Документ 348_026, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 10.01.2002, підстава 2926-14

                             Договір 
між Україною та Угорською Республікою
про правову допомогу в цивільних справах
( Договір ратифіковано Законом
N 2926-III ( 2926-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 23, ст.146 )

Дата підписання: 02.08.2001 Дата ратифікації: 10.01.2002 Дата набуття чинності: 08.03.2002
Україна та Угорська Республіка (іменовані далі "Договірні
Сторони"), поважаючи суверенітет і рівноправність кожної держави та
керуючись взаємною зацікавленістю сприяти поглибленню
співробітництва в правовій галузі, вирішили укласти Договір про правову допомогу в цивільних
справах і домовились про таке:
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1
Правовий захист
1. Громадяни однієї Договірної Сторони користуються на
території іншої Договірної Сторони таким самим правовим захистом,
як і громадяни цієї Договірної Сторони. 2. Громадяни однієї Договірної Сторони можуть звернутися до
установ юстиції іншої Договірної Сторони на тих самих умовах, як і
громадяни цієї Договірної Сторони. 3. Положення цього Договору, які стосуються громадян
Договірних Сторін, стосуються також, за винятком статті 3 і тих
юридичних осіб, які створені відповідно до законодавства однієї з
Договірних Сторін і перебувають на території цієї Договірної
Сторони.
Стаття 2
Звільнення від забезпечення судових витрат
Громадяни однієї Договірної Сторони не можуть бути
зобов'язані вносити депозит для забезпечення судових витрат на тій
підставі, що вони є громадянами іноземної держави або вони не
мають в цій країні ні місця проживання, ні місця перебування.
Стаття 3
Звільнення від судових витрат
1. Громадяни однієї Договірної Сторони на території іншої
Договірної Сторони звільняються від сплати судових витрат на тих
самих підставах і в тому же самому обсязі, що й громадяни даної
Договірної Сторони. 2. Документ про особистий та майновий стан громадянина, що
необхідний для вирішення питання про звільнення від сплати судових
витрат, згаданих у пункті 1 цієї статті, видається компетентною
установою тієї Договірної Сторони, на території якої заявник має
місце проживання або постійне місцезнаходження. 3. Якщо заявник не має місця проживання або постійного
місцезнаходження на території жодної з Договірних Сторін, то
достатньо наявності документа, виданого дипломатичним або
консульським представництвом держави, громадянином якої він є.
Стаття 4
Порядок зносин
При здійсненні правової допомоги установи юстиції Договірних
Сторін зносяться одна з одною через Міністерства юстиції
Договірних Сторін.
Стаття 5
Мова спілкування
Прохання про здійснення правової допомоги та всі додатки до
нього складаються мовою запитуючої Договірної Сторони з долученням
перекладу на мову іншої Договірної Сторони або на англійську мову,
за винятком положень пункту 2 статті 8 та підпункту "f" статті 19.
Розділ II
Порядок вручення документів та виконання
судового доручення
Стаття 6
Визначення термінів
В цьому Розділі наведені поняття вживаються в такому
значенні: 1. Вручення документів: вручення судових та позасудових
документів. 2. Інші процесуальні дії судочинства: допит сторін, свідків,
експертів, проведення експертиз та огляду, а також проведення
інших дій, пов'язаних із судовим дорученням.
Стаття 7
Зміст запитів щодо виконання судового доручення
та вручення документів
1. У запиті повинні бути вказані: a) назва запитуючої установи; b) назва запитуваної установи, якщо ця установа відома; c) ім'я, прізвище та місце проживання зацікавлених осіб чи їх
представників, а щодо юридичних осіб - їх найменування та
місцезнаходження. 2. Запит щодо виконання судового доручення повинен містити,
крім указаного в пункті 1, також: a) докладну інформацію про справу, що є предметом запиту; b) дані про громадянство, посаду, місце та дату народження
осіб, яких це стосується; c) інформацію про характер запиту та іншу необхідну для його
виконання.
Стаття 8
Вручення документів
1. При виконанні запитів про вручення документів установа, до
якої направлено запит, застосовує законодавство своєї держави. 2. У тих випадках, коли документ, що підлягає врученню, не
має офіційного перекладу на мову запитуваної Договірної Сторони,
він вручається одержувачу, якщо той згоден його прийняти. 3. Факт вручення має бути підтверджений відповідно до
законодавства, яке застосовує запитувана установа; у підтвердженні
мають бути зазначені місце і час вручення документів. 4. Якщо зазначена в запиті особа не проживає за вказаною
адресою, то запитувана установа вживає заходів для встановлення
точної адреси. 5. Якщо установа, до якої звернено запит, не може його
виконати, то вона повідомляє про це установу, від якої виходить
запит, про обставини, які перешкоджають його виконанню. 6. Договірні Сторони мають право вручати документи власним
громадянам, які перебувають на території іншої Договірної Сторони,
також і через свої дипломатичні або консульські установи, якщо
вони згодні їх прийняти.
Стаття 9
Виконання судового доручення
1. При виконанні запиту установа, до якої звернено запит,
застосовує законодавство своєї держави; проте на прохання
установи, від якої виходить запит, вона може застосувати
запропоновану в запиті процедуру, якщо остання не суперечить
закону її держави. 2. Якщо установа, до якої звернено запит, не компетентна його
виконати, то вона пересилає без затримки цей запит компетентній
установі та належним чином повідомляє про це установу, від якої
виходить запит. 3. Якщо вказана в запиті адреса виявилась неточною або якщо
особа, якої це стосується, не проживає за вказаною адресою, то
запитувана установа вживає заходів для встановлення точної адреси.
У разі потреби запитувана установа може попросити запитуючу
установу надати додаткову уточнювальну інформацію. 4. Установа, до якої звернено запит, повідомляє установу, від
якої виходить запит, про результати виконання запиту і додає
отримані докази. 5. У тому випадку, коли запит не може бути виконаний,
запитувана установа повертає запитуючій установі документи і
повідомляє про причини, які перешкоджають його виконанню.
Стаття 10
Повідомлення про місце і час виконання судового доручення
На прохання запитувана установа юстиції своєчасно повідомляє
запитуючу установу про час і місце виконання судового доручення
для того, щоби відповідно до законодавства запитуваної Договірної
Сторони зацікавлені особи мали змогу бути присутніми під час його
виконання особисто або через своїх представників.
Стаття 11
Захист свідків та експертів
1. Свідок чи експерт, який, незалежно від його громадянства,
з'явився на виклик у відповідну установу запитуючої Договірної
Сторони, не може на території цієї Договірної Сторони бути взятий
під варту, притягнутий до кримінальної або адміністративної
відповідальності і його особиста свобода не може бути обмежена
ніяким іншим чином у зв'язку з діянням, скоєним до від'їзду з
території запитуваної Договірної Сторони, або у зв'язку з
ухваленим судовим вироком. Забороняється також притягати цих осіб
до кримінальної або адміністративної відповідальності, брати під
варту або карати їх у зв'язку з їх свідченням чи експертними
висновками. 2. Вищезгаданий захист не стосується тих свідків та
експертів, які протягом 30 днів з моменту їх повідомлення
відповідною установою про те, що їх присутність не є обов'язковою,
залишаються на території запитуючої Договірної Сторони або
виїжджають і знову повертаються. У цей строк не зараховується час,
протягом якого свідок чи експерт не міг залишити територію
запитуючої Договірної Сторони за незалежних від нього причин.
Стаття 12
Відшкодування витрат свідків або експертів
1. Експерт або свідок, викликаний на територію іншої
Договірної Сторони, має право на відшкодування неотриманої
заробітної плати (доходів) та витрат, які виникли в зв'язку з його
виїздом і перебуванням за кордоном. 2. Експерт має право на винагороду за свою професійну роботу. 3. За заявою свідка або експерта установа, від якої надійшов
виклик, зобов'язана завчасно у повній сумі або частково виплатити
витрати на виїзд та перебування свідка або експерта.
Стаття 13
Відмова свідків від дачі показань
При виконанні запиту щодо судового доручення особа, якої це
стосується, може відмовитися від дачі показання, якщо вона: a) відповідно до законодавства запитуваної Договірної Сторони
має на це право або зобов'язана це робити; або b) відповідно до законодавства запитуючої Договірної Сторони
має на це право або зобов'язана це робити і на це є посилання у
запиті.
Стаття 14
Відмова від вручення документів та виконання
судового доручення
У врученні документів і виконанні судового доручення може
бути відмовлено, якщо запитувана Договірна Сторона вважає, що
виконання запиту може порушити її суверенітет і завдати шкоди її
безпеці та громадському порядку. Водночас запитувана Договірна
Сторона повідомляє про причини відмови.
Стаття 15
Витрати, пов'язані з врученням документів та з виконанням
судового доручення
Установи юстиції Договірних Сторін надають правову допомогу з
вручення документів і виконання судового доручення без нарахування
витрат та мита, за винятком тих, які виникли в зв'язку з викликом
експерта та перекладача або з застосуванням особливої процедури,
зазначеної в пункті 1 статті 9.
Розділ III
Визнання та виконання рішень
Стаття 16
Рішення, що підлягають визнанню та виконанню
1. За наявності умов, визначених Договором, одна Договірна
Сторона визнає та виконує такі рішення судів іншої Договірної
Сторони: a) рішення у цивільних справах з майнових правовідносин,
включаючи рішення, що підтверджують мирову угоду сторін спору; b) вироки в частині відшкодування збитків, заподіяних
злочином; c) рішення, якими позивач зобов'язується до внесення на
депозит суду коштів для забезпечення судових витрат (застава), від
яких він був звільнений відповідно до статті 2, або до
відшкодування витрат за розглядом справи. 2. Договірні Сторони взаємно визнають судові рішення у
цивільних справах з немайнових правовідносин. 3. Судові рішення, що відповідають умовам, визначеним в
Договорі, визнаються та виконуються, якщо вони після набуття
чинності цим Договором набули законної сили та стали такими, що
підлягають виконанню.
Стаття 17
Умови визнання та виконання
Рішення, визначені в статті 16, визнаються та виконуються,
якщо: a) рішення відповідно до законодавства Договірної Сторони, на
території якої воно винесено, набрало законної сили та підлягає
виконанню; b) відповідно до законодавства Договірної Сторони, на
території якої просять визнання та виконання рішення, суд
Договірної Сторони, на території якої винесено рішення, є
компетентним; c) сторона, проти якої винесено рішення, не брала участі в
розгляді справи, але була викликана до суду згідно із
законодавством Договірної Сторони, на території якої було винесено
рішення, а також якщо недієздатна особа, проти якої винесено
рішення, мала змогу бути представленою належним чином; d) між тими самими сторонами, з тієї самої справи, на
території Договірної Сторони, де рішення слід визнати та виконати,
судом раніше не винесено рішення, що набрало законної сили, або в
суді даної Договірної Сторони раніше не була порушена така справа; e) визнання та виконання рішення не суперечить основним
принципам правової системи Договірної Сторони, на території якої
рішення слід визнати та виконати.
Стаття 18
Подання клопотання
Клопотання про визнання та виконання рішення подається
безпосередньо до суду, до компетенції якого віднесено визнання та
виконання рішення; або судом однієї Договірної Сторони способом,
визначеним у статті 4, клопотання подається до компетентного суду
другої Договірної Сторони.
Стаття 19
Додатки до клопотання
До клопотання про визнання та виконання рішення необхідно
додати: a) засвідчену копію рішення; b) довідку про вручення рішення стороні, проти якої воно
винесено, чи будь-який інший засвідчений документ, що підтверджує
вручення рішення; c) довідку про набрання рішенням законної сили, якщо це не
випливає із самого рішення; d) у разі винесення рішення за відсутності сторони, -
документи, які засвідчують, що стороні, яка не брала участі у
розгляді справи, був належним чином вручений виклик до суду, якщо
це не випливає із самого рішення; e) документи, що підтверджують факт належного представництва
в судовому процесі недієздатної особи, якщо це не випливає із
самого рішення; f) засвідчений переклад рішення та документів на мову
Договірної Сторони, до якої звертаються з клопотанням.
Стаття 20
Порядок визнання та виконання рішення
1. При визнанні та виконанні рішень застосовується
законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої
здійснюється визнання, виконання рішень. 2. Суди Договірних Сторін обмежуються лише перевіркою того,
чи є наявними умови, визначені в Договорі, і не аналізують суть
рішення.
Розділ IV
Інші положення
Стаття 21
Обмін інформацією
1. Договірні Сторони обмінюються інформацією про чинне
законодавство та практику правозастосування на території кожної з
них. 2. У клопотанні про надання інформації слід назвати орган, що
звертається з клопотанням, вказати предмет справи, яка вимагає
інформації.
Стаття 22
Звільнення від обов'язкового засвідчення
У процесі застосування Договору документи і переклади, видані
чи засвідчені органами правосуддя чи іншими компетентними
відомствами однієї з Договірних Сторін у рамках своєї компетенції
та правомочності, при умові, якщо вони підписані та скріплені
офіційною печаткою, ніякого подальшого засвідчення не потребують.
Стаття 23
Пересилка документів про реєстрацію актів громадянського
стану та інших документів
1. Кожна Договірна Сторона на клопотання, що направляється
дипломатичним шляхом, зобов'язана надіслати іншій Договірній
Стороні свідоцтва про громадянський стан, освіту, стаж роботи, а
також інші документи, що торкаються персональних прав та інтересів
громадян іншої Договірної Сторони. 2. Документи, зазначені в пункті 1, надсилаються
дипломатичним шляхом без сплати державного мита.
Стаття 24
Розв'язання спорів
Будь-які спори, що виникають при тлумаченні чи виконанні
цього Договору, Договірними Сторонами розв'язуються дипломатичним
шляхом.
Розділ V
Прикінцеві положення
Стаття 25
Ратифікація та набуття чинності
Цей Договір підлягає ратифікації. Договір набуває чинності на
30-й день після обміну ратифікаційними грамотами.
Стаття 26
Дія Договору
1. Договір діє протягом невизначеного строку. 2. Договір може бути розірвано будь-якою з Договірних Сторін
шляхом повідомлення іншої Договірної Сторони дипломатичним шляхом
у письмовій формі. В такому разі Договір припинить дію по
закінченні шести місяців з моменту вручення повідомлення.
Стаття 27
Внесення змін та доповнень
1. Договір може бути змінений чи доповнений за взаємною
згодою Договірних Сторін. 2. Внесення змін і доповнень ініціюються дипломатичним шляхом
у письмовій формі. Зміни і доповнення набувають чинності в
порядку, передбаченому статтями 25 та 26.
Вчинено, в м. Будапешт "2" серпня 2001 року, в двох
примірниках кожний українською та угорською мовами, при цьому
обидва тексти мають однакову силу.
За Україну За Угорську Республіку
(підпис) (підпис)


Якщо Ви побачили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl-Enter. Будемо вдячні!

вгору