Про внесення змін до Закону України "Про Національний архівний фонд і архівні установи"
Верховна Рада України; Закон від 13.12.20012888-III
Документ 2888-14, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.06.2012, підстава 4495-17
 

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України
"Про Національний архівний фонд і архівні установи"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 11, ст.81 )
{ Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 4495-VI ( 4495-17 ) від 13.03.2012, ВВР, 2012,
N 44-45, N 46-47, N 48, ст.552 }

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Внести зміни до Закону України "Про Національний архівний
фонд і архівні установи" ( 3814-12 ) (Відомості Верховної Ради
України, 1994 р., N 15, ст. 86; 1996 р., N 3, ст. 11; 1997 р.,
N 8, ст. 62), виклавши його в такій редакції:
"З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Національний архівний фонд та архівні установи

Цей Закон регулює відносини, пов'язані із формуванням,
обліком, зберіганням і використанням Національного архівного
фонду, та інші основні питання архівної справи.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:
архівний документ - документ незалежно від його виду, виду
матеріального носія інформації, місця і часу створення та форми
власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був
створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на
значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для
власника також як об'єкт рухомого майна;
документ Національного архівного фонду - архівний документ,
культурна цінність якого визнана відповідною експертизою і який
зареєстрований як складова Національного архівного фонду;
Національний архівний фонд - сукупність архівних документів,
що відображають історію духовного і матеріального життя
Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є
надбанням української нації;
унікальний документ - документ Національного архівного фонду,
що становить виняткову культурну цінність, має важливе значення
для формування національної самосвідомості Українського народу і
визначає його вклад у всесвітню культурну спадщину;
архівна справа - галузь життєдіяльності суспільства, що
охоплює наукові, організаційні, правові, технологічні, економічні
та інші питання діяльності юридичних і фізичних осіб, пов'язані із
нагромадженням, обліком, зберіганням архівних документів та
використанням відомостей, що в них містяться;
діловодство - сукупність процесів, що забезпечують
документування управлінської інформації і організацію роботи із
службовими документами;
архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний
відділ - це відповідно установа чи структурний підрозділ, що
забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання
відомостей, що в них містяться, та формування Національного
архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та
інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства;
державна архівна установа - архівна установа, що здійснює
свою діяльність за рахунок коштів Державного бюджету України;
приватне архівне зібрання - зібрання архівних документів, що
є власністю однієї або кількох осіб;
таємний архів - архівна установа, про існування якої не
заявлено публічно;
користувач архівними документами - фізична або юридична
особа, яка з дозволу власника або уповноваженої ним особи
ознайомлюється з архівними документами;
державна реєстрація документів - оформлення свідоцтва
власнику документів про належність їх до складу Національного
архівного фонду, що здійснюється з метою державного контролю за
місцем і умовами зберігання документів;
довідковий апарат - довідники у будь-якій формі (путівники,
описи, каталоги, покажчики, бази даних, номенклатури справ тощо),
призначені для пошуку архівних документів або відомостей, що
містяться в них;
номенклатура справ - обов'язковий для кожної юридичної особи
систематизований перелік назв справ, що формуються в її
діловодстві, із зазначенням строків зберігання справ;
архівна довідка - документ архівної установи, оформлений
відповідно до законодавства, що містить інформацію про предмет
запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових
даних.
Стаття 2. Законодавство України про Національний архівний
фонд та архівні установи
Законодавство України про Національний архівний фонд та
архівні установи базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і
складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів
України, прийнятих відповідно до нього.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що
передбачені законодавством України про Національний архівний фонд
та архівні установи, застосовуються норми міжнародного договору.
Стаття 3. Державна політика у сфері архівної справи і
діловодства
Держава гарантує умови для зберігання, примноження та
використання Національного архівного фонду, сприяє досягненню
світового рівня в розвитку архівної справи і веденні діловодства.
Державну політику у сфері архівної справи і діловодства
визначає Верховна Рада України.
Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, а
також органи місцевого самоврядування забезпечують проведення
державної політики у сфері архівної справи і діловодства в межах
своєї компетенції.
Розділ II
НАЦІОНАЛЬНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД
ТА ЙОГО ФОРМУВАННЯ
Стаття 4. Національний архівний фонд
Національний архівний фонд України є складовою частиною
вітчизняної і світової культурної спадщини та інформаційних
ресурсів суспільства, перебуває під охороною держави і призначений
для задоволення інформаційних потреб суспільства і держави,
реалізації прав та законних інтересів кожної людини.
Документи Національного архівного фонду є культурними
цінностями, що постійно зберігаються на території України або
згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, підлягають поверненню в Україну.
Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечувати
збереженість Національного архівного фонду та сприяти його
поповненню.
Стаття 5. Загальні засади формування Національного архівного
фонду
Національний архівний фонд формується у порядку,
встановленому цим Законом, з архівних документів органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій усіх форм власності, а також архівних документів
громадян і їх об'єднань.
Держава вживає заходів для поповнення Національного архівного
фонду документами культурної спадщини України, що знаходяться за
кордоном, та документами іноземного походження, що стосуються
історії України, у пріоритетному порядку фінансує їх виявлення,
взяття на облік, повернення, придбання або відтворення в копіях.
Централізований облік зазначених документів ведеться у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері
архівної справи і діловодства.
Стаття 6. Внесення документів до Національного архівного
фонду
Внесення документів до Національного архівного фонду або
вилучення документів з нього здійснюється на підставі експертизи
їх цінності комісією з фахівців архівної справи і діловодства,
представників наукової і творчої громадськості, інших фахівців.
Принципи і критерії визначення цінності документів, порядок
створення та діяльності експертних комісій затверджуються
Кабінетом Міністрів України.
Експертиза цінності документів проводиться за ініціативою їх
власника або державної архівної установи за згодою власника. У
разі виникнення загрози знищення або значного погіршення стану
зазначених документів їх власник зобов'язаний повідомити про це
державну архівну установу для організації експертизи цінності цих
документів.
Юридичні і фізичні особи, які мають документи, від часу
створення яких минуло понад 50 років, або які продають чи вивозять
архівні документи за кордон, зобов'язані повідомити про це одну з
державних архівних установ з метою вирішення питання про
проведення експертизи цінності цих документів.
Документи вносяться до Національного архівного фонду
впорядкованими за рахунок власника відповідно до вимог,
встановлених центральним органом виконавчої влади у сфері архівної
справи і діловодства.
Рішення про вилучення документів із Національного архівного
фонду приймаються експертними комісіями за погодженням із
центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства. Забороняється вилучення документів із Національного
архівного фонду за мотивами конфіденційності чи таємності
інформації, що міститься в них, а також із політичних чи
ідеологічних міркувань.
Спори між архівними установами і власниками документів з
питань призначення експертизи їх цінності, внесення документів до
Національного архівного фонду або вилучення з нього вирішуються у
судовому порядку.
Стаття 7. Державна реєстрація документів Національного
архівного фонду
Державну реєстрацію документів Національного архівного фонду
проводять центральний орган виконавчої влади у сфері архівної
справи і діловодства та уповноважені ним архівні установи. Порядок
реєстрації і форма реєстраційного свідоцтва затверджуються
Кабінетом Міністрів України.
Державна реєстрація документів Національного архівного фонду
проводиться безоплатно.
Розділ III
ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ДОКУМЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОГО
АРХІВНОГО ФОНДУ
Стаття 8. Право власності на документи Національного
архівного фонду
Документи Національного архівного фонду можуть перебувати в
будь-якій формі власності, передбаченій Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України.
Право власності на документи Національного архівного фонду
охороняється законом.
Архівні документи, що нагромадилися за час діяльності органів
державної влади, державних підприємств, установ та організацій, а
також документи, що передані державним архівним установам іншими
юридичними і фізичними особами без збереження за собою права
власності, є власністю держави.
Архівні документи, що нагромадилися за час діяльності органів
місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та
організацій, а також документи, що передані архівним відділам
міських рад іншими юридичними і фізичними особами без збереження
за собою права власності, є власністю територіальних громад.
Архівні документи, що не мають власника або власник яких
невідомий, переходять у власність держави на підставі рішення
суду, винесеного за заявою державної архівної установи, крім
випадків, передбачених законами України.
Забороняється вилучення документів Національного архівного
фонду у власника або уповноваженої ним особи без їх згоди, крім
випадків, передбачених законами України. Документи Національного
архівного фонду, вилучені відповідно до закону для провадження
дізнання, попереднього (досудового) слідства, здійснення
судочинства, підлягають обов'язковому поверненню власнику або
уповноваженій ним особі, але не пізніше ніж через один рік після
закінчення провадження у справі.
Стаття 9. Здійснення права власності на документи
Національного архівного фонду
Власник володіє, користується і розпоряджається документами
Національного архівного фонду з урахуванням обмежень, передбачених
законом.
Власник документів Національного архівного фонду та інші
особи, які користуються зазначеними документами, не мають права їх
знищувати, пошкоджувати або змінювати зміст цих документів.
Спори щодо здійснення права власності на документи
Національного архівного фонду вирішуються у судовому порядку.
Стаття 10. Передача права власності на документи
Національного архівного фонду
Документи Національного архівного фонду, що належать державі,
територіальним громадам, не можуть бути об'єктом приватизації,
купівлі-продажу, застави або інших угод, пов'язаних з передачею
права власності, і надаються лише в тимчасове користування. Право
власності на зазначені документи може бути передане лише згідно з
міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, і законами України.
Право власності на документи Національного архівного фонду,
які не належать державі, територіальним громадам, передається лише
після попереднього письмового повідомлення центрального органу
виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або
уповноважених ним архівних установ за умови отримання новим
власником реєстраційного свідоцтва, передбаченого статтею 7 цього
Закону. У разі продажу документів Національного архівного фонду
держава має переважне право на їх придбання за ціною, за якою вони
продаються.
Документи Національного архівного фонду підлягають грошовій
оцінці за нормами і методиками, що затверджуються Кабінетом
Міністрів України.
Зміна місцезнаходження та умов зберігання документів
Національного архівного фонду і користування ними, зазначених у
реєстраційному свідоцтві, допускається лише після попереднього
письмового повідомлення центрального органу виконавчої влади у
сфері архівної справи і діловодства або уповноваженої ним архівної
установи.
Документи Національного архівного фонду, що не належать
державі або територіальним громадам, не можуть бути предметом
застави, якщо заставодержатель - іноземець або особа без
громадянства, яка не проживає постійно в Україні.
Стаття 11. Позбавлення права власності на документи
Національного архівного фонду
Власник документів Національного архівного фонду, який не
забезпечує їх належної збереженості, може бути за рішенням суду
позбавлений права власності на ці документи.
Розділ IV
ОБЛІК І ЗБЕРІГАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО
АРХІВНОГО ФОНДУ
Стаття 12. Державний облік документів Національного
архівного фонду
Документи Національного архівного фонду підлягають
обов'язковому державному обліку, що ведеться у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері
архівної справи і діловодства.
Архівні установи, що здійснюють повноваження власника,
юридичні та фізичні особи, у власності яких перебувають документи
Національного архівного фонду, зобов'язані дотримуватися
встановленого порядку ведення їх обліку.
Стаття 13. Забезпечення збереженості Національного архівного
фонду
Власники документів Національного архівного фонду або
уповноважені ними юридичні чи фізичні особи зобов'язані утримувати
в належному стані будівлі і приміщення архівних установ,
підтримувати в них необхідний технологічний режим, а також у
випадках, передбачених законом, створювати копії для страхового
фонду і фонду користування документами Національного архівного
фонду, іншим чином забезпечувати їх збереженість, а у разі
віднесення їх до унікальних чи надання у користування поза
архівними установами забезпечувати страхування за правилами,
встановленими законодавством.
Власник, який передав архівні документи для зберігання
архівній установі із залишенням за собою права власності на ці
документи, у разі порушення нею умов зберігання документів, має
право витребувати їх повернення у судовому порядку.
Державні архівні установи, архівні відділи міських рад можуть
надавати юридичним і фізичним особам, які мають документи
Національного архівного фонду, в межах виділених асигнувань
допомогу в поліпшенні умов їх зберігання, реставрації та створенні
фондів користування, а також на прохання власників приймати
документи Національного архівного фонду на постійне чи тимчасове
зберігання.
Забороняється розміщення архівних установ, у яких
зберігаються документи Національного архівного фонду, в
приміщеннях, що не відповідають вимогам зберігання таких
документів та охорони праці працівників архівних установ, або
переміщення цих установ без надання іншого рівноцінного
приміщення, упорядкованого для зберігання архівних документів,
роботи працівників і користувачів.
Вимоги до умов зберігання архівних документів визначає
центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства.
Стаття 14. Особливості обліку і зберігання унікальних
документів Національного архівного фонду
Порядок віднесення документів Національного архівного фонду
до унікальних, внесення їх до Державного реєстру національного
культурного надбання, а також зберігання затверджується Кабінетом
Міністрів України.
Особи, які зберігають унікальні документи, надають державним
архівним установам можливість створювати за рахунок коштів
Державного бюджету України копії для страхового фонду і фонду
користування цими унікальними документами з правом подальшого
користування ними з дозволу власника.
Розділ V
ВИКОРИСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВНОГО ФОНДУ
Стаття 15. Доступ до документів Національного архівного
фонду
Документи Національного архівного фонду і довідковий апарат
до них надаються у користування в архівних установах з часу їх
надходження на зберігання, а в приватних архівних зібраннях -
відповідно до рішення їх власників.
Держава заохочує власників приватних архівних зібрань до
розширення доступу до документів Національного архівного фонду,
сприяє публікації та експонуванню цих документів на виставках.
Забороняється відносити до державної або іншої передбаченої
законами України таємниці інформацію про місця зберігання
документів Національного архівного фонду, що належать державі,
територіальним громадам, а також створювати таємні архіви для
зберігання таких документів.
Громадяни України мають право користуватися документами
Національного архівного фонду або їх копіями на підставі особистої
заяви і документа, що посвідчує особу. Особи, які користуються
документами Національного архівного фонду за службовим завданням,
подають документ, що підтверджує їх повноваження.
Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні
на законних підставах, користуються тими самими правами доступу до
документів Національного архівного фонду, а також мають такі самі
обов'язки, як і громадяни України.
Забороняється вимагати від користувачів надання документів,
не передбачених цим Законом.
Про відмову в доступі до документів Національного архівного
фонду користувачеві повідомляється письмово із зазначенням
вичерпних підстав відмови.
Стаття 16. Обмеження доступу до документів Національного
архівного фонду, що належать державі,
територіальним громадам
Архівні установи мають право обмежити доступ до документів
Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним
громадам, на строк до одного року в зв'язку з їх науково-технічним
опрацюванням, перевіркою наявності та стану або реставрацією. У
разі проведення великого обсягу зазначених робіт строк обмеження
може бути продовжений з дозволу центрального органу виконавчої
влади у сфері архівної справи і діловодства, але не більше ніж на
один рік.
Архівні установи мають право відмовити в доступі до
документів Національного архівного фонду, що належать державі,
територіальним громадам, неповнолітнім, особам, визнаним судом
недієздатними, та особам, які грубо порушували порядок
користування архівними документами.
В інтересах охорони інформації, віднесеної до державної або
іншої передбаченої законом таємниці, що міститься в документах
Національного архівного фонду, доступ до цих документів
обмежується відповідно до закону до моменту скасування рішення про
віднесення інформації до державної або іншої таємниці.
Доступ до документів Національного архівного фонду, що
містять конфіденційну інформацію про особу, а також створюють
загрозу для життя чи недоторканності житла громадян, обмежується
на 75 років від часу створення цих документів, якщо інше не
передбачено законом. Раніше зазначеного строку доступ здійснюється
з дозволу громадянина, права та законні інтереси якого можуть бути
порушені, а в разі його смерті - з дозволу спадкоємців.
У разі передачі за договором до державних архівних установ,
архівних відділів міських рад документів Національного архівного
фонду, що не належали державі, територіальним громадам, умови
подальшого користування ними визначаються з колишніми власниками
зазначеним договором. Зазначений порядок може бути встановлено
також у випадках передачі документів на зберігання без зміни права
власності на них.
Стаття 17. Обмеження доступу до документів Національного
архівного фонду, що належать іншим власникам
Архівні підрозділи об'єднань громадян, релігійних
організацій, а також підприємств, установ та організацій,
заснованих на приватній формі власності, архівні установи,
засновані фізичними особами, мають право обмежити доступ до
документів Національного архівного фонду з метою забезпечення
збереженості документів і захисту прав та законних інтересів
власників документів або інших осіб. Обмеження встановлюються на
вимогу власника документів або інших заінтересованих осіб з
письмовим повідомленням центрального органу виконавчої влади у
сфері архівної справи і діловодства.
У випадках, передбачених законом, обмеження, зазначені у
частинах четвертій і п'ятій статті 16 цього Закону та частині
першій цієї статті, не поширюються на працівників державних
архівних установ, суду, правоохоронних, контрольно-ревізійних та
податкових органів, які виконують службові завдання. Законом
можуть бути передбачені інші випадки, коли зазначені обмеження не
застосовуються.
Стаття 18. Форми використання відомостей, що містяться в
документах Національного архівного фонду
Архівні установи у порядку, визначеному законодавством,
надають документи Національного архівного фонду для користування
фізичним та юридичним особам, створюють для цього відповідний
довідковий апарат; видають архівні довідки, копії документів та
іншим шляхом задовольняють запити фізичних і юридичних осіб;
повідомляють про документи, в яких містяться відомості, що можуть
бути використані органами державної влади і органами місцевого
самоврядування та іншими заінтересованими сторонами; публікують,
експонують та в іншій формі популяризують архівні документи, а
також виконують інші функції, спрямовані на ефективне використання
відомостей, що містяться в документах Національного архівного
фонду.
Стаття 19. Порядок користування документами Національного
архівного фонду
Порядок користування документами Національного архівного
фонду, що належать державі, територіальним громадам, визначається
центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства.
Порядок користування документами Національного архівного
фонду, що належать іншим власникам, встановлюється власником або
уповноваженою ним особою з урахуванням рекомендацій центрального
органу виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.
Стаття 20. Права користувачів документами Національного
архівного фонду
Користувачі документами Національного архівного фонду, що
належать державі, територіальним громадам, мають право:
1) користуватися в читальному залі архівної установи копіями
документів з фондів користування, а у разі їх відсутності -
оригіналами, якщо доступ до них не обмежено на підставах,
визначених законом, а також відповідно до закону користуватися
документами обмеженого доступу;
2) отримувати від архівних установ довідки про відомості, що
містяться в документах, доступ до яких не обмежено на підставах,
визначених законом;
3) за письмовою згодою архівних установ отримувати документи
або їх копії в тимчасове користування поза архівними установами;
4) користуватися довідковим апаратом до документів, а за
згодою архівних установ - і обліковими документами;
5) виготовляти, у тому числі за допомогою технічних засобів,
або отримувати від архівних установ копії документів і витяги з
них, якщо це не загрожує стану документів та не порушує авторські
та суміжні права, а також вимагати, щоб ці копії або витяги були
засвідчені архівною установою;
6) публікувати, оголошувати, цитувати та іншим чином
відтворювати зміст архівних документів з посиланням на місце їх
зберігання і з дотриманням умов, передбачених законодавством.
Права користувачів документами Національного архівного фонду,
що належать іншим власникам, визначаються власником документів з
урахуванням рекомендацій центрального органу виконавчої влади у
сфері архівної справи і діловодства.
Дії посадових осіб архівних установ, що перешкоджають
реалізації законних прав користувачів документами Національного
архівного фонду, можуть бути оскаржені в порядку підлеглості або у
судовому порядку.
Стаття 21. Обов'язки користувачів документами Національного
архівного фонду
Користувачі документами Національного архівного фонду
зобов'язані:
1) дотримуватися встановленого відповідно до законодавства
порядку користування документами, своєчасно виконувати законні
вимоги працівників архівної установи;
2) забезпечувати збереженість і вчасне повернення документів,
наданих їм у користування;
3) негайно інформувати архівну установу про виявлені випадки
пошкодження чи недостачі документів;
4) не допускати перекручення або фальсифікації використаних
відомостей, що містяться в архівних документах;
5) завчасно інформувати власника документів або уповноважену
ним архівну установу про наміри використання відомостей, що
містяться в архівних документах, з комерційною метою;
6) виконувати зобов'язання, передбачені угодами, укладеними
користувачем з власником документів або уповноваженою власником
юридичною чи фізичною особою;
7) відповідно до закону чи умов договору відшкодовувати
завдані ними збитки архівним установам.
Розділ VI
СИСТЕМА АРХІВНИХ УСТАНОВ
Стаття 22. Архівні установи
Архівні установи можуть засновуватися на будь-якій формі
власності. Засновниками архівних установ можуть бути органи
державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та
фізичні особи.
Діяльність архівних установ здійснюється у порядку,
визначеному цим Законом, правилами, положеннями, інструкціями,
затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері
архівної справи і діловодства, державними стандартами та іншими
нормативно-правовими актами.
Діяльність архівних установ, що не забезпечують збереженості
документів Національного архівного фонду або порушують вимоги щодо
державної реєстрації цих документів, може бути зупинена у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері
архівної справи і діловодства.
Ліквідація архівних установ здійснюється за рішенням
засновників, власників або на інших підставах, передбачених
законом. У цих випадках власник документів Національного архівного
фонду зобов'язаний забезпечити їх збереженість відповідно до
законодавства.
Стаття 23. Система архівних установ
Систему архівних установ України становлять:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у
сфері архівної справи і діловодства;
центральні державні архіви України;
галузеві державні архіви;
державний архів в Автономній Республіці Крим;
місцеві державні архівні установи;
інші місцеві архівні установи;
архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв та
бібліотек;
архівні підрозділи органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та
організацій;
архівні підрозділи об'єднань громадян, релігійних
організацій, а також підприємств, установ та організацій,
заснованих на приватній формі власності;
архівні установи, засновані фізичними особами;
науково-дослідні установи, а також підприємства та
організації у сфері архівної справи і діловодства.
Стаття 24. Спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у
сфері архівної справи і діловодства (центральний орган виконавчої
влади у сфері архівної справи і діловодства) у межах своїх
повноважень, визначених законом:
вносить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо формування
державної політики у сфері архівної справи і діловодства,
забезпечує її реалізацію;
здійснює нормативно-правове регулювання відносин у сфері
архівної справи і діловодства;
визначає перспективи та пріоритетні напрями розвитку архівної
справи і діловодства;
здійснює міжгалузеву координацію та функціональне регулювання
у сфері архівної справи і діловодства;
контролює діяльність архівних установ і служб діловодства;
організовує нормативно-правове, науково-методичне та
інформаційне забезпечення діяльності архівних установ і служб
діловодства;
розпоряджається Національним архівним фондом, організовує
його формування, державну реєстрацію, державний облік та
зберігання його документів, використання відомостей, що в них
містяться;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері архівної справи і
діловодства.
Акти центрального органу виконавчої влади у сфері архівної
справи і діловодства, прийняті у межах його повноважень, є
обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від
їх підпорядкування і форми власності, а також для громадян.
Центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Стаття 25. Центральні державні архіви України
Центральні державні архіви України створюються за рішенням
Кабінету Міністрів України для зберігання документів Національного
архівного фонду відповідно до свого профілю, що мають
загальнодержавне значення.
Центральні державні архіви України як державні органи
виконують завдання та функції держави з управління архівною
справою і діловодством. Статус посадових осіб цих установ
визначається згідно із Законом України "Про державну службу"
( 3723-12 ).
Положення про центральні державні архіви України
затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері
архівної справи і діловодства.
Стаття 26. Галузеві державні архіви
Галузеві державні архіви створюються для зберігання
геологічних, гідрометеорологічних, картографічних та інших
специфічних видів архівних документів, які потребують особливих
умов їх зберігання і використання відомостей, що в них містяться.
Рішення про створення галузевих державних архівів приймається
Кабінетом Міністрів України на підставі спільного подання
центрального органу виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства та центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику в галузі, де створюється відповідний архів.
Положення про галузеві державні архіви затверджуються
центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства та центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику в галузі, де створюється відповідний архів.
Стаття 27. Державний архів в Автономній Республіці Крим
Державний архів в Автономній Республіці Крим
підпорядковується Раді міністрів Автономної Республіки Крим і у
своїй діяльності підзвітний та підконтрольний центральному органу
виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.
Положення про державний архів в Автономній Республіці Крим
затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим за
погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері
архівної справи і діловодства.
Стаття 28. Місцеві державні архівні установи
Місцеві державні архівні установи створюються у порядку,
передбаченому законом, для зберігання документів Національного
архівного фонду, що мають місцеве значення, та здійснення
управління архівною справою і діловодством на відповідній
території.
До місцевих державних архівних установ належать державні
архіви областей, міст Києва і Севастополя, архівні відділи
районних, районних у містах Києві і Севастополі державних
адміністрацій.
Місцеві державні архівні установи є структурними підрозділами
місцевих державних адміністрацій і у своїй діяльності підзвітні та
підконтрольні центральному органу виконавчої влади у сфері
архівної справи і діловодства.
Положення про місцеві державні архівні установи
затверджуються у порядку, встановленому Законом України "Про
місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ).
Стаття 29. Інші місцеві архівні установи
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування створюють архівні установи для централізованого
тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у
процесі документування службових, трудових або інших правовідносин
юридичних і фізичних осіб на відповідній території (району,
міста), та інших архівних документів, що не належать до
Національного архівного фонду.
Архівним установам міських рад міст республіканського
(Автономної Республіки Крим), обласного значення делегуються
повноваження органів виконавчої влади, передбачених у частині
першій статті 28 цього Закону, щодо зберігання документів
Національного архівного фонду на відповідній території.
Архівні установи міських рад з питань здійснення зазначених
делегованих повноважень підконтрольні відповідним органам
виконавчої влади в порядку, встановленому законом.
Положення про архівні відділи міських рад затверджується
відповідними міськими радами.
Стаття 30. Архівні підрозділи державних наукових установ,
музеїв та бібліотек
Державні наукові установи, музеї та бібліотеки мають право
створювати архівні підрозділи для зберігання документів
Національного архівного фонду, а також поповнювати свої фонди і
колекції профільними документами.
Положення про зазначені архівні підрозділи затверджуються
відповідно державними науковими установами, музеями і бібліотеками
з урахуванням рекомендацій центрального органу виконавчої влади у
сфері архівної справи і діловодства.
Стаття 31. Архівні підрозділи органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, державних і
комунальних підприємств, установ та організацій
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
державні і комунальні підприємства, установи та організації
створюють архівні підрозділи для тимчасового зберігання архівних
документів, що нагромадилися за час їх діяльності, використання
відомостей, що містяться в цих документах, для службових,
виробничих, наукових та інших цілей, а також для захисту прав і
законних інтересів громадян. Зазначені юридичні особи передають
документи поточного діловодства до своїх архівних підрозділів у
порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у
сфері архівної справи і діловодства.
Строки тимчасового зберігання архівних документів в архівних
підрозділах органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та
організацій визначаються центральним органом виконавчої влади у
сфері архівної справи і діловодства з урахуванням правового
статусу та особливостей діяльності зазначених юридичних осіб.
Зазначені в частині першій цієї статті юридичні особи
зобов'язані після закінчення строків тимчасового зберігання
документів Національного архівного фонду, в тому числі
електронних, кіно-, відео-, фото-, фонодокументів, передати їх у
порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у
сфері архівної справи і діловодства, на постійне зберігання
відповідно до центральних державних архівів України, галузевих
державних архівів, місцевих державних архівних установ або
архівних відділів міських рад.
У разі ліквідації або реорганізації органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, державних і комунальних
підприємств, установ та організацій документи, що нагромадилися за
час їх діяльності, передаються ліквідаційною комісією
(ліквідатором) правонаступникам у порядку, встановленому
центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства, із збереженням відповідної форми власності на
зазначені документи, а у випадках відсутності правонаступників -
відповідним державним архівним установам або іншим місцевим
архівним установам.
Положення про архівні підрозділи органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, державних і комунальних
підприємств, установ та організацій затверджується зазначеними
юридичними особами на основі типового положення, затвердженого
центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства.
Стаття 32. Архівні підрозділи об'єднань громадян, релігійних
організацій, а також підприємств, установ та
організацій, заснованих на приватній формі
власності
Об'єднання громадян і релігійні організації, а також
підприємства, установи та організації, засновані на приватній
формі власності, мають право створювати архівні підрозділи для
постійного або тимчасового зберігання документів, що не належать
державі, територіальним громадам, передавати документи
Національного архівного фонду на зберігання до державних та інших
архівних установ. Зазначені юридичні особи зобов'язані забезпечити
збереженість документів, що нагромадилися за час їх діяльності, до
проведення експертизи їх цінності в порядку, встановленому цим
Законом, та протягом року з дня реєстрації цих юридичних осіб в
установленому законодавством порядку погодити свою номенклатуру
справ з однією з державних архівних установ або архівним відділом
міської ради.
Мінімальні строки зберігання архівних документів юридичними
особами, зазначеними у частині першій цієї статті, визначаються
центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства, якщо інше не передбачено законом.
У разі ліквідації зазначених юридичних осіб ліквідаційні
комісії зобов'язані забезпечити збереженість їх архівних
документів і за погодженням із центральним органом виконавчої
влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним
архівною установою визначити місце подальшого зберігання архівних
документів цих юридичних осіб.
Положення про архівні підрозділи об'єднань громадян,
релігійних організацій, а також підприємств, установ та
організацій, заснованих на приватній формі власності,
затверджуються їх засновниками з урахуванням рекомендацій
центрального органу виконавчої влади у сфері архівної справи і
діловодства.
Стаття 33. Архівні установи, засновані фізичними особами
Архівні установи, засновані фізичними особами в установленому
законом порядку, мають право зберігати архівні документи, що не
належать державі, територіальним громадам.
Строки зберігання архівних документів у зазначених архівних
установах визначаються договором, укладеним засновником з
власником документів або уповноваженою власником особою, з
урахуванням мінімальних строків зберігання документів, визначених
відповідно до законодавства. Договором визначається також місце
подальшого зберігання документів у разі ліквідації зазначених
архівних установ.
Розділ VII
ФІНАНСОВЕ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ І КАДРОВЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АРХІВНИХ УСТАНОВ
Стаття 34. Джерела фінансування архівних установ
Фінансування державних архівних установ здійснюється за
рахунок коштів Державного бюджету України, а інших архівних
установ - за рахунок коштів їх засновників або власників.
Архівні установи мають право залучати на утримання споруд і
приміщень архівів, для зміцнення своєї матеріально-технічної та
соціальної бази, розвитку довідкового апарату, ведення наукових
досліджень у сфері архівної справи і діловодства кошти з інших
надходжень, не заборонених законом.
Стаття 35. Платні послуги архівних установ
Архівні установи можуть надавати за плату послуги з
використання фізичними та юридичними особами відомостей, що
містяться в архівних документах. Архівні установи можуть
виконувати на платній основі роботи, пов'язані з науково-технічним
опрацюванням і забезпеченням збереженості архівних документів, що
є власністю держави, територіальних громад, фізичних і юридичних
осіб, провадити іншу не заборонену законом діяльність з архівної
справи і діловодства. Роботи виконуються на договірних засадах з
оплатою відповідно до цін і тарифів, затверджених згідно із
законодавством.
Надання архівних довідок, необхідних для забезпечення
соціального захисту громадян, надання фізичним особам для
користування в читальному залі архівної установи архівних
документів, що належать державі, територіальним громадам, та
архівних довідок судам, правоохоронним, контрольно-ревізійним
органам України, а також юридичним і фізичним особам, які передали
зазначені документи на зберігання, здійснюється безоплатно.
Стаття 36. Пільги архівним установам і власникам приватних
архівних зібрань
Архівним установам і громадянам, які є власниками документів
Національного архівного фонду або які придбавають документи
культурної спадщини України, що знаходяться за кордоном, або
документи іноземного походження, що стосуються історії України, з
метою їх внесення до Національного архівного фонду, згідно із
законами про оподаткування можуть надаватися відповідні пільги.
Стаття 37. Матеріально-технічне і кадрове забезпечення
архівних установ
Матеріально-технічна база архівних установ включає будівлі,
споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, засоби
механізації та автоматизації архівних робіт тощо.
Матеріально-технічне і кадрове забезпечення архівних установ
здійснюється їх засновниками або власниками.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
зобов'язані забезпечувати архівні установи, в яких зберігаються
документи Національного архівного фонду, що належать державі,
територіальним громадам, відповідними приміщеннями, засобами
механізації та автоматизації архівних робіт, іншим технологічним
обладнанням, матеріальними ресурсами та кадрами.
Стаття 38. Професійна діяльність у сфері архівної справи
Професійною діяльністю в архівних установах можуть займатися
громадяни, які мають відповідну освіту.
На підприємствах, в установах та організаціях усіх форм
власності роботи у сфері архівної справи проводяться фахівцями,
які пройшли відповідну підготовку.
Стаття 39. Соціальні гарантії та захист працівників архівних
установ
Соціальні гарантії та захист працівників архівних установ
забезпечуються відповідно до законодавства.
Розміри посадових окладів працівників архівних установ, крім
зазначених у статтях 32 і 33 цього Закону, надбавок за шкідливі
умови праці, за вислугу років, використання в роботі давніх мов,
інші умови оплати праці у цих архівних установах визначаються
Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Розділ VIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В АРХІВНІЙ СПРАВІ
Стаття 40. Розвиток міжнародного співробітництва в архівній
справі
Україна сприяє розширенню співробітництва в архівній справі з
іншими державами, яке може здійснюватися шляхом взаємного обміну
архівними документами чи їх копіями, надання іноземцям та особам
без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах,
доступу до документів Національного архівного фонду, участі в
роботі міжнародних організацій або в інших формах, що не
суперечать законодавству.
Кабінет Міністрів України може обмежувати доступ до
документів Національного архівного фонду, що є державною
власністю, та встановлювати особливі умови користування ними для
громадян тих держав, у яких передбачено обмеження доступу громадян
України до документів їх державних архівів.
Стаття 41. Вивезення документів Національного архівного
фонду за кордон
Вивезення з території України документів Національного
архівного фонду забороняється, крім випадків тимчасового їх
експонування, наукової експертизи або реставрації за кордоном.
Вивезення за межі території України копій документів
Національного архівного фонду та витягів з цих документів,
зроблених у встановленому законом порядку і засвідчених власником
документів або уповноваженою ним особою, вільно здійснюється
власником зазначених копій та витягів або уповноваженою ним
особою. Вивезення копій документів, що містять відомості,
віднесені до державної та іншої передбаченої законом таємниці, а
також витягів з цих документів забороняється.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2
наступна сторінка »