Про теплопостачання
Верховна Рада України; Закон від 02.06.20052633-IV
Документ 2633-15, чинний, попередня редакція — Редакція від 09.11.2011, підстава 3830-17
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про теплопостачання
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 28, ст.373 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010, ВВР, 2010, N 49, ст.571
N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63
N 3569-VI ( 3569-17 ) від 05.07.2011, ВВР, 2012, N 12-13, ст.76
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53
N 3830-VI ( 3830-17 ) від 06.10.2011, ВВР, 2012, N 22, ст.210 }

{ У тексті Закону, крім розділу VIII "Прикінцеві положення",
слова "Національна комісія регулювання ринку комунальних
послуг України", "Національна комісія регулювання
електроенергетики України" в усіх відмінках замінено
відповідно словами "національна комісія, що здійснює
державне регулювання у сфері комунальних послуг",
"національна комісія, що здійснює державне регулювання
у сфері енергетики" у відповідному відмінку згідно із
Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }

Цей Закон визначає основні правові, економічні та
організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання
та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням,
постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення
енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності
функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення
ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників
сфери теплопостачання.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі основні терміни вживаються в такому значенні:
балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового
комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за
договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала
договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або
теплопостачальною організацією, а також договори на надання
житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами;
виробництво теплової енергії - господарська діяльність,
пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого
походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову
енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на
підставі договору; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 3830-VI
( 3830-17 ) від 06.10.2011 - зміна вводиться в дію з дня набрання
чинності Указом Президента України про утворення відповідного
центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду в системі центральних органів виконавчої влади }
група будинків (споруд) - два або більше будинків (споруд),
які разом з тепловими мережами до місця установки приладу
комерційного обліку теплової енергії мають одну балансову
належність;
джерело теплової енергії - виробничий об'єкт, призначений для
виробництва теплової енергії;
когенераційна установка - комплекс обладнання, що працює у
спосіб комбінованого виробництва електричної та теплової енергії
або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних
процесів в електричну та теплову енергію;
магістральна теплова мережа - комплекс трубопроводів і
споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела
теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі;
місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність
енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує
транспортування теплоносія від джерела теплової енергії,
центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до
теплового вводу споживача;
нормативний документ - норми, правила, інструкції та
стандарти, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому
законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану
теплових, тепловикористальних установок та мереж, їх експлуатації,
проектування та будівництва; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 3830-VI
( 3830-17 ) від 06.10.2011 - зміна вводиться в дію з дня набрання
чинності Указом Президента України про утворення відповідного
центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду в системі центральних органів виконавчої влади }
об'єкти у сфері теплопостачання - теплогенеруючі станції чи
установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні,
когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для
виробництва і транспортування теплової енергії, а також об'єкти та
споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовуються для
забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж;
{ Абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
охоронна зона теплових мереж - землі вздовж теплових мереж
для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання
ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей,
суміжні землі, природні об'єкти та довкілля;
постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська
діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія)
споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та
розподілом теплової енергії на підставі договору; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 3830-VI
( 3830-17 ) від 06.10.2011 - зміна вводиться в дію з дня набрання
чинності Указом Президента України про утворення відповідного
центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду в системі центральних органів виконавчої влади }
тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на
виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії
(1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної
та інших складових, що визначаються згідно із методиками,
розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері
теплопостачання;
теплова установка - обладнання, пристрої, призначені для
виробництва, перетворення та споживання теплової енергії; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 3830-VI
( 3830-17 ) від 06.10.2011 - зміна вводиться в дію з дня набрання
чинності Указом Президента України про утворення відповідного
центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду в системі центральних органів виконавчої влади }
тепловикористальна установка - комплекс обладнання
(пристроїв), що використовує теплову енергію (теплоносій) для
опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних або
комунально-побутових потреб; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 3830-VI
( 3830-17 ) від 06.10.2011 - зміна вводиться в дію з дня набрання
чинності Указом Президента України про утворення відповідного
центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду в системі центральних органів виконавчої влади }
теплогенеруюча установка - комплекс взаємопов'язаного
обладнання, що виробляє теплову енергію, незалежно від місця його
розташування;
теплоносій - рідка або газоподібна речовина, що циркулює у
трубах або каналах і передає теплову енергію в системах
теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках;
сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва,
транспортування, постачання теплової енергії споживачам; { Абзац
статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2479-VI
( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
прилад комерційного обліку теплової енергії - засіб
вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні
характеристики і тип якого занесений до Державного реєстру засобів
вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг
спожитої теплової енергії;
ринок теплової енергії - сфера обороту теплової енергії як
товару, на який є попит і пропозиція;
система автономного теплопостачання - внутрішньобудинкова
система опалення, яка використовується для теплозабезпечення
окремого багатоквартирного будинку; { Абзац статті 1 в редакції
Закону N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
система децентралізованого теплопостачання - сукупність
джерел теплової енергії потужністю від 1 до 3 Гкал/год, місцевих
(розподільчих) теплових мереж;
система помірно-централізованого теплопостачання - сукупність
джерел теплової енергії потужністю від 3 до 20 Гкал/год,
магістральних та/або місцевих (розподільчих) теплових мереж;
система централізованого теплопостачання - сукупність джерел
теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих)
теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для
теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає
системи децентралізованого та помірно-централізованого
теплопостачання; { Абзац статті 1 в редакції Закону N 2479-VI
( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка
використовує теплову енергію на підставі договору;
суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та
юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми
власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання
теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи
виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на
об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної
води, інших господарських і технологічних потреб споживачів,
призначена для купівлі-продажу;
енергоносії - органічне паливо, електроенергія, нетрадиційні
та поновлювані види енергії, вторинні енергетичні ресурси;
теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської
діяльності, який має у своїй власності або користуванні
теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію;
теплотранспортуюча організація - суб'єкт господарської
діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії;
теплопостачальна організація - суб'єкт господарської
діяльності з постачання споживачам теплової енергії;
теплосервісна організація - суб'єкт господарської діяльності
з технічного обслуговування засобів виробництва, транспортування
та споживання теплової енергії;
транспортування теплової енергії - господарська діяльність,
пов'язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою
мереж на підставі договору. { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 3830-VI
( 3830-17 ) від 06.10.2011 - зміна вводиться в дію з дня набрання
чинності Указом Президента України про утворення відповідного
центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду в системі центральних органів виконавчої влади }
Стаття 2. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з
виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням
теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері
теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та
виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами
господарської діяльності незалежно від форми власності. { Стаття 2 в редакції Закону N 3830-VI ( 3830-17 ) від
06.10.2011 - зміна вводиться в дію з дня набрання чинності Указом
Президента України про утворення відповідного центрального органу
виконавчої влади з державного енергетичного нагляду в системі
центральних органів виконавчої влади }
Стаття 3. Законодавство у сфері теплопостачання
Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання
регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 4. Норми, правила і стандарти у сфері теплопостачання
Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація
об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії
регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими
для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Стаття 5. Особливості відносин у сфері теплопостачання
Регулювання відносин у сфері теплопостачання має особливості,
визначені цим Законом. Ці особливості викликані такими
об'єктивними умовами функціонування систем теплопостачання:
наявністю поділу господарської діяльності у сфері
теплопостачання на виробництво, транспортування та постачання
теплової енергії;
існуванням різних технологій виробництва теплової енергії, у
тому числі технологій комбінованого виробництва електричної і
теплової енергії та з використанням нетрадиційних і поновлюваних
джерел енергії;
централізованим теплопостачанням споживачів від
теплоелектроцентралей і котелень, які входять до об'єднаної
енергетичної системи України;
існуванням об'єктів теплопостачання різних форм власності;
суттєвою сезонною відмінністю режимів виробництва і
споживання теплової енергії протягом року;
особливим статусом суб'єктів природних монополій, який мають
деякі суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання.
Розділ II
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ
ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Стаття 6. Принципи державної політики у сфері теплопостачання
Державна політика у сфері теплопостачання базується на
принципах:
забезпечення енергетичної безпеки держави;
державного управління і регулювання відносин у сфері
теплопостачання;
оптимального поєднання систем централізованого та автономного
теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами
виконавчої влади схем теплопостачання з періодом перегляду п'ять
років; { Абзац четвертий статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
державної підтримки та стимулювання у сфері теплопостачання;
формування цінової та тарифної політики;
пріоритетного розвитку застосування технології комбінованого
виробництва теплової та електричної енергії (когенерації) та
використання вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних і
поновлювальних джерел енергії;
забезпечення захисту прав та інтересів споживачів;
взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері
теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну
її оплату;
періодичного перегляду, удосконалення та техніко-економічної
оптимізації схем теплопостачання, затверджуваних місцевими
органами виконавчої влади;
додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами
відносин у сфері теплопостачання;
заборони відключення в опалювальний період об'єктів
теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як
об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення;
створення умов для функціонування сфери теплопостачання на
принципах самоокупності;
сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку теплової
енергії;
встановлення відповідальності суб'єктів теплопостачання за
порушення законодавства у сфері теплопостачання;
підвищення екологічної безпеки систем теплопостачання;
створення умов для впровадження енергозберігаючих технологій;
забезпечення впровадження засобів обліку і приладів
регулювання споживання теплової енергії.
Стаття 7. Напрями розвитку систем теплопостачання
Основними напрямами розвитку систем теплопостачання є:
планування теплопостачання, розроблення та реалізація схем
теплопостачання міст та інших населених пунктів України, строк дії
яких має бути не менше 5-7 років на основі оптимального поєднання
централізованих та автономних систем теплопостачання; { Абзац
другий статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2479-VI
( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
впровадження когенераційних установок, у тому числі на базі
діючих опалювальних котелень;
використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії, у
тому числі енергії сонця, вітру, біогазу, геотермальних вод,
відходів виробництва;
впровадження високоефективного теплоенергетичного обладнання
і матеріалів у новостворюваних та діючих системах теплопостачання,
зокрема, котлів з підвищеним коефіцієнтом корисної дії,
утилізаторів тепла вихідних газів, малогабаритних теплообмінних
апаратів, уніфікованих блочних пальникових пристроїв з
автоматикою, приладів диспетчерського контролю та управління
технологічними процесами;
зниження втрат під час транспортування теплової енергії в
магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мережах шляхом
впровадження сучасних видів теплоізоляції; { Абзац шостий статті 7
в редакції Закону N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
підвищення строків експлуатації трубопроводів методами
впровадження нових видів антикорозійних покриттів та засобів
електрохімічного захисту, використання неметалевих трубопроводів;
впровадження попереджувальної діагностики (енергетичного
обстеження) стану систем теплопостачання у процесі експлуатації.
Стаття 8. Державна підтримка та стимулювання у сфері
теплопостачання
Державна підтримка у сфері теплопостачання надається
відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний
бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також
коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення
систем теплопостачання та енергозбереження.
У разі здійснення теплогенеруючими або теплопостачальними
організаціями заходів з енергозбереження, що привели до економії
енергоносіїв при виробництві теплової енергії, до зменшення втрат
при її транспортуванні та постачанні, орган виконавчої влади, який
згідно з цим Законом регулює тарифи на теплову енергію, на три
роки залишає тарифи на рівні, встановленому до впровадження цих
заходів. Якщо протягом строку окупності змінюються ціни на
енергоносії, то відповідною мірою коригується рівень тарифу.
Розділ III
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ
ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Стаття 9. Засади державного управління у сфері
теплопостачання
Завданнями державного управління у сфері теплопостачання є:
забезпечення надійності теплопостачання як одного з
необхідних елементів безпеки людини;
створення механізмів функціонування ефективного ринку
теплової енергії;
зменшення шкідливого впливу на довкілля;
створення умов для залучення інвестицій у розвиток та
технічне оновлення систем теплопостачання.
Державне управління у сфері теплопостачання здійснюють:
на загальнодержавному рівні - Кабінет Міністрів України,
центральні органи виконавчої влади у межах своїх повноважень;
на місцевому рівні - Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, місцеві державні адміністрації.
Стаття 10. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
теплопостачання
До повноважень Кабінету Міністрів України належать:
розробка та реалізація державної політики у сфері
теплопостачання;
координація діяльності міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади у сфері розробки державних (міждержавних,
регіональних) цільових програм розвитку систем теплопостачання,
довгострокового прогнозування споживання теплової енергії,
нормативно-правових актів щодо формування цін на теплову енергію;
організація здійснення контролю та обліку в цій сфері;

{ Абзац п'ятий статті 10 виключено на підставі Закону
N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010 }

вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до
законів України.
Стаття 11. Повноваження центрального органу виконавчої влади
у сфері теплопостачання
До повноважень визначеного центрального органу виконавчої
влади у сфері теплопостачання належать:
реалізація державної політики у сфері теплопостачання;
розроблення державних цільових програм розвитку систем
теплопостачання і контроль за їх виконанням;
розроблення довгострокових прогнозних балансів споживання
теплової енергії виходячи з потреб національної економіки, установ
і організацій та населення;
розроблення науково обґрунтованих нормативів витрат та втрат
енергоносіїв при виробництві, транспортуванні та постачанні
теплової енергії;
установлення порядку ведення та забезпечення моніторингу у
сфері теплопостачання, а також використання результатів
моніторингу для вдосконалення систем теплопостачання;
координація діяльності місцевих органів виконавчої влади;
здійснення контролю за виконанням установлених у цій сфері
правил і норм у межах своїх повноважень;
розроблення та внесення пропозицій щодо вдосконалення
законодавства у сфері теплопостачання;
погодження схем теплопостачання населених пунктів з кількістю
жителів більш як 20 тисяч осіб та регіональних програм
модернізації систем теплопостачання. { Частину першу статті 11
доповнено абзацом десятим згідно із Законом N 2479-VI ( 2479-17 )
від 09.07.2010 }
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у межах
своїх повноважень беруть участь у розробленні та реалізації
державної політики у сфері теплопостачання, розробленні державних
цільових програм, довгострокового прогнозування споживання
теплової енергії з погодженням цих розробок з центральним органом
виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Стаття 12. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері
теплопостачання
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
місцевих державних адміністрацій у сфері теплопостачання належать:
розроблення і реалізація місцевих програм та участь у
розробленні і реалізації державних цільових програм у цій сфері;
погодження діяльності у сфері теплопостачання з органами
місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади у
сфері теплопостачання;
забезпечення виконання правил і норм у сфері теплопостачання;
здійснення контролю за забезпеченням споживачів міст та інших
населених пунктів тепловою енергією.
Стаття 13. Повноваження органів місцевого самоврядування у
сфері теплопостачання
До основних повноважень органів місцевого самоврядування у
сфері теплопостачання належать:
регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері
теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад;
затвердження місцевих програм розвитку у сфері
теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і
регіональних програм у цій сфері;
затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері
теплопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів
забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої
містобудівної документації;
здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою
енергією відповідно до нормативних вимог;
погодження на розміщення в межах відповідної
адміністративно-територіальної одиниці нових або реконструкцію
діючих об'єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем
теплопостачання на відповідній території;
встановлення для відповідної територіальної громади в порядку
і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію,
які надаються підприємствами та організаціями комунальної
власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на
установках комбінованого виробництва теплової і електричної
енергії.
Стаття 14. Державний нагляд (контроль) у сфері
теплопостачання
Державний нагляд (контроль) у сфері теплопостачання здійснює
центральний орган виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду.
Предметом державного нагляду (контролю) у сфері
теплопостачання є господарська діяльність, пов'язана з
виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням
теплової енергії в частині технічної експлуатації теплових,
тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання
суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, випробування та
ремонту зазначених установок і мереж, режимів споживання теплової
енергії, а також виконання робіт з проектування теплових,
тепловикористальних установок і мереж.
Способом здійснення державного нагляду (контролю) у сфері
теплопостачання є проведення центральним органом виконавчої влади
з державного енергетичного нагляду відповідних обстежень,
перевірок, оглядів, інспектування теплових, тепловикористальних
установок і мереж, енергетичного обладнання суб'єктів відносин у
сфері теплопостачання в порядку, визначеному Законом України "Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності" ( 877-16 ).
Центральний орган виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду здійснює нагляд за тепловими, тепловикористальними
установками та мережами суб'єктів відносин у сфері теплопостачання
щодо додержання вимог нормативно-правових актів, нормативних
документів з питань технічного стану теплових, тепловикористальних
установок та мереж, їх експлуатації, проектування, будівництва,
підтвердження готовності до роботи, користування енергією у сфері
теплопостачання.
Центральний орган виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду під час здійснення державного енергетичного нагляду
(контролю) має право:
вимагати від суб'єктів відносин у сфері теплопостачання
усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню
державного енергетичного нагляду (контролю);
видавати суб'єктам відносин у сфері теплопостачання
обов'язкові для виконання розпорядження щодо усунення порушень
вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань
технічного стану теплових, тепловикористальних установок та мереж,
їх експлуатації, проектування та будівництва, користування
енергією у сфері теплопостачання;
зупиняти експлуатацію теплових, тепловикористальних установок
та мереж через їх незадовільний технічний стан та/або організацію
їх експлуатації шляхом видання споживачам теплової енергії та
суб'єктам у сфері теплопостачання вмотивованого письмового рішення
керівника відповідного органу центрального органу виконавчої влади
з державного енергетичного нагляду чи його заступника щодо
неприпустимості продовження такої експлуатації. Підставою для
такого зупинення є загроза життю або здоров'ю працівників і
населення або наявність передумов для виникнення надзвичайних
ситуацій техногенного чи природного характеру;
одержувати на письмовий запит безоплатно відповідно до
законодавства необхідні для виконання покладених на нього завдань
інформацію, пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з
питань, що виникають під час здійснення державного нагляду
(контролю). Зазначений письмовий запит повинен містити вичерпний
перелік інформації, пояснень, довідок тощо, які підлягають наданню
у відповідь на запит, та посилання на нормативно-правові акти, з
метою виконання яких здійснюється збір інформації;
приймати рішення про відбір зразків продукції (частин
енергетичного обладнання тощо) для проведення експертизи;
застосовувати відповідно до цього Закону штрафні санкції до
суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства у сфері
теплопостачання;
надавати суб'єктам відносин у сфері теплопостачання
консультативну допомогу з питань, що належать до його компетенції,
та розглядати спірні питання, що виникають між суб'єктами у сфері
теплопостачання та споживачами енергії;
фіксувати процес проведення заходу чи кожну окрему дію за
допомогою засобів аудіо- та відеотехніки.
Інспектори з державного енергетичного нагляду мають право:
доступу в установленому законом порядку до теплових,
тепловикористальних установок і мереж суб'єктів відносин у сфері
теплопостачання;
одержувати безоплатно від суб'єктів відносин у сфері
теплопостачання інформацію, необхідну для виконання покладених на
них завдань відповідно до нормативно-правових актів;
видавати в межах своїх повноважень суб'єктам відносин у сфері
теплопостачання обов'язкові для виконання приписи про усунення
порушень вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з
питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок та
мереж, їх експлуатації, проектування та будівництва, користування
енергією у сфері теплопостачання;
видавати суб'єктам відносин у сфері теплопостачання приписи
щодо приведення технічного стану теплових, тепловикористальних
установок і мереж, засобів обліку, контролю та регулювання
виробництва, постачання та споживання теплової енергії,
організації їх експлуатації у відповідність із вимогами
нормативних документів з питань експлуатації, проектування та
будівництва енергообладнання і мереж у сфері теплопостачання;
вносити керівникам суб'єктів господарської діяльності або їх
уповноваженим представникам подання про усунення від виконання
обов'язків відповідальної за теплове господарство посадової особи
теплотехнічного профілю, дії чи бездіяльність якої призвели до
порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів
з питань експлуатації, проектування та будівництва
енергообладнання і мереж у сфері теплопостачання або яка не
пройшла в установленому порядку перевірку знань правил технічної
експлуатації теплових установок і мереж;
вимагати від суб'єктів відносин у сфері теплопостачання
додержання встановлених нормативно-правовими актами режимів
постачання та споживання теплової енергії;
складати в установленому законом порядку протоколи про
адміністративні правопорушення та розглядати справи про
адміністративні правопорушення;
фіксувати процес проведення заходу чи кожну окрему дію за
допомогою засобів аудіо- та відеотехніки. { Стаття 14 в редакції Закону N 3830-VI ( 3830-17 ) від
06.10.2011 - зміна вводиться в дію з дня набрання чинності Указом
Президента України про утворення відповідного центрального органу
виконавчої влади з державного енергетичного нагляду в системі
центральних органів виконавчої влади }
Розділ IV
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
У СФЕРІ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Стаття 15. Засади державного регулювання діяльності у сфері
теплопостачання
Основними завданнями державного регулювання діяльності у
сфері теплопостачання є:
реалізація державної політики щодо функціонування ринку
теплової енергії;
захист прав споживачів;
забезпечення рівних можливостей доступу суб'єктів відносин у
сфері теплопостачання на ринок теплової енергії;
запобігання монополізації та створення умов для розвитку
конкурентних відносин у сфері теплопостачання.
Державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання
провадиться у формі:
ліцензування певних видів господарської діяльності в цій
сфері;
регулювання тарифів на виробництво, транспортування та
постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії
та інших витрат;
здійснення контролю за діяльністю суб'єктів відносин у сфері
теплопостачання та застосування відповідних санкцій за порушення
ними умов і правил здійснення господарської діяльності у сфері
теплопостачання.
Державне регулювання у сфері теплопостачання здійснюється:
Кабінетом Міністрів України;
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у
сфері комунальних послуг, крім суб'єктів господарської діяльності
з теплопостачання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової
і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні чи
поновлювані джерела енергії; { Абзац третій частини третьої статті
15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2479-VI ( 2479-17 )
від 09.07.2010 }
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у
сфері енергетики, для суб'єктів господарювання у сфері
теплопостачання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і
електричної енергії та/або використовують нетрадиційні чи
поновлювані джерела енергії;
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями
відповідно до закону. { Частину третю статті 15 доповнено абзацом
п'ятим згідно із Законом N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
Стаття 16. Повноваження національної комісії, що
здійснює державне регулювання у сфері комунальних
послуг, у сфері теплопостачання { Назва статті 16 в редакції Закону N 2479-VI ( 2479-17 ) від
09.07.2010 }
До повноважень національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні
господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері
теплопостачання, крім систем з теплоелектроцентралями, ТЕС, АЕС,
іншими когенераційними установками та установками, що
використовують нетрадиційні або поновлювані джерела енергії,
належать: { Абзац перший статті 16 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової
енергії та плати за її транспортування та постачання;
забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері
теплопостачання;
ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової
енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на
теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних
електростанціях і когенераційних установках та установках з
використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії),
транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими)
тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що
перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами
провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);
{ Статтю 16 доповнено абзацом згідно із Законом N 2479-VI
( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
затвердження в установленому порядку ліцензійних умов
провадження господарської діяльності з виробництва (крім
виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях,
теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних
установках та установках з використанням нетрадиційних або
поновлюваних джерел енергії), транспортування і постачання
теплової енергії та порядку контролю за їх додержанням; { Статтю
16 доповнено абзацом згідно із Законом N 2479-VI ( 2479-17 ) від
09.07.2010 }
розроблення методології (порядку) формування тарифів на
теплову енергію у сфері теплопостачання для суб'єктів природних
монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках,
ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією; { Статтю 16
доповнено абзацом згідно із Законом N 2479-VI ( 2479-17 ) від
09.07.2010 }
встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних
монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких
здійснюється Комісією; { Статтю 16 доповнено абзацом згідно із
Законом N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
здійснення загального контролю за додержанням ліцензійних
умов; розгляд справ про порушення ліцензійних умов і за
результатами розгляду прийняття рішень у межах своїх повноважень;
захист прав споживачів;
інформування громадськості про свою роботу, здійснення у
встановленому законодавством порядку видавничої діяльності у сфері
теплопостачання.
Стаття 16-1. Повноваження Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій при регулюванні діяльності
у сфері теплопостачання
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання
належать:
ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової
енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на
теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних
електростанціях і когенераційних установках та установках з
використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії),
транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими)
тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не
перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами
провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);
здійснення відповідно до своєї компетенції контролю за
додержанням ліцензійних умов. { Закон доповнено статтею 16-1 згідно із Законом N 2479-VI
( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
Стаття 17. Повноваження національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сфері енергетики, у сфері
теплопостачання
До повноважень національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики, у сфері теплопостачання належать:
сприяння створенню конкурентного середовища в цій сфері;
регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на
теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і
установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел
енергії;
ліцензування певних видів господарської діяльності у сфері
теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на
теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з
використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії;
здійснення контролю за додержанням ліцензійних умов у межах
своїх повноважень;
розгляд справ про порушення ліцензійних умов і прийняття
рішень у межах своїх повноважень.
Стаття 18. Антимонопольні обмеження
Суб'єктам господарської діяльності у сфері теплопостачання
забороняється зловживати монопольним становищем у будь-якій формі.
Суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють
виробництво, постачання та транспортування теплової енергії і
займають монопольне (домінуюче) положення на ринку теплової
енергії, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати обсяг
постачання теплової енергії з метою створення дефіциту теплової
енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена
законодавством України.
Розділ V
ПРИНЦИПИ ГОСПОДАРЮВАННЯ
У СФЕРІ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Стаття 19. Основні принципи господарювання
Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись
суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх
організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі
договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.
Теплогенеруючі організації, які використовують різні
технології виробництва теплової енергії, мають рівні права доступу
на ринок теплової енергії.
Споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати
(змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно
можливо.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену
теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором
купівлі-продажу. У разі якщо така організація не є
теплотранспортуючою, то теплотранспортуюча організація не має
права відмовити теплогенеруючій організації у транспортуванні
теплової енергії, якщо це дозволяють технічні можливості системи.
Теплотранспортуюча організація не має права відмовити
споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією
за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до
теплової мережі.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату
теплопостачальній організації за фактично отриману теплову
енергію.
Стаття 20. Загальні засади формування тарифів на теплову
енергію
Тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування
всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво,
транспортування та постачання теплової енергії.
Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється
суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на
ринку, є регульованими.
Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової
енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для
суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво
теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні
та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною
комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних
послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень,
визначених законодавством. { Частина третя статті 20 в редакції
Закону N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума
тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової
енергії.
Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової
енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного
рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за
поданням центрального органу виконавчої влади у сфері
теплопостачання.
У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено
нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня
рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен
передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку,
встановленому законодавством.
Збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій
внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію
окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок
джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають
відповідні пільги.
Органи державного регулювання діяльності суб'єктів природних
монополій зобов'язані прийняти рішення про зменшення встановленого
ними тарифу на суму нецільового використання коштів у разі:
використання суб'єктом господарювання у сфері теплопостачання
коштів на цілі та/або у розмірах, які не передбачені програмою
технічного розвитку та/або інвестиційною програмою;
використання суб'єктом господарювання у сфері теплопостачання
коштів на цілі та/або у розмірах, які не передбачені структурою
тарифу. { Частина восьма статті 20 в редакції Закону N 2479-VI ( 2479-17 )
від 09.07.2010 }
Стаття 21. Конкурентні засади у сфері теплопостачання
Теплогенеруючим організаціям незалежно від
організаційно-правових форм та форм власності надається право
доступу до магістральних та місцевих теплових мереж за умови
виконання технічних умов на приєднання. Суб'єкт господарювання,
який здійснює діяльність з транспортування теплової енергії,
зобов'язаний приєднати теплогенеруючу організацію, що має намір
здійснювати діяльність з виробництва теплової енергії, після
виконання технічних умов та укладання договору на приєднання до
теплової мережі. Спори щодо обсягу робіт, зазначених у технічних
умовах на приєднання, розглядаються відповідно до законодавства.
Якщо до магістральної або місцевої теплової мережі
теплопостачальної організації приєднані дві або декілька
теплогенеруючих організацій, то встановлення пріоритетності
укладання договорів на закупівлю теплової енергії від них
здійснюється на конкурентних засадах. Конкурс організовує
виконавчий орган міської або селищної ради в порядку,
встановленому законодавством.
Якщо теплопостачальна організація має свої теплогенеруючі
потужності, участь у конкурсі на закупівлю теплової енергії цієї
організації є обов'язковою.
При збільшенні обсягів теплоспоживання місцеві органи
виконавчої влади обирають проекти теплогенеруючих об'єктів,
призначених для будівництва, відповідно до затвердженої у
встановленому законодавством порядку схеми теплопостачання на
конкурсних засадах.
Після будівництва та введення в експлуатацію такого об'єкта
залучені на його будівництво кошти (банківські кредити, продаж
облігацій, фінансовий лізинг, інвестиції, відсотки за користування
цими коштами тощо) повертаються шляхом урахування в тарифі на
виробництво (транспортування) теплової енергії інвестиційної
складової, що діє протягом строку окупності капіталовкладень у
створення цього об'єкта теплопостачання.
У разі якщо розрахунковий тариф з урахуванням залучених
коштів перевищує граничну верхню величину тарифу, встановленого на
відповідній території, то після закінчення строку окупності
капіталовкладень тариф зменшується до рівня граничної верхньої
величини.
Стаття 22. Умови зміни права власності у сфері
теплопостачання
Якщо при централізованому теплопостачанні технологічні
витрати теплової енергії або витрати палива теплогенеруючих,
теплотранспортних, теплопостачальних організацій перевищують
нормативний рівень, то це може стати підставою для розірвання
існуючих договірних відносин з ними.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »