Про Кабінет Міністрів України
Верховна Рада України; Закон від 07.10.20102591-VI
Документ 2591-17, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 02.03.2014, підстава 794-18
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
{ Закон втратив чинність на підставі Закону
N 794-VII ( 794-18 ) від 27.02.2014, ВВР,
2014, N 13, ст.222 }
Про Кабінет Міністрів України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 9, ст.58 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160
N 3165-VI ( 3165-17 ) від 17.03.2011, ВВР, 2011, N 38, ст.384
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53
N 4496-VI ( 4496-17 ) від 13.03.2012, ВВР, 2013, N 2, ст.4
N 4661-VI ( 4661-17 ) від 24.04.2012, ВВР, 2013, N 7, ст.64
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 14, ст.89
N 4719-VI ( 4719-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 15, ст.97
N 4731-VI ( 4731-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 15, ст.98
N 4850-VI ( 4850-17 ) від 24.05.2012, ВВР, 2013, N 17, ст.147
N 4875-VI ( 4875-17 ) від 05.06.2012, ВВР, 2013, N 17, ст.154
N 5286-VI ( 5286-17 ) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 38, ст.499
N 5458-VI ( 5458-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 47, ст.659
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61
N 5477-VI ( 5477-17 ) від 06.11.2012, ВВР, 2013, N 50, ст.693 }
{ Додатково див. Закон N 4050-VI ( 4050-17 ) від 17.11.2011,
ВВР, 2012, N 26, ст.273 }

Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
визначає організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету
Міністрів України.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Кабінет Міністрів України у системі органів
державної влади України
1. Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у
системі органів виконавчої влади.
2. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу
безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи
виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та
місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих
органів.
3. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом
України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у
межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
Стаття 2. Основні завдання Кабінету Міністрів України
1. До основних завдань Кабінету Міністрів України належать:
1) забезпечення державного суверенітету та економічної
самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої
політики держави, виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів
України, актів Президента України;
2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та
громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного
розвитку особистості;
3) забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової,
інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової,
структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та
зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я,
освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і
природокористування;
4) розроблення і виконання загальнодержавних програм
економічного, науково-технічного, соціального, культурного
розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і
виконання інших державних цільових програм;
5) забезпечення розвитку і державної підтримки
науково-технічного та інноваційного потенціалу держави;
6) забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності;
здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до
закону;
7) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та
національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із
злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
8) організація і забезпечення провадження
зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;
9) спрямування та координація роботи міністерств, інших
органів виконавчої влади;
10) виконання інших функцій, визначених Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України.
Стаття 3. Принципи діяльності Кабінету Міністрів України
1. Діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на
принципах верховенства права, законності, поділу державної влади,
безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності,
відкритості та прозорості.
2. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
3. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет
Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його
засіданнях.
4. Кабінет Міністрів України регулярно інформує громадськість
через засоби масової інформації про свою діяльність, залучає
громадян до процесу прийняття рішень, що мають важливе суспільне
значення. Прийняття Кабінетом Міністрів України актів, що містять
інформацію з обмеженим доступом, можливе лише у випадках,
визначених законом, у зв'язку із забезпеченням національної
безпеки та оборони України. Всі акти Кабінету Міністрів України
підлягають обов'язковому оприлюдненню, крім тих, що містять
інформацію з обмеженим доступом.
Стаття 4. Правові засади діяльності Кабінету Міністрів
України
1. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, іншими законами
України, а також актами Президента України.
2. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету
Міністрів України визначаються Конституцією України
( 254к/96-ВР ), цим та іншими законами України.
3. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції
України ( 254к/96-ВР ), цього Закону та актів Президента України
затверджує Регламент Кабінету Міністрів України ( 950-2007-п ),
який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів
України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання
його діяльності.
Стаття 5. Місцезнаходження Кабінету Міністрів України
1. Кабінет Міністрів України знаходиться у столиці України -
місті Києві.
Розділ II
СКЛАД І ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Стаття 6. Склад Кабінету Міністрів України та статус його
членів
1. До складу Кабінету Міністрів України входять
Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, три
віце-прем'єр-міністри та міністри України.
