного газу Правил надання населенню
послуг з газопостачання ( v0475227-03 ), а також споживачеві
природного газу внаслідок порушення газопостачальним або
газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з
газопостачання ( v0476227-03 );
20) забезпечення захисту прав споживачів з питань, що
стосуються цін і тарифів на природний газ, надійності його
постачання, а також отримання ними якісних послуг, що надаються
суб'єктами природних монополій;
20-1) затвердження порядку розрахунку плати за приєднання
об’єктів замовників до газових мереж ( z0298-13 ); { Частину третю статті 4 доповнено пунктом 20-1 згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
20-2) розроблення та затвердження порядку фінансування послуг
з приєднання об’єктів замовника до газових мереж; { Частину третю статті 4 доповнено пунктом 20-2 згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
20-3) встановлення ставок плати за стандартне приєднання
( z2105-13 ); { Частину третю статті 4 доповнено пунктом 20-3 згідно із Законом
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
21) визначення ступеня кваліфікації споживачів;
22) сприяння конкуренції на ринку природного газу;
23) інші передбачені законодавством повноваження.
Стаття 5. Державний нагляд (контроль)
1. Державний нагляд (контроль) у сфері функціонування ринку
природного газу здійснюють у межах своїх повноважень центральний
орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в
нафтогазовому комплексі, національна комісія, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики, центральні органи виконавчої
влади, що реалізують державну політику у сферах державного
гірничого нагляду, геологічного вивчення та раціонального
використання надр, ефективного використання паливно-енергетичних
ресурсів, енергозбереження, центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а також
інші органи державного нагляду (контролю), визначені законом. { Частина перша статті 5 в редакції Закону N 5460-VI ( 5460-17 )
від 16.10.2012 }
2. Державний нагляд (контроль) на ринку природного газу
включає:
1) проведення аналізу виконання державних програм
забезпечення ефективного використання ресурсів природного газу,
збільшення його видобутку та здійснення ефективної переробки;
2) забезпечення безпечної і надійної технічної експлуатації
об'єктів Єдиної газотранспортної системи України;
3) оцінку відповідності роботи технологічних об'єктів
газодобувних, газотранспортних, газозберігаючих, газорозподільних
підприємств та підприємств-газоспоживачів вимогам технічної
експлуатації, своєчасності проведення їх діагностичного обстеження
та планового ремонту;
4) додержання встановлених режимів постачання, розподілу та
споживання природного газу;
5) підтримання належного технічного стану систем, вузлів і
приладів обліку природного газу на об'єктах його видобутку,
транспортування та зберігання, а також на газопереробних
підприємствах;
6) забезпечення здійснення на належному рівні будівництва,
монтажу, пусконалагодження газокористувального обладнання;
7) забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних
ресурсів підприємствами, установами та організаціями Єдиної
газотранспортної системи України незалежно від форми власності;
8) розроблення заходів, спрямованих на захист навколишнього
природного середовища та локалізацію зони впливу шкідливих і
небезпечних речовин, що утворюються під час аварій та катастроф на
об'єктах нафтогазової галузі;
9) додержання суб'єктами господарювання, що провадять
ліцензовану діяльність на ринку природного газу, ліцензійних умов
відповідно до Порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов,
затвердженого національною комісією, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики;
10) додержання встановлених національною комісією, що
здійснює державне регулювання у сфері енергетики, тарифів (та їх
структури) на транспортування природного та нафтового газу
магістральними трубопроводами, зберігання природного газу,
розподілу та постачання природного, нафтового газу та газу
(метану) вугільних родовищ;
11) додержання встановленого алгоритму розподілу коштів.
Державний нагляд (контроль) у нафтогазовій галузі
здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про основні
засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності" ( 877-16 ).
Стаття 6. Ліцензування господарської діяльності на ринку
природного газу
1. Діяльність, пов'язана з транспортуванням та розподілом
трубопроводами, постачанням за регульованим та нерегульованим
тарифами, зберіганням природного газу в обсязі, що перевищує
рівень, установлений ліцензійними умовами, продажем за
закупівельними цінами суб'єктам господарювання, визначеним статтею
10 цього Закону, природного газу власного видобутку в обсязі, що
перевищує рівень, установлений ліцензійними умовами, провадиться
за умови отримання відповідної ліцензії, крім діяльності
інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, укладених
згідно із Законом України "Про угоди про розподіл продукції"
( 1039-14 ), на яких вимога щодо отримання таких ліцензій не
поширюється. { Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5406-VI ( 5406-17 ) від 02.10.2012 }
2. Ліцензія на провадження діяльності, пов'язаної з
транспортуванням та розподілом трубопроводами, постачанням за
регульованим та нерегульованим тарифами, зберіганням природного
газу в обсязі, що перевищує рівень, установлений ліцензійними
умовами, продажем за закупівельними цінами суб'єктам
господарювання, визначеним статтею 10 цього Закону, природного
газу власного видобутку в обсязі, що перевищує рівень,
установлений ліцензійними умовами, видається національною
комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
3. Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності в
порядку, визначеному національною комісією, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики.
4. За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок
зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
5. Ліцензія на провадження певного виду господарської
діяльності видається на строк, встановлений Кабінетом Міністрів
України, але не менше трьох років.
Стаття 7. Доступ до Єдиної газотранспортної системи України
1. Суб'єкти ринку природного газу мають рівні права доступу
до Єдиної газотранспортної системи України.
2. У разі дотримання вимог фізико-хімічних показників,
технічних норм та стандартів безпеки відповідно до законодавства
гази горючі будь-якого походження без технічних перешкод можуть
бути безпечно введені та транспортовані газотранспортною системою.
3. Газотранспортні, газорозподільні та газодобувні
підприємства під час здійснення транспортування та розподілу
природного газу газопроводами, які перебувають у їхній власності
чи користуванні на законних підставах, зобов'язані за зверненням
суб'єктів ринку природного газу забезпечити їм доступ до цих мереж
на підставі укладених договорів.
4. Оператор щороку розробляє прогнозний річний баланс
надходження та розподілу природного газу в Україні ( z0196-13 ) з
урахуванням можливостей газотранспортної системи та в
установленому порядку ( z0196-13 ) надає його для погодження
центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики в нафтогазовому комплексі.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики в нафтогазовому комплексі, погоджує та подає на
затвердження Кабінету Міністрів України прогнозний річний баланс
надходження та розподілу природного газу в Україні ( z0196-13 ),
здійснює контроль за його виконанням. { Частина четверта статті 7 в редакції Закону N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
5. На основі прогнозного річного балансу надходження та
розподілу природного газу в Україні, а також інформації, що
надійшла від постачальників про наявні у них ресурси та прогнозні
обсяги реалізації природного газу, оператор відповідно до порядку,
встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики в нафтогазовому комплексі, розробляє
на кожний наступний місяць плановий (розрахунковий) баланс
надходження та розподілу природного газу, а також формує і
затверджує плановий розподіл постачання природного газу
споживачам.
6. Оператор здійснює балансування обсягів природного газу та
функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною
системою з транспортування, зберігання та розподілу природного
газу з метою здійснення відповідних заходів, що впливають на
співвідношення обсягів природного газу, що надійшли до
газотранспортної системи, і обсягів природного газу, розподілених
та поставлених споживачам, що забезпечують у Єдиній
газотранспортній системі України тиск, який не загрожує безпеці та
експлуатаційній ефективності системи, забезпечення безперебійного
та безаварійного газопостачання споживачів України.
7. Оператор і газотранспортні та газорозподільні підприємства
можуть відмовити в наданні доступу до Єдиної газотранспортної
системи України у разі:
1) відсутності вільної пропускної потужності;
2) неналежної якості природного газу, який вводиться в
газотранспортну систему; { Пункт 2 частини сьомої статті 7 в редакції Закону N 5406-VI
( 5406-17 ) від 02.10.2012 }
3) надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють такий доступ. { Пункт 3 частини сьомої статті 7 в редакції Закону N 5406-VI
( 5406-17 ) від 02.10.2012 }
{ Зміни до пункту 3 частини сьомої статті 7 див. в Законі
N 5021-VI ( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
Наявність або відсутність вільної пропускної потужності
визначається оператором, газотранспортним або газорозподільним
підприємством за методикою ( z1714-13 ), затвердженою центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики в нафтогазовому комплексі.
8. Оператор і суб'єкти ринку природного газу, що здійснюють
транспортування чи розподіл природного газу газопроводами, у разі
відмови замовнику в наданні доступу до мережі мають повідомити про
це не пізніше 10 робочих днів замовнику та національній комісії,
що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, із
зазначенням причин відмови.
Стаття 7-1. Проектування, будівництво та експлуатація
складових Єдиної газотранспортної системи України
1. Проектування та будівництво (нове будівництво,
реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення)
складових Єдиної газотранспортної системи України здійснюються
відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності.
2. Проектування, будівництво (нове будівництво,
реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення)
складових Єдиної газотранспортної системи України, які перебувають
у власності, господарському віданні або користуванні
газотранспортних та газорозподільних підприємств, передбачаються
інвестиційними програмами, схваленими національною комісією, що
здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та фінансуються
за рахунок коштів, передбачених у тарифах на транспортування та
розподіл природного газу, плати за приєднання, поворотної
фінансової допомоги замовників, банківських кредитів, коштів,
залучених з інших джерел, не заборонених законодавством.
3. У разі будівництва, реконструкції, реставрації,
капітального ремонту будинків, будівель, споруд, доріг, мостів,
інших об’єктів архітектури роботи з перенесення складових Єдиної
газотранспортної системи України виконуються власником складових
Єдиної газотранспортної системи України за рахунок коштів
замовників таких робіт відповідно до затвердженої
проектно-кошторисної документації.
4. Власники складових Єдиної газотранспортної системи України
зобов’язані забезпечити надійну та безпечну експлуатацію Єдиної
газотранспортної системи України згідно з вимогами законодавства
та правилами технічної експлуатації. У разі невиконання зазначених
вимог власники складових Єдиної газотранспортної системи України
зобов’язані передати належні їм складові Єдиної газотранспортної
системи України у власність, господарське відання чи користування
газотранспортному або газорозподільному підприємству чи укласти з
газотранспортним або газорозподільним підприємством договір про
експлуатацію таких складових.
5. Експлуатація Єдиної газотранспортної системи України
здійснюється виключно газотранспортними або газорозподільними
підприємствами. { Закон доповнено статтею 7-1 згідно із Законом N 5021-VI
( 5021-17 ) від 22.06.2012 }
Стаття 7-2. Плата за приєднання об’єктів газоспоживання
(газопостачання) до Єдиної газотранспортної
системи України
1. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний
ремонт, технічне переоснащення) складових Єдиної газотранспортної
системи України, пов’язаних з приєднанням об’єктів замовника від
місця забезпечення потужності до місця приєднання об’єкта
замовника, забезпечується за рахунок коштів, отриманих як плата за
приєднання, поворотної фінансової допомоги замовників та за
рахунок коштів, передбачених інвестиційною програмою, схваленою
національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
енергетики.
2. Плата за приєднання формується газотранспортним або
газорозподільним підприємством згідно з порядком розрахунку плати
за приєднання об’єктів замовників до газових мереж.
Газорозподільне підприємство зобов’язане розміщувати на
своєму веб-сайті в мережі Інтернет діючі ставки плати за
стандартне приєднання.
Плата за приєднання об’єктів газоспоживання (газопостачання)
замовників, яке не є стандартним приєднанням, визначається
проектно-кошторисною документацією відповідно до замовленої
(заявленої) на приєднання потужності пропорційно до передбаченої
проектом величини потужності, яку можливо додатково приєднати,
відповідно до порядку розрахунку плати за приєднання об’єктів
замовників до газових мереж з урахуванням витрат на розвиток мереж
для створення резерву потужності у місці забезпечення потужності
замовника.
Розроблення проектно-кошторисної документації забезпечується
замовником, а її вартість є складовою частиною плати за
приєднання.
Приєднання об’єктів газоспоживання (газопостачання)
замовників, яке не є стандартним приєднанням, фінансується в
розмірі розрахованої плати за приєднання за рахунок коштів,
отриманих як плата за приєднання замовника. У разі необхідності
створення додаткової потужності необхідні витрати для виконання в
повному обсязі робіт згідно з проектно-кошторисною документацією
фінансуються за рахунок пропорційної участі замовників (у разі їх
наявності), що приєднуються до одного місця забезпечення
потужності, та/або за рахунок коштів, залучених як поворотна
фінансова допомога від замовників.
3. Кошти, отримані як плата за приєднання, та кошти, отримані
від замовника як поворотна фінансова допомога, обліковуються
окремо і використовуються газотранспортними та газорозподільними
підприємствами виключно для будівництва (нового будівництва,
реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення)
газових мереж, необхідних для створення можливості приєднання
об’єктів газоспоживання (газопостачання) замовників.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »