Про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань "Проблеми [...]
Верховна Рада України; Закон від 13.09.20012680-III
Документ 2680-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.01.2011, підстава 2755-17
 

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законів України
за результатами парламентських слухань
"Проблеми інформаційної діяльності, свободи
слова, дотримання законності та стан
інформаційної безпеки України"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 2, ст.5 )
{ Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14,
N 15-16, N 17, ст.112 }

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до деяких законів України такі зміни:
1. У Законі України "Про оренду державного і комунального
майна" ( 2269-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р.,
N 15, ст. 99; 1998 р., N 18, ст. 88; 1999 р., N 29, ст. 239, N 48,
ст. 411):
1) частину третю статті 1 доповнити абзацом другим такого
змісту:
"Оренда майна інших форм власності регулюється положеннями
цього Закону, якщо орендарями є державні підприємства, в тому
числі Українське державне підприємство поштового зв'язку
"Укрпошта";
2) абзац четвертий статті 5 викласти в такій редакції:
"підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна
та нерухомого майна площею до 200 кв. м, а з дозволу органів,
зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо
структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та
нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м".

{ Пункт 2 розділу I втратив чинність на підставі Кодексу
N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }

3. У Законі України "Про телебачення і радіомовлення"
( 3759-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 10,
ст. 43; 1996 р., N 5, ст. 18; 1998 р., N 34, ст. 233; 1999 р.,
N 41, ст. 373):
1) статтю 14 викласти в такій редакції:
"Стаття 14. Ліцензування каналів мовлення
Для отримання (продовження) ліцензії на право користування
каналами мовлення телерадіоорганізація подає заяву до Національної
ради.
У заяві повинні міститися такі дані:
а) відомості про засновника (для юридичної особи - назва,
юридична адреса, банківські реквізити, а для фізичної особи -
прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство,
адреса);
б) назва телерадіоорганізації, її реквізити та інші вихідні
дані (логотип, позивні, емблема тощо);
в) місцезнаходження телерадіоорганізації;
г) програмна концепція телерадіоорганізації;
д) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі;
е) територія, на яку передбачається розповсюдження програм чи
передач;
є) передбачувана аудиторія;
ж) періодичність, час та обсяги мовлення (в тому числі
виробництво власних передач);
з) вид мовлення (телевізійне, звукове, телетекст тощо);
и) спосіб розповсюдження програм (ефірний, кабельний,
ефірно-кабельний, проводовий, супутниковий тощо);
і) місцезнаходження, частота та потужність передавача.
До заяви додаються:
а) копії затверджених у встановленому порядку статутних
документів;
б) орієнтовний штатний розклад телерадіоорганізації;
в) підтвердження фінансової спроможності (банківська
гарантія) здійснення мовлення відповідно до заявленої концепції
протягом одного року з моменту виходу в ефір.
Вимагання інших документів для отримання (продовження)
ліцензії не допускається.
Заява про видачу (продовження) ліцензії на право користування
каналами мовлення телерадіоорганізації розглядається і рішення
щодо неї приймається у місячний строк з дня її надходження до
Національної ради з обов'язковим повідомленням про це рішення
заявника.
Під час проведення конкурсного відбору між заявниками на
отримання ліцензії Національна рада враховує: інтереси
телеглядачів та радіослухачів; необхідність захисту
загальнонаціональних інтересів, поширення культурних цінностей;
необхідність більш повного висвітлення позицій різних соціальних
груп в теле- і радіопрограмах; відповідність умов, зазначених у
заяві про видачу ліцензії, конкурсним умовам; відповідність
технічних можливостей та творчого потенціалу в організації
телерадіомовлення заявленим характеристикам, зобов'язанням
телерадіоорганізацій щодо ведення соціального мовлення; попереднє
користування каналом мовлення.
Телерадіоорганізації, які здійснювали ліцензійне мовлення
разом з іншими телерадіоорганізаціями на одному каналі мовлення,
мають пріоритетне право під час конкурсного відбору на інші канали
мовлення, аналогічні по території розповсюдження сигналу.
Під час конкурсного відбору між заявниками на отримання
ліцензії Національної ради на загальнонаціональні канали мовлення,
технічні засоби розповсюдження і трансляції сигналу яких були
створені за рахунок бюджетних коштів або за рахунок коштів
державних організацій чи підприємств, пріоритетне право мають
телерадіоорганізації неприбуткового мовлення (системи суспільного
і державного телерадіомовлення).
Стосовно каналів (частот), які були в попередньому
користуванні, конкурсний відбір на отримання ліцензії проводиться
лише у випадках, коли:
а) Національна рада відмовила попередньому користувачу
(телерадіоорганізації) у продовженні ліцензії;
б) телерадіоорганізація, яка працювала на каналі в попередній
період, за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії не подала до
Національної ради заяву на продовження ліцензії.
Ліцензія на право користування каналом мовлення видається
(продовжується) не пізніше ніж в десятиденний строк після
прийняття рішення Національною радою за умови сплати грошового
збору і є єдиною законною підставою на право користування каналом
мовлення.
У ліцензії вказуються дані, які містяться у заяві про її
видачу, а також: зобов'язання, визначені чинним законодавством і
взяті телерадіоорганізацією під час конкурсного відбору, строк дії
ліцензії, дата набрання ліцензією чинності, дата початку мовлення.
На отримання ліцензії не мають права претендувати
телерадіоорганізації, не зареєстровані у встановленому порядку, а
також телерадіоорганізації, створені політичними партіями,
професійними спілками, релігійними організаціями та
підприємствами, які вони заснували (або виступили
співзасновниками)";
2) статтю 15 викласти в такій редакції:
"Стаття 15. Залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду
Заява про видачу ліцензії на право користування каналом
мовлення залишається без розгляду, якщо:
а) заява подана (підписана) особою, яка не має на це
повноважень;
б) заява подана з порушеннями вимог статті 14 цього Закону;
в) раніше видано ліцензію телерадіоорганізації з тією ж
назвою і на тій же території мовлення;
г) статут телерадіоорганізації суперечить положенням частини
другої статті 2 цього Закону.
Про залишення заяви без розгляду повідомляється заявнику в
письмовій формі з викладенням причин у строки, встановлені для
ліцензування. Це рішення може бути оскаржено заявником у судовому
порядку.
Після усунення причин, що були підставою для винесення
рішення про залишення заяви без розгляду, вона повинна
розглядатися по суті в порядку і в строки, встановлені статтею 14
цього Закону";
3) статтю 16 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Відмова у продовженні ліцензії
Відмова телерадіоорганізації у продовженні ліцензії на право
користування каналом мовлення допускається у випадках, якщо:
а) телерадіоорганізація невчасно (менше ніж за 180 днів до
закінчення терміну дії ліцензії) подала заяву на продовження
ліцензії;
б) телерадіоорганізація порушувала умови ліцензії та вимоги
чинного законодавства.
Відмова у продовженні ліцензії телерадіоорганізації в
місячний термін надсилається заявникові в письмовій формі з
зазначенням підстав відмови.
Відмову у продовженні ліцензії може бути оскаржено до суду в
тримісячний строк.
Телерадіоорганізація, якій відмовлено у продовженні ліцензії,
не позбавляється права брати участь у конкурсі на право
користування каналами мовлення на загальних підставах";
4) статтю 17 викласти в такій редакції:
"Стаття 17. Строк дії ліцензії
Ліцензія на право користування каналом мовлення видається на
строк, вказаний заявником, але не менш як на 7 років для цілей
ефірного мовлення і 10 років - для цілей кабельного (проводового)
мовлення. Після закінчення цього строку ліцензія втрачає чинність.
Для продовження мовлення телерадіоорганізація повинна не
менше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії подати до
Національної ради заяву на продовження ліцензії.
У разі відмови у продовженні ліцензії телерадіоорганізація
має право повторно отримати ліцензію в порядку, встановленому цим
Законом.
Право розпочинати мовлення зберігається за
телерадіоорганізацією протягом одного року з дня набрання
ліцензією чинності. Про початок мовлення телерадіоорганізація в
десятиденний строк повідомляє Національну раду. Якщо
телерадіоорганізація протягом року з часу набрання ліцензією
чинності не розпочала мовлення, ліцензія втрачає чинність";
5) частину третю статті 22 викласти в такій редакції:
"Підприємства зв'язку, що надають послуги зв'язку
телерадіоорганізаціям по забезпеченню телерадіомовлення, не можуть
відмовити у наданні наявних технічних засобів мовлення і передачі
сигналу організаціям, які мають ліцензію Національної ради України
з питань телебачення і радіомовлення на право користування
каналами мовлення. Підприємство зв'язку має право призупиняти
надання телерадіоорганізації послуг, якщо загальна заборгованість
по їх оплаті перевищує 25 відсотків суми річної оплати".
4. Частину п'яту статті 15 Закону України "Про Національну
раду України з питань телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР )
(Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 48, ст. 296)
викласти в такій редакції:
"Апарат Національної ради очолює виконавчий секретар".
5. У Законі України "Про державну підтримку засобів масової
інформації та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР )
(Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 50, ст. 302):
1) частину другу статті 2 викласти в такій редакції:
"Норми цього Закону поширюються також на телерадіоцентри та
підприємства поліграфії і зв'язку тією мірою, наскільки вони
забезпечують діяльність цих засобів масової інформації";
2) статтю 3 викласти в такій редакції:
"Стаття 3. Підстави та умови надання державної адресної
підтримки засобам масової інформації
Державна адресна підтримка надається виключно засобам масової
інформації для дітей та юнацтва, спеціалізованим науковим
виданням, що видаються науковими установами та навчальними
закладами не нижче третього рівня акредитації, і засобам масової
інформації, які цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур
національних меншин України.
Державна підтримка засобу масової інформації припиняється у
разі встановлення судом порушень засобом масової інформації вимог
Конституції України ( 254к/96-ВР ), фактів зловживання свободою
діяльності засобів масової інформації, що завдає матеріальної і
моральної шкоди юридичним і фізичним особам. Відновлення державної
підтримки можливе лише після виконання судового рішення у повному
обсязі та не раніше ніж через рік після її припинення";
3) статтю 4 викласти в такій редакції:
"Стаття 4. Організація фінансово-економічної та іншої
державної підтримки засобів масової інформації
Державна підтримка засобів масової інформації здійснюється
шляхом протекціоністської політики зниження споживчої вартості
інформаційної продукції, включаючи податкове, тарифне, митне,
валютне та господарське регулювання, відшкодування збитків,
подання фінансової допомоги.
Необхідні для фінансової допомоги кошти визначаються в
Державному бюджеті України окремим рядком і обслуговуються
Державним казначейством України.
Визначені для фінансової допомоги кошти використовуються
насамперед для відшкодування різниці між розрахунковим (за
собівартістю) та фіксованим (стаття 9 цього Закону) тарифом на
доставку друкованих засобів масової інформації передплатникам.
Кошти, що залишаються після цього, використовуються для надання:
додаткової економічної підтримки (дотації) районним, міським
та міськрайонним газетам, районному, міському та міськрайонному
телерадіомовленню;
фінансової допомоги засобам масової інформації для дітей та
юнацтва і спеціалізованим науковим виданням, що видаються
науковими установами та навчальними закладами не нижче третього
рівня акредитації;
економічної підтримки телерадіоцентрам та поліграфічним
підприємствам і підприємствам зв'язку відповідно до вимог статті 2
цього Закону.
Розподіл коштів, зазначених у частинах другій і третій цієї
статті, здійснюється Кабінетом Міністрів України";
4) частину п'яту статті 5 викласти в такій редакції:
"Розмір плати за землю державними підприємствами зв'язку, які
займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле- і
радіопрограм, не може перевищувати розміру плати за землю
закладами культури";
5) частину третю статті 6 викласти в такій редакції:
"Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції
державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань,
заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними
установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими
колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують,
користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і
телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для
бюджетних організацій";
6) частини четверту - шосту статті 14 викласти в такій
редакції:
"Журналісти державних засобів масової інформації отримують
надбавки, користуються пільгами, передбаченими для державних
службовців відповідних категорій посад.
Заробітна плата головного редактора (редактора) державного
друкованого засобу масової інформації не може бути нижчою від
заробітної плати заступника керівника органу державної влади, який
є засновником (співзасновником) друкованого засобу масової
інформації.
Прирівняння розміру заробітної плати журналіста державного
засобу масової інформації до середньої заробітної плати працівника
відповідної кваліфікації та посадового рівня в органі державної
влади, який є засновником (співзасновником) засобу масової
інформації, здійснюється за методикою та в порядку, які
визначаються Кабінетом Міністрів України";
7) у статті 16:
частину другу викласти в такій редакції:
"При нарахуванні пенсії журналісту державного засобу масової
інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування
пенсії державному службовцю. При цьому період роботи в державних
засобах масової інформації прирівнюється до стажу державної
служби";
доповнити після частини другої новою частиною такого змісту:
"Орган державної влади може бути засновником
(співзасновником) не більше ніж одного друкованого засобу масової
інформації, на працівників якого поширюється дія частини другої
цієї статті".
У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
8) частину четверту статті 17 викласти в такій редакції:
"У разі конфлікту щодо завданої моральної (немайнової) шкоди
між журналістом і засобом масової інформації, з одного боку, та
органом державної влади або органом місцевого самоврядування чи
офіційною, посадовою особою (офіційними, посадовими особами) - з
другого, суд визначається щодо достовірності опублікованої
інформації та наявності злого умислу журналіста чи засобу масової
інформації, а також враховує наслідки використання потерпілим
можливостей позасудового (досудового) спростування неправдивих
відомостей, відстоювання його честі і гідності та врегулювання
конфлікту в цілому".
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 13 вересня 2001 року
N 2680-III

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...