2. Посадовий склад (кількість та перелік посад)
новосформованого Кабінету Міністрів України визначається
Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України одночасно
з призначенням персонального складу Кабінету Міністрів України у
порядку, встановленому статтею 9 цього Закону.
3. Посади членів Кабінету Міністрів України належать до
політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та
законодавство про державну службу.
4. Статус членів Кабінету Міністрів України визначається
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим та іншими законами
України.
Стаття 7. Вимоги до членів Кабінету Міністрів України
1. Членами Кабінету Міністрів України можуть бути громадяни
України, які мають право голосу, вищу освіту та володіють
державною мовою. Не може бути призначена на посаду члена Кабінету
Міністрів України особа, яка має судимість, не погашену або не
зняту в установленому законом порядку, або на яку протягом
останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення
корупційного правопорушення. { Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
2. Члени Кабінету Міністрів України не мають права суміщати
свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької,
наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного
органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання
прибутку. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо
несумісності посади члена Кабінету Міністрів України з іншими
видами діяльності, такий член Кабінету Міністрів України у
двадцятиденний строк з дня виникнення цих обставин припиняє таку
діяльність або подає особисту заяву про відставку.
3. У разі внесення на розгляд Президенту України подання щодо
призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України особи, яка
є народним депутатом України, до подання додається особиста заява
народного депутата України про дострокове припинення ним
депутатських повноважень у разі призначення на посаду члена
Кабінету Міністрів України. Питання про дострокове припинення
повноважень народного депутата України розглядається невідкладно
Верховною Радою України на її першому ж пленарному засіданні після
призначення його членом Кабінету Міністрів України.
4. На членів Кабінету Міністрів України поширюються вимоги та
обмеження, встановлені Законом України "Про засади запобігання і
протидії корупції" ( 3206-17 ). { Статтю 7 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
5. Стосовно кандидатів на посади членів Кабінету Міністрів
України за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в
порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і
протидії корупції". { Статтю 7 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 4711-VI
( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 8. Призначення на посаду Прем'єр-міністра України
1. Прем'єр-міністр України призначається на посаду
Президентом України за згодою більше ніж половини від
конституційного складу Верховної Ради України.
2. Президент України після прийняття рішення про відставку
Кабінету Міністрів України або про припинення повноважень
Прем'єр-міністра України вносить до Верховної Ради України
письмове подання про надання згоди на призначення на посаду
Прем'єр-міністра України.
3. Президент України подає до Верховної Ради України письмове
подання про надання згоди на призначення на посаду
Прем'єр-міністра України, до якого додаються:
1) відомості про громадянство;
2) відомості про освіту;
3) відомості про трудову діяльність і автобіографія;
4) декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання
фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що
встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії
корупції" ( 3206-17 ); { Пункт 4 частини третьої статті 8 в редакції Законів N 2756-VI
( 2756-17 ) від 02.12.2010, N 4661-VI ( 4661-17 ) від 24.04.2012,
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
5) відомості про перебування у складі керівного органу чи
наглядової ради підприємства або організації, що має на меті
одержання прибутку;
6) відомості про судимість кандидата.
Усі відомості подаються державною мовою і власноручно
підписуються кандидатом на посаду Прем'єр-міністра України.
4. Верховна Рада України розглядає подання Президента України
про надання згоди на призначення на посаду Прем'єр-міністра
України не пізніше ніж у п'ятиденний строк з дня внесення такого
подання до Верховної Ради України.
5. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України за пропозицією
депутатських фракцій до розгляду питання на пленарному засіданні
Верховної Ради України зустрічається з депутатськими фракціями та
відповідає на їхні запитання.
6. Під час розгляду питання про надання згоди на призначення
на посаду Прем'єр-міністра України у пленарному засіданні
Верховної Ради України бере участь Президент України.
7. Голосування у Верховній Раді України щодо надання згоди на
призначення Прем'єр-міністра України проводиться у поіменному
режимі. Рішення про надання згоди на призначення Прем'єр-міністра
України приймається у формі постанови Верховної Ради України.
Постанова Верховної Ради України про надання згоди на
призначення Прем'єр-міністра України невідкладно направляється
Президенту України.
8. У разі ненадання згоди Верховною Радою України на
призначення Прем'єр-міністра України Президент України вносить на
розгляд Верховної Ради України подання про надання згоди на
призначення на зазначену посаду в порядку, встановленому частиною
другою цієї статті.
9. Особа, призначена Прем'єр-міністром України, набуває
повноважень за цією посадою з моменту видання Указу Президента
України про призначення цієї особи Прем'єр-міністром України.
Стаття 9. Призначення на посаду членів Кабінету Міністрів
України
1. Члени Кабінету Міністрів України, крім Прем'єр-міністра
України, призначаються на посаду Президентом України за поданням
Прем'єр-міністра України.
2. При формуванні нового складу Кабінету Міністрів України
новопризначений Прем'єр-міністр України вносить Президенту України
подання про призначення членів Кабінету Міністрів України
відповідно до вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ) та цього
Закону.
3. Подання Прем'єр-міністра України, зазначене у частині
другій цієї статті, стосовно персонального складу Кабінету
Міністрів України може вноситися єдиним списком. Подання також
можуть вноситися окремо на кожну посаду члена Кабінету Міністрів
України.
4. На кожну посаду члена Кабінету Міністрів України
Прем'єр-міністром України вноситься одна кандидатура.
5. Подання про призначення членів Кабінету Міністрів України
щодо кандидатів на відповідні посади вносяться разом з:
1) відомостями про громадянство;
2) відомостями про освіту;
3) відомостями про трудову діяльність і автобіографією;
4) декларацією про майно, доходи, витрати і зобов’язання
фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що
встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії
корупції" ( 3206-17 ); { Пункт 4 частини п'ятої статті 9 в редакції Законів N 2756-VI
( 2756-17 ) від 02.12.2010, N 4661-VI ( 4661-17 ) від 24.04.2012,
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
5) відомостями про перебування у складі керівного органу чи
наглядової ради підприємства або організації, що має на меті
одержання прибутку;
6) відомостями про судимість кандидата.
6. За результатами розгляду подання Прем'єр-міністра України
Президент України приймає рішення щодо призначення внесених
кандидатур на посади членів Кабінету Міністрів України або доручає
Прем'єр-міністрові України внести нове подання щодо персонального
складу Кабінету Міністрів України або щодо кандидатур на окремі
посади членів Кабінету Міністрів України. Нове подання вноситься
Прем'єр-міністром України у визначений Президентом України строк
із додержанням вимог, передбачених цією статтею.
Рішення про призначення членів Кабінету Міністрів України
може прийматися як списком, так і щодо окремих посад членів
Кабінету Міністрів України.
7. Призначення на вакантну посаду члена Кабінету Міністрів
України (крім Прем'єр-міністра України) здійснюється у порядку та
з додержанням вимог, передбачених цією статтею.
8. Особа, призначена членом Кабінету Міністрів України,
набуває повноважень за посадою з моменту видання Указу Президента
України про призначення цієї особи членом Кабінету Міністрів
України.
Стаття 10. Програма діяльності Кабінету Міністрів України
1. Програма діяльності Кабінету Міністрів України базується
на передвиборній програмі Президента України.
2. Програма діяльності Кабінету Міністрів України подається
до Верховної Ради України Прем'єр-міністром України.
3. Програма діяльності Кабінету Міністрів України вважається
схваленою, якщо за неї проголосувала більшість від конституційного
складу Верховної Ради України. Рішення про схвалення Програми
діяльності Кабінету Міністрів України приймається у формі
постанови Верховної Ради України.
4. Верховна Рада України може надати Кабінету Міністрів
України можливість доопрацювати Програму діяльності Кабінету
Міністрів України. Повторний розгляд Програми діяльності Кабінету
Міністрів України Верховною Радою України проводиться не пізніше
ніж на п'ятнадцятий день після прийняття такого рішення.
Розділ III
СКЛАДЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА ВІДСТАВКА
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Стаття 11. Складення повноважень Кабінету Міністрів України у
зв'язку з обранням Президента України
1. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед
новообраним Президентом України.
2. Заява про складення повноважень Кабінету Міністрів України
подається Прем'єр-міністром України чи особою, яка виконує його
повноваження, новообраному Президенту України у день вступу на
пост Президента України.
Стаття 12. Відставка Кабінету Міністрів України
1. Відставку Кабінету Міністрів України приймає Президент
України.
2. Відставка Кабінету Міністрів України настає внаслідок:
1) прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри
Кабінету Міністрів України;
2) прийняття Президентом України рішення про відставку
Кабінету Міністрів України;
3) відставки Прем'єр-міністра України;
4) смерті Прем'єр-міністра України.
Стаття 13. Відставка Кабінету Міністрів України внаслідок
прийняття Верховною Радою України резолюції
недовіри
1. Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї
третини народних депутатів України від її конституційного складу
може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів
України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України.
2. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не
пізніше ніж через десять днів після внесення пропозиції
розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України, на
яке запрошуються всі члени Кабінету Міністрів України. Під час
розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів України у
пленарному засіданні Верховної Ради України може брати участь
Президент України.
3. Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається
прийнятою, якщо за це проголосувала більшість від конституційного
складу Верховної Ради України.
4. Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри
Кабінету Міністрів України має наслідком відставку Кабінету
Міністрів України.
5. Прем'єр-міністр України у зв'язку з прийняттям Верховною
Радою України резолюції недовіри зобов'язаний подати Президентові
України заяву про відставку Кабінету Міністрів України у день
прийняття Верховною Радою України такої резолюції.
6. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не
може розглядатися Верховною Радою України більше ніж один раз
протягом чергової сесії, а також протягом року після схвалення
Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Стаття 14. Відставка Кабінету Міністрів України внаслідок
прийняття Президентом України рішення про
відставку Кабінету Міністрів України
1. Президент України має право прийняти рішення про відставку
Кабінету Міністрів України.
2. Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Президенту
України заяву про відставку Кабінету Міністрів України у день
прийняття рішення Президента України.
Стаття 15. Відставка Кабінету Міністрів України
внаслідок відставки Прем'єр-міністра України
1. Прем'єр-міністр України має право заявити Президенту
України про свою відставку.
2. Прем'єр-міністр України звільняється з посади з дня
видання Президентом України указу про відставку Прем'єр-міністра
України.
3. Прийняття Президентом України рішення про відставку
Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього складу
Кабінету Міністрів України.
Стаття 16. Відставка Кабінету Міністрів України
у разі смерті Прем'єр-міністра України
1. Повноваження Прем'єр-міністра України у разі його смерті
припиняються з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
2. Припинення повноважень Прем'єр-міністра України у разі
його смерті має наслідком відставку всього складу Кабінету
Міністрів України.
Стаття 17. Продовження виконання повноважень
Кабінетом Міністрів України та окремими членами
Кабінету Міністрів України
1. Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед
новообраним Президентом України або перебуває у відставці з
підстав, передбачених статтею 12 цього Закону, за дорученням
Президента України продовжує виконувати свої повноваження до
початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не
довше ніж шістдесят днів.
2. У разі смерті Прем'єр-міністра України повноваження
Прем'єр-міністра України на період до початку роботи
новосформованого Кабінету Міністрів України виконує Перший
віце-прем'єр-міністр України або віце-прем'єр-міністр України
згідно з визначеним Кабінетом Міністрів України розподілом
повноважень.
3. Усі члени Кабінету Міністрів України, які склали
повноваження перед новообраним Президентом України або перебувають
у відставці, звільняються зі своїх посад з початку роботи
новосформованим Кабінетом Міністрів України.
Стаття 18. Звільнення з посади члена
Кабінету Міністрів України
1. Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра
України) може бути звільнений з посади Президентом України:
1) за рішенням Президента України;

{ Пункт 2 частини першої статті 18 виключено на підставі
Закону N 3165-VI ( 3165-17 ) від 17.03.2011 }

3) шляхом прийняття відставки члена Кабінету Міністрів
України за поданою ним заявою про відставку.
2. Рішення Президента України про звільнення з посади члена
Кабінету Міністрів України приймається у формі указу Президента
України.
3. Член Кабінету Міністрів України звільняється з посади з
дня видання Президентом України указу про звільнення з посади
члена Кабінету Міністрів України.
4. У разі смерті члена Кабінету Міністрів України його
повноваження вважаються припиненими з дня його смерті, засвідченої
свідоцтвом про смерть.
Розділ IV
КОМПЕТЕНЦІЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Стаття 19. Загальні питання компетенції
Кабінету Міністрів України
1. Діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на
забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання
Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів Президента
України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України,
схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного
управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики,
праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури,
спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища,
екологічної безпеки, природокористування, правової політики,
законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина,
запобігання і протидії корупції, розв'язання інших завдань
внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту,
національної безпеки та обороноздатності. { Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
Стаття 20. Основні повноваження Кабінету Міністрів України
1. Кабінет Міністрів України:
1) у сфері економіки та фінансів:
забезпечує проведення державної економічної політики,
здійснює прогнозування та державне регулювання національної
економіки;
забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм
економічного та соціального розвитку;
визначає доцільність розроблення державних цільових програм з
урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечує їх
виконання;
здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної
власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в
установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління
зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органам
виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним
суб'єктам господарювання; забезпечує розроблення і виконання
державних програм приватизації; подає Верховній Раді України
пропозиції стосовно визначення переліку об'єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації;
сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед
законом усіх форм власності та соціальній спрямованості
національної економіки, здійснює заходи щодо демонополізації та
антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та
ринкової інфраструктури;
забезпечує здійснення державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності;
забезпечує розроблення і виконання програм структурної
перебудови галузей національної економіки та інноваційного
розвитку, здійснює заходи, пов'язані з реструктуризацією та
санацією підприємств і організацій, забезпечує проведення
державної промислової політики, визначає пріоритетні галузі
промисловості, які потребують прискореного розвитку;
забезпечує захист та підтримку національного товаровиробника;
забезпечує захист прав споживачів та підвищення якості їх
життя;
визначає обсяги продукції (робіт, послуг) для державних
потреб, порядок формування та розміщення державного замовлення на
її виробництво, вирішує відповідно до законодавства інші питання
щодо задоволення державних потреб у продукції (роботах, послугах);
утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і
матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх
використання;
забезпечує проведення державної аграрної політики та
продовольчу безпеку держави;
забезпечує проведення державної фінансової та податкової
політики, сприяє стабільності грошової одиниці України;
розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про
внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання
затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України,
подає Верховній Раді України звіт про його виконання;
приймає рішення про використання коштів резервного фонду
Державного бюджету України;
обслуговує державний борг України, приймає рішення про випуск
облігацій державних внутрішніх та зовнішніх позик;
організовує державне страхування;
забезпечує проведення державної політики цін та здійснює
державне регулювання ціноутворення;
забезпечує проведення зовнішньоекономічної політики України,
здійснює в межах, визначених законом, регулювання
зовнішньоекономічної діяльності;
організовує та забезпечує здійснення митної справи;
бере участь у складанні платіжного балансу та організовує
роботу із складання зовнішньоторговельного балансу України,
забезпечує раціональне використання державних валютних коштів;
виступає гарантом щодо позик, які у визначених законом про
Державний бюджет України межах надаються іноземними державами,
банками, міжнародними фінансовими організаціями, а в інших
випадках - відповідно до міжнародних договорів України, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2) у сферах соціальної політики, охорони здоров'я, освіти,
науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного
середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:
забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає
заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує
соціальний захист громадян;
виступає стороною соціального діалогу на національному рівні,
сприяє його розвитку, відповідно до закону проводить консультації
з іншими сторонами соціального діалогу щодо проектів законів,
інших нормативно-правових актів з питань формування і реалізації
державної соціальної та економічної політики, регулювання
трудових, соціальних, економічних відносин; { Абзац третій пункту
2 частини першої статті 20 в редакції Закону N 4719-VI ( 4719-17 )
від 17.05.2012 }
забезпечує підготовку проектів законів щодо державних
соціальних стандартів і соціальних гарантій;
забезпечує розроблення та виконання державних програм
соціальної допомоги, вживає заходів щодо зміцнення
матеріально-технічної бази закладів соціального захисту інвалідів,
пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств
населення;
забезпечує проведення державної політики зайнятості
населення, розроблення та виконання відповідних державних програм,
вирішує питання профорієнтації, підготовки та перепідготовки
кадрів, регулює міграційні процеси, забезпечує виконання положень
Генеральної угоди у межах взятих на себе зобов'язань; { Абзац
шостий пункту 2 частини першої статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5458-VI ( 5458-17 ) від 16.10.2012 }
забезпечує проведення державної політики у сферах охорони
здоров'я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства
та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян
послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів;
забезпечує проведення державної політики у сферах культури,
етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин,
охорони історичної та культурної спадщини, всебічного розвитку і
функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на
всій території України; створює умови для вільного розвитку мов
корінних народів і національних меншин України, сприяє задоволенню
національно-культурних потреб українців, які проживають за межами
України;
забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення
матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку
охорони здоров'я, освіти, культури і спорту, туристичного та
рекреаційного господарства;
проводить державну політику у сфері інформатизації, сприяє
становленню єдиного інформаційного простору на території України;
забезпечує проведення науково-технічної політики, розвиток і
зміцнення науково-технічного потенціалу України, розроблення і
виконання загальнодержавних науково-технічних програм;
вживає заходів щодо вдосконалення державного регулювання у
науково-технічній сфері, стимулювання інноваційної діяльності
підприємств, установ та організацій;
визначає порядок формування та використання фондів для
науково-технічної діяльності;
забезпечує проведення державної політики у сфері охорони
природи, екологічної безпеки та природокористування;
забезпечує розроблення та виконання державних і міждержавних
екологічних програм;
здійснює в межах своїх повноважень державне управління у
сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних
ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів;
приймає рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення)
або припинення діяльності підприємств, установ та організацій
незалежно від форми власності у разі порушення ними законодавства
про охорону праці та навколишнього природного середовища;
координує діяльність органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій,
пов'язану з охороною навколишнього природного середовища,
виконанням державних, регіональних і міждержавних екологічних
програм;
забезпечує здійснення заходів, передбачених державними
програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, приймає
рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж,
катастроф, стихійного лиха;
засновує премії та стипендії Кабінету Міністрів України за
особливі досягнення в різних сферах суспільного життя, визначає їх
розмір та порядок призначення;
3) у сферах правової політики, законності, забезпечення прав
і свобод людини та громадянина:
забезпечує проведення державної правової політики;
здійснює контроль за додержанням законодавства органами
виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами
місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих
повноважень органів виконавчої влади;
вживає заходів щодо захисту прав і свобод, гідності, життя і
здоров'я людини та громадянина від протиправних посягань, охорони
власності та громадського порядку, забезпечення пожежної безпеки,
боротьби із злочинністю, запобігання і протидії корупції; { Абзац
четвертий пункту 3 частини першої статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень
органами виконавчої влади та їх керівниками;
створює умови для вільного розвитку і функціонування системи
юридичних послуг та правової допомоги населенню;
здійснює заходи щодо забезпечення функціонування системи
безоплатної правової допомоги; { Пункт 3 частини першої статті 20
доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5477-VI ( 5477-17 )
від 06.11.2012 }
забезпечує фінансування видатків на утримання судів у межах,
визначених законом про Державний бюджет України, та створює
належні умови для функціонування судів та діяльності суддів;
організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення
діяльності правоохоронних органів, соціальний захист працівників
зазначених органів та членів їхніх сімей;
забезпечує координацію і контроль за діяльністю органів
виконавчої влади щодо запобігання і протидії корупції; { Пункт 3
частини першої статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
4) у сфері зовнішньої політики:
забезпечує у межах своїх повноважень зовнішньополітичну
діяльність України, розробляє та затверджує державні програми в
цій сфері, погоджує програми перебування офіційних закордонних
делегацій, до складу яких входять представники Кабінету Міністрів
України, та інші пов'язані з цим документи;
забезпечує відповідно до закону про міжнародні договори
вирішення питань щодо укладення та виконання міжнародних договорів
України;
приймає рішення про придбання за кордоном у власність України
нерухомого майна (будівництво, реконструкцію об'єктів) для потреб
закордонних дипломатичних установ України;
5) у сфері національної безпеки та обороноздатності:
здійснює заходи щодо охорони та захисту державного кордону
України і території України;
здійснює заходи щодо зміцнення національної безпеки України,
розробляє та затверджує державні програми з цих питань;
здійснює заходи щодо забезпечення боєздатності Збройних Сил
України, визначає у межах бюджетних асигнувань на оборону
чисельність громадян України, які підлягають призову на строкову
військову службу і навчальні збори;
вживає заходів щодо забезпечення обороноздатності України,
оснащення Збройних Сил України та інших утворених відповідно до
закону військових формувань;
забезпечує соціальні і правові гарантії військовослужбовцям,
особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей;
здійснює керівництво єдиною системою цивільного захисту
України, мобілізаційною підготовкою національної економіки та
переведенням її на режим роботи в умовах надзвичайного чи воєнного
стану;
вирішує питання забезпечення участі військовослужбовців
України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у
порядку, визначеному законом; { Абзац восьмий пункту 5 частини
першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5286-VI
( 5286-17 ) від 18.09.2012 }
визначає пріоритетні напрями розвитку оборонно-промислового
комплексу;
6) у сфері вдосконалення державного управління: { Абзац
перший пункту 6 частини першої статті 20 в редакції Закону
N 3165-VI ( 3165-17 ) від 17.03.2011 }

{ Абзац другий пункту 6 частини першої статті 20 виключено на
підставі Закону N 3165-VI ( 3165-17 ) від 17.03.2011 }

здійснює заходи щодо кадрового забезпечення органів
виконавчої влади;
розробляє і здійснює заходи, спрямовані на вдосконалення
системи органів виконавчої влади з метою підвищення ефективності
їх діяльності та оптимізації витрат, пов'язаних з утриманням
апарату управління;

{ Абзац п'ятий пункту 6 частини першої статті 20 виключено на
підставі Закону N 3165-VI ( 3165-17 ) від 17.03.2011 }

приймає рішення щодо забезпечення представництва інтересів
Кабінету Міністрів України під час розгляду справ у
Конституційному Суді України;
вживає в межах своїх повноважень заходів щодо заохочення та
приймає відповідно до закону рішення про притягнення до
дисциплінарної відповідальності посадових осіб, які призначаються
на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України;
затверджує граничну чисельність працівників органів
виконавчої влади;
визначає відповідно до закону умови оплати праці працівників
бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки, а
також грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і
начальницького складу).
2. Кабінет Міністрів України здійснює також інші
повноваження, визначені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами
України.
Розділ V
ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
У ВІДНОСИНАХ З ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Стаття 21. Повноваження Кабінету Міністрів України
у відносинах з міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади
1. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які
забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах
суспільного і державного життя, виконання Конституції
( 254к/96-ВР ) та законів України, актів Президента України,
додержання прав і свобод людини та громадянина.
2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
підзвітні та підконтрольні Кабінету Міністрів України. { Частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3165-VI ( 3165-17 ) від 17.03.2011 }
3. Питання діяльності міністерств у Кабінеті Міністрів
України представляють відповідні міністри.
4. Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники
яких не входять до складу Кабінету Міністрів України,
спрямовується і координується міністрами. Питання діяльності таких
центральних органів виконавчої влади представляють відповідні
міністри, до сфери спрямування і координації яких належать ці
органи.

{ Частину п'яту статті 21 виключено на підставі Закону
N 3165-VI ( 3165-17 ) від 17.03.2011 }

{ Частину шосту статті 21 виключено на підставі Закону
N 3165-VI ( 3165-17 ) від 17.03.2011 }

7. Кабінет Міністрів України затверджує граничну чисельність
працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої
влади в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України
для утримання органів виконавчої влади.
8. Кабінет Міністрів України може скасовувати акти
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повністю
чи в окремій частині.
9. Особливості відносин Кабінету Міністрів України з окремими
центральними органами виконавчої влади можуть визначатися законами
України.
Стаття 22. Повноваження Кабінету Міністрів України
у відносинах з Радою міністрів
Автономної Республіки Крим
і підвідомчими їй органами
1. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність
Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо виконання
Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів Президента
України і актів Кабінету Міністрів України на території Автономної
Республіки Крим. Кабінет Міністрів України має право одержувати
від Ради міністрів Автономної Республіки Крим інформацію з питань
її діяльності.
2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим підзвітна та
підконтрольна Кабінету Міністрів України з питань виконання нею
державних функцій і повноважень.
3. Кабінет Міністрів України заслуховує звіти Голови Ради
міністрів Автономної Республіки Крим з питань виконання Радою
міністрів Автономної Республіки Крим державних функцій і
повноважень.
4. Кабінет Міністрів України встановлює порядок участі Ради
міністрів Автономної Республіки Крим та підвідомчих їй органів у
виконанні загальнодержавних програм, інших заходів
загальнодержавного значення.
5. У разі неналежного виконання Головою Ради міністрів
Автономної Республіки Крим покладених на нього повноважень Кабінет
Міністрів України має право звернутися до Президента України та до
Верховної Ради Автономної Республіки Крим з поданням про
звільнення його з посади.
Стаття 23. Повноваження Кабінету Міністрів України
у відносинах з місцевими державними
адміністраціями
1. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність
місцевих державних адміністрацій щодо виконання Конституції
( 254к/96-ВР ) та законів України, актів Президента України, актів
Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня,
здійснення на відповідній території інших наданих місцевим
державним адміністраціям повноважень.
2. Кабінет Міністрів України розглядає питання щодо:
1) погодження кандидатур заступників голів обласних державних
адміністрацій;
2) надання у разі вмотивованої відмови голови обласної
державної адміністрації або підтримки головою обласної державної
адміністрації вмотивованої відмови голови районної державної
адміністрації погодити призначення керівника територіального
органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади,
керівника підприємства, установи, організації, що перебуває в
управлінні міністерства, іншого центрального органу виконавчої
влади, згоди на призначення відповідного керівника; { Пункт 2 частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3165-VI ( 3165-17 ) від 17.03.2011 }
3) подання Президенту України пропозицій щодо скасування
актів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції
( 254к/96-ВР ) та законам України, іншим актам законодавства
України, з одночасним зупиненням їх дії.
3. На засідання Кабінету Міністрів України, на якому
розглядається питання щодо призначення керівника територіального
органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади,
призначення керівника підприємства, установи, організації,
запрошується відповідний голова обласної державної адміністрації,
йому надається можливість вносити пропозиції з обговорюваного
питання, робити застереження, давати пояснення. { Частина третя статті 23 в редакції Закону N 3165-VI ( 3165-17 )
від 17.03.2011 }
4. Голови місцевих державних адміністрацій під час здійснення
своїх повноважень відповідальні перед Кабінетом Міністрів України.
Місцеві державні адміністрації та їх голови підзвітні та
підконтрольні Кабінету Міністрів України у межах його повноважень.
5. Кабінет Міністрів України одержує від місцевих державних
адміністрацій інформацію про їх діяльність, регулярно заслуховує
звіти голів державних адміністрацій з питань їх діяльності.
6. Кабінет Міністрів України затверджує типовий регламент
місцевих державних адміністрацій, типове положення про структурні
підрозділи місцевої державної адміністрації, рекомендаційний
перелік її структурних підрозділів, визначає граничну чисельність
та фонд оплати праці працівників місцевих державних адміністрацій,
у тому числі їх апаратів, і витрати на їх утримання. { Частина шоста статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4875-VI ( 4875-17 ) від 05.06.2012 }

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »