Про затвердження Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для [...]
Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок, Форма типового документа [...] від 25.03.2009253
Документ 253-2009-п, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 24.03.2017, підстава 138-2017-п
 

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 25 березня 2009 р. N 253
Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 138 ( 138-2017-п ) від 10.03.2017 }
Про затвердження Порядку використання захисних споруд
цивільного захисту (цивільної оборони)
для господарських, культурних та побутових потреб
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 1390 ( 1390-2011-п ) від 28.12.2011 }

Відповідно до статті 10 Закону України "Про захист населення
і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру" ( 1809-14 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок використання захисних споруд цивільного
захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та
побутових потреб, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям привести у
шестимісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність
з Порядком, затвердженим цією постановою.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 березня 2009 р. N 253
ПОРЯДОК
використання захисних споруд цивільного
захисту (цивільної оборони) для господарських,
культурних та побутових потреб

Загальна частина
1. Цей Порядок встановлює вимоги до використання фонду
захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для
господарських, культурних та побутових потреб, особливості їх
реконструкції і подальшого використання у разі зміни власника чи
балансоутримувача.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони)
(далі - захисні споруди) - інженерні споруди, призначені для
укриття і тимчасового захисту людей, техніки та майна від
небезпеки, що може виникнути або виникла внаслідок надзвичайних
ситуацій у мирний час, а також від дії засобів ураження в
особливий період. Захисні споруди поділяються на сховища та
протирадіаційні укриття і є основним засобом колективного захисту
населення;
протирадіаційні укриття - негерметичні захисні споруди, які
забезпечують захист людей від негативного впливу іонізуючого
випромінювання у разі радіоактивного забруднення місцевості;
реконструкція захисної споруди - перебудова захисної споруди,
яка передбачає удосконалення, відновлення або збереження її
захисних властивостей, поліпшення умов для розміщення людей
(заміну або удосконалення внутрішнього оснащення та
інженерно-технічного обладнання тощо) та/або зміну її основних
геометричних розмірів чи положення окремих частин, зокрема під час
будівництва над нею або поблизу неї нових будівель чи споруд, у
тому числі з метою її використання для господарських, культурних
та побутових потреб;
сховища - герметичні захисні споруди, які забезпечують умови
для перебування у них людей, техніки та майна протягом двох діб з
метою їх захисту від негативного впливу небезпечних хімічних та
радіоактивних речовин, високих температур і продуктів горіння у
разі виникнення пожеж, катастрофічного затоплення, а також від дії
засобів ураження;
уповноважений орган управління - центральний чи місцевий
орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що
здійснює управління відповідно державним та комунальним майном, у
складі якого перебувають захисні споруди, або суб'єкт права
приватної власності, у власності якого перебувають захисні
споруди, чи уповноважений ним орган;
фонд захисних споруд - сукупність усіх захисних споруд.
Інші терміни застосовуються у цьому Порядку в значенні,
наведеному в Законах України "Про захист населення і територій від
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"
( 1809-14 ) і "Про правові засади цивільного захисту" ( 1859-15 ).
3. Забезпечення утримання та збереження функціонального
призначення захисних споруд здійснюють їх балансоутримувачі.
Утримання захисних споруд здійснюється відповідно до
законодавства за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а
також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від
форми власності, які є балансоутримувачами захисних споруд (далі -
підприємства), зокрема:
захисних споруд, які перебувають на балансі центральних
органів виконавчої влади, - за рахунок коштів державного бюджету;
захисних споруд, які належать до сфери управління місцевих
органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, - за
рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі відповідно до
цільових програм;
захисних споруд підприємств - за рахунок коштів підприємств,
на балансі яких вони перебувають.
У разі використання однієї захисної споруди кількома
підприємствами вони беруть участь в утриманні споруди відповідно
до укладених між ними договорів.
Вимоги до використання захисних споруд
для господарських, культурних та побутових потреб
4. Захисні споруди, за винятком тих, що повинні утримуватись
у постійній готовності до використання за призначенням, можуть
використовуватися підприємствами для господарських, культурних та
побутових потреб (далі - потреби підприємства) за умови
забезпечення можливості приведення їх у готовність до використання
за призначенням у строк, що не перевищує 12 годин.
У постійній готовності до використання за призначенням
повинні утримуватись захисні споруди на атомних електростанціях, у
зонах спостереження навколо них, на об'єктах підвищеної небезпеки
і запасних пунктах управління.
5. Захисні споруди (їх основні приміщення) можуть
використовуватися для потреб підприємства як:
виробничі приміщення, віднесені за показником вибухопожежної
та пожежної небезпеки до категорій Г і Д згідно з нормами
визначення категорій приміщень, будинків і зовнішніх установок за
вибухопожежною та пожежною небезпекою, що затверджуються МНС, у
яких проводяться роботи, не пов'язані з технологічними процесами,
внаслідок яких виділяються шкідливі рідини, пари і гази,
небезпечні для людей, і які не потребують природного освітлення
(крім захисних споруд, розміщених у житлових будинках та у
будинках і спорудах громадського призначення);
складські приміщення, віднесені в установленому порядку за
показником вибухопожежної та пожежної небезпеки до категорій Г і
Д, для зберігання майна і матеріалів (у вбудованих захисних
спорудах виключно за наявності окремого входу);
приміщення для розміщення аварійних (ремонтних) та чергових
служб;
допоміжні (підсобні) приміщення лікувальних закладів;
гаражі або стоянки автомобілів та автокарів (якщо це
передбачено проектом будівництва захисної споруди і не потребує
перепланування її основних і допоміжних приміщень);
приміщення для проведення навчальних занять;
приміщення для культурного обслуговування населення;
виставкові зали;
приміщення для торгівлі і громадського харчування (магазини,
зали їдалень, буфети, кафе тощо);
спортивні приміщення (тири, зали для проведення спортивних
занять);
приміщення для побутового обслуговування населення (ательє,
пункти прокату, приймальні пункти тощо).
6. Підприємство під час використання захисної споруди для
власних потреб забезпечує:
збереження захисних властивостей споруди як в цілому, так і
окремих її елементів;
герметизацію та гідроізоляцію всієї захисної споруди;
збереження робочого стану інженерно-технічного та
спеціального обладнання, засобів зв'язку та оповіщення;
належне утримання захисної споруди відповідно до вимог
інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у
мирний час, яка затверджується МНС.
7. У разі використання основних приміщень захисної споруди як
виробничих та складських приміщень, гаражів або стоянок
автомобілів чи автокарів допускається їх передача для цих цілей з
розрахунку забезпечення розміщення у споруді людей, техніки та
майна у кількості 50 відсотків розрахункової місткості без
звільнення від техніки та майна, що у них перебуває. У такому разі
розміщення і складування обладнання, майна, автомобілів та
автокарів повинне здійснюватися з урахуванням забезпечення
постійного вільного доступу до допоміжних приміщень споруди для їх
огляду, обслуговування і ремонту інженерно-технічного обладнання.
Приміщення звільняється від техніки та майна протягом не
більш як восьми годин у разі приведення захисної споруди в
готовність до використання за призначенням.
8. Забороняється використання для потреб підприємства таких
елементів інженерно-технічного та спеціального обладнання, що
розміщені у сховищах:
захищеної дизельної електростанції та вентиляційних систем,
які забезпечують її роботу;
фільтрів-поглиначів;
передфільтрів;
фільтрів для очищення повітря від окису вуглецю;
засобів регенерації повітря;
гравійних повітроохолоджувачів;
аварійних резервуарів для збору фекалій.
Використання систем постачання повітря у сховища для потреб
підприємства можливе тільки у режимі чистої вентиляції.
9. Елементи інженерно-технічного обладнання, що розміщені у
протирадіаційних укриттях, можуть експлуатуватись у необхідних для
потреб підприємства обсягах.
10. Обслуговування та ремонт інженерно-технічного і
спеціального обладнання, засобів зв'язку та оповіщення, що
розміщені у захисних спорудах, які використовуються для потреб
підприємства, повинні здійснюватися в обсягах і у строки, що
встановлені відповідною технічною документацією.
11. Під час використання захисних споруд для потреб
підприємства забороняється:
перепланування приміщень;
улаштування додаткових отворів (прорізів) у несучих та
огороджувальних конструкціях, які знижують рівень захисних
властивостей споруди;
демонтаж існуючого інженерно-технічного та спеціального
обладнання;
порушення герметизації та гідроізоляції споруди;
застосування горючих синтетичних матеріалів під час
оздоблення приміщень;
встановлення та експлуатація приладів і обладнання, не
передбачених проектною документацією;
перекриття фарбуванням написів на інженерно-технічному та
спеціальному обладнанні про найменування заводу-виробника,
технічні характеристики та його призначення.
12. Питання щодо можливості використання захисних споруд для
потреб підприємства вивчається уповноваженим органом управління за
зверненням цього підприємства після вивчення ним разом з
територіальним органом МНС питань стосовно дотримання вимог щодо
пожежної безпеки та технічного стану захисної споруди, з місцевим
органом державного санітарно-епідеміологічного нагляду стосовно
дотримання вимог санітарних норм та правил, з органом виконавчої
влади Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій
або відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації
стосовно дотримання вимог щодо належної організації колективного
захисту населення відповідної території (далі - контролюючі
органи).
13. Для вивчення питання щодо можливості використання
захисної споруди для потреб підприємства керівник такого
підприємства подає контролюючим органам звернення у формі листів,
які повинні містити:
мету майбутнього використання споруди;
обґрунтування можливості приведення її у готовність до
використання за призначенням у встановлені строки;
зобов'язання щодо збереження її захисних властивостей та
утримання у готовності до використання за призначенням.
До звернення додаються витяги (копії) з проектної
документації, які підтверджують передбачення у ній можливості
використання захисної споруди для потреб підприємства. У разі
відсутності такої документації до звернення додається копія
паспорта захисної споруди, який оформлюється відповідно до вимог
інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у
мирний час, яка затверджується МНС.
Контролюючі органи письмово інформують протягом 30
календарних днів керівника підприємства про можливість
використання захисної споруди для потреб підприємства чи про
можливість використання захисної споруди для потреб підприємства
за умови проведення робіт з її пристосування для цієї мети або за
умови проведення реконструкції споруди, чи про неможливість
використання захисної споруди для потреб підприємства.
14. Проектна документація щодо пристосування захисної споруди
для потреб підприємства (далі - проект пристосування)
розробляється спеціалізованою проектною організацією, яка має
ліцензію на проведення відповідних робіт (далі - проектна
організація), з урахуванням вимог державних будівельних норм щодо
проектування будівель і споруд відповідного функціонального
призначення (навчальних закладів, закладів охорони здоров'я,
підприємств роздрібної торгівлі, громадського харчування,
побутового обслуговування та закладів культурного обслуговування
населення, спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів, інших
громадських будинків і споруд, житлових будинків тощо) і може
передбачати:
спорудження тимчасових перегородок з негорючих і нетоксичних
матеріалів, що легко знімаються та демонтуються у разі виникнення
потреби у приведенні захисної споруди у готовність до використання
за призначенням;
монтаж додаткових спеціальних систем життєзабезпечення
(вентиляції, каналізації, водопостачання тощо), необхідних
приладів та обладнання, а також систем протипожежного захисту
згідно з встановленими вимогами до приміщень відповідного
функціонального призначення. Проектні рішення щодо прокладення
нових інженерних мереж, влаштування додаткових каналів для них
повинні забезпечувати збереження захисних властивостей та
проектних технічних характеристик споруди, передбачених державними
будівельними нормами, що встановлюють вимоги до проектування
захисних споруд.
У разі використання для потреб підприємства захисної споруди,
яка вбудована у житловий будинок або в будівлю, що
використовується для громадських потреб, у проекті пристосування
передбачається влаштування окремого входу (виходу) та ізольованої
від основної частини будівлі глухої протипожежної стіни.
Проект пристосування захисної споруди для потреб підприємства
в обов'язковому порядку узгоджується з контролюючими органами.
15. Якщо під час експлуатації споруди виникла потреба у зміні
мети її використання, повторно вивчається питання щодо можливості
використання захисних споруд для потреб підприємства відповідно до
цього Порядку.
16. У разі невиконання підприємством під час використання
захисної споруди для власних потреб взятих зобов'язань щодо
забезпечення збереження захисних властивостей та утримання
захисної споруди у готовності до використання за призначенням
відповідний територіальний орган МНС та/або місцевий орган
державного санітарно-епідеміологічного нагляду може порушити
питання про припинення використання захисної споруди для потреб
підприємства.
У разі порушення питання про припинення використання захисної
споруди для потреб підприємства територіальний орган МНС та/або
місцевий орган державного санітарно-епідеміологічного нагляду
письмово інформує про це керівника підприємства та уповноважений
орган управління і вживає передбачених законами заходів для
припинення використання захисної споруди, усунення виявлених
порушень законодавства.
Вирішення питання щодо відновлення використання захисної
споруди для потреб підприємства можливе виключно за умови
виконання у повному обсязі вимог контролюючих органів.
У разі незгоди з рішенням територіального органу МНС та/або
місцевого органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду
про припинення використання захисної споруди для потреб
підприємства керівник підприємства, на балансі якого перебуває
захисна споруда, має право оскаржити таке рішення до МНС та/або
вищих органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Особливості реконструкції захисних споруд
17. Реконструкція захисної споруди проводиться за ініціативою
керівника підприємства, на балансі якого вона перебуває, про що
уповноважений орган управління інформує територіальний орган МНС
та орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань
надзвичайних ситуацій або відповідний структурний підрозділ
місцевої держадміністрації.
18. Реконструкція захисної споруди може передбачати:
проведення капітального ремонту споруди або її окремих
частин;
заміну старого або введення у дію нового (додаткового)
внутрішнього оснащення та інженерно-технічного обладнання;
усунення пошкоджень та/або заміну основних та огороджувальних
конструкцій, гідроізоляції;
перебудову (зміну основних геометричних розмірів, положення
основних або допоміжних приміщень) споруди в цілому або окремих її
частин, зокрема у випадках, коли вона спричинена будівництвом над
захисною спорудою або поряд з нею нових будівель і споруд чи
реконструкцією існуючих. У такому разі реконструкція повинна
забезпечувати збереження захисних властивостей споруди та умов для
розміщення людей, техніки та майна.
19. Реконструкція захисної споруди проводиться на підставі
відповідної проектно-кошторисної документації (далі - проект
реконструкції).
Проект реконструкції розробляється проектною організацією на
підставі даних обстеження захисної споруди, завдань на
проектування та технічних умов на реконструкцію, що готуються
відповідно до законодавства за участю територіальних органів МНС.
У разі коли реконструкція передбачає заміну наявних або
прокладення нових мереж водопостачання, водовідведення,
енергопостачання, телефонного і радіозв'язку, проект реконструкції
розробляється за наявності відповідних технічних умов.
20. Організаційно-технологічні рішення, передбачені у проекті
реконструкції, повинні відповідати державним будівельним нормам,
що встановлюють вимоги до проектування захисних споруд, іншим
нормативним документам у сфері будівництва.
У разі коли над захисною спорудою будується нова будівля чи
споруда, в обов'язковому порядку проектна організація проводить
розрахунки стійкості несучих та огороджувальних конструктивних
елементів споруди до дії максимально допустимих постійних і
тимчасових навантажень, включаючи їх поєднання, у тому числі до
впливу ударної хвилі. На підставі таких розрахунків до проекту
реконструкції включаються технологічні рішення, спрямовані на
посилення конструктивних елементів споруди згідно з вимогами
нормативних документів для відповідного класу сховища або групи
протирадіаційних укриттів.
21. Обґрунтовані відхилення від будівельних норм погоджуються
суб'єктом нормування у встановленому ним порядку.
Проект реконструкції підлягає експертизі у порядку,
передбаченому Законом України "Про регулювання містобудівної
діяльності" ( 3038-17 ). { Пункт 21 в редакції Постанови КМ N 1390 ( 1390-2011-п ) від
28.12.2011 }
22. Під час проведення будівельно-монтажних робіт підрядною
організацією здійснюються заходи контролю за стійкістю
конструктивних елементів захисної споруди.
23. Прийняття в експлуатацію захисної споруди, реконструкція
якої завершена, здійснюється комісією відповідно до державних
будівельних норм, що встановлюють вимоги до прийняття в
експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд та їх
утримання, інших нормативних документів у сфері будівництва.
До складу зазначеної комісії, крім представників, визначених
в абзаці першому пункту 5 Порядку прийняття в експлуатацію
закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. N 923
( 923-2008-п ) (Офіційний вісник України, 2008 р., N 80,
ст. 2694), включаються представники територіального органу МНС,
органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань
надзвичайних ситуацій або відповідного структурного підрозділу
місцевої держадміністрації, а також регіонального відділення Фонду
державного майна у разі, коли споруда перебуває у державній
власності та належить до майна, яке не увійшло до статутних фондів
господарських товариств, утворених у процесі приватизації.
24. Після прийняття в експлуатацію захисної споруди,
реконструкція якої завершена, вносяться відповідні зміни до її
паспорта, а також документів бухгалтерського обліку щодо зміни
балансової вартості споруди. У разі потреби можуть готуватися нові
облікові документи на захисну споруду.
Особливості подальшого використання захисних споруд у разі зміни форми власності чи ліквідації підприємства
25. Під час прийняття рішення щодо приватизації
(корпоратизації) державного підприємства, на балансі якого
перебувають захисні споруди, державним органом приватизації
(засновником відповідного відкритого акціонерного товариства
(далі - засновник) враховується висновок органу виконавчої влади
Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій або
відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації,
складений за формою згідно з додатком, який погоджується з
територіальним органом МНС.
Відомості про перебування захисних споруд на балансі
державного підприємства, яке приватизується (корпоратизується),
відображаються в інвентаризаційному описі, а порядок їх подальшого
використання - у плані приватизації майна (плані розміщення акцій
акціонерного товариства, у процесі приватизації).
У разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств
захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що
підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в
установленому порядку його правонаступникові на відповідальне
зберігання. З правонаступником державного підприємства, що
приватизується (корпоратизується), державним органом приватизації
(засновником) укладається договір про безоплатне зберігання
захисних споруд. Форма примірного договору про безоплатне
зберігання захисних споруд затверджується МНС за погодженням з
Фондом державного майна.
26. Контроль за зберіганням та ефективним використанням
захисних споруд, які не увійшли до статутних фондів підприємств
під час приватизації (корпоратизації), але залишились у них на
балансі, здійснюється державними органами приватизації
(засновниками), органом виконавчої влади Автономної Республіки
Крим з питань надзвичайних ситуацій або відповідним структурним
підрозділом місцевої держадміністрації та територіальним органом
МНС.
27. Питання щодо подальшого використання захисної споруди у
разі банкрутства (ліквідації) підприємства, на балансі якого вона
перебуває, вирішує комісія з питань подальшого використання
захисної споруди, утворена Радою міністрів Автономної Республіки
Крим або місцевою держадміністрацією за ініціативою уповноваженого
органу управління.
До складу комісії входять представники уповноваженого органу
управління, територіального органу МНС, органу виконавчої влади
Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій або
відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації та
підприємства. У разі потреби до роботи комісії можуть залучатися
представники інших органів та установ за згодою їх керівників.
Комісія разом з розпорядником майна, керуючим санацією чи
ліквідатором готує пропозиції щодо подальшого використання
захисної споруди та вжиття заходів до її зберігання та утримання у
належному технічному стані. Відповідно до висновків комісії
уповноважений орган управління забезпечує виконання рішення
комісії згідно із законодавством. Координацію дій державних
органів, відповідальних за виконання такого рішення, здійснює МНС
або його відповідний територіальний орган.
28. У разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу
підприємств, їх структурних підрозділів, у складі яких перебувають
захисні споруди, що згідно із законодавчими актами не можуть бути
об'єктами оренди, і укладення з орендарем договору про безоплатне
зберігання захисних споруд зазначені споруди використовуються для
потреб підприємства відповідно до цього Порядку.
29. У разі приватизації комунального підприємства орган
виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних
ситуацій або відповідний структурний підрозділ місцевої
держадміністрації надає органу місцевого самоврядування висновок,
складений за формою згідно з додатком, з пропозиціями щодо
включення захисної споруди до переліку об'єктів комунальної
власності, які не підлягають приватизації, та/або подальшого їх
використання з урахуванням цього Порядку.
30. Цілісні майнові комплекси підприємств, житлові будинки,
інше нерухоме майно передаються з державної у комунальну
власність, а об'єкти права комунальної власності у державну
власність разом із захисними спорудами, які перебувають у їх
складі, без зміни їх функціонального призначення.

Додаток
до Порядку
ПОГОДЖЕНО
Керівник територіального органу МНС
М.П. ______ ________ ______________________
(дата) (підпис) (ініціали та прізвище)
ВИСНОВОК
щодо наявності у складі цілісного майнового комплексу
державного підприємства,
яке приватизується (корпоратизується),
захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)

Підприємство _______________________________________________,
(найменування підприємства, установи,
організації)
яке приватизується (корпоратизується) відповідно до рішення _________________________________________________________________,
(найменування органу приватизації чи засновника відкритого
акціонерного товариства, дата та номер рішення)
має на балансі такі захисні споруди цивільного захисту (цивільної
оборони):
------------------------------------------------------------------ | Вид |Місцезна-| Характе- | Мета | Балансова | Оцінка | | захисної| ходження| ристика | викорис-| вартість | стану | | споруди | захисної| захисної | тання | згідно з | готов- | |(сховище,| споруди | споруди | захисної|документами| ності до | | протира-| |(місткість,| споруди | бухгалтер-| викорис- | | діаційне| | клас |підприєм-| ського | тання за | | укриття)| | (група), |ством для| обліку, | призна- | | та її | | рік | власних | тис. | ченням | |обліковий| |прийняття в| потреб | гривень | | | номер | | експлуа- | | | | | | |тацію тощо)| | | | ------------------------------------------------------------------
Пропозиції щодо подальшого використання захисних споруд
цивільного захисту (цивільної оборони): __________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________

Керівник органу виконавчої влади
Автономної Республіки Крим з
питань надзвичайних ситуацій або
відповідного структурного підрозділу
місцевої держадміністрації ________ ________________
(підпис) (ініціали та
прізвище)
М.П. __________
(дата)

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...