Про судоустрій України
Верховна Рада України; Закон від 07.02.20023018-III
Документ 3018-14, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 03.08.2010, підстава 2453-17
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
{ Закон втратив чинність на підставі Закону
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, ВВР, 2010, N 41-42,
N 43, N 44-45, ст.529 }
Про судоустрій України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 27-28, ст.180 )

{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 }
{ Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 1618-IV ( 1618-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 40-41, 42,
ст.492
Законом
N 1625-IV ( 1625-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 25, ст.354
Кодексом
N 2747-IV ( 2747-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 35-36, N 37,
ст.446
Законами
N 3262-IV ( 3262-15 ) від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 15, ст.128
N 3552-IV ( 3552-15 ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.299
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
N 697-V ( 697-16 ) від 22.02.2007, ВВР, 2007, N 16, ст.220 }
{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 1-рп/2007 ( v001p710-07 ) від 16.05.2007 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 953-V ( 953-16 ) від 19.04.2007, ВВР, 2007, N 27, ст.369 }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 4-рп/2007 ( v004p710-07 ) від 18.06.2007 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 32-рп/2009 ( v032p710-09 ) від 17.12.2009 }
{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 34-рп/2009 ( v034p710-09 ) від 22.12.2009 }

Цей Закон визначає правові засади організації судової влади
та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної
юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних
суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування,
а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів
та регулює інші питання судоустрою.
Розділ I
ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Судова влада
1. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу
на законодавчу, виконавчу та судову. Органи судової влади
здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та
порядку, передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та
законами.
2. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у
формі цивільного, господарського, адміністративного,
кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство
здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної
юрисдикції.
3. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
виникають у державі.
Стаття 2. Завдання суду
Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права
забезпечує захист гарантованих Конституцією України ( 254к/96-ВР )
та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних
інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Стаття 3. Судова система України
1. Судову систему України складають суди загальної юрисдикції
та Конституційний Суд України.
2. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів.
Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної
юрисдикції в Україні.
3. Судова система забезпечує доступність правосуддя для
кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України
( 254к/96-ВР ) та законами.
4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
5. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду
України встановлюється Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та
законом про Конституційний Суд України ( 422/96-ВР ).
Стаття 4. Законодавство про судоустрій України
Судоустрій в Україні визначається Конституцією України
( 254к/96-ВР ) та цим Законом.
Глава 2
ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ
Стаття 5. Здійснення правосуддя виключно судами
1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими
органами чи посадовими особами не допускаються.
2. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду,
несуть передбачену законом відповідальність.
3. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя
через народних засідателів і присяжних. Участь народних
засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім
громадянським обов'язком.
Стаття 6. Право на судовий захист
1. Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав,
свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом,
утвореним відповідно до закону.
2. Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного
розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди
першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
3. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його
справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним
законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є
недійсними.
4. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді
своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді
будь-якого рівня.
5. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні
особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з
громадянами та юридичними особами України.
Стаття 7. Рівність перед законом і судом
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх
учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від
статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших
переконань, національного чи соціального походження, майнового
стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших
обставин.
Стаття 8. Правова допомога при вирішенні справ у судах
1. Кожен має право користуватися правовою допомогою при
вирішенні його справи в суді.
2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах
в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом,
правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови
надання правової допомоги визначаються законом. У випадках,
передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.
Стаття 9. Гласність судового процесу
1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді
усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його
судової справи.
2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім
випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового
розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні,
мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового
засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із
застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання
судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку,
встановленому процесуальним законом.
3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається
за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.
4. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується
технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним
законом.
Стаття 10. Мова судочинства
1. Судочинство в Україні провадиться державною мовою.
2. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у
випадках і порядку, визначених законом.
3. Особи, які не володіють або недостатньо володіють
державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та
послугами перекладача у судовому процесі. У випадках, передбачених
процесуальним законом, це право забезпечується державою.
Стаття 11. Обов'язковість судових рішень
1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді,
ухвалюється іменем України.
2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими
до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та
іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій
території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність)
судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства,
дізнання визначається процесуальним законом.
3. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання
на території України за умов, визначених законом України
відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України.
4. Невиконання судових рішень тягне передбачену законом
відповідальність.
Стаття 12. Право на оскарження судового рішення
Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку,
передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та
касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 13. Колегіальний та одноособовий розгляд справ
1. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею
одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями,
а у випадках, визначених процесуальним законом, - також судом
присяжних.
2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
3. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також
в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом
колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно
до закону. Перегляд справ у зв'язку з винятковими обставинами
здійснюється Верховним Судом України у складі, встановленому
процесуальним законом. ( Частина третя статті 13 із змінами,
внесеними згідно з Кодексом N 1618-IV ( 1618-15 ) від 18.03.2004 )
Стаття 14. Самостійність судів і незалежність суддів
1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при
здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не
підзвітні і підкоряються лише закону.
2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів
визначаються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим та іншими
законами.
3. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а
також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не
посягати на неї.
4. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб,
які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з
приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо
інше не передбачено процесуальним законом.
5. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів
у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання,
зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або
в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на
неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом
відповідальність.
6. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення
судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що
грунтується на вимогах закону.
7. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів
забезпечуються:
особливим порядком призначення, обрання, притягнення до
відповідальності та звільнення суддів;
незмінюваністю суддів та їх недоторканністю;
порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним
законом, таємницею постановлення судового рішення;
забороною втручання у здійснення правосуддя;
відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою
законом;
особливим порядком фінансування та організаційного
забезпечення діяльності судів, встановленим законом;
належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;
функціонуванням органів суддівського самоврядування;
визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки
суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового
захисту.
8. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних
законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених
законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової
захищеності суддів.
Стаття 15. Недоторканність суддів
1. Недоторканність суддів гарантується Конституцією України
( 254к/96-ВР ), законом про статус суддів та іншими законами.
2. На народних засідателів і присяжних на час виконання ними
у суді обов'язків, пов'язаних із здійсненням правосуддя,
поширюються гарантії недоторканності суддів.
Стаття 16. Незмінюваність суддів
1. Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають
посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді
вперше.
2. Судді, обрані безстроково, перебувають на посаді судді до
досягнення ними шістдесяти п'яти років. До закінчення цього строку
вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у
пунктах 3-9 частини п'ятої статті 126 Конституції України
( 254к/96-ВР ).
Стаття 17. Суддівське самоврядування
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє
суддівське самоврядування відповідно до цього Закону.
Розділ II
СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
Глава 3
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ
ЮРИСДИКЦІЇ
Стаття 18. Види судів загальної юрисдикції
1. Система судів загальної юрисдикції відповідно до
Конституції України ( 254к/96-ВР ) будується за принципами
територіальності і спеціалізації.
2. Систему судів загальної юрисдикції складають:
1) місцеві суди;
2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;
( Пункт 3 частини другої статті 18 втратив чинність, як
такий, що визнаний неконституційним, на підставі Рішення
Конституційного Суду N 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 )
3) Касаційний суд України;
4) вищі спеціалізовані суди;
5) Верховний Суд України.
3. Найвищим судовим органом у системі судів загальної
юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами
спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
4. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:
єдиними засадами організації та діяльності судів;
єдиним статусом суддів;
обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених
законом;
забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування
законів судами загальної юрисдикції;
обов'язковістю виконання на території України судових рішень;
єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності
судів;
фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами
суддівського самоврядування.
Стаття 19. Спеціалізація судів загальної юрисдикції
1. Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) в системі
судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані
суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до
загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України
та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
2. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та
інші суди, визначені як спеціалізовані суди.
3. У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися
спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної
юрисдикції.
Стаття 20. Порядок утворення судів
1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються
Президентом України відповідно до цього Закону за поданням
Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду
України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.
2. Місцезнаходження і статус суду визначаються з урахуванням
принципів територіальності (адміністративно-територіального
устрою) та спеціалізації.
3. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна
адміністративно-територіального устрою, передислокація військ або
реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної цим Законом
системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.
4. Кількість суддів у судах визначається Президентом України
за поданням Голови Державної судової адміністрації України,
погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою
відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу
роботи суду, та в межах видатків, затверджених у Державному
бюджеті України на утримання судів.
{ Положення частини п'ятої статті 20, відповідно до якого
голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду та
звільняються з посади Президентом України, втратило чинність, як
таке, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного
Суду N 1-рп/2007 ( v001p710-07 ) від 16.05.2007 } 5. Голова суду,
заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять
років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України
за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих
судів - голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на
підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих
судів - рекомендації відповідної ради суддів). Призначення на інші
адміністративні посади в судах, а також призначення (обрання) на
адміністративні посади у Верховному Суді України та звільнення з
цих посад здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Суддя
може бути звільнений з адміністративної посади (крім
адміністративних посад у Верховному Суді України) в порядку,
визначеному цією статтею, також за ініціативою Вищої ради юстиції.
Призначення судді на адміністративну посаду без додержання
вимог цієї статті не допускається.
6. Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє
його від здійснення повноважень судді відповідного суду,
передбачених цим Законом.
7. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє
його повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє
здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді.
Глава 4
МІСЦЕВІ СУДИ
Стаття 21. Види і склад місцевих судів
1. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах,
міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.
2. Місцевими господарськими судами є господарські суди
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а
місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються
в округах відповідно до указу Президента України.
3. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови
та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість
суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного
заступника голови суду.
Стаття 22. Повноваження місцевого суду
1. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи,
віднесені процесуальним законом до його підсудності.
2. Місцеві загальні суди розглядають цивільні,
адміністративні та кримінальні справи, а також справи про
адміністративні правопорушення. ( Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 2747-IV ( 2747-15 ) від 06.07.2005 )
3. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають
з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені
процесуальним законом до їх підсудності.
4. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні
справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління
(справи адміністративної юрисдикції). ( Частина четверта статті 22 із змінами, внесеними згідно з
Кодексом N 2747-IV ( 2747-15 ) від 06.07.2005 )
5. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а
також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.
Стаття 23. Суддя місцевого суду
Суддя місцевого суду здійснює:
1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) процесуальні дії та організаційні заходи з метою
забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до
виконання судових рішень, постановлених під його головуванням;
4) інші передбачені законом повноваження.
Стаття 24. Голова місцевого суду та його заступник
(заступники)
1. Голова місцевого суду:
1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
2) визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови
суду;
3) на підставі акта про призначення на посаду судді чи
обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає
відповідний наказ;
4) приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду,
присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом
порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні
стягнення;
5) здійснює заходи щодо забезпечення формування складу
народних засідателів;
6) організовує ведення судової статистики;
7) організовує роботу щодо підвищення кваліфікації
працівників апарату суду;
8) представляє суд у зносинах з іншими органами державної
влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та
організаціями;
9) здійснює інші передбачені законом повноваження.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його
повноважень, видає накази і розпорядження.
2. Голова місцевого суду має заступника (заступників).
Заступник голови місцевого суду відповідно до визначених головою
суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У разі
відсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюється
відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо
організації діяльності суду.
3. Голова місцевого суду та його заступники призначаються на
посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому статтею 20
цього Закону.
4. Голова і заступники голови місцевого суду можуть бути
призначені на адміністративні посади повторно.
Глава 5
АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ
Стаття 25. Види і склад апеляційних судів
1. У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють
загальні та спеціалізовані апеляційні суди.
2. Апеляційними загальними судами є: апеляційні суди
областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний
суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів
та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також
Апеляційний суд України. У разі необхідності замість апеляційного
суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди,
територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів
області.
3. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні
господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які
утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента
України.
4. До складу апеляційного суду входять судді, як правило,
обрані на посаду судді безстроково, голова суду та його
заступники.
5. В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі
загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних
справах та судова палата у кримінальних справах. У складі
спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові
палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою
спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
6. Апеляційний суд України діє у складі:

( Пункт 1 частини шостої статті 25 виключено на підставі
Кодексу N 1618-IV ( 1618-15 ) від 18.03.2004 )

2) судової палати у кримінальних справах;
3) військової судової палати.
7. Судді апеляційного суду призначаються до складу
відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного
суду.
8. В апеляційних судах для вирішення організаційних питань
діє президія апеляційного суду відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 26. Повноваження апеляційних судів
1. Апеляційні суди:
1) розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до
процесуального закону;
2) розглядають по першій інстанції справи, визначені законом
(крім апеляційних господарських судів);
3) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і
узагальнюють судову практику;
4) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства
місцевим судам;
5) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
2. Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до
його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог
процесуального закону.
Стаття 27. Суддя апеляційного суду
Суддя апеляційного суду здійснює:
1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) процесуальні дії та організаційні заходи з метою
забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до
виконання постановлених за його участі судових рішень;
4) інші передбачені законом повноваження.
Стаття 28. Голова апеляційного суду
1. Голова апеляційного суду:
1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
2) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
3) на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи
припинення повноважень судді видає відповідний наказ; утворює
судові палати та вносить на затвердження президії суду їх
персональний склад;
4) організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд
питання і головує на засіданнях президії;
5) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення
й узагальнення судової практики, має право витребувати з
відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної
сили;
6) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду,
присвоює їм ранги державного службовця у порядку, встановленому
законом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні
стягнення;
7) організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників
апарату відповідного суду;
8) подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування
витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його
діяльності;
9) представляє суд у зносинах з іншими органами державної
влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та
організаціями;
10) вносить пропозиції Голові Верховного Суду України чи
голові відповідного вищого спеціалізованого суду щодо кандидатур
для призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників;
11) здійснює інші передбачені законом повноваження.
Голова апеляційного суду з питань, що належать до його
повноважень, видає накази і розпорядження.
2. Голова апеляційного суду має першого заступника та
заступників голови суду - голів судових палат.
3. Голова апеляційного суду призначається на посаду і
звільняється з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього
Закону. Голова апеляційного суду може бути призначений на цю
посаду повторно.
4. У разі відсутності голови апеляційного суду його обов'язки
виконує перший заступник голови, а за його відсутності - старший
за віком заступник голови апеляційного суду - голова судової
палати.
Стаття 29. Заступники голови апеляційного суду
1. Перший заступник голови апеляційного суду відповідно до
розподілу обов'язків здійснює організаційне керівництво роботою
структурних підрозділів суду та виконує інші обов'язки, визначені
головою суду.
2. Заступник голови апеляційного суду - голова судової
палати:
1) організовує роботу відповідної судової палати;
2) формує колегії суддів для розгляду справ, головує в
судових засіданнях або призначає для цього суддів;
3) організовує ведення судової статистики, аналіз та
узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції
палати; має право витребувати з відповідного суду справи, судові
рішення в яких набрали законної сили;
4) інформує президію суду про діяльність судової палати;
5) здійснює інші передбачені законом повноваження.
3. Перший заступник та заступники голови апеляційного суду
призначаються на посаду з числа суддів та звільняються з посади в
порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Вони можуть бути
призначені на адміністративні посади повторно.
4. У разі необхідності голова апеляційного суду за
погодженням з президією суду може з числа суддів цього суду
призначити у складі судової палати заступника голови судової
палати.
5. Заступник голови судової палати апеляційного суду виконує
доручення голови судової палати щодо організації її діяльності та
здійснює обов'язки голови судової палати у разі його відсутності.
За відсутності заступника голови судової палати обов'язки голови
судової палати виконує старший за віком суддя палати.
Стаття 30. Президія апеляційного суду
1. До президії апеляційного суду входять голова суду, його
заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається
рішенням загальних зборів суддів цього суду. Судді обираються до
складу президії загальними зборами суддів цього суду шляхом
таємного голосування.
2. Президія апеляційного суду:
1) розглядає питання організації діяльності суду, судових
палат та апарату суду;
2) за поданням голови апеляційного суду затверджує
персональний склад судових палат, визначає кількість заступників
голів судових палат;
3) заслуховує інформацію голів судових палат щодо діяльності
судових палат;
4) розглядає матеріали узагальнення судової практики та
аналізу судової статистики, приймає відповідні рекомендації;
5) розглядає питання організаційного забезпечення діяльності
суду та виробляє пропозиції щодо його поліпшення;
6) розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівників
апарату суду та підвищення їх кваліфікації;
7) заслуховує інформацію голів місцевих судів щодо
організації діяльності цих судів;
8) надає методичну допомогу місцевим судам з метою
забезпечення правильного застосування ними законодавства;
9) забезпечує виконання рішень зборів суддів відповідного
суду;
10) здійснює інші передбачені законом повноваження.
3. Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше
одного разу на місяць. Засідання президії є повноважним, якщо на
засіданні присутні не менше двох третин її складу. Постанови
президії приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю
голосів її членів, які брали участь у засіданні, і підписуються
головою суду чи його заступником, який головував на засіданні.
Стаття 31. Суд присяжних
1. Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у
загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду України) діють
суди присяжних.
2. Порядок формування складу присяжних встановлюється цим
Законом, а порядок участі їх у здійсненні правосуддя -
процесуальним законом.
Глава 6
КАСАЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
( Стаття 32 втратила чинність, як така, що визнана
неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 )
Стаття 32. Склад Касаційного суду України
1. Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на
посаду безстроково, голови суду та його заступників.
2. У складі Касаційного суду України діють:
1) судова палата у цивільних справах;
2) судова палата у кримінальних справах;
3) військова судова палата.
3. Склад судових палат формується за поданням голови суду в
порядку, встановленому пунктом 2 частини другої статті 30 цього
Закону.
4. У Касаційному суді України для вирішення організаційних
питань діє президія відповідно до вимог цього Закону.
( Стаття 33 втратила чинність, як така, що визнана
неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 )
Стаття 33. Повноваження Касаційного суду України
1. Касаційний суд України:
1) розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його
підсудності, а також інші справи у випадках, визначених
процесуальним законом;
2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює
судову практику;
3) надає методичну допомогу у застосуванні законодавства
судам нижчого рівня;
4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
2. Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється
колегіями у складі не менше трьох суддів.
( Стаття 34 втратила чинність, як така, що визнана
неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 )
Стаття 34. Суддя Касаційного суду України
Суддя Касаційного суду України здійснює:
1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) процесуальні дії та організаційні заходи з метою
забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до
виконання постановлених за його участі судових рішень;
4) інші передбачені законом повноваження.
( Стаття 35 втратила чинність, як така, що визнана
неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 )
Стаття 35. Голова Касаційного суду України
1. Голова Касаційного суду України здійснює повноваження,
передбачені статтею 28 цього Закону.
2. Голова Касаційного суду України призначається на посаду і
звільняється з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього
Закону. Голова Касаційного суду України може бути призначений на
цю посаду повторно.
3. Голова Касаційного суду України має першого заступника та
заступників голови суду - голів судових палат.
4. У разі відсутності голови Касаційного суду України його
обов'язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності -
старший за віком заступник голови суду - голова судової палати.
( Стаття 36 втратила чинність, як така, що визнана
неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 )
Стаття 36. Заступники голови Касаційного суду України
1. Перший заступник голови Касаційного суду України
відповідно до розподілу обов'язків здійснює організаційне
керівництво роботою структурних підрозділів суду та інші
повноваження, визначені головою суду.
2. Заступник голови Касаційного суду України - голова судової
палати здійснює повноваження, передбачені статтею 29 цього Закону.
3. Перший заступник та заступники голови Касаційного суду
України призначаються на посаду з числа суддів цього суду та
звільняються з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього
Закону. Вони можуть бути призначені на адміністративні посади
повторно.
4. Голова Касаційного суду України за погодженням з президією
суду може з числа суддів цього суду призначити у складі судової
палати заступника голови судової палати.
5. Заступник голови судової палати Касаційного суду України
виконує доручення голови судової палати щодо організації її
діяльності та за його відсутності здійснює обов'язки голови
судової палати. За відсутності заступника голови судової палати
обов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддя
палати.
( Стаття 37 втратила чинність, як така, що визнана
неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду
N 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 )
Стаття 37. Президія Касаційного суду України
1. До президії Касаційного суду України входять голова суду,
його заступники, а також судді, кількісний та персональний склад
яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду.
2. Президія Касаційного суду України здійснює повноваження,
передбачені статтею 30 цього Закону.
3. Засідання президії Касаційного суду України проводяться не
рідше одного разу на місяць. Засідання президії є повноважним,
якщо на засіданні присутні не менше двох третин її складу.
Постанови президії приймаються відкритим або таємним голосуванням
більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні, і
підписуються головою суду чи його заступником, який головував на
засіданні.
Глава 7
ВИЩІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ
Стаття 38. Вищі судові органи спеціалізованих судів
1. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий
господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а
також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються
Президентом України в порядку, встановленому цим Законом.
2. Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на
посаду безстроково, голови суду та його заступників.
3. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові
палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною
спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
4. Склад судових палат вищого спеціалізованого суду
формується за поданням голови суду в порядку, передбаченому
пунктом 2 частини другої статті 43 цього Закону.
5. У вищому спеціалізованому суді для вирішення
організаційних питань діє президія суду у складі голови суду, його
заступників, заступників голів палат, а також суддів даного суду,
обраних до складу президії відповідно до цього Закону.
6. Для вирішення загальних питань діяльності відповідних
спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум
вищого спеціалізованого суду.
7. Вищі спеціалізовані суди можуть мати друковані органи.
8. При вищих спеціалізованих судах можуть утворюватися
науково-консультативні структури.
9. Вищі спеціалізовані суди знаходяться у місті Києві.
Стаття 39. Повноваження вищого спеціалізованого суду
1. Вищий спеціалізований суд:
1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової
юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених
процесуальним законом;
2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює
судову практику;
3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою
однакового застосування норм Конституції України та законів у
судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової
статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні
роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення
справ відповідної судової юрисдикції;
4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
2. Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюється
колегіально.
Стаття 40. Суддя вищого спеціалізованого суду
1. Суддя вищого спеціалізованого суду:
1) здійснює правосуддя в порядку, визначеному процесуальним
законом;
2) провадить процесуальні дії та здійснює організаційні
заходи, необхідні для забезпечення своєчасного та якісного
розгляду справ;
3) здійснює відповідно до закону контроль за своєчасним
зверненням до виконання постановлених за його участю судових
рішень;
4) здійснює інші передбачені законом повноваження.
2. Суддя вищого спеціалізованого суду має помічника.
Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу
юридичну освіту.
Стаття 41. Голова вищого спеціалізованого суду
1. Голова вищого спеціалізованого суду:
1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
2) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
3) на підставі акта про обрання суддею вищого
спеціалізованого суду або припинення повноважень судді цього суду
видає відповідний наказ; утворює судові палати та вносить на
затвердження президії суду пропозиції щодо їх персонального
складу;
4) організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд
питання та головує на її засіданнях; скликає Пленум вищого
спеціалізованого суду, вносить на його розгляд питання та головує
на його засіданнях; може головувати в судових засіданнях колегій
суддів вищого спеціалізованого суду при розгляді будь-якої справи,
що належить до юрисдикції даного суду;
5) керує організацією роботи судових палат, здійснює
керівництво роботою апарату відповідного вищого спеціалізованого
суду;
6) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення
й узагальнення судової практики, має право витребувати з
відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної
сили;
7) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду,
присвоює їм ранги державного службовця в порядку, встановленому
законом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні
стягнення;
8) погоджує подання щодо утворення та ліквідації відповідних
місцевих та апеляційних спеціалізованих судів;
9) вносить подання про призначення та обрання безстроково
суддів відповідних місцевих і апеляційних спеціалізованих судів,
вищого спеціалізованого суду, а також про звільнення їх з посад;
10) вносить подання про призначення суддів на адміністративні
посади в порядку, встановленому цим Законом;
11) затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання
відповідного вищого спеціалізованого суду;
12) організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників
апарату вищого спеціалізованого суду;
13) подає в установленому порядку пропозиції щодо
фінансування витрат на утримання суду та організаційного
забезпечення його діяльності;
14) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність
вищого спеціалізованого суду;
15) представляє вищий спеціалізований суд та відповідну
систему спеціалізованих судів у зносинах з іншими органами
державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами і
організаціями, органами влади та організаціями інших держав;
16) здійснює інші передбачені законом повноваження.
Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що належать до
його повноважень, видає накази та розпорядження.
2. Голова вищого спеціалізованого суду призначається на
посаду з числа суддів даного суду і звільняється з посади за
поданням Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому
статтею 20 цього Закону.
3. Голова вищого спеціалізованого суду може бути призначений
на цю посаду повторно.
4. Голова вищого спеціалізованого суду має першого заступника
та заступників голови суду.
5. У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду
його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його
відсутності - один із заступників голови цього суду відповідно до
розподілу обов'язків.
Стаття 42. Заступники голови вищого спеціалізованого суду
1. Перший заступник і заступник голови вищого
спеціалізованого суду здійснюють керівництво роботою структурних
підрозділів суду відповідно до встановленого розподілу обов'язків
та виконують інші обов'язки, визначені головою суду; можуть
головувати у судових засіданнях колегій суддів відповідного вищого
спеціалізованого суду.
2. Заступник голови вищого спеціалізованого суду - голова
судової палати:
1) організовує роботу відповідної судової палати;
2) формує колегії суддів для розгляду судових справ, головує
в судових засіданнях або призначає для цього суддів;
3) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення
й узагальнення судової практики у справах, віднесених до
компетенції судової палати; має право витребувати з відповідного
суду справи, судові рішення щодо яких набрали законної сили;
4) інформує президію вищого спеціалізованого суду про
діяльність судової палати;
5) надає методичну допомогу спеціалізованим судам з метою
правильного застосування законодавства;
6) здійснює інші передбачені законом повноваження.
3. Перший заступник і заступники голови вищого
спеціалізованого суду призначаються на посаду з числа суддів
даного суду та звільняються з посади за пропозицією голови вищого
спеціалізованого суду в порядку, встановленому статтею 20 цього
Закону. Вони можуть бути призначені на адміністративні посади
повторно.

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3  4  5
наступна сторінка »