Про затвердження Положення про комісії в справах неповнолітніх Української РСР
Президія Верховної Ради УРСР; Указ, Положення від 26.08.1967283-VII
Документ 283-07, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 15.11.1994, підстава 245/94-вр
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
( Указ втратив чинність на підставі Постанови ВР
N 245/94-ВР ( 245/94-ВР ) від 15.11.94, ВВР, 1994, N 49, ст.432 )
Про затвердження Положення про комісії
в справах неповнолітніх Української РСР
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1967, N 34, ст. 242 )
( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президії Верховної
Ради УРСР
N 450-VIII ( 450-08 ) від 16.02.72 N 1528-VIII ( 1528-08 ) від 29.03.73 N 3448-VIII ( 3448-08 ) від 24.01.75 N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77 N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 N 4452-XI ( 4452-11 ) від 21.08.87 N 838-XII ( 838-12 ) від 18.03.91
Законом N 3787-XII ( 3787-12 ) від 23.12.93 )

Президія Верховної Ради Української РСР
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про комісії в справах неповнолітніх
України.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 грудня
1961 року "Про затвердження Положення про комісії в справах
неповнолітніх Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР,
1962 р., N 3, ст. 51);
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 листопада
1963 року "Про доповнення статті 14 Положення про комісії в
справах неповнолітніх Української РСР" (Відомості Верховної Ради
УРСР, 1963 р., ст. 639);
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 16 вересня
1964 року "Про внесення доповнень і змін до Положення про комісії
в справах неповнолітніх Української РСР" (Відомості Верховної Ради
УРСР, 1964, N 39, ст. 546).

Голова Президії
Верховної Ради Української РСР Д.КОРОТЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР А.ЗЛЕНКО
м. Київ, 26 серпня 1967 р.
N 283-VII

ПОЛОЖЕННЯ
про комісії в справах неповнолітніх України
( У назві і тексті Положення слова "Української РСР"
замінено словом "України" згідно із Законом
N 3787-XII ( 3787-12 ) від 23.12.93 )

I. ЗАВДАННЯ КОМІСІЙ В СПРАВАХ НЕПОВНОЛІТНІХ
І ПОРЯДОК ЇХ ОРГАНІЗАЦІЇ
Стаття 1. Головними завданнями комісій в справах
неповнолітніх є організація роботи по запобіганню бездоглядності,
правопорушенням неповнолітніх, влаштуванню дітей і підлітків та
охороні їх прав, координація зусиль державних органів і
громадських організацій в цих питаннях, розгляд справ про
правопорушення неповнолітніх і здійснення контролю за умовами
утримання та проведенням виховної роботи з неповнолітніми в
установах Міністерства внутрішніх справ України і спеціальних
навчально-виховних і лікувально-виховних установах. ( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно з Указами Президії
Верховної Ради УРСР N 450-VIII ( 450-08 ) від 16.02.72, N 1116-XI
( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 2. Комісії в справах неповнолітніх утворюються при
виконавчих комітетах районних, районних у містах, міських (міст
обласного і республіканського підпорядкування), обласних Рад
народних депутатів, а також при Раді Міністрів України. ( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
В окремих випадках комісії в справах неповнолітніх можуть
бути утворені при виконавчих комітетах міських (міст районного
підпорядкування) та селищних Рад депутатів трудящих, що
розташовані на значній відстані від районного центру. Питання про
доцільність утворення цих комісій вирішується виконавчим комітетом
обласної Ради народних депутатів. ( Частина друга статті 2 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Комісії в справах неповнолітніх, зазначені в частині 2 цієї
статті, мають права і обов'язки районних, міських (міст без
районного поділу), районних у містах комісій у справах
неповнолітніх, які передбачені цим Положенням, проте комісії в
справах неповнолітніх, утворювані при виконавчих комітетах
селищних Рад народних депутатів, не користуються правом розгляду
справ про адміністративні правопорушення. ( Частина третя статті 2
в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI
( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 3. Селищні, районні, міські, районні у містах, обласні
комісії в справах неповнолітніх утворюються відповідними Радами
народних депутатів за поданням їх виконавчих комітетів на строк
повноважень цих Рад. ( Частина перша статті 3 в редакції Указів
Президії Верховної Ради УРСР N 450-VIII ( 450-08 ) від 16.02.72,
N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Комісія в справах неповнолітніх при Раді Міністрів
України утворюється Радою Міністрів України, і її склад
затверджується Президією Верховної Ради України на строк її
повноважень.
Стаття 4. Комісії в справах неповнолітніх у всій своїй
діяльності відповідальні перед відповідними Радами народних
депутатів та їх виконавчими комітетами, Президією Верховної Ради
України і Радою Міністрів України та їм підзвітні. Виконавчі
комітети Рад народних депутатів, Рада Міністрів України можуть
провадити зміни в складі відповідних комісій в справах
неповнолітніх з наступним внесенням на затвердження Ради народних
депутатів або Президії Верховної Ради України.
Комісії систематично інформують про свою роботу громадські
організації і трудові колективи. ( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 5. Комісії в справах неповнолітніх діють в складі
голови (заступник голови або секретар виконкому, заступник Голови
Ради Міністрів УРСР), заступника голови, відповідального секретаря
і не менш як 6 членів комісії. ( Частина перша статті 5 в редакції
Указу Президії Верховної Ради УРСР N 3448-VIII ( 3448-08 ) від
24.01.75 )
Число членів комісії встановлюється в залежності від обсягу
роботи органом, який утворює комісію. ( Частина друга статті 5 в
редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР N 450-VIII ( 450-08 )
від 16.02.72 )
До складу комісії входять депутати Рад, представники
профспілкових, комсомольських та інших громадських організацій,
трудових колективів, а також працівники народної освіти, охорони
здоров'я, соціального забезпечення, органів внутрішніх справ,
культурно-освітніх та інших установ. ( Частина третя статті 5 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Для здійснення поточної роботи і контролю за виконанням
рішень комісії в обласних, районних, міських, районних у містах
комісіях в справах неповнолітніх вводиться посада звільненого
відповідального секретаря, а в разі необхідності може бути введено
також посаду інспектора по роботі з дітьми. ( Частина четверта
статті 5 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної
Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 ) ( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 450-VIII ( 450-08 ) від 16.02.72 )
Стаття 6. Комісії в справах неповнолітніх проводять свою
роботу з широкою участю громадськості.
До роботи комісій залучаються представники
профспілкових комітетів підприємств, установ, організацій,
комітетів комсомолу, батьківських комітетів при школах,
піклувальних рад дитячих будинків і шкіл-інтернатів, добровільних
народних дружин, громадських селищних, сільських, вуличних,
квартальних, дільничних, домових комітетів та інші представники
громадськості. ( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними
згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 )
від 16.10.85 )
Комісії з числа активу, залученого до роботи, призначають
громадських інспекторів і громадських вихователів по роботі серед
неповнолітніх.
Комісії в справах неповнолітніх у всіх питаннях, віднесених
до їх компетенції, взаємодіють з постійними комісіями Рад народних
депутатів.
Стаття 7. Комісії в справах неповнолітніх у питаннях,
віднесених до їх компетенції, приймають постанови, які є
обов'язковими для виконання державними і громадськими органами,
підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і
громадянами.
Державні і громадські органи, підприємства, установи,
організації і службові особи зобов'язані протягом десяти днів
повідомити комісію в справах неповнолітніх про заходи, вжиті на
виконання постанови комісії. ( Стаття 7 в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI
( 1116-11 ) від 16.10.85 )
II. ЗАПОБІГАННЯ БЕЗДОГЛЯДНОСТІ І ПРАВОПОРУШЕННЯМ
НЕПОВНОЛІТНІХ. ВЛАШТУВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Стаття 8. Районні, (міські), районні в містах комісії в
справах неповнолітніх об'єднують і координують зусилля органів і
установ народної освіти, охорони здоров'я, соціального
забезпечення, культури, внутрішніх справ, інших установ,
підприємств, організацій в районі, місті, районі в місті, а також
педагогів-організаторів по проведенню роботи з дітьми і підлітками
за місцем проживання, органів громадської самодіяльності, на які
покладені обов'язки по вихованню дітей і підлітків, їх
влаштуванню, зміцненню здоров'я, запобіганню бездоглядності і
правопорушенням неповнолітніх, охороні їх прав. ( Статтю 8 доповнено частиною першою згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77 )
Районні, (міські), районні в містах комісії в справах
неповнолітніх розробляють і здійснюють через відповідні державні
органи і громадські організації заходи по запобіганню
бездоганності і правопорушенням неповнолітніх, їх влаштуванню та
організації культурного дозвілля дітей і підлітків, а також по
поданню допомоги у вихованні неповнолітніх у дусі поваги і
додержання законів і правил соціалістичного співжиття. ( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 9. Районні, (міські), районні в містах комісії в
справах неповнолітніх разом з органами народної освіти,
соціального забезпечення, внутрішніх справ (міліцією), і з широкою
участю громадськості виявляють і беруть на облік: дітей і
підлітків, які залишились без батьків, неповнолітніх, які мають
батьків чи осіб, що їх замінюють, які не забезпечують належних
умов для виховання дітей; підлітків, які залишили школу і не
працюють, а також інших неповнолітніх, які потребують державної і
громадської допомоги, і вживають заходів до їх влаштування.
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно з Указами
Президії Верховної Ради УРСР N 1924-IX ( 1924-09 )від 13.04.77,
N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Постанови комісії з зазначенням форми влаштування
неповнолітніх надсилаються:
до відділів народної освіти та інших державних і громадських
організацій для влаштування дітей в загальноосвітні школи,
школи-інтернати, дитячі будинки, спеціальні загальноосвітні школи
для дітей і підлітків, які мають вади у фізичному або розумовому
розвитку, та інші відповідні навчально-виховні установи, в сім'ї
трудящих для наступного встановлення опіки, піклування, або
усиновлення; ( Абзац другий частини другої статті 9 із змінами,
внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI
( 1116-11 ) від 16.10.85 )
до органів соціального забезпечення для влаштування в дитячі
будинки для дітей, які мають вади у фізичному або розумовому
розвитку; ( Абзац третій частини другої статті 9 із змінами,
внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI
( 1116-11 ) від 16.10.85 )
до управлінь професійно-технічної освіти для влаштування
неповнолітніх в професійно-технічні учбові заклади;
керівникам підприємств, установ і організацій для прийому
неповнолітніх на роботу. ( Абзац п'ятий частини другої статті 9 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 10. Районні, (міські), районні в містах комісії в
справах неповнолітніх здійснюють контроль за умовами утримання і
виховання дітей і підлітків у лікувально-виховних установах,
школах-інтернатах, дитячих будинках і професійно-технічних учбових
закладах, за організацією культурного дозвілля дітей і підлітків
за місцем проживання, а також у необхідних випадках за виховною
роботою з неповнолітніми у загальноосвітніх школах, інших учбових
закладах, культурно-освітніх установах і спортивних організаціях.
( Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Перевід або перехід неповнолітнього, який не закінчив
неповної середньої загальноосвітньої, до середньої
загальноосвітньої вечірньої (змінної) або заочної школи,
дозволяється лише за погодженням з районною, (міською), районною в
місті комісією в справах неповнолітніх. При вирішенні питання про
перевід або перехід неповнолітнього до середньої загальноосвітньої
вечірньої (змінної) або заочної школи районна, (міська), районна в
місті комісія в справах неповнолітніх вживає заходів до його
трудовлаштування. ( Частина друга статті 10 із змінами, внесеними
згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 )
від 16.10.85 )
Виключення неповнолітнього з загальноосвітньої школи або
іншого учбового закладу може мати місце лише за згодою районної,
(міської), районної в місті комісії в справах неповнолітніх.
( Частина третя статті 10 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 11. Районні, (міські), районні в містах комісії в
справах неповнолітніх здійснюють контроль за додержанням
адміністрацією підприємств, установ і організацій режиму і умов
праці, встановлених для неповнолітніх, за станом виховної роботи з
ними, створенням необхідних матеріально-побутових умов і умов для
підвищення їх загальноосвітнього, культурного і професійного
рівня. ( Частина перша статті 11 в редакції Указу Президії
Верховної Ради УРСР N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77 )
Звільнення з роботи за ініціативою адміністрації осіб молодше
18 років може мати місце з додержанням загальних правил про
звільнення і лише за згодою районної, (міської), районної в місті
комісії в справах неповнолітніх за місцем роботи неповнолітнього.
Питання про дозвіл звільнити неповнолітнього розглядається на
засіданні комісії. В разі згоди на звільнення комісія одночасно
вживає заходів до трудовлаштування неповнолітнього на іншому
підприємстві, в установі або організації.
У всіх випадках подання неповнолітнім заяви з проханням про
звільнення з роботи за власним бажанням адміністрація підприємств,
установ і організацій зобов'язана в триденний строк повідомити про
це комісію в справах неповнолітніх з тим, щоб комісія у
встановлений строк змогла розібратись в дійсних причинах подання
заяви про звільнення і вжити заходів до залишення неповнолітнього
на попередній роботі або до його трудовлаштування в на іншому
підприємстві, в установі чи організації. ( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 12. Районні, (міські), районні в містах комісії в
справах неповнолітніх здійснюють постійний контроль за проведенням
виховної роботи, загальноосвітнього і професійно-технічного
навчання, умовами утримання і правильністю організації праці в
розташованих на території даного району, міста, району в місті
спеціальних навчально-виховних і лікувально-виховних установах для
дітей і підлітків, інспекціях у справах неповнолітніх і
прийомниках-розподільниках для неповнолітніх, а також подають
допомогу цим установам в проведенні зазначеної роботи. ( Частина
перша статті 12 із змінами, внесеними згідно з Указами Президії
Верховної Ради УРСР N 450-VIII ( 450-08 ) від 16.02.72, N 1924-IX
( 1924-09 ) від 13.04.77, N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85,
N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 )
Комісії в справах неповнолітніх беруть участь у виправленні
і перевихованні засуджених, які відбувають покарання у вигляді
позбавлення волі у виховно-трудових колоніях, і неповнолітніх, які
відбувають покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення
волі, а також у здійсненні громадського контролю за діяльністю
установ і органів, що виконують вироки судів до цих видів
покарання. ( Статтю 12 доповнено частиною другою згідно з Указом
Президії Верховної Ради УРСР N 450-VIII ( 450-08 ) від 16.02.72 )
Стаття 13. Районні, (міські), районні в містах комісії в
справах неповнолітніх спільно з інспекціями в справах
неповнолітніх і за участю громадськості здійснюють контроль за
поведінкою неповнолітніх, до яких застосовані заходи виховного або
адміністративного впливу, засуджених до покарання, не зв'язаного з
позбавленням волі, умовно засуджених, засуджених до позбавлення
волі, відносно яких відстрочено виконання вироку,
умовно-достроково звільнених від відбування покарання, за
поведінкою неповнолітніх, які повернулись з спеціальних
навчально-виховних і лікувально-виховних установ або відбули
покарання у виховно-трудових колоніях, а також ведуть облік цих
неповнолітніх. ( Частина перша статті 13 в редакції Указу Президії
Верховної Ради УРСР N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77, із
змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Комісії вживають заходів до трудовлаштування або направлення
в учбові заклади неповнолітніх, які цього потребують. ( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 450-VIII ( 450-08 ) від 16.02.72 )
Стаття 14. Районні, (міські), районні в містах комісії в
справах неповнолітніх мають право:
а) перевіряти умови утримання і виховання дітей і підлітків в
школах-інтернатах, дитячих будинках, професійно-технічних
училищах, спеціальних навчально-виховних і лікувально-виховних
установах для дітей і підлітків, виховно-трудових колоніях,
інспекціях у справах неповнолітніх та прийомниках-розподільниках
для неповнолітніх; ( Пункт "а" статті 14 із змінами, внесеними
згідно з Указами Президії Верховної Ради УРСР N 450-VIII
( 450-08 ) від 16.02.72, N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77 )
б) перевіряти постановку виховної роботи з дітьми і
підлітками в загальноосвітніх школах та інших учбових закладах,
культурно-освітніх установах, житлово-експлуатаційних
організаціях, а також на підприємствах, в установах і
організаціях, де працюють неповнолітні; ( Пункт "б" статті 14 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
в) вимагати від адміністрації підприємств, установ і
організацій відомостей, необхідних для роботи комісії; ( Пункт "в"
статті 14 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної
Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
г) заслуховувати на засіданні комісії інформації
адміністрації зазначених підприємств, установ і організацій в
питаннях, що стосуються умов утримання і виховання дітей і
підлітків; ( Пункт "г" статті 14 із змінами, внесеними згідно з
Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від
16.10.85 )
д) перевіряти умови виховання дітей і підлітків у сім'ї,
заслуховувати на засіданні комісії батьків або осіб, які їх
замінюють, про виконання ними обов'язків по вихованню дітей;
е) провадити особистий прийом неповнолітніх, розглядати їх
скарги і заяви, знайомитися з їх особистими справами;
є) залучати громадськість до участі у перевихованні
неповнолітніх і призначати громадських вихователів;
ж) входити з поданням до державних і громадських підприємств,
установ, організацій у питаннях виховної роботи, виробничого
навчання, трудовлаштування і направлення на навчання
неповнолітніх; ( Пункт "ж" статті 14 із змінами, внесеними згідно
з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від
16.10.85 )
з) порушувати клопотання про помилування; входити до суду з
поданням про незастосування покарання, про застосування більш
м'якого покарання, умовне засудження, дострокове зняття судимості
з неповнолітніх, спільно з органом внутрішніх справ вносити до
суду подання про скасування відстрочки виконання вироку до
позбавлення волі і про направлення засудженого для відбування
позбавлення волі, призначеного вироком, а по скінченні строку
відстрочки - про звільнення засудженого від покарання або про про
направлення засудженого для відбування позбавлення волі,
призначеного вироком, з додержанням умов, передбачених статтею
46-1 Кримінального кодексу України ( 2001-05 ) і статтею 408-2
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ), входити
спільно з органом, що відає виконанням покарання, до суду з
поданням про умовно-дострокове звільнення від покарання
неповнолітніх або про заміну їм невідбутої частини покарання більш
м'яким покаранням з додержанням умов, передбачених статтею 53
Кримінального кодексу України ( 2001-05 ) і статтею 407
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ); давати
згоду в порядку, встановленому чинним законодавством, на
переведення засудженого, який досяг вісімнадцятирічного віку, з
виховно-трудової колонії у виправно-трудову колонію і на
переведення засудженого з виховно-трудової колонії загального
режиму у виховно-трудову колонію посиленого режиму, входити
спільно з адміністрацією лікувально-виховного профілакторію з
поданням до суду про дострокове звільнення з лікувально-виховного
профілакторію; давати згоду адміністрації лікувально-виховного
профілакторію входити до суду з поданням про переведення хворих на
наркоманію, які досягли вісімнадцятирічного віку, з
лікувально-виховного профілакторію у лікувально-трудовий
профілакторій; ( Пункт "з" статті 14 в редакції Указу Президії
Верховної Ради УРСР N 450-VIII ( 450-08 ) від 16.02.72, із
змінами, внесеними згідно з Указами Президії Верховної Ради УРСР
N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77, N 1116-XI ( 1116-11 ) від
16.10.85, N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 )
и) вносити на розгляд виконавчих комітетів районних, міських,
районних у містах Рад народних депутатів питання про стан виховної
роботи, виробничого навчання, трудовлаштування і направлення на
навчання неповнолітніх, а також питання, пов'язані з діяльністю
зазначених в пунктах "а" і "б" цієї статті підприємств, установ, і
організацій; ( Пункт "и" статті 14 із змінами, внесеними згідно з
Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від
16.10.85 )
і) входити з поданням до виконавчих комітетів відповідних Рад
народних депутатів про виділення певної кількості місць для
повного забезпечення трудовлаштування контингенту неповнолітніх,
зазначених в статтях 9 і 13 цього Положення, за рахунок броні,
встановленої діючим законодавством, і здійснювати контроль за її
заповненням; ( Пункт "і" статті 14 із змінами, внесеними згідно з
Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від
16.10.85 )
ї) ставити перед відповідними органами питання про накладення
дисциплінарних стягнень або перед громадськими організаціями - про
застосування заходів громадського впливу до службових осіб у
випадках невиконання ними постанов комісій;
й) давати згоду в порядку, встановленому чинним
законодавством, на залишення засудженого, який досяг
вісімнадцятирічного віку, у виховно-трудовій колонії, а також
давати згоду адміністрації лікувально-виховного профілакторію на
залишення хворих на наркоманію, які досягли вісімнадцятирічного
віку, у профілакторії; ( Статтю 14 доповнено пунктом "й" згідно з
Указом Президії Верховної Ради УРСР N 450-VIII ( 450-08 ) від
16.02.72, із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної
Ради УРСР N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 )
к) виділяти своїх представників для участі у судовому
розгляді справ про злочини неповнолітніх. ( Статтю 14 доповнено
пунктом "к" згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 450-VIII ( 450-08 ) від 16.02.72 ) ( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 15. Обласні і міські (міст з районним поділом) комісії
в справах неповнолітніх:
розробляють і проводять в життя відповідно в межах області,
міста через відповідні державні органи, підприємства, установи і
організації заходи по запобіганню бездоглядності і правопорушенням
неповнолітніх, по усуненню причин, що породжують ці явища,
влаштуванню дітей і підлітків та охороні їх прав;
контролюють, спрямовують і координують діяльність відповідно
районних, міських і районних у містах комісій в справах
неповнолітніх, подають їм методичну допомогу, узагальнюють і
поширюють позитивний досвід їх роботи;
перевіряють постанови районних, міських і районних у містах
комісій про направлення неповнолітніх до спеціальних
навчально-виховних і лікувально-виховних установ і скасовують їх,
якщо вони будуть визнані незаконними або необгрунтованими і якщо
ці постанови не були оскаржені у строк, зазначений в статті 39
цього Положення, до виконавчого комітету районної, міської,
районної в місті Ради народних депутатів. ( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
При виконанні зазначених обов'язків обласні і міські (міст з
районним поділом) комісії в справах неповнолітніх користуються
правами, передбаченими статтею 14 цього Положення.
Обласні та міські (міст республіканського підпорядкування)
комісії в справах неповнолітніх, крім того, вирішують питання про
направлення неповнолітніх жіночої статі до спеціальних
навчально-виховних установ. ( Статтю 15 доповнено частиною третьою
згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 3448-VIII
( 3448-08 ) від 24.01.75, із змінами, внесеними згідно з Указом
Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 16. Комісія в справах неповнолітніх при Раді Міністрів
України:
об'єднує і спрямовує всю роботу по запобіганню бездоглядності
і правопорушенням неповнолітніх, по усуненню причин, які
породжують ці явища, по влаштуванню дітей і підлітків та охороні
їх прав;
контролює і координує діяльність обласних і міських (міст
республіканського підпорядкування) комісій у справах
неповнолітніх, подає їм методичну допомогу, узагальнює і поширює
позитивний досвід їх роботи. ( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
III. СПРАВИ, ЩО РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ КОМІСІЯМИ
В СПРАВАХ НЕПОВНОЛІТНІХ. ЗАХОДИ ВПЛИВУ
І ПОРЯДОК ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 17. На районні, (міські), районні у містах комісії в
справах неповнолітніх покладається розгляд справ про
неповнолітніх: ( Абзац перший статті 17 із змінами, внесеними
згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 )
від 16.10.85 )
( Пункт "а" статті 17 виключено на підставі Закону N 3787-XII
( 3787-12 ) від 23.12.93 )
( Пункт "б" статті 17 виключено на підставі Закону N 3787-XII
( 3787-12 ) від 23.12.93 )
( Пункт "в" статті 17 виключено на підставі Закону N 3787-XII
( 3787-12 ) від 23.12.93 )
а) які вчинили у віці до 16 років порушення правил дорожнього
руху;
які вчинили у віці від 16 до 18 років адміністративні
правопорушення (крім справ про злісну непокору законному
розпорядженню чи вимозі працівника міліції або народного
дружинника);
які вчинили дрібне розкрадання державного або громадського
майна, дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху,
правил придбання, зберігання і використання вогнестрільної зброї і
бойових припасів, що розглядаються комісіями лише в тих випадках,
коли орган (службова особа), який має право накладати
адміністративне стягнення, передає їх на розгляд комісії; ( Пункт із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77, в редакції
Указу Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від
16.10.85 )
б) які вчинили інші антигромадські вчинки;
в) які ухиляються від навчання або роботи.
Стаття 18. Районні, (міські), районні у містах комісії в
справах неповнолітніх у випадках, передбачених статтею 17 цього
Положення, можуть застосувати до неповнолітніх такі заходи впливу:
( Абзац перший частини першої статті 18 із змінами, внесеними
згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 )
від 16.10.85 )
а) зобов'язати публічно або в іншій формі попросити
пробачення у потерпілого;
б) зробити попередження;
в) оголосити догану або сувору догану;
г) покласти на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцяти років,
обов'язок відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду, якщо
неповнолітній має самостійний заробіток і сума шкоди не перевищує
20 карбованців, або своєю працею усунути заподіяну матеріальну
шкоду, що не перевищує 50 карбованців; ( Пункт "г" частини першої
статті 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної
Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
д) накласти на неповнолітнього, який досяг шістнадцяти років
і має самостійний заробіток, штраф у випадках і розмірі,
передбачених актами вищих органів державної влади і управління
Союзу РСР та України, рішеннями місцевих Рад народних депутатів та
їх виконавчих комітетів; ( Пункт "д" частини першої статті 18 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
е) передати неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які
їх замінюють, чи громадських вихователів, а також під нагляд
трудового колективу або громадської організації за їх згодою; ( Пункт "е" частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно
з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від
16.10.85 )
є) передати неповнолітнього на поруки трудовому колективу,
громадській організації за їх клопотаннями; ( Пункт "є" частини
першої статті 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
( Пункт "ж" частини першої статті 18 виключено на підставі
Закону N 3787-XII ( 3787-12 ) від 23.12.93 )
( Пункт "з" частини першої статті 18 виключено на підставі
Закону N 3787-XII ( 3787-12 ) від 23.12.93 )
( Частину другу статті 18 виключено на підставі Закону
N 3787-XII ( 3787-12 ) від 23.12.93 )
Районні, (міські), районні у містах комісії в справах
неповнолітніх мають право входити до органу опіки і піклування з
пропозиціями про обмеження або позбавлення неповнолітнього віком
від 15 до 18 років права самостійно розпоряджатися своїм
заробітком або стипендією. ( Статтю 18 доповнено частиною згідно з
Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1924-IX ( 1924-09 ) від
13.04.77, із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної
Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 19. Районні (міські), районні у містах комісії в
справах неповнолітніх можуть застосовувати до батьків або осіб,
які їх замінюють, в разі злісного невиконання обов'язків по
вихованню і навчанню дітей, або за доведення неповнолітнього до
стану сп'яніння, або за вживання неповнолітніми наркотичних
засобів без призначення лікаря, а також за вчинення підлітками
віком до 16 років порушень правил дорожнього руху, за появу в
громадських місцях у п'яному вигляді або за розпивання ними
спиртних напоїв, за виготовлення, використання підлітками віком до
16 років без без належного дозволу радіопередавальних установок, а
так само використання їх з порушенням правил, що регулюють
радіозв'язок, або в зв'язку з вчиненням неповнолітніми інших
правопорушень такі заходи впливу: а) оголосити громадський осуд; б) винести попередження; в) покласти обов'язок відшкодувати заподіяну неповнолітнім
шкоду, що не перевищує 50 карбованців; г) накласти штраф у розмірі до 30 карбованців, а за появу в
громадських місцях у п'яному вигляді підлітків віком до 16 років
або за розпивання ними спиртних напоїв, за вживання неповнолітніми
наркотичних засобів на батьків чи осіб, які їх замінюють, штраф
накладається в розмірі від тридцяти до п'ятдесяти карбованців, за
виготовлення, використання підлітками віком до 16 років без
належного дозволу радіопередавальних установок, а так само
використання їх з порушенням правил, що регулюють радіозв'язок, -
у розмірі до п'ятдесяти карбованців, за доведення неповнолітніх до
стану сп'яніння - в розмірі від п'ятдесяти до ста карбованців.
( Пункт "г" частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно
з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 4452-XI ( 4452-11 ) від
21.08.87 ) ( Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно з Указами
Президії Верховної Ради УРСР N 1528-VIII ( 1528-08 ) від 29.03.73,
N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77, в редакції Указу Президії
Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85, із
змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 4452-XI ( 4452-11 ) від 21.08.87 )
Комісії в справах неповнолітніх можуть передавати справи про
батьків або осіб, які їх замінюють, на розгляд товариського суду,
комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в
установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадських
організацій або трудових колективів. Комісія вправі входити в
районний (міський) народний суд з заявами про обмеження
дієздатності батьків, про позбавлення батьківських прав, про
відібрання дітей у батьків без позбавлення батьківських прав, а
також про виселення без надання іншого жилого приміщення осіб,
позбавлених батьківських прав, якщо їх спільне проживання з
дітьми, відносно яких вони позбавлені батьківських прав,
неможливе. ( Частина друга статті 19 із змінами, внесеними
згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1528-VIII
( 1528-08 ) від 29.03.73, в редакції Указу Президії Верховної Ради
УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Направлення неповнолітніх до спеціальних навчально-виховних і
спеціальних лікувально-виховних установ може провадитись за
рішенням комісії в справах неповнолітніх без згоди батьків або
осіб, які їх замінюють. Справи про направлення до спеціальних
виховних чи лікувально-виховних установ, крім лікувально-виховних
профілакторіїв для хворих на наркоманію розглядаються з
обов'язковою участю прокурора. ( Частина статті 19 із змінами,
внесеними згідно з Указами Президії Верховної Ради УРСР N 1924-IX
( 1924-09 ) від 13.04.77, N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 )
Направлення неповнолітніх до дитячого будинку або
школи-інтернату, при наявності у них батьків або осіб, які їх
замінюють, може провадитись без згоди останніх лише у виняткових
випадках (тривала відсутність їх, хвороба, засудження за вчинений
ними злочин і т.ін.). Одночасно комісія приймає рішення про
стягнення з батьків у встановленому законом порядку коштів на
відшкодування витрат, зв'язаних з утриманням дітей. У виняткових
випадках за клопотанням комісії в справах неповнолітніх розмір
плати може бути знижено в установленому законом порядку.
Стаття 20. Комісії в справах неповнолітніх входять з
поданнями до відповідних державних органів або громадських
організацій про застосування заходів впливу до батьків або осіб,
що їх замінюють, які неправильно ставляться до виховання дітей або
перешкоджають виконанню постанови комісії, а також про притягнення
до відповідальності осіб, які створюють умови для вчинення дітьми
і підлітками правопорушень або підбурюють чи залучають
неповнолітніх до вчинення злочинів та інших антигромадських
вчинків. ( Стаття 20 в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР
N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77 )
Стаття 21. При застосуванні заходів впливу, передбачених
статтею 18 цього Положення, районна, (міська), районна в місті
комісія повинна враховувати характер і причини правопорушення, вік
неповнолітнього та умови його життя, ступінь його участі в
правопорушенні, а також поведінку його в побуті, школі і на
роботі. ( Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно з
Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від
16.10.85 )
Постанова комісії в справах неповнолітніх про оголошення
попередження, догани або суворої догани є чинною протягом одного
року. Захід впливу вважається погашеним, якщо неповнолітній, до
якого він був застосований, протягом цього строку не вчинив нового
правопорушення. Комісія в справах неповнолітніх, яка застосувала
захід впливу, може своєю постановою скасувати його до скінчення
річного строку в разі зразкової поведінки неповнолітнього,
відносно якого цей захід впливу було застосовано. ( Частина друга
статті 21 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної
Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Чинність постанови комісії в справах неповнолітніх про
передачу неповнолітнього під нагляд батьків, осіб, які їх
замінюють, або громадських вихователів, а також під нагляд
трудового колективу, громадської організації може бути в будь-який
час припинена самою комісією за клопотанням цих осіб або
організацій, якщо неповнолітній зразковою поведінкою і сумлінним
ставленням до роботи і навчання довів своє виправлення. ( Частина
третя статті 21 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
В тому разі, коли обраний захід виховного впливу відносно
неповнолітнього виявився безуспішним, комісія вправі застосувати
до нього більш суворий захід з числа зазначених в статті 18 цього
Положення.
Стаття 22. Постанова районної, (міської), районної в місті
комісії про відшкодування неповнолітнім, а також батьками або
особами, які їх замінюють, заподіяної неповнолітнім матеріальної
шкоди у випадках, передбачених статтями 18 і 19 цього Положення,
підлягає виконанню судовим виконавцем. ( Частина перша статті 22
із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
В разі заподіяння неповнолітнім матеріальної шкоди, яка
перевищує 50 карбованців, питання про відшкодування шкоди
вирішується в судовому порядку за позовами зацікавлених
організацій або громадян. ( Частина друга статті 22 із змінами,
внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI
( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 23. Постанова районної (міської), районної в
місті комісії в справах неповнолітніх про накладення штрафу
підлягає виконанню особою, на яку накладено штраф, протягом 15
днів з дня вручення їй постанови, а в разі оскарження або
опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня
повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від
шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили дрібне хуліганство,
штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Штраф, накладений комісією в справах неповнолітніх, вноситься
державну трудову ощадну касу або установу Державного банку СРСР.
У разі несплати штрафу у 15-денний строк постанова комісії
про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу в
примусовому порядку із заробітної плати чи іншого заробітку,
пенсії або стипендії особи, підданої штрафу, а якщо вона не працює
або в разі неможливості стягнення із заробітної плати чи іншого
заробітку, пенсії або стипендії з інших причин - судовому
виконавцеві при районному (міському) народному суді за місцем
проживання цієї особи для звернення стягнення на її майно. ( Стаття 23 в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР
N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Стаття 24. Неповнолітні, поміщені в спеціальні
навчально-виховні установи для дітей і підлітків, перебувають в
них до виправлення, але не більш як три роки. ( Частина перша
статті 24 в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР N 1924-IX
( 1924-09 ) від 13.04.77 )
Комісія в справах неповнолітніх за місцем знаходження
спеціальних навчально-виховних установ може дозволити учню
залишитись в спеціальній школі або спеціальному
професійно-технічному училищі і по скінченні трирічного строку до
закінчення відповідного класу загальноосвітньої школи або
професійного навчання в поточному навчальному році. ( Частина
друга статті 24 в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР
N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77 )
Питання про доцільність дальшого перебування неповнолітніх в
спеціальних навчально-виховних і лікувально-виховних установах для
дітей і підлітків періодично, не рідше одного разу на рік,
розглядається комісіями в справах неповнолітніх за місцем
знаходження цих установ за ініціативою комісій, подання
адміністрації зазначених установ або за клопотанням батьків чи
осіб, які їх замінюють. Повторні клопотання про скорочення строку
перебування неповнолітніх в таких установах розглядаються
комісіями, як правило, не раніше, ніж через 6 місяців після
розгляду попереднього клопотання. ( Частина третя статті 24 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР
N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77 )

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »