Про охорону прав на сорти рослин
Верховна Рада України; Закон від 21.04.19933116-XII
Документ 3116-12, чинний, поточна редакція — Редакція від 30.06.2016, підстава 864-19
 

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »  

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про охорону прав на сорти рослин

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 21, ст.218 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 3117-XII ( 3117-12 ) від 21.04.93, ВВР, 1993, N 21, ст.219 }
{ В редакції Закону
N 2986-III ( 2986-14 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 23, ст.163 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006, ВВР, 2007, N 1, ст.1
N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 6-7, ст.80 }
{ Щодо втрати чинності Закону N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010
додатково див. Закон N 763-VII ( 763-18 ) від 23.02.2014, ВВР,
2014, N 12, ст.189 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015, ВВР, 2016, N 4, ст.39 }

{ У тексті Закону слово "Установа" в усіх відмінках замінено
словами "Уповноважений орган" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
{ У тексті Закону слова "Уповноважений орган" в усіх відмінках
замінено словами "Компетентний орган" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Цей Закон регулює майнові і особисті немайнові відносини, що
виникають у зв'язку з набуттям, здійсненням та захистом прав
інтелектуальної власності на сорти рослин. { Преамбула в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:
автор сорту - фізична особа, яка безпосередньо вивела чи
винайшла і поліпшила сорт;
батьківські компоненти - складові гібриду першого покоління
(лінія, гібрид), що використовувалися для його створення;
ботанічний таксон - таксономічна категорія, встановлена для
відособленої групи рослин, споріднених між собою спільністю ознак,
властивостей;
використання сорту - будь-яка дія щодо сорту, зазначена в
цьому Законі в переліку дій, що потребують дозволу володільця
патенту або, за його відсутності, власника майнового права
інтелектуальної власності на поширення сорту;
власник майнового права інтелектуальної власності на
поширення сорту - особа, якій належить упродовж визначеного цим
Законом строку і засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію
сорту майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту
рослин;
держава-учасниця - держава, що приєдналася до Міжнародної
конвенції з охорони нових сортів рослин ( 995_856 ), прийнятої 2
грудня 1961 року і переглянутої 10 листопада 1972 року, 23 жовтня
1978 року і 19 березня 1991 року;
Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в
Україні (далі - Реєстр сортів рослин України) - офіційний перелік
сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
експертний заклад - підприємство, установа або організація,
уповноважені Компетентним органом на виконання окремих повноважень
у сфері охорони прав на сорти рослин відповідно до цього Закону;
об’єкт заявки - сорт рослин, щодо якого подано заявку;
поширення сорту - комерційне розповсюдження посадкового
матеріалу - матеріального носія сорту, занесеного до Реєстру
сортів рослин України;
селекціонер - автор сорту, особа, яка має трудові чи
цивільно-правові відносини з автором сорту щодо виведення або
винайдення та поліпшення сорту, правонаступник (спадкоємець)
першої або другої із зазначених вище осіб, залежно від конкретного
випадку;
сорт рослин - окрема група рослин (клон, лінія, гібрид
першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих
ботанічних таксонів (рід, вид, різновидність) незалежно від того,
чи задовольняє вона умови виникнення правової охорони. { Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012; в
редакції Закону N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Стаття 2. Законодавство України про охорону прав на сорти
рослин
{ Назва статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Законодавство України про права на сорти рослин базується на
Конституції України ( 254к/96-ВР ) та складається із Цивільного
кодексу України ( 435-15 ), цього Закону, міжнародних договорів у
сфері охорони прав на сорти рослин, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових
актів, прийнятих відповідно до них. { Текст статті 2 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
Стаття 3. Сфера застосування цього Закону
Цей Закон застосовується щодо сортів усіх родів і видів
рослин.
Норми цього Закону щодо визначення придатності сорту до
поширення в Україні, права на поширення в Україні не
застосовуються до сортів рослин, які використовуються в
декоративних цілях. { Статтю 3 доповнено частиною другою згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 3-1. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт
рослин
Суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин є:
1) автор (автори) сорту рослин;
2) інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної
власності на сорт рослин за договором чи законом". { Закон доповнено статтею 3-1 згідно із Законом N 311-V ( 311-16 )
від 02.11.2006 }
Стаття 4. Застосування норм міжнародних договорів
Якщо у міжнародному договорі, згода на обов'язковість якого в
Україні надана Верховною Радою України, містяться інші правила,
ніж ті, що встановлені цим Законом та прийнятими відповідно до
нього нормативно-правовими актами, то застосовуються правила
міжнародного договору. { Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 864-VIII
( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Стаття 5. Права іноземних осіб та осіб без громадянства
Іноземні особи і особи без громадянства набувають, здійснюють
та користуються охороною прав на сорти рослин відповідно до цього
Закону нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім
випадків, прямо передбачених цим Законом, іншими законодавчими
актами України або міжнародними договорами. { Текст статті 5 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом N 864-VIII
( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
охорони прав на сорти
1. Кабінет Міністрів України:
спрямовує і координує роботу центральних органів виконавчої
влади щодо виконання цього Закону;
видає нормативно-правові акти з питань охорони прав на сорти
рослин;
організовує міжнародне співробітництво з питань охорони прав
на сорти рослин;
утворює консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи для
забезпечення ефективності реалізації своїх повноважень у сфері
охорони прав на сорти рослин із забезпечення конституційних прав і
свобод громадян України щодо регулювання їхніх майнових і
немайнових відносин, що виникають у зв’язку з набуттям,
здійсненням та захистом інтелектуальної власності на сорти рослин;
визначає порядок ведення Реєстру заявок, Реєстру патентів,
Реєстру сортів рослин України;
здійснює інші повноваження, визначені цим Законом. { Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006, N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010; в
редакції Закону N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері державного
нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти
рослин (Контролюючого органу)
1. Контролюючий орган організовує та здійснює державний
нагляд (контроль) у частині охорони прав на сорти рослин за:
дотриманням юридичними та фізичними особами вимог
законодавства з охорони прав на сорти рослин у сфері виробництва,
використання, зберігання, реалізації та розмноження сортів рослин;
веденням первинного насінництва власниками майнових прав
інтелектуальної власності та підтримувачами сортів рослин;
проведенням експертизи заявки на сорт рослин;
ввезенням в Україну садивного матеріалу (насіння)
незареєстрованих в Україні сортів рослин;
дотриманням особистого немайнового права авторства на сорт,
майнового права власника сорту, права попереднього користування і
права при відновленні прав на сорт, права на поширення сорту в
Україні, прав автора сорту у разі відмови власника від майнового
права на сорт, порядку вивезення з України посадкового матеріалу
(насіння) сортів рослин, що містять об’єкт інтелектуальної
власності, угоди, укладеної між роботодавцем та автором сорту щодо
виплати справедливої винагороди;
здійснює інші повноваження, визначені цим Законом. { Стаття 7 в редакції Законів N 5462-VI ( 5462-17 ) від
16.10.2012, N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері охорони прав на сорти рослин
(Компетентного органу)
1. Компетентний орган:
забезпечує розвиток наукового та матеріально-технічного
потенціалу у сфері охорони прав на сорти рослин;
узгоджує формування і виконання міжнародних науково-технічних
програм і проектів з охорони прав на сорти рослин за спільними
координаційними договорами;
сприяє розвитку інноваційної діяльності в галузі
сортовивчення і охорони прав на сорти рослин;
дає державне замовлення на проведення науково-технічної
експертизи у сфері охорони прав на сорти рослин;
узагальнює практику застосування законодавства про охорону
прав на сорти рослин, розробляє пропозиції з його вдосконалення;
забезпечує організацію приймання заявок, проведення їх
експертизи, приймає рішення щодо них;
забезпечує проведення державної реєстрації заявок, прав на
сорти рослин, сортів і підтримувачів сортів рослин;
уповноважує підприємства, установи або організації на
виконання окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти рослин
відповідно до цього Закону;
видає патенти на сорти рослин, свідоцтва про авторство на
сорти рослин, свідоцтва про державну реєстрацію сорту рослин;
забезпечує ведення Реєстру заявок, Реєстру патентів, Реєстру
сортів рослин України;
організовує перевірку збереженості сортів рослин;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про видані
патенти на сорти рослин і свідоцтва про авторство на сорти рослин,
видає Каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про видачу
ліцензії на використання сорту та передачу майнових прав
інтелектуальної власності на сорт рослин;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони
сортів рослин і представляє інтереси України з питань охорони прав
на сорти рослин у міжнародних організаціях відповідно до
законодавства;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері
охорони прав на сорти рослин;
організовує науково-дослідні роботи у сфері охорони прав на
сорти;
організовує роботу щодо підготовки і перепідготовки кадрів
державної системи охорони прав на сорти рослин;
організовує післяреєстраційне вивчення сортів, розмноження
нових і перспективних сортів рослин;
затверджує галузеві та міжгалузеві програми науково-дослідних
та дослідно-конструкторських робіт у сфері охорони прав на сорти
рослин;
затверджує нормативні документи галузевого призначення на
продукцію, процеси, послуги у разі відсутності національних
стандартів або необхідності встановлення вимог, що перевищують чи
доповнюють вимоги національних стандартів;
організовує та бере участь у міжнародних заходах наукового
спрямування (форуми, симпозіуми, конференції тощо), координує
участь наукових установ у діяльності іноземних та міжнародних
наукових товариств, асоціацій і союзів на правах їх членів у сфері
інтелектуальної власності на сорти рослин;
здійснює інші повноваження, визначені цим Законом. { Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006, N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010; в
редакції Закону N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Стаття 9. Уповноваження підприємств, установ, організацій на
виконання окремих повноважень у сфері охорони прав
на сорти рослин
1. Компетентний орган може уповноважувати підприємства,
установи, організації на виконання повноважень у сфері прав на
сорти рослин, закріплених цим Законом за Компетентним органом,
якщо підприємство, установа, організація відповідають таким
вимогам:
є юридичною особою - резидентом України;
може підтвердити відповідний рівень компетентності;
має належну кількість кваліфікованого персоналу, який працює
на постійних умовах, достатню для проведення експертизи заявки на
сорт;
не є суб’єктом насінництва та розсадництва;
не використовує фінансові та матеріальні ресурси заявника;
має належне інформаційно-технічне забезпечення для проведення
експертизи заявки на сорт;
має акредитовані лабораторії (центри);
має систему управління якістю;
не має комерційної або іншої заінтересованості щодо об’єктів
заявки;
має належну матеріально-технічну базу та інші об’єкти
інфраструктури, необхідні для виконання повноважень у сфері прав
на сорти рослин, на виконання яких надається уповноваження.
2. Порядок підтвердження підприємствами, установами,
організаціями відповідного рівня компетентності, вимоги щодо
кількості кваліфікованого персоналу, який працює на постійній
основі, вимоги до фінансових та матеріальних ресурсів,
акредитованих лабораторій та системи управління якістю, перелік
документів, необхідних для отримання уповноваження, та порядок їх
подачі затверджуються Компетентним органом.
3. У разі прийняття рішення про уповноваження підприємства,
установи, організації Компетентний орган видає
організаційно-розпорядчий акт, в якому зазначаються:
найменування юридичної особи, яку уповноважено на виконання
окремих повноважень Компетентного органу;
строк уповноваження;
перелік повноважень у сфері прав на сорти рослин, на
виконання яких надається уповноваження;
умови, за яких уповноваження може бути припинене або
відкликане;
порядок координації дій між Компетентним органом та
експертним закладом.
4. Експертні заклади регулярно або за відповідним запитом
Компетентного органу звітують про результати своєї діяльності у
сфері охорони прав на сорти рослин.
5. Компетентний орган щорічно проводить аудит діяльності
експертних закладів щодо виконання ними окремих повноважень у
сфері охорони прав на сорти рослин. У разі виявлення за
результатами аудиту порушень Компетентний орган встановлює строк
для їх усунення. Якщо експертний заклад не вживає заходів з
усунення таких порушень протягом встановленого строку,
Компетентний орган відкликає уповноваження експертного закладу.
6. Компетентний орган оприлюднює на своєму офіційному
веб-сайті організаційно-розпорядчий акт про уповноваження
експертного закладу не пізніше наступного дня після його
прийняття, а також перелік експертних закладів, уповноважених на
виконання окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти
рослин.
7. Експертні заклади не можуть бути уповноважені Компетентним
органом на виконання повноважень щодо:
прийняття рішень щодо заявок;
видачі охоронних документів, що засвідчують права на сорт;
затвердження нормативних документів галузевого призначення на
продукцію, процеси, послуги у разі відсутності національних
стандартів або необхідності встановлення вимог, що перевищують чи
доповнюють вимоги національних стандартів;
надання державного замовлення на проведення науково-технічної
експертизи у сфері прав на сорти рослин;
представництва інтересів України з питань охорони прав на
сорти рослин у міжнародних організаціях. { Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006; в редакції Законів N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012, N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Розділ II
УМОВИ НАБУТТЯ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
НА СОРТ РОСЛИН
{ Назва розділу II в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
Стаття 10. Права на сорти
1. Згідно з цим Законом можуть набуватися такі права на
сорти:
особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт
рослин; { Абзац другий частини першої статті 10 в редакції Закону
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин;
{ Абзац третій частини першої статті 10 в редакції Закону N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }
майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту
рослин. { Частину першу статті 10 доповнено абзацом згідно із
Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Ці права набуваються на сорт, який відповідає критеріям,
визначеним цим Законом, та якому присвоєна назва згідно з ним.
2. Про особисті немайнові права інтелектуальної власності на
сорт рослин свідчить свідоцтво про авторство на сорт рослин. { Частина друга статті 10 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
3. Про майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин
свідчить патент на сорт рослин. { Абзац перший частини третьої
статті 10 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Обсяг правової охорони сорту, на який видано патент,
визначається сукупністю ознак, викладених в занесеному до Реєстру
патентів описі сорту.
4. Про майнове право інтелектуальної власності на поширення
сорту рослин свідчить свідоцтво про державну реєстрацію сорту
рослин. { Статтю 10 доповнено частиною згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }
5. Зазначені права на сорт набуваються в порядку,
встановленому цим Законом.
Стаття 11. Критерії придатності сорту для набуття прав
інтелектуальної власності на нього
{ Назва статті 11 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
1. Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є клон,
лінія, гібрид першого покоління, популяція.
2. Сорт вважається придатним для набуття права на нього як на
об'єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак,
породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є
новим, відмінним, однорідним та стабільним. { Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
3. Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка
вважається поданою, заявник чи інша особа за його дозволом не
продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту
для комерційного використання: { Абзац перший частини третьої
статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 864-VIII
( 864-19 ) від 08.12.2015 }
а) на території України - за рік до цієї дати;
б) на території іншої держави - щодо деревних та чагарникових
культур і винограду за шість років і щодо рослин інших видів за
чотири роки до цієї дати.
4. Новизна сорту не втрачається, якщо будь-який його матеріал
збувався, у тому числі й до визначених пунктами "а" і "б" частини
третьої цієї статті дат:
із зловживанням на шкоду заявнику;
на виконання договору про передачу права на подання заявки;
на виконання договору про розмноження відтворювального
матеріалу сорту і його експертизу на придатність сорту для
поширення, за умови, що зібраний внаслідок цього матеріал
передавався лише заявникові і не використовувався для виробництва
сорту; { Абзац четвертий частини четвертої статті 11 із змінами,
внесеними згідно із Законами N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006,
N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
на виконання визначених законодавством заходів, зокрема щодо
біологічної безпеки чи формування Реєстру сортів рослин України;
{ Абзац п'ятий частини четвертої статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
як побічний або відхідний продукт, отриманий під час
створення чи поліпшення сорту, без посилань на сорт і лише для
споживання.
5. Сорти родів і видів, на які право власності відповідно до
пункту 1 розділу IX цього Закону було обмежено, можуть бути
визнані придатними для правової охорони без пред'явлення до сорту
вимог частини третьої цієї статті. При цьому дата пріоритету
встановлюється за датою надходження до Компетентного органу заявки
на реєстрацію сорту.
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на
сорт, встановлений статтею 39 цього Закону, скорочується на період
з дати державної реєстрації сорту до дати державної реєстрації
прав на сорт. Щодо таких сортів не діє тимчасова правова охорона,
передбачена статтею 30 цього Закону. { Статтю 11 доповнено частиною згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }
6. Сорт відповідає умові відмінності, якщо за проявом його
ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту,
загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою.
{ Абзац перший частини шостої статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Сорт, що протиставляється заявленому, вважається
загальновідомим, якщо:
а) він поширений на певній території в будь-якій державі;
б) відомості про прояви його ознак стали загальнодоступними у
світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюдненій
публікації;
в) він представлений зразком у загальнодоступній колекції;
г) йому надана правова охорона і/або він внесений до
офіційного реєстру сортів в будь-якій державі, при цьому він
вважається загальновідомим від дати подання заявки на надання
права чи внесення до реєстру.
7. Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням
особливостей його розмноження всі рослини цього сорту залишаються
достатньо схожими (однорідними) за своїми основними ознаками,
зазначеними в описі сорту. { Частина сьома статті 11 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
8. Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки,
відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після
неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу
розмноження, в кінці кожного такого циклу.
9. Виникнення майнових прав інтелектуальної власності на сорт
не залежить від додаткових умов, що відрізняються від викладених у
цій статті, якщо йому надана назва відповідно до положення статті
13 цього Закону та заявником витримані всі вимоги, передбачені цим
Законом, включаючи сплату необхідних зборів. { Статтю 11 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 12. Умови державної реєстрації сорту
Державна реєстрація сорту здійснюється, якщо сорт відмінний,
однорідний та стабільний, йому присвоєна назва і він придатний для
поширення в Україні. { Текст статті 12 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
Стаття 13. Назва сорту
1. Сортові присвоюється назва, яка повинна його однозначно
ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого
в Україні і державах-учасниках сорту того ж чи спорідненого виду.
2. Назва сорту включає його родове чи видове позначення і
власну назву.
3. Власна назва може бути представлена будь-яким словом,
комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і
цифр.
4. Назва сорту не повинна:
а) суперечити принципам гуманності і моралі;
б) складатися тільки із цифр, за винятком випадків, коли це
відповідає усталеній практиці найменування сортів, чи складатися
виключно із знаків чи зазначень, які вказують на вид, групу
стиглості, якість, призначення, цінність, походження або
технологію вирощування;
в) вводити в оману або давати хибне уявлення щодо
характеристик, цінності, географічного походження сорту, а також
про автора сорту чи іншу заінтересовану особу;
г) бути тотожною чи настільки подібною, що її можна сплутати,
щодо назви сорту, права на який набуті в Україні чи іншій
державі-учаснику.
5. Сорт повинен пропонуватися в Україні та в іншій
державі-учасниці під однією і тією ж назвою за виключенням
випадку, якщо така назва є неприйнятною на території України. { Частина п'ята статті 13 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
6. Будь-які права, пов'язані з прийнятою назвою сорту, не
повинні перешкоджати її вільному використанню у зв'язку з даним
сортом, навіть після закінчення строку правової охорони цього
сорту. { Статтю 13 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 14. Придатність сорту для поширення в Україні
Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо він
відмінний, однорідний та стабільний, може бути використаний для
задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з
підстав загрози життю і здоров'ю людей, нанесення шкоди тваринному
і рослинному світу, збереженню довкілля. Критерії заборони
поширення сортів в Україні розробляються Компетентним органом і
затверджуються Кабінетом Міністрів України. { Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законами N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012,
N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Розділ III
ПОРЯДОК НАБУТТЯ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
НА СОРТ РОСЛИН
{ Назва розділу III в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
Стаття 15. Загальні положення порядку набуття прав на сорт
рослин
1. Права на сорт набуваються в Україні шляхом подання до
Компетентного органу заявки, експертизи заявки та державної
реєстрації прав.
2. Набуття прав на сорт в іноземних державах здійснюється
незалежно від набуття таких прав в Україні.
3. Від імені авторів сортів, заявників, володільців патентів
та власників майнового права інтелектуальної власності на
поширення сорту у відносинах, врегульованих цим Законом, можуть
виступати їх представники, зокрема представники з питань
інтелектуальної власності, зареєстровані відповідно до положення
про них, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У такому разі
відносини з представниками вважаються відносинами відповідно з
авторами, заявниками, володільцями патентів та власниками
майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту. { Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006; в редакції Закону N 864-VIII ( 864-19 )
від 08.12.2015 }
Стаття 16. Право автора сорту
1. Право на подання заявки на сорт рослин належить автору
сорту, якщо інше не передбачено цим Законом або договором.
2. Якщо сорт створили спільно кілька авторів, вони мають
право на подання спільної заявки, якщо інше не передбачено
договором між ними. Відмова одного чи кількох авторів від
здійснення права на подання заявки не припиняє такого права в
решти співавторів сорту.
3. У разі перегляду умов договору стосовно складу авторів
сорту Компетентний орган за спільним клопотанням осіб, зазначених
у заявці як авторів, а також авторів, не зазначених у заявці,
вносить зміни до відповідних документів у встановленому порядку за
умови надходження клопотання до прийняття рішення про державну
реєстрацію прав на сорт та сплати відповідного збору.
4. Автору сорту належать права авторства, які є особистими
немайновими правами і охороняються безстроково згідно із статтею
37 цього Закону. { Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006; в редакції Закону N 864-VIII ( 864-19 )
від 08.12.2015 }
Стаття 17. Право роботодавця (замовника)
1. Якщо сорт створено автором сорту у зв’язку з виконанням
трудового договору (контракту) чи договору про створення сорту за
замовленням, то, в разі якщо трудовим договором (контрактом) чи
договором про створення сорту за замовленням між роботодавцем
(замовником) і автором сорту не передбачено інше, право на подання
заявки на сорт належить автору сорту та роботодавцю (замовнику)
спільно.
Роботодавець (замовник) може передати право на подання заявки
на сорт рослин на підставі закону або договору.
2. Якщо сорт створено автором сорту у зв’язку з виконанням
трудового договору (контракту) чи договору про створення сорту за
замовленням, роботодавець (замовник) має право вимагати від автора
сорту письмового повідомлення про одержаний ним сорт з повним
описом такого сорту, якщо трудовим договором (контрактом) чи
договором про створення сорту за замовленням не передбачено інше.
3. Якщо трудовим договором або договором про створення за
замовленням між роботодавцем і селекціонером передбачено право на
подання заявки тільки роботодавцем, він повинен, якщо трудовим
договором (контрактом) чи договором про створення сорту за
замовленням не передбачено інше, протягом 60 днів з дня отримання
повідомлення автора сорту подати до Компетентного органу заявку на
сорт чи передати право на подання заявки іншій особі або прийняти
рішення про збереження відомостей про сорт як конфіденційної
інформації або комерційної таємниці. У цей самий строк
роботодавець повинен укласти з автором сорту письмовий договір
щодо розміру та умови виплати йому справедливої винагороди
(роялті) відповідно до економічної цінності сорту та іншої його
вигоди, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про
створення сорту за замовленням не передбачено інше. Компетентний
орган може встановлювати мінімальні ставки зазначеної винагороди.
4. Якщо роботодавець (правонаступник роботодавця) не виконає
зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк
чи не використовуватиме сорт, зберігаючи відомості про нього як
конфіденційну інформацію більше чотирьох років з дня одержання
повідомлення автора сорту, то право на подання заявки і одержання
патенту переходить до автора сорту, а за роботодавцем залишається
переважне право на придбання невиключної ліцензії на використання
сорту, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про
створення сорту за замовленням не передбачено інше.
5. Суперечки щодо умов одержання автором сорту від
роботодавця (замовника) винагороди та її розміру вирішуються в
судовому порядку. { Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006; в редакції Закону N 864-VIII ( 864-19 )
від 08.12.2015 }
Стаття 18. Право правонаступника (спадкоємця)
1. Право на подання заявки на сорт рослин має відповідно
правонаступник (спадкоємець) автора або роботодавця (замовника).
{ Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006; в редакції Закону N 864-VIII ( 864-19 )
від 08.12.2015 }
Стаття 19. Право першого заявника
Якщо сорт рослин створено двома чи більше авторами (групами
авторів) незалежно один від одного, то права на сорт належать
заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання або, якщо
заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що
вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за
якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. { Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 19-1. Право будь-якої особи
1. Будь-яка особа може подати заявку на набуття майнового
права інтелектуальної власності на поширення сорту, віднесеного до
загальновідомих, без набуття майнових прав інтелектуальної
власності на такий сорт, засвідчених патентом. { Закон доповнено статтею 19-1 згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006; в редакції Закону N 864-VIII ( 864-19 )
від 08.12.2015 }
Стаття 20. Заявка на сорт
1. Заявка на сорт подається до Компетентного органу особою,
яка має на це право, згідно із статтями 16, 17 і 18 цього Закону.
Якщо заявника можна ідентифікувати як селекціонера на
підставі інформаційного обміну між компетентними органами
держав-учасниць або державами - членами Міжнародного союзу з
охорони нових сортів рослин, договір про передачу права на подання
заявки не вимагається. { Частина перша статті 20 в редакції Закону N 864-VIII ( 864-19 )
від 08.12.2015 }
2. Заявка повинна стосуватися тільки одного сорту.
3. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
заяву про визнання прав на сорт з позначенням видів прав на
сорт, які має намір отримати заявник; { Абзац другий частини
третьої статті 20 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
ім'я (назву) та адресу місця проживання (місцезнаходження)
заявника;
ім'я та адресу місця проживання автора (авторів);
зазначення ботанічного таксона (українською та латинською
мовами);
запропоновану назву сорту;
технічну анкету сорту; { Абзац сьомий частини третьої статті
20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
зазначення показників для визначення придатності сорту для
поширення в Україні (якщо в заяві позначено намір набути майнове
право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин);
{ Абзац восьмий частини третьої статті 20 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
відомості про походження сорту, які містять методи та вихідні
форми, що використовуються для його створення; { Абзац дев'ятий
частини третьої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
відомості про інші заявки щодо цього сорту;
відомості про здійснене комерційне використання;

{ Абзац дванадцятий частини третьої статті 20 виключено на
підставі Закону N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }

інші визначені центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони прав на
сорти рослин, відомості, необхідні для набуття прав на сорт.
{ Абзац тринадцятий частини третьої статті 20 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину четверту статті 20 виключено на підставі Закону
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }

4. У порядку, встановленому Компетентним органом, до заявки
додаються зразки посадкового матеріалу об’єкта заявки в кількості
та якості, необхідних для проведення його кваліфікаційної
експертизи та зберігання.
Зразки посадкового матеріалу батьківських компонентів об’єкта
заявки не додаються. Компетентний орган може затребувати зразки
посадкового матеріалу батьківських компонентів об’єкта заявки у
випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
За зверненням заявника Компетентний орган враховує результати
експертизи батьківських компонентів, проведеної компетентним
органом будь-якої іншої держави-учасниці. { До статті 20 включено частину четверту згідно із Законом
N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
5. Автор сорту має право вимагати, щоб його не згадували як
автора в будь-якій публікації про заявку чи патент.
Якщо трудовим договором (контрактом) або договором про
створення за замовленням між автором і роботодавцем передбачено
відмову автора (авторів) від особистих немайнових прав
інтелектуальної власності на сорт, а в заяві не зазначено наміру
набути немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин,
ім’я та адреса місця проживання автора (авторів) у заявці можуть
не зазначатися. { Частина п'ята статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006; в редакції Закону N 864-VIII
( 864-19 ) від 08.12.2015 }

{ Частину шосту статті 20 виключено на підставі Закону
N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }

7. Інші вимоги до документів заявки визначаються центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони прав на сорти рослин. { Частина сьома статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
8. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату
збору надається до Компетентного органу разом із заявкою або
протягом двох місяців від дати подання заявки. { Частина восьма статті 20 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006, N 5462-VI ( 5462-17 )
від 16.10.2012 }
Стаття 21. Дата, на яку заявка вважається поданою
1. Датою подання заявки вважається дата одержання
Компетентним органом матеріалів заявки, передбачених частиною
третьою статті 20 цього Закону, або частини матеріалів, що містять
принаймні: { Абзац перший частини першої статті 21 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
а) відомості про заявника, викладені українською мовою;
б) зазначення ботанічного таксона (латинське та українське
позначення);
в) запропоновану заявником назву або тимчасове позначення
сорту;
г) якщо заявляється пріоритет - назву держави-учасника, в
якій подано попередню заявку на цей сорт, та дату подання цієї
заявки;
д) технічну анкету сорту. { Пункт "д" частини першої статті
21 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
2. Якщо Компетентний орган вважає, що на момент одержання
матеріали заявки не відповідають вимогам частини першої цієї
статті, вона повідомляє про це заявника.
Для внесення змін до матеріалів надається двомісячний строк
від дати одержання заявником повідомлення Компетентного органу.
Якщо за цей час невідповідність буде усунуто, датою подання заявки
вважатиметься дата одержання Компетентним органом виправлених
матеріалів. У противному разі заявка вважається неподаною, про що
заявнику надсилається повідомлення. { Абзац другий частини другої
статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 311-V
( 311-16 ) від 02.11.2006 }
3. Рішення про встановлення дати подання заявки Компетентний
орган надсилає заявникові після надходження документа про сплату
збору за подання заявки. У разі несплати або несвоєчасної сплати
збору рішення не надсилається, а заявка вважається відкликаною. { Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 22. Право на пріоритет заявки
1. Заявник має право заявити пріоритет за датою подання
попередньої заявки на той же сорт до компетентного органу іншої
держави-учасника за умови, що заявка подана до Компетентного
органу не пізніше дванадцяти місяців від дати подання попередньої
заявки до компетентного органу іншої держави-учасника і на дату
подання заявки попередня заявка була чинною. Якщо останній день
цього строку є вихідним днем, то строк продовжується до першого
наступного робочого дня.
2. Заявник, який бажає заявити пріоритет, подає заяву про
пріоритет, копію попередньої заявки разом із зазначенням дати
подання цієї заявки та її номера, завірену органом, до якого вона
була подана, та переклад її на українську мову. Ці документи
повинні надійти до Компетентного органу до закінчення тримісячного
строку від дати подання заявки. { Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
3. Строки, зазначені в частинах першій і другій цієї статті,
пропущені через непередбачені і незалежні від заявника обставини,
можуть бути продовжені на два місяці за умови сплати відповідного
збору. У противному разі заявник втрачає право на пріоритет. { Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006 }
Стаття 23. Конфіденційність заявки
1. З дати надходження заявки до Компетентного органу та до
дати публікації відомостей про заявку згідно з вимогами пункту "б"
частини п'ятої статті 26 цього Закону матеріали заявки вважаються
конфіденційною інформацією та зберігаються Компетентним органом
або експертним закладом в таємниці. Доступ третіх осіб до
матеріалів заявки в цей період забороняється, за винятком
випадків, передбачених законодавством. { Абзац перший частини
першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Результати експертизи сорту вважаються конфіденційною
інформацією і зберігаються Компетентним органом або експертним
закладом в таємниці. Доступ третіх осіб до результатів експертизи
в період її проведення забороняється, за винятком випадків, якщо
такий доступ передбачений законодавством. { Абзац другий частини
першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 864-VIII ( 864-19 ) від 08.12.2015 }
Особи, винні у порушенні вимог щодо конфіденційності
матеріалів заявки, несуть відповідальність, передбачену законами
України. { Текст статті 23 в редакції Закону N 311-V ( 311-16 ) від
02.11.2006 }
Стаття 24. Відкликання заявки
Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати
одержання ним рішення про реєстрацію сорту.
Стаття 25. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки має статус державної науково-технічної
експертизи. Вона проводиться з метою встановлення відповідності
заявки і сорту вимогам цього Закону та підготовки обгрунтованих
експертних висновків і рішень за заявкою.
2. Експертиза заявки проводиться Компетентним органом або
експертним закладом у порядку, встановленому цим Законом. { Частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012; в редакції Закону N 864-VIII
( 864-19 ) від 08.12.2015 }
3. Експертиза заявки складається з формальної експертизи
(експертизи за формальними ознаками) та кваліфікаційної
(технічної) експертизи. { Частина третя статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 311-V ( 311-16 ) від 02.11.2006; в редакції Закону N 864-VIII
( 864-19 ) від 08.12.2015 }

  Пошук Знайти слова на сторiнцi:     
* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Сторінки:  [ 1 ]  2  3
наступна сторінка